Знайдено 20 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Де́рево – де́рево (мн. де́ре́ва́) (в песнях) дре́во, (ум. дере́вце́, дре́вко; соб. де́рево, дере́в’я, ср. р.). