Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 32 статті
Запропонувати свій переклад для «спиток»
Шукати «спиток» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

И́скус –
1) про́ба, спро́ба, і́спит (-ту), спи́ток (-тку);
2) (действие), см. Искуше́ние.
Испыта́ние –
1) про́ба, спро́ба, спи́ток (-тку), спит (-ту), спробу́нок (-нку), випро́ба; (процесс) випро́бування; срвн. Про́ба 1. [Його́ любо́в і ві́рність ви́йдуть з че́стю з яко́ї хо́чеш про́би (Куліш). Се вели́ке го́ре! Вели́ка про́ба, бра́ття! (Л. Укр.)].
• На -ние – на спро́бу, на спи́ток.
• По -нии – по спро́бі, по спи́тку, спро́бувавши.
• Дни -ний – дні (с)про́би, (бедствий) дні ли́ха, дні злиго́днів. [У дні про́би і мі́ри (Франко)].
• Тяжёлые -ния нашего времени – тяжкі́ спро́би суча́сности (Єфр.).
• Время -ния до получения места – спро́ба, спи́ток, (стаж) стаж (-жу).
• Брать на -ние что – бра́ти на (с)про́бу, на спи́ток що.
• Подвергать, -гнуть -нию, жестоким -ниям кого, что – піддава́ти, підда́ти про́бі, спро́бі, суво́рій (тяжкі́й) спро́бі кого́, що.
• -ние строительных материалов – спро́ба, ви́пробування (неок. випробо́вування и випро́бування) будіве́льних матерія́лів, спро́ба над будіве́льними матерія́лами (Крим.).
• Комиссия для -ния строительных материалов – комі́сія для випро́бування (для випробо́вування) будіве́льних матерія́лів.
• -ние лошадей – випро́ба ко́ней;
2) (бедствие) приго́да, лиха́ приго́да.
• -ния – злиго́дні (-нів).
• -ния судьбы –
а) (пробы, искушения) спро́би до́лі (від до́лі);
б) (бедствия) злиго́дні до́лі;
3) (экзамен) і́спит (-ту). [І́спит на учи́тельку (Кониськ.)].
• -ние на степень доктора – і́спит на до́ктора.
• Подвергать кого -нию (экзамену) – піддава́ти і́спитові кого́, вивіря́ти кого́;
4) дослі́дження, неок. дослі́джування чого́ (напр. приро́ди); см. Иссле́дование 1;
5) хим. – ви́пробування, (опыт) до́слід (-ду), (разложение) ро́зклад (-ду), аналі́за (-зи).
Испы́тывать, испыта́ть –
1) (пробовать, проверять) спи́тувати, поспита́ти, бра́ти, узя́ти на спи́ток, на спробу́нок кого́, що, чаще: випробо́вувати и випро́бувати, сов. ви́пробувати, про́бувати, спро́бувати кого́, що, досвідча́ти и досві́дчувати, досві́дчити кого́, чого́, (выверять) вивіря́ти, ви́вірити (редко дові́рити), виві́дувати, ви́відати кого́, що и чого́; см. Про́бовать 1, Искуша́ть 1. [Бог випробо́вує свято́го (Куліш). Це щи́ра пра́вда, Єфре́ме, яку́ я сам на собі́ спро́бував (Крим.). Неха́й ду́рнями броди́ спи́тують (Черкащ.). І заду́мує, як си́на на спробу́нок взя́ти (Рудан.). Ти ду́маєш, козаче́ньку, що я умира́ю, а я в те́бе, молодо́го, ума́ вивіря́ю (Мил.). Не вся́кому ду́хові ві́руйте, а досвідча́йте духі́в, чи від Бо́га вони́ (Св. П.)].
• -та́ть свои силы – поспита́ти, спро́бувати свої́ си́ли.
• -та́ть чью-л. верность – спро́бувати, ви́вірити чию-не́будь ві́рність, досві́дчити чиє́ї ві́рности.
