Знайдено 18 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Приса́живать, присажа́ть и присади́ть –
1) (прикреплять что к чему) прикріпля́ти, прикріпи́ти, приробля́ти, прироби́ти; (пуговицы) пришива́ти, приши́ти що до чо́го; 2) кого к чему, за что – приса́джувати, присади́ти и присадови́ти кого́ до чо́го, за що. [Пора́ за гре́бінь присади́ти, неха́й пряде́ (Харк.)]; 3) (сажать прибавочно) приса́джувати, присади́ти, доса́джувати, досади́ти, (во множ.) поприса́джувати, подоса́джувати чого́. Приса́женный – 1) прикрі́плений, приро́блений; приши́тий; 2) приса́джений, присадо́влений; 3) приса́джений, доса́джений. -ться – 1) прикріпля́тися, бу́ти прикрі́пленим, приробля́тися, бу́ти приро́бленим; пришива́тися, бу́ти приши́тим; 2) приса́джуватися, бу́ти приса́дженим, присадо́вленим. • -вайтесь – сіда́йте; срв. Приседа́ть 2; 3) приса́джуватися, бу́ти приса́дженим, доса́джуватися, бу́ти доса́дженим; 4) (оседать) (о)сіда́ти, (о)сі́сти. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
САЖА́ТЬ, сажа́ющий = садящий; сажающий на кол саді́й на па́лю, ста́вши сади́ти на па́лю, коротк. кат. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Сажать, посадить –
1) (о людях) саджа́ти, -джа́ю, -джа́єш, посади́ти, -джу́, -диш, садови́ти, -довлю́, -виш, посадови́ти; (о многом) порозса́джувати; 2) (о раст.) сади́ти, саджа́ти, посади́ти. |
Садить, см. Сажать. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Сажать
• Сажать новобрачную за стол в красном углу – заводити (садовити) молоду на посад. • Сажать, посадить в лужу (в калошу, галошу) кого (перен.) – садити, посадити на лід (на льоду, на слизьке, на слизькому) кого; заганяти, загнати на слизьке (у суточки) кого. • Сажать, посадить на мель кого – садити, посадити на мілину (на мілині) кого; садити, посадити на мілке (на мілкому) кого; заганяти, загнати на слизьке кого. • Сажать, посадить на хлеб и [на] воду кого – садити, посадити на хліб та [на] воду кого. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
сажа́ть саджа́ти, сади́ти |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Заво́дити, -джу, заве́сти́ –
1) заводить, завести. • Заво́дити на поса́д (молоду́) – сажать новобрачную в красный угол. 2) отводить, отвести; 3) вставлять, вделывать, всовывать. • Заво́дити в паліту́рки – переплетать (книги). 4) заносить, вносить (в книгу запись); 5) класть, положить (на ноты); 5) прикреплять, прикрепить (сапог к колодке); 7) начинать, начать; 8) заводить, разводить, основывать; 9) запевать, затягивать песню; 10) выть, плакать. • Так заве́дено – так принято. |
Па́ля –
1) свая; 2) кол. • На па́лю вбива́ти, садови́ти – сажать на кол. 3) (детск.) палка. |
Саджа́ти, -джа́ю – сажать. |
Садови́ти, -влю́, -влять –
1) кого – садить, усаживать; 2) що – сажать, сеять. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Виса́джувати, -джую, -єш, сов. в. ви́садити, -джу, -диш, гл.
1) Высаживать, высадить. 2) Выставлять, выставить, выламывать, выломить. Висадив замкову браму. Стор. МПр. 145. 3) Поднимать, поднять; поднявъ сажать, посадить на что-либо. Висадили того москаля якось наверх (із льоху). О. 1862. І. 32. Висадив його на коня і сам сів. Грин. II. 55. Висадив її на дерево, посадив поміж гіллям. Чуб. II. 158. |
Го́лий, -а, -е.
1) О человѣкѣ: обнаженный, нагой, голый. Не боїться мокрий дощу, а голий розбою. Гол. І. 49. Хоч голий та в поясі. Ном. 11190. Го́лий як бу́бон, як туре́цький святи́й. Совершенно голъ какъ въ прямомъ значеніи, такъ и въ значеніи 3-емъ. Ном. № 1522, 1523. 2) О предметѣ: лишенный обычнаго покрова, не покрытый, не занятый ничѣмъ, обнаженный. Обідрали до голої кости. Ном. № 11098. Голе дерево. Ном. Положив снопа на голому току. Рудч. Ск. І. 55. Положили Савку на голую лавку. Ном. № 11918. А ще на козаку, бідному нетязі, шапка-бирка — зверху дірка, хутро голе, околиці Біг має. ЗОЮР. I. 201. В другій руці голий меч. Гол. ІІІ. 44. 3) Бѣдный, голый. Біда нашим головам за панами голими. Ном. Нема голій школі волі, а то б догодила. Шевч. 369. 4) О хлѣбѣ: безостый, безъ усиковъ. Ячмінь з остюками і голий. О. 1861. IX. 192. 5) Го́ла го́лка. Игла безъ нитки. Черном. 6) Го́лий борщ, го́ла ю́шка. Одинъ борщъ одинъ супъ и больше ничего. Баба побігла і взяла коробочку ячменю на відробіток, щоб не гола юшка була. Г. Барв. 501. 7) Го́ла піч. Печь, изъ которой выгребены горящіе угли, чтобы сажать хлѣбъ. Грин. ІІ. 18. 8) Родъ игры съ бросаніемъ палокъ. КС. 1887. VI. 475. Ум. Голе́нький, голе́сенький. |
Заво́дити, -джу, -диш, сов. в. завести́, -ду́, -де́ш, гл.
