Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «сагайдак»
Шукати «сагайдак» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Колча́н – сагайда́к, сайда́к (-ка́), (с покрышкой) ту́ло.
Лу́чник – лу́чник, (устар.) сагайдака́р (-ря́). [Лу́чники, що зна́ли ті́льки лук, та сагайда́к, та стрі́ли (Куліш)].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Колчан – сагайда́к, -ка́.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Колчан – сагайда́к (-ка́).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Сагайда́к, -ка́ – колчан.
Сайда́к, -ка́ – 1) см. Сагайда́к;
2) род рыболовного сака.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

сагайда́к, -ка́; -даки́, -кі́в

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бага́тий, -а, -е.
1) Богатый, обладающій богатствомъ. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Ном. № 1420. Дурень багатий, так і слово його в-лад! Ном. № 1428. Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Мет. 64. Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий. Шевч. 10. Багатий на що́. Богатый чѣмъ, имѣющій много чего. Він багатий на воли: шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий... — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать. Шевч. 134. Либонь же ти на розум не багатий. АД. І. 170. Бага́тий на сло́во. Словоохотливый. Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі. Г. Барв. 224.
2) Богатый, цѣнный. Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий. КС. 1892. III. 377.
3) Бага́тий ве́чір, — та кутя́ = Багат-вечір. Чуб. ІІІ. 262. ХС. І. 79. Ум. Багатенький.
Лучни́к, -ка́, м.
1) Труба для вывода дыма изъ хаты, при освѣщеніи ея лучиною. НВолын. у.
2) Дѣлающій луки.
3) Стрѣлокъ изъ лука. Були мізерні лушники, що знали тільки лук та сагайдак, та стріли. К. Дз. 179.
Сагайдак, -ка, м. Колчанъ, чехолъ на лукъ и стрѣлы. Познаєш пішого з сагайдаком. Ном. № 13284. У Куліша — лукъ: сагайдак із стрілкою на печаті вирізано. К. ЧР. 392, 426. Ум. Сагайдачо́к.
Сайда́к, -ка́, м.
1) = Сагайдак. Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. Макс. Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний. К. Іов. 89.
2) Родъ рыболовнаго сака. Вх. Пч. II. 23.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Колча́нъ = сагайда́к, сайда́к. С. З. — Гей виїхав пан Ревуха в чистий степ гуляти, перевісив через плечі сагайдак багатий. н. п. — Стріл з сагайдака взяли два десятки. К. Ст. — Колмики мали сагайдаки і стріли з площинами. Л. С.
Лукъ = 1. лук, здр. лучо́к, инодї теж і сагайда́к, сайда́к, але власне значіння сих слів див. під сл. Колча́нъ. — Як натягну лук, бризну тетивою, то мусить утїкати хан кримський з ордою. К. З. о Ю. Р. (з напису під мальованим запорожцем). — Прострілив би я вас з лука, так з лука не палко, положив би, вічно спати, та все чогось жалко. Руд. — Ой скажи, царю, лучка дати, тобі на вечерю голубочка зняти. н. п. — Забірайте, дїти, сагайдаки срібні, накладайте стрілочки мідні і пускайте в чужі землі. н. к. — Вооруже́нный лу́комъ = сайдаке́р. — Воєнних мушкетерів і сайдакерів. Л. В. ’2. рос. Allium Сера L. = цибу́ля, здр. цибу́лька. — Ива́новъ лукъ, А. ascalonicum L. = трибу́лька. — Лугово́й, полево́й, ди́кій лукъ, А. angulosum L. = скоро́да, за́ячий часни́к. — Каменный лукъ, А. fistulosum L. = тата́рка. — Лукъ-поре́й, А. Porrum L. = праж, прас. — Лукъ зубча́тый, ме́лкій, рѣ́занецъ = трибу́лька. С. Ан. — Лукъ сѣ́янецъ, са́женецъ = сїянка, са́жанка.
Побѣжда́ть, побѣди́ть = побіжда́ти, побива́ти, ст. звитяжа́ти (С. Ж.), побіди́ти, поби́ти, звитя́жити, повоюва́ти, звоюва́ти; перемага́ти, змага́ти, перемогти́ і т. д. д. Оси́ливать. — Пан Хмельницький добре вчинив: Польщу засмутив, Волощину побідив, Гетьманщину звеселив. н. д. — Сагайдак і шаблю, которими неприятеля звитяжав. Кіев. Ст. — Радять ся, як їм того змія (що напав на їх) повоювати. н. к. — Мазепа бояв ся Палїя, щоб він його не звоював. н. о. К. З. о Ю. Р. — Та ми ж його (Турка) та не звоюєм, тільки роздратуєм. н. п.
Предводи́тель, ница = провідни́к, ця, приво́дець, приві́дця, прово́дець, війська — д. Военача́льникъ, стороницства — провода́рь, проводи́рь, верхово́да, розбійників — ота́ман, ва́таг, ватажо́к, колядників — бере́за, голоти — голотово́да (К. Б.). — Предводи́тель дворя́нства, Предводи́тельша = ма́ршал, марша́лок (Прав.), предводи́тель, ка (Лїв.). — Провідником сеї депутациї був єпископ Яхимович. Бар. О. — Через ваших же провідцїв на нас погибель. С. З. — Він у цьому дїлї привідця. — Татари ночують, їх приводець по табору, мов пан який, ходить. н. п. — Старий Сагайдак був наш ватаг було порядок дає. н. о. — Хто ватажком піде перед вами? К. Ш.
Саада́къ = сагайда́к. — Комлики мали сагайдаки і стріли. Л. С.

Запропонуйте свій переклад