• Я -та́л это на опыте, на своём личном опыте – я сам спро́бував, досві́дчив це, я спро́бував це на собі́.
• -та́ть на практике – досві́дчити на пра́ктиці, спрактикува́ти що. [Я вже спрактикува́в, що на цій землі́ гре́чка не ро́дить (Городище)].
• Не -та́в, не узнаешь – не спро́бувавши, не взна́єш;
2) (исследовать) дослі́джувати, досліди́ти що (напр. приро́ду); см. Иссле́довать. -та́ть таинства природы – досліди́ти таємни́ці приро́ди;
3) (экзаменовать) іспито́вувати, ви́іспитувати, проіспитува́ти, ви́спитати, вивіря́ти, ви́вірити кого́; срвн. Экзаменова́ть. [Пан Лука́ш, ви́віривши мене́, сказа́в, що дасть мені́ нау́ку усю́, як сам умі́є (М. Вовч.)];
4) (пережить, изведать) зазнава́ти, зазна́ти, ді[о]знава́ти, ді[о]зна́ти и ді[о]знава́тися, ді[о]зна́тися, спізнава́ти, спізна́ти, досвідча́ти(ся) и досві́дчувати(ся), досві́дчити(ся), зажива́ти, зажи́ти, сов. спро́бувати, поспита́ти чого́, (вкусить) скуштува́ти чого́, (набраться) набира́тися, набра́тися (напр. ли́ха), (принять) прийма́ти, прийня́ти чого́ (напр. біди́, ли́ха, ну́жди); срвн. Изве́дать 2. [Хто не зазна́в зла, не вмі́є шанува́ти добра́ (Приказка). Жи́ла в ба́тька не рік, не два, не зажила добра (Грінч. III). (Шевче́нко) до́бре на самі́м собі́ досві́дчив усьо́го, що серде́шний люд терпі́в під тим ярмо́м (Куліш)].
• -вать недостаток, нужду в чём – зазнава́ти недоста́чі, ну́жди в чо́му, (иногда) нужда́тися чим.
• -та́ть много превратностей судьбы – зазна́ти химе́рної до́лі, бага́то злиго́днів (бедствий).
• Я -та́л что на себе, на личном опыте – я сам зазна́в чого́, я на собі́ зазна́в (дізна́вся) чого́, я сам на собі́ спро́бував що, (грубов.) я на вла́сній шку́рі спро́бував (досві́дчився) чого́.
• -та́ть много всего – зазна́ти (скуштува́ти) уся́чини чима́ло, (образно) перейти́ крізь си́то й ре́шето (Номис).
• -вать давление – зазнава́ти ти́ску, на́гніту.
• -вать терпение чьё – бра́ти на про́бу (випро́бувати, спокуша́ти) чий терпе́ць.
• -вать страх – відчува́ти страх, зазнава́ти стра́ху.
• -вать чувство – зазнава́ти почуття́.
• -та́ть неприятное чувство – зазна́ти при́крого почуття́;
5) (замучить пыткой) закатува́ти, замордува́ти кого́; см. Запыта́ть. Испы́танный, прич. и прил. –
1) ви́пробуваний, спро́буваний, досві́дчений, ви́вірений. [Тре́ба йти відо́мим і ви́пробуваним шля́хом (Н. Рада). Це вже спо́сіб спро́буваний (Звин.)].
• -ный друг – пе́вний друг, ви́пробуваний, ви́вірений друг;
2) (пережитый) за́знаний, ді́знаний, спі́знаний, спро́буваний, зажи́тий.
• -ться – випробо́вуватися, спи́туватися, бу́ти ви́пробуваним и т. д.
О́пыт –
1) про́ба, спро́ба, спи́ток (-тку), спробу́нок (-нку), до́слід.
• Физические о́пыты – фізи́чні про́би (спро́би, експериме́нти).
• Делать, производить о́пыт – роби́ти (наво́дити) про́бу (спро́бу, спи́ток, експериме́нт), зніма́ти про́бу.