1) Заводить, завести куда-либо. Завів його на таку кручу, що страшно й глянути вниз. Завів дівчину в чуже село. Вона до нас діток своїх завела, покинула, а сама знов таки пішла туди до його. МВ. II. 190. — перо́м. Повести куда нибудь линію пером. Що заведе пером, того не виволочеш волом. Ном. № 7383. 2) Заводить, завести за что-либо. Завів його за хату, щоб не бачили, та й каже нишком... А брат сестру за стіл завів. Грин. III. 512. Заво́дити на поса́д (молоду). Свадебный обрядъ: сажать новобрачную за столъ въ красномъ углѣ. В неділю після обіда завели Ганну на посад. Левиц. І. 21. Молоду заводить за стіл брат хусточкою. Грин. III. 429. 3) Отводить, отвести. Завела коня до стаєньки. Чуб. III. 393. Дівчино моя, напій мі коня і заведи до кірниці, де зімна вода. Чуб. V. 108. Я заведу тебе до нас. Г. Барв. 241. 4) Вставлять, вставить, вдѣлывать, вдѣлать во что, всовывать, всунуть. Заво́дити цу́рки. При постройкѣ ду́ба (лодки изъ цѣльной колоды): распоровъ колоду, вставлять въ щель распорки для распиранія боковъ. Вас. 151. — у ри́тки, у шо́хти. У ткачей: пропускать нити основы сквозь отверстія названныхъ снарядовъ. См. Варстат. Вас. 166, 167. — в паліту́рки. Переплетать (книгу). Славяносерб. у. — під скло. Вставлять въ рамку подъ стекло (картину). 5) Вносить, внести (въ книгу запись). Та ще в метрики як заведе Марусею... О. 1861. XI. Кух. 34. 6) Класть, положить на ноты. Він все записував пісні народні... і навіть самі мелодії пісень і заводив у ноти. Левиц. Пов. 225. 7) Прикрѣплять, прикрѣпить сапогъ къ колодкѣ гвоздями или веревочкой (у сапожниковъ). Сумск. у. 8) Начинать, начать. Товариш мій давний заводить з нею танець. Федьк. 9) Заводить, завести; устраивать, устроить; основывать, основать. Завели собі деяку городину. Рудч. Ск. І. 131. Пішла вона звичайненько прохати, щоб лев в дуплі дозволив їй... хазяйство завести маленьке. Гліб. 58. Ти, козаче, ти, бурлаче, не хороше робиш, що зарання п’єш, гуляєш, бенкети заводиш. Чуб. V. 1020. Як би у нас на селі школу завести. Ком. І. 23. Завести́ поду́шне. Завести недоимку въ уплатѣ подушной подати. НВолын. у. 10) Запѣвать, запѣть, затягивать, затянуть, начинать, начать пѣсню. Без мене не знаєш як і взяться, як і пісню завести. Стор. I. 133. Завели вдвох пісеньку. Г. Барв. 198. Онде дівча йде по воду, думку йкусь завело. Федьк. I. 24. 11) Голосить, плакать. Не чує, як заводить сиротина. Млак. 76. 12) Так заве́дено. Такъ принято, таковъ обычай. Вас. 212. |
Оса́джувати, -джую, -єш, сов. в. осади́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Сажать, посадить въ заключеніе. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали... Ой вже Швачки нема, вже го осадили в самім риночку в місті. Гол. І. 18. 2) Заселять, заселить. Вони узгряниччя людом осадили. К. Досв. 20. Моє Підгір’є назад поверну, назад поверну, лучче осажу... Ой сажав же він та три слободи: одну слободу — старими людьми... Нп. 3) Осаживать, осадить, останавливать, остановить. Як прийде злодій, так заніз доганя, а притика осаджує. Ном. № 11060. |
Па́ля, -лі, ж.
1) Свая. Ном. № 1232. Поженуть чоловіка п’ятнадцять палі бить. ЗОЮР. І. 75. Посеред ставу вбито чотирі палі товстеньких. Кв. II. 85. Па́лю забива́ти. Кромѣ прямого значенія: сильно выпивать, напиваться пьянымъ. Не за кожним разом таку палю забивали, хоча й на сухо ніхто не виїзджає. Св. Л. 60. 2) Колъ. На па́лю вбива́ти. Сажать на колъ. 3) Дѣтск. Палка. 4) Ударъ линейкой по рукѣ. Па́лі да́ти. Ударить линейкой по ладони. |
Саджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. Сажать. Багатого за стіл сажають, а убогий коло печі не сяде. Ном. № 1598. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Сажа́ть, посади́ть = 1. сажа́ти, садови́ти, посади́ти, посадови́ти, про кількох — порозса́жувати. — Посадив мене коло себе, почав роспитувати. — Укликають Івана у хату, садовлять за стіл. Гр. Чайч. — На силу порозсажував усїх гостей. — Посадила хлїб у піч. — Посадила качку на яйця. — Посадили його у темну. 2. сади́ти, сажа́ти, саджа́ти, посади́ти. — Посажу коло хатини, на спомин дружинї, і яблуню і грушечку. К. Ш. — Сажа́ть пу́говицы = пришива́ти ґу́дзики. 3. сажа́ти, засади́ти (до чого). — Засадили його за книжку. |
Сади́ть = д. Сажа́ть. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)