Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «рогожка»
Шукати «рогожка» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Циновка – рогожа, рогожка, мата. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

РОГО́ЖКА, свет в рогожку показа́лся закрути́вся світ кому.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Рогожа, рогожка – рого́жа, -жі; рого́жка, -ки; (соломенная) ма́та, -ти, ма́тка, -ки.
Цыновка – рого́жа, -жі, рого́жка, -ки, ма́та, -ти.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Рогожка, рогожа – рого́жка.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Мачу́ла –
1) рогожка, мочалка;
2) (общ.) неотеса.
Рого́жа, рого́жка – рогожа.
Рогожи́на – рогожка, лыко.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Мачу́ла, -ли, ж.
1) Рогожка, мочала. Ми, бач, не бачили й не чули, а плели мачули. Василева борода манулами увита, а смолою улита. Мет.
2) об. = Маштула. Там такий мачула. Екат. у. Слов. Д. Эварн.
Рого́жа, -жі, ж. Рогожа. Чуб. II. 118. Милого ложа — міх да рогожа, то мені постіль гожа. Чуб. V. 21. Ум. Рого́жка.
Рогожи́на, -ни, ж. Рогожка, плохая рогожка. Мав я собі хорошую постіль, ой пуховую перину, а тепер я маю одним одну рогожину. О. 1862. V. 88.
Рого́жка, -ки, ж. Ум. отъ рогожа.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Scirpus lacustris L. ** (Schoenoplectus lacustris (L.) Palla) — куга́ озе́рна (Ру, Оп); кошатник водяний (Вх1, Вх6), кошатник канка (Вх2), коша́тник озе́рний (Мл), куга́ (Сл; Чн, Ср, Ан, Ln, Го1, Ян3, Ян4, Ук, Гб — СД, СТ, СЛ); гірчє́к кі́нський (Гб2 — ГЦ), горішник (Шс2 — СТ), ґанка (Вх, Вх1, Вх6 — ВЛ), камиш (Рг, Ln, Мн2, Шм, Шс2 — СТ), камиш малий (Ln — СТ), ка́нка (Вх, Жл, Вх1, Вх6, Ду — ВЛ), карабуза (Tl, Rs — ВЛ), кобельни́к (Во, Жл), коми́ш (Ан, Ук), кошельни́к (Жл, Вх1, Вх6), кругля́к (Лс2 — ПЦ), ожи́на (Ан), осітня́г (Ср, Ан, Ян4, Ів, Сл — СТ), оситник (Шс2 — СТ), плюшня́к (Лс2 — ПЦ), рогі́(о́)з (Ан, Шс2, Ів, Гб2 — СТ, ГЦ), рого́жина (Во, Жл, Вх1), рого́жка (Жл), рогоз(и́н)а (Ан, Гб2 — ГЦ), ситни́к (Во, Рг, Ср, Мн2, Rs, Шс2 — СТ), сітня́г (Ум, Ів, Сл), сітовина (Hl — БУ), смича́ль (Лс2 — ПЦ), сміча́й (Лс2 — ПЦ), цибу́ля жа́б’яча (Рг1, Пс, Жл, Hl, Гр — БУ).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Рого́жа, рого́жка = рого́жа, рого́жка, соломъяна — ма́та, ма́тка.
Цыно́вка = рого́жа, рого́жка. — Знати попа і в рогожі. н. пр.

Запропонуйте свій переклад