Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «селезень»
Шукати «селезень» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Коси́ца –
1) кі́ска, коси́ця;
2) (у птиц) коси́ця. [Си́зий се́лезень з чо́рними коси́цями (Маркев.)];
3) (косой край) коси́нець (-нця), коси́нчик;
4) см. Висок;
5) (подзоры) кли́нчики, косячки́ (-кі́в);
6) (прядь на виске) па́чіс (-чосу), ви́чіс (-чосу), пачо́сок (-ска);
7) (конский волос) гри́вка.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Селезень – ка́чур, -ра, се́лезень, -зня.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ка́тир, -ра – селезень.
Се́лезень, -зня –
1) селезень;
2) веерообразные трещины на льду (от удара);
3) узоры, намерзшие на оконном стекле.
Се́лех, -ха – селезень.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

се́лезень, -лезня, -зневі, -знем, -зню! се́лезні, -знів
се́лех, -ха; -лехи, -хів = се́лезень

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ка́тир, -ра, м. Селезень. Ой ходила дівчина по полю да гонила катира додому. Нп. См. Качур.
Ка́чур, -ра, м.
1) Селезень. Хлюпощуться качаточка поміж осокою. А качечка випливає з качуром за ними, ловлять ряску, розмовляють з дітками своїми. Шевч. 660. Дикий качур все на воді і днює, й ночує. Чуб. V. 265.
2) Рабочій, перевозящій грузъ на тачкѣ. Ростовъ-на-Дону. Ум. Качу́рик. Зморозь того качурина, нехай качка кваче. Нп. Ув. Качури́на. Заріж, сину, качурину, нехай качка кваче. Чуб.
Кови́зка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ковиза́.
2) Палка съ загнутымъ концемъ, разновидность кийка́. От ідуть льодом, а дід ходе з ковизкою... Як учеше (по льоду) ковизкою, так селезень і вкипів. Мнж. 119. Въ игрѣ въ сви́нку ею гоняютъ сви́нку. Мнж. 182.
Коси́ця, -ці, ж.
1) Небольшая коса.
2) мн. Начесы на вискахъ у дѣвушки. Харьк. г.
3) Загнутое перо на хвостѣ птицы. Сизий селезень з чорними косицями. Маркев. 118. Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці. Грин. III. 53.
1) = Косниця. А в пшениці золоті косиці. Нп.
5) Цвѣтокъ, — говорится преимущ. о тѣхъ цвѣтахъ, которыми дѣвушки украшаютъ голову. Вх. Зн. 28. Ой зацвіли черешеньки, зацвіли косиці. Гол. IV. 514. Въ этомъ стихѣ б. м. косиця = Iris, такъ какъ косичка — Iris. Вх. Уг. 246.
6) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427.
7) Сортированный (по длинѣ) волосъ изъ конскихъ хвостовъ для ситъ. Вас. 152. Ум. Коси́чка, коси́ченька.
Плав, -ву, м.
1) Пловучій островъ изъ камыша и небольшихъ растеній. Поп. 258. Коломак весною дуже грає: відриває часом плави з вільхами і лозою і зносить далеко. О. 1861. VIII. 93.
2) Трясина, гдѣ подъ слоемъ растительности вода. О. 1861. VIII. 26. Мнж. 189. Плав так і двигтить. На плавах стоїть і маяче в воді високий, густий, широколистий очерет. О. 1862. VIII. 16. Селезень на ставу, утінка на плаву. Мет. 214. Хай він під плав пі́де! Проклятіе: пожеланіе смерти. Мнж. 162.
3) Соръ, всякіе предметы, плывущіе по рѣкѣ сплошнымъ слоемъ. Мнж. 170. Злилось як плав. Мнж. 170. Пла́вом, як плав пливе́. Множество двигается. Мнж. 170. Як плав пливе — військо йде. Ном. № 7679.