• В виде о́пыта – на спро́бу (на спи́ток, на спробу́нок);
2) о́пыт житейский – до́свід (-ду), досві́дченість (-ности), (редко) по́спит. [Бу́де з те́бе по́спиту, що набра́вся по світа́х, – пора́ свої́м коше́м осі́стися (Г. Барв.). З істори́чного до́свіду це відо́мо]. Срв. О́пытность.
• На своём личном -те, из с. л. -та – з свого́ особи́стого (вла́сного) до́свіду, свої́м особи́стим до́свідом, на собі́, по собі́. [На собі́ я це дізна́в].
• Узнать по -ту – досвідчи́ти, -ся, переві́ритися. [Шевче́нко до́бре на само́му собі́ досві́дчив усього́, що серде́чний люд терпі́в під тим ярмо́м (Кост.)].
• Умудрённый -том – до́бре досві́дчений.
Попро́бовать –
1) (сделать что-н.) спро́бувати, попро́бувати, (по)спита́ти(ся), (гал.) стрі́бувати (зроби́ти що-не́будь), узя́ти на спи́ток що. [Хло́пцеві ду́же сі подо́бало, як кова́ль зелі́зо кує́, та й ка́же: «Та́ту, а ну й я стрі́бую» (Гн.)].
• -вал было бежать, да не удалось, поймали – спро́бував був (поспита́вся був) утекти́, та не пощасти́ло, пійма́ли; Срв. Про́бовать, Попыта́ться;
2) покуштува́ти, скуштува́ти, поспита́ти чого́.
• -буйте-ка этого вина, пирога – ось покушту́йте (скушту́йте, поспита́йте) цього́ вина́, пирога́; срв. Про́бовать.
Попы́тка – спро́ба, спи́ток (-тку), (старание) за́хід (-ходу), (усилие) намага́ння.
• -тка к побегу – спро́ба втекти́.
• Делать -тки, сделать -тку к чему, что сделать, чего достигнуть – роби́ти спро́би, за́ходи, вжива́ти за́ходів, зроби́ти спро́бу, за́хід, вжи́ти за́ходів до чо́го, що зроби́ти, чого́ досягти́.
• Он сделал -тку получить это место – він зроби́в спро́бу, за́хід, вжив за́ходів, (щоб) діста́ти цю поса́ду.
• -тка не пытка, а спрос не беда – купи́ть не купи́ть, а поторгува́ти мо́жна; уті́к, не втік, а побі́гти мо́жна; догна́в, не догна́в (пійма́в, не пійма́в), а погна́тись мо́жна.
Про́ба –
1) про́ба, спро́ба, спи́ток (-тку), спит (-ту), (реже) (с)пробу́нок, (гал.) стрібу́нок; (отведывание) (с)кушту́нок, покуштува́ння; срв. Испыта́ние, О́пыт. [На́пад сей був ті́льки про́бою; по весні́ дру́гого ро́ку татарва́ заду́мала похо́д усіма́ свої́ми си́лами (Куліш). Зірва́ли в чужо́му саду́ кі́льки я́гід на спит (Черн.). Жи́то пуска́є со́рок сте́бел жити́на: спи́ток був у ме́не (Борз.)].
• Делать про́бу – роби́ти про́бу, спро́бу, спи́ток и т. д. чому́, бра́ти на спро́бу, на спи́ток що.
• Делать -бу машине – бра́ти маши́ну на спро́бу (на спи́ток, на спробу́нок).
• Давать, брать, взять что-л. на про́бу – дава́ти, бра́ти, взя́ти на (с)про́бу, на спи́ток, на спит, на спробу́нок, (только о с’естном) на (с)кушту́нок що. [Візьму́ оціє́ї за́полочи на спи́ток – яка́ бу́де. Оце́ со́тня я́блук на про́даж, а одно́ дай на кушту́нок лю́дям (Харк.)].
