Знайдено 13 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Возмо́жность – змо́га, спромо́га, спромо́жність, можли́вість, мо́жність, змо́жність, мо́га, (только о физич. -ности) снага́, (средство) спо́сіб. [Ро́бимо, ма́мо, до крива́вого по́ту і вже снаги́ не стає́ (Квітка). Не було́ спо́собу через Біг перепра́витися (Свидн.)]. • Беспрепятственная -ность – до́бра змо́га. • По возмо́жности (по мере возмо́жности, в меру возмо́жности) – по змо́зі, по спромо́зі, по можли́вості, я́ко мо́га. • Нет -ности – не змо́га, не спромо́га, не си́ла, ані спо́собу, ні́як [Ні́як мені́ тебе́ взя́ти (Грінч.)], нема́ хо́ду. • Не было -ности – не було́ змо́ги, не було́ спромо́ги, не було́ можли́вости, не було́ як, не си́ла була́. • Иметь -ность – ма́ти спромо́гу, зду́жати, спромага́тися; получить -ность чего – спромогти́ся, спомогти́ся на що; давать, дать -ность – спомага́ти, спомогти́ на що. • Предвидится, возникает -ность чего-л. – зано́ситься на що-не́будь. [Це-ж був тоді 1890-ий рік; зано́силося на війну́ між Росі́єю й А́встрією (Крим.)]. • Имеющий -ность – спромо́жний; не имеющий -ности – неспромо́жний. |
Могота́ – (возможность) мо́га, змо́га, спромо́га, спромо́жність (-ности), (реже) (з)мо́жність, (диал.) мого́та; (сила) си́ла, міць (р. мо́ци), (только физич.: мочь) снага́. • Каждому придётся работать по -те́ и силе его – ко́жному доведе́ться працюва́ти так, як його́ спромо́га та си́ла, відпові́дно до спромо́ги (спромо́жности) його́ та си́ли. • Не в -ту́ кому – не під си́лу, не си́ла, (редко) не в мо́гу, (диал.) не мого́та кому́ що; (сил нет выдержать) не ви́держка кому́. [Не си́ла терпі́ти лихо́ї напа́сти (Л. Укр.). Спро́бував сі́сти, – не в мо́гу (М. Вовч.). Їй-бо́гу, да́лі не ви́держка! (Крим.)]. |
I. Мочь, сщ. – си́ла, міць (р. мо́ци), (реже) міч (р. мо́чи); срв. Могота́, Мощь, Си́ла. [Як мала́ у те́бе си́ла, то з гурто́м єдна́йся ти (Грінч.)]. • Сколько, что есть -чи, во всю мочь – з усіє́ї си́ли (мо́ци), що-си́ли, чим-ду́ж, на всю ви́тягу. • Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи – роби́ти з усіє́ї снаги́, працюва́ти з усіє́ї си́ли (мо́ци). • Бежать изо всей -чи – бі́гти в усіє́ї си́ли (мо́чи), чим-ду́ж, на всю ви́тягу, що-ду́ху (в ті́лі). [Он чолові́к біжи́ть з усе́ї мо́чи (Грінч.). На всю ви́тягу – в яро́к (Житом.). Біжу́ що-ду́ху в ті́лі (М. Вовч.). А ну, ко́ню! що-ду́ху! (Стар.)]. • Грести изо всей -чи – гребти́ що-си́ли, з усіє́ї си́ли (мо́ци). • Кричать что есть -чи, изо всей -чи – що-си́ли, з усіє́ї си́ли (мо́ци) крича́ти; срв. II. Мат 5. • Нет -чи – не си́ла, нема́(є) си́ли, нема́(є) снаги́. [З тобо́ю жить не довело́сь, без те́бе жить не си́ла (Франко). Нема́ си́ли такі́ дурни́ці слу́хати (Київщ.). Роби́в-би, дак нема́є снаги́ (Козелеч.)]. • Нет -чи терпеть, выдержать кому – не си́ла терпі́ти кому́, не ви́держка (терпі́ти) кому́. [Не си́ла терпі́ти лихо́ї напа́сти, волю́ я в широ́кому по́лі пропа́сти (Л. Укр.). Не переси́дів пани́ч і двох хвили́н, як поба́чив, що да́лі йому́ сиді́ти не ви́держка: геть по всій хаті чу́ти було́ яки́йсь гнили́й смо́рід (Крим.)]. • Не в мочь мне, нам – не си́ла моя́ (мені́), не на́ша си́ла, нам не си́ла. [Голу́бчики, ка́же, не на́ша си́ла (ЗОЮР I). Я ду́маю, що з ним боро́тись нам не си́ла (Самійл.)]. • Это мне не в мочь – це не на мою́ си́лу (не на мою́ міч). • -чи нет, как он мне надоел – не си́ла моя́, як він мені́ уві́рився. • Задор берёт, да -чи нет – літа́в-би, та крил нема́; якби́ жа́бі хвіст, вона́-б по́ле ви́толочила. • Выбиться из -чи – ви́битися з си́ли (з мо́ци, снаги́), знемогти́ся вкрай. [Ви́бивсь із мо́ци (Звин.)]. • Пока была мочь – по́ки було́ си́ли, по́ки була́ снага́. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
МОЧЬ 2 ім. ще снага́, спромо́га; что есть мочи ще чимду́ж, щомога; мочи нет ще незмо́га, снаги́ не стає́. |
СИ́ЛЫ фраз. змо́га, спромо́га, снага́ [нет сил нема́ змо́ги /спромоги, снаги́/]; быть в си́лах могти́, ма́ти си́лу, зду́жати, бу́ти го́дним /спромо́жним/, ма́ти спромо́гу; свои́ми силами самоту́жки; о́бщими силами гурто́м, спі́льно; не в силах не в си́лі, незда́тен, неспромо́жен; не́ было сил (зробити) фраз. го́ді було́; и́зо всех сил ще на всю си́лу. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Плечо
• Взваливать, взвалить (класть, положить) на плечи чьи, кому – складати, скласти (класти, покласти, звалювати, звалити) на кого (на плечі чиї, кому). • Висеть на плечах у кого – висіти на плечах у кого. • Все лежит на моих плечах – усе лежить на моїх плечах; уся відповідальність (увесь клопіт) [лежить] на мені. • Выносить (нести), вынести на [своих (собственных)] плечах – виносити (нести), винести на (своїх) плечах (на собі). • Голова на плечах у кого; имеет голову на плечах кто – має голову на в’язах (на в’язях) хто; є голова на плечах у кого; знається (розуміється) на дечому хто. • За плечами (быть, иметься, иметь…) – за плечима (за собою) (бути, мати…). • Как (будто, словно, точно…) гора с плеч [свалилась] у кого – як (мов, немов, наче…) камінь із серця (з плечей, з плеч) [звалився, скотився]; наче (мов) камінь від серця відпав. • Косая сажень в плечах – сажневі плечі (рамена). • Лежать (быть) на плечах кого, чьих, у кого – лежати (бути) на плечах чиїх (нагорбі чиєму), у кого. • Ложиться, лечь на плечи чьи, кому – лягати, лягти на плечі чиї, кому. • Не по плечу кому что (разг.) – не до снага (не під силу) кому що; понад силу кому що; (іноді) не доріс до того хто. • Перекладывать, переложить на плечи чьи, кому – перекладати, перекласти на плечі чиї, кому. • Плечом к плечу, плечо [о] плечо – пліч-о-пліч, плече до плеча (іноді плече у в плече); опліч (попліч). • Пожимать, пожать плечами – низати, знизувати, знизати плечима; стенути плечима; стискати, стиснути плечима. • По плечу кому – до снаги (під силу) кому. • Сваливаться, свалиться с плеч кого, чьих – Див. сваливаться. • Сидеть на плечах у кого – сидіти на плечах у кого. • Со всего плеча – навідліг; з усієї снаги (з усієї сили); щосили (щодуху). • С плеч долой – та й край (мороці); тай квит; та й по всьому; збувся (позбувся) клопоту (халепи). • С плеч сбросить (свалить, скинуть…) – скинута з плечей. • С чужого плеча костюм – убрання (костюм, одіж) після когось, з чогось; з чужого плеча костюм (одіж). |
Порох
• Держать порох сухим (перен. разг.) – тримати порох сухим; бути завжди напоготові до боротьби; бути завжди у бойовій (по)готов(н)ості. • Есть ещё порох в пороховницах – є (маємо) ще порох у порохівницях (у порохівниці); ще є сила (снага). • Как (будто, словно, точно) синь порох в глазу – як (мов, немов, наче, неначе…) сіль у оці. • Пахнет порохом (перен.) – порохом (війною) пахне. • Пороха не выдумает – пороху не видумає (не вигадає, не винайде). • Пороху не нюхал кто (перен.) – пороху (і) не нюхав хто; і близько не був коло бою хто. • Пороху не хватает кому, у кого (перен. разг.) – пороху не стає (не вистачає) у кого, кому. • Сухой как порох, порох порохом – сухий як порох (як перець). |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Снага́ – сила, физическая возможность. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Снага́, -ги́, ж. Сила; физическая возможность. Г. Барв. 366. Бувало, в кого є снага, обійде чи двадцять хат, чи тридцять. ЗОЮР. І. 43. Робимо, мамо, до кровавого поту і вже снаги не стає. Кв. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Си́ла = си́ла, міць (С. З. Л.), снага́ (С. Л.), кріпота́, мо́га, змо́га. — Вое́нная си́ла = ві́йсько, поту́га (С. З. Л.). — Боже милий! не має сили. н. пр. — Тодї на кров я не вважав, останню міць в собі зібрав, та й знов лугами почвалав. Пч. — Лиш не маю тої моцї тебе рятувати. н. п. Б. — Де сила (багато), там і міць. н. пр. — Ходи по сьвіту, поки снага, а потім ляж та і вмри мовчки. К. З. Ю. Р. — Бувало в кого є снага, обійде хат 20 чи 30. н. о. — Коли ж не стане в нас снаги твоїй слїдом простувати. К. Ос. — Тепер потуга наша у козацстві, а честь у простолюдному лицарстві. К. Б. — Турчин під Київ конечне з своїми потугами бути міл. Самойлович. С. З. — Ой я ляхів не бою ся і гадки не маю, за собою великую потугу я знаю. н. п. — Со́бственными си́лами = самоту́жки, С. Жел. — Дви́жимый человѣ́ческою си́лой = самоту́жний. — Треба було мінї самотужки віз тягти. н. о. Гр. Чайч. — Поволокла його самотужки у хату. Кв. — Си́лою = си́лою, живоси́лом, наси́лком, гва́лтом, си́ломіць, си́ломіццю. — Затяг він силоміць на бучний бенкет. К. X. — Але вона насилком, гвалтом взята. Ст. Б. X. (Д. Наси́льно). — Быть въ си́лахъ, не въ си́лахъ = зду́жати, здола́ти, здолїти, примогти́, примі́ти, не зду́жати, не здолїти, не ма́ти си́ли, спромо́ги, не спромо́жно. — Як би примів, усе б для його зробив. — Не здужаю вже й їсти добути, п. к. — Не здужаю, брате, на волів гукати, не здужаю, брате, цїпа піднїмати. н. п. — Поворушитись не здужа. Кв. — Цього я піднести не здужаю. Кр. — Коли сам рубать я ворога не здужаю, за те є другі справи. К. К. — Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, душі ж не здолїють вбити. К. Св. П. — Въ си́лу, подъ си́лу, по си́лѣ, по мѣ́рѣ силъ = по си́лї, під си́лу, по змо́зї, як поси́лля (С. Л.). — Роби, сину, як посилля. С. Л. — Не подъ си́лу = не вмоготу́. — Быть въ си́лѣ = ма́ти си́лу, вагу́. — Він має силу у панів. — Въ си́лахъ = а) при си́лї, б) д. Быть въ си́лахъ. — Въ си́лу зако́на = по си́лї зако́на. — Всѣ́ми си́лами = з усїї, з усїє́ї си́ли. С. Л. — Ско́лько силъ, со всѣ́хъ силъ = яко мо́га, як мо́га (С. З. Л.), чим ду́ж (С. Л.). – Чере́зъ си́лу = над си́лу. — Теря́ть, потеря́ть си́лу = безси́лїти, ви́сильнити ся, ви́снажити ся. |
Сре́дство = спо́сіб (С. Пар.), за́сіб, за́соб; спромо́га (С. Пар.) мо́жність, снага́; ярми́с. — Се певний спосіб добутись од його правди. — Доти старець плохий, доки собаки не обступлять — тодї ярмис найде. н. пр. — Сре́дства къ жи́зни = доста́тки, за́соби, ко́шти, пожи́ток. — У нас достатків було тільки що на прожиток. Кн. — Не вважаючи на свої убогі засоби, він вдовольняв усїм своїм потребам. Ст. Ап. — А тут засобам убогим вже прийшов кінець. Мова. — На таку силу людей коштів не стане прохарчувати. Кн. — Дасть Бог день, дасть і пожиток. н. пр. — Сре́дства изы́скивать = спо́собу, спо́собів добіра́ти, прибіра́ти. — І бурчить і ворчить, проти дїда не мовчить. Дїд способу прибірає, як ту бабу поповчить. н. п. — Употреби́ть всѣ сре́дства = всїх спо́собів зажи́ти. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)