4) Правильное перо, маховое перо (у птицъ). Вх. Пч. І. 15. Ум. Плаво́к, плаво́чок. Мет. 214. Ой підпалю, підпалю селезневі косиці, щоб же він не літав на чужії плавочки. Грин. III. 78.
Плаво́к, -вка́, м.
1) Ум. отъ плав.
2) Слѣдъ отъ плывущей птицы. Пливе утінка з утенятами на море ночувати, а за ею, єю сив селезень у плавки упливає... Ішла Маруся із дівочками на гору погуляти, а за ею, єю молодий Юронько у слідки уступає. Мет. 157.
Се́лезень, -зня, м.
1) Селезень. Пливи, пливи, селезню, против води тихо. Мет. 49. Ум. Се́лезник, се́лезничок. Грин. I. 104. Не наступай, селезнику, уточці на крильця. Чуб. V. 307.
2) Знакъ отъ удара по льду, когда ледъ въ ударенномъ мѣстѣ трескается, но не выбивается. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою, — так селезень і вкипів. Мнж. 119.
3) Узоры, намерзшіе на оконномъ стеклѣ. Бирюч. у.
Се́лезник, -ка, се́лезничок, -чка, м. Ум. отъ селезень.
Се́лех, -ха, м. = Селезень. Рудч. Ск. I. 39. Ум. Селешо́к. Чуб. II. 369.
Укипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. укипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл.
1) Укипать, укипѣть, увариваться, увариться. Щоб укипіло м’ясо, треба горщика зо щільною покришкою. Дещо. Дай, мамо, вечерять! — Підожди, долото вкипить, то будеш вечерять. Ном. № 12151.
2) ? Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизкою, так селезень і вкипів. Мнж. 119.
Учеса́ти, -шу́, -шеш, гл.
1) Расчесать, вычесать.
2) Мочь расчесывать. Гре́бінь не вче́ше. Гребень не беретъ.
3) Сумѣть сдѣлать. На що гляне, так тобі і вчеше. Ном. № 10420.
4) Ударить. Правою рукою як учесав, дак вовк тілько геп на землю! О. 1861. X. 34. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою, так селезень і вкипів. Мнж. 119.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Се́лезень = ка́чур (С. З. Л.), се́лезень, се́лех (С. З. Л.). — Хлюпощать ся качаточка поміж осокою, а качечка випливає з качуром за ними. К. Ш.
О́стровъ = о́стрів (С. Жел.), ви́спа (С. Жел. З.), ви́сип; о́бток, о́бтїк, плавучий — плав. — Посеред моря широкого, близько Єгипту, єсть острів. Нїщ. — Переплинувши море, достигнули виспи. Л. В. — Селезень на ставу, утїнка на плаву, тепер вони сидять на одному плаву, та їдять рясочку. н. п.
Пла́вень = пла́вень, плав. — Тепер селезень і утїнка сидять на одну плаву та їдять ряску. н. п.
У́тка, пт. Anas = ка́чка (С. З. Л.), здр. — ка́чечка, у́тка, ву́тка, здр. — у́тонька (С. Ш.), самчик — ка́чур і д. Се́лезень, особливої породи — шавку́н, дїтське — та́ся, та́ська (С. Ш.), А. acuta — острохво́стка (С. Жел.), А. rutila — о́гарь (Ев.). — У. крякова́я = кри́жня (С. Л.), кри́жавка, кри́жанка, самчик — кри́жень, крижа́к, крижня́к. — У. ныро́къ = нире́ць, пурни́-коза́ (С. Л.). — У. чиро́къ, А. Qnerquedula — чи́рка (С. З. Л.), чи́ра, чири́нка (С. З.), чи́рочка (С. Л.). — Іде поуз ставок, бачить качки плавають. н. п. Ман. — А качечка випливає з качуром за ними. К. Ш. — Чутний, як утка. н. пр. — І тільки край ставка оставсь табун утят. Чи крижнї то були, чи то були чирята, про те нам байдуже. Гр. — Ой на ставу на ставочку там плавають чириночки. н. п. — Дївчатоньки, голубоньки, мої чири-утки. С. З.

Запропонуйте свій переклад