• Для -бы – для про́би, для спи́тку, для стрібу́нку. [За мину́точку ми ці́лий при́колоток соло́ми для стрібу́нку порі́зали (Франко)].
• -ба драмы, комедии – про́ба дра́ми, коме́дії.
• -ба голосов – спи́тування, про́ба голосі́в;
2) (образец) про́ба, зразо́к (-зка́), зразе́ць (-зця́). [Взяв про́бу (зразо́к) пшени́ці].
• Первые литературные -бы – пе́рші літерату́рні спро́би (почи́нки);
3) про́ба. [Срі́бло 84-ої про́би].
Про́бовать, попро́бовать, испро́бовать –
1) (испытывать) спи́тувати, поспита́ти, про́бувати, спро́бувати и попро́бувати, випробо́вувати, ви́пробувати, бра́ти, узя́ти на спи́ток, (гал.) трі́бувати, стрі́бувати що, (диал.) погляді́ти що чим. [Спи́тує ні́жка, чи те́пла вода́ (Грінч.). Неха́й ду́рнями броди́ спи́тують (Черк. п.). Одні́ з украї́нських діячі́в замовка́ють, дру́гі тим ча́сом випробо́вують ґрунт у Галичині́ (Єфр.). Погляді́в (поспита́в) па́льцем, чи те́пла вода́. Погляді́в за́ступом, чи тве́рдо копа́ти. Спро́бував перо́, як пи́ше. Як лі́зеш на драби́ну, не забу́дь щаблі́ трі́бувати, чи міцні́ (Франко)].
• -вать свою силу, свои силы – спи́тувати, поспита́ти, про́бувати, спро́бувати и попро́бувати, випробо́вувати, ви́пробувати свою́ си́лу, свої́ си́ли;
2) (пытаться) про́бувати, спро́бувати, спи́тувати, -ся, спита́ти, -ся и поспита́ти, -ся, роби́ти, зроби́ти спро́бу (що зроби́ти). [Спро́бую да́ти істори́чний о́гляд, украї́нського письме́нства. Спи́тувавсь він жі́нку вмовля́ти, та не така́-то вона́ (М. Вовч.). Спи́тувала ще кі́лька разі́в натисну́ти на две́рі – не подаю́ться (Грінч.). Поспита́лися були́ не послу́хатися, – так де́ там. Уря́д спра́вді ро́бить кі́льки спроб, щоб селя́н захисти́ти (Доман.)].
• -вать на все лады – усі́х способі́в бра́тися.
• Попро́буй! – поспита́йся, спро́буй, ану! ану-ну́! ану́ лиш!
• Пусть -бует – а хай лиш спро́бує (поспита́є).
• -вать силы в соревновании с кем – про́буватися, попро́буватися, стену́тися з ким. [Ти бі́гаєш, як жа́ден молдова́н не побіжи́ть, – попро́буйся (Свидн.). Як дам, то на свій зріст усе́ подві́р’я змі́ряєш. – Попро́буємся! – Та що тут про́буватись! (Свидн.). Стені́ться з нею бі́гти, дак куди́! (Борз.)];
3) (отведывать) куштува́ти, покуштува́ти и скуштува́ти, ку́шати, поку́шати, спи́тувати, поспита́ти. [Поку́шайте оцього́ я́блучка. Поспита́йте борщу́: по-мо́єму на́че ду́же ки́слий (Черніг.)]. И -вать не дам! – і лизну́ти не дам!;
4) (переносно: изведать) куштува́ти, скуштува́ти и закуштува́ти, спро́бувати, зажи́ти, поспита́ти. [Хто з ли́хом жарту́є, той його́ кушту́є (Номис). Скуштува́ла вже Орда́ коза́цької ка́ри (Рудан.) Не бага́то чолові́к закуштува́в правди́вої нау́ки, але яки́м-же-ж то и́ншим, сві́жим ду́хом ві́є від не́ї (Франко). Дово́дилося всього́ зажи́ти: і го́лоду, й хо́лоду, й ли́ха вся́кого (М. Левицьк.). Поспита́вши го́ря, чи не пошану́ється (Осн. 1861)].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Испытание –
1) (экзамен) і́спит, -ту;
2) (проба) спро́ба, -би, спи́ток, -тку.
Попытка – спро́ба, -би, спи́ток, -тку, за́мір, -ру.
Спрос –
1) по́пит, -ту;
2) (проба) спи́ток, -тку; без спроса – не спита́вши.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Спрос – попит. Без спросу – не спитавшись. Спрос и предложение – попит і постачання. Спрос падает, возрастает – попит спадає, зростає. Спрос не дыба – спиток не збиток.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Попытка
• Попытка не пытка, а спрос не беда – спиток (попиток) — не збиток, спрос — не біда. Пр. Утік не втік, а побігти можна. Пр. Знайшов не знайшов, а помацати можна. Пр. Купив не купив, а поторгуватися можна. Пр. Догнав не догнав (піймав не піймав), а погнатися можна. Пр.
Спрос
• Без спроса (спросу) – не спитавши(ся); без дозволу.
• За спрос денег не берут – за поспит не платять (не платиться). Пр. (іноді) Спиток — не збиток. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Спи́ток, -тку, см. Спит.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Опыт –
1) (проба) – спро́ба, спиток (-тку); (эксперимент) – до́слід (-ду); в виде, в качестве опыта – як спро́ба, на спро́бу; производить опыты – робити до́сліди;
2) (опытность) – до́свід (-ду), досві́дченість (-ности); на личном опыте, из личного опыта (узнать) – з особистого до́свіду, особистим до́свідом, на собі́, по собі́; приобретать опыт – набува́ти до́свіду; узнавать по опыту – досвідча́тися, досві́дчуватися, досві́дчитися; умудренный опытом – до́бре досві́дчений, удосві́дчений.
Попытка – спро́ба, спиток (-тку); п. к побегу – спро́ба втекти; при -ке к побегу (убит) – коли про́бував утекти.
Проба –
1) (испытание) – про́ба, спро́ба, спиток (-тку); взять на пробу – узяти на про́бу, на спиток; делать пробу – зніма́ти про́бу, робити про́бу, випробо́вувати, випробувати;
2) (образец) – зразо́к (-зка́), про́ба; пшеница ниже пробы – пшениця гі́рша від зразка́ (про́би); товар не подходит под пробу – крам не відповіда́є зразко́ві (про́бі);
3) (на золоте, серебре) – про́ба.
Пробовать, попробовать –
1) (пытаться) – про́бувати, попро́бувати, спро́бувати;
2) (испытывать) – випробо́вувати, випро́бувати, випробува́ти, опитувати, бра́ти, взяти на спиток (на спро́бу).

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Попытка - не пытка, спрос - не беда. —
1. Спиток (попиток) - не збиток, спрос - не біда.
2. Утік не втік, а побігти можна.
3. Купить не купив, а поторгуватись можна.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

спи́ток, -тку, в -тку

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бра́ти, беру́, -ре́ш, гл.
1) Брать, принимать. Бере коня за поводи. Мет. 31. Ой не хочу, дівко, я од тебе плати брати. Мет. 101. Бере як не своїми рука́ми. О лѣнивомъ, вяломъ работникѣ или неловкомъ. Фр. Пр. 118.
2) Брать, набирать. Вийшла мати води брати. Мет. 72. Бере як віл на роги. Набираетъ на себя непосильно много работы, обязанностей. Фр. Пр. 118.
3) Собирать. Дівчата брали гриби в лісі.
4) Рвать, дергать. Ой там за яром брала дівка льон, та забула пов’язати. Нп. Вмер він уже тоді, як плосконі брали. Грин. І. 33. Бра́ти зу́би. Рвать зубы. Вх. Лем. 394.
5) Получать (вознагражденіе, плату). Нанявся до пана, бере по п’ять рублів на місяць. Харьк.
6) — (дівчину). Жениться. Не веліла мати вдовиної дочки брати. Мет. 81.
7) Заимствовать, занимать, брать въ долгъ. Планиди ці.... беруть свій світ від сонця. Дещо. Бере гроші на відробіток. Бере́ на зеле́ний ове́с. Беретъ въ долгъ въ счетъ сомнительныхъ будущихъ благъ. Фр. Пр. 118.
8) Объ инструментѣ, орудіи: хорошо дѣйствовать, брать. Коса тільки шелесть! шелесть! під самий корінець бере. О. 1861. IV. 34. Мушкетом бере, аж серце в’яне, а лях од страху вмірає. АД. II. 40. Його ніяка ні куля, ні шабля не бере. Грин. I. 184.
9) — баса́. Пѣть басомъ.
10) — влі́во, ліво́руч. Поворачивать влѣво, держать лѣвѣе.
11) — город. Брать городъ (на войнѣ). Тоді ж ото і Очаків брали. Шевч.
12) — дити́ну. Принимать (объ акушеркѣ). Баба Оксана у мене усіх дітей брала. Черниг. Оце баба, що брала мого Йвана. Лебед. у.
13) — зави́чку. См. Завичка.
14) — контра́кт. Заключать условіе, контрактъ. Ніхто з Богом контракту не брав. Ном. № 36.
15) — ланцюга́ми. Заковывать. Ланцюгами за поперек втроє буду тебе брати. АД. І. 212.
16) — за ліб, лоб. Брать за чубъ, за вихоръ. Грин. III. 565. Сіх дуків-срібляників за ліб, наче волів, із за стола вивождайте. ЗОЮР. І. 209.
17) — мі́рку. Снимать мѣрку.
18) — на му́ки. Пытать. Як його взяли, на муки брали. Чуб. ІІІ. 349.
19) — на се́бе. Надѣвать. АД. І. 7. Що неділі бере білу сорочку.
20) — на спи́ток. Испытывать.
21) — на спо́відь. Исповѣдывать.
22) — на ум. Понимать, замѣчать. Нам скаже на глум, а ми беремо на ум. ЗОЮР. І. 13.
23) — о́чі. Привлекать, притягивать, останавливать вниманіе. Та й сорочка ж: аж на себе очі бере. Кобел. у. Його хата сяла тілько рушниками.... та хорошою, як божий рай, дочкою, що всім брала очі красотою. К. МБ. X. 3.
24) — під гла́ву. Угождать, подчиняться. За віщо ж її нам під главу брать? Вона ж таки менша, а мій чоловік старший. Новомоск. у.
25) — під но́ги кого. Первоначально: топтать, переносно: одолѣвать. Бери вороги під ноги. Фр. Пр. 118.
26) — розлу́ку. Разлучаться, разставаться. Треба бра́ти з миленьким розлуку. Грин. ІІІ. 302.
27) — шлюб. Вѣнчаться. В неділю уже іде до церкви брати шлюб. Грин. ІІІ. 515. Шлюб брала, шлюб шлюбувала перед попом і перед дяком з Юрком козаком. Нп.
28) Бере́ кого́ що. а) Ему хочется чего. Щоб його не брала ні їжа, ні робота, ні до инчої охота. Грин. II. 323. Пусти на улицю, бо й плач бере. Мил. 87. б) Дріжаки́ беру́ть. Дрожитъ кто. А мене тільки дріжаки беруть, наче у лихоманці. О. 1862. X. 12. Жаль бере́. Становится жаль. Сум, журба́ бере́. Становится грустно. Уроки.... колючками брали. Отъ сглаза сдѣлались колики. Мнж. 152. Прич. Бра́ний и бра́тий. Де вона брана? В неньки в коморі. АД. І. 7. У їх невістка молода, торік брата. Г. Барв. 51.
Спит, -ту, м.
1) = Спиток. Зірвали в чужому саду кілька ягід на спит. Черн. у.
2) Разспросы. Взяти кого на спит.
Спи́ток, -тку, м. Проба, испытаніе. Ном. № 4279. Хиба на спиток узяти білі, яка то вона буде.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Изъя́нъ = 1. шко́да, втра́та, утра́та, в(у)би́ток С. Ш. — Брат не брат, а шкоди не роби. н. пр. — Не сто кіп утрати. н. пр. — Спиток не збиток. н. пр. 2. ва́да (С. Ш.), га́нжа́, ґанч, ска́за, бли́зна. — Як нема болота без жаби, так нема чоловіка без вади. н. пр. — Кінь без жадної вади. — Без слїпоти і иньших. вад. Б. Н. — Кінь з ганжо́ю. Лев. — Купець повинен ознаймити, єжелї би тая вещ, которую продаєть, міла якую сказу. Б. Н. — Съ изъя́номъ = з ва́дою, з ганжо́ю, з ска́зою, ка́лїч.
Иску́съ = про́ба, спро́ба, іспи́т (С. Жел. Пар.), спи́ток. — Іноки на пробі будущиї. Б. Н.
Испыта́ніе = про́ба, спро́ба, спробу́нок, іспи́т (С. Жел.), спи́ток. — Іноки на пробі будущиї. Б. Н. — Видержав іспит. — Але старий дуже хоче його щирість знати і задумує як сина на спробунок взяти. Руд.
О́пытъ = досьвід, спит, спи́ток, про́ба, пробу́нок. — Звичаї добрі, лицарську науку в боях за правду досьвідом узнали. К. Б. — Знала вже з власного досьвіду, що... Фр. — Та після довгих лїт досьвіду, гаразд знаючи звичаї свого соживця... Лев. В. — Въ ви́дѣ о́пыта = на про́бу. — Зробив на пробу. н. о. — По со́бственному о́пыту = з вла́сного до́сьвіду, на собі́ дозна́в. — Э́то его́ пе́рвый о́пытъ = се його́ пе́рша про́ба.
Попы́тка = про́ба (С. Жел), спро́ба (С. Жел.), стрібу́нок (С. Жел.), замі́р, за́хід. — Шкода й за́ходу. — Попы́тка не пы́тка, а спросъ не бѣда́. н. пр. = спи́ток не вби́ток. н. пр.
Про́ба = 1. про́ба, спро́ба, пробу́нок, спробу́нок, спит, спи́ток (Д. Испыта́ніе і О́пытъ). — Проба пера і чорнила, що в йому за сила. н пр. — Спиток не вбиток. н. пр. 2. про́ба, зразо́к. — Взяв трохи на пробу. — Взяв пробу пшеницї. — Взяв на зразок. 3. про́ба. — Золото 96 проби.
Спросъ = спит, спи́ток, по́пит, по́спит, попита́ння. — Без попиту що хочеш, те і рвеш. н. о. — Спросъ не бъда́ = спи́ток не вби́ток. н. пр. — Безъ спро́су = не спита́вши, без по́питу.
Убы́токъ = шко́да (С. З. Л.), у(в)би́ток (С. Ш.), зби́ток, у(в)па́док (С. Ш.), втра́та (С. Л.), тра́та (С. Ш.), при продажі — недобі́р. — Брат не брат, а шкоди не роби. н. пр. — Спиток не вбиток. н. пр, — Знать то Озовська орда великі збитки мала. н. д. — Чи зиск, чи трата — одна заплата. н. пр. — Продав за 40, а сам дав 45 карбованцїв; от тобі чистого недобору 5 кар. Кн. — Убы́тки причиня́ть, нанести́ = шко́дити, шко́ду зроби́ти, нашко́дити, пошко́дити. — Батько нашкодив, а дїти в одвітї. н. пр. Ман. Убы́точить, изубы́точить = у(в)би́точити (С. Ш.) і д. Убы́тки причиня́ть.

Запропонуйте свій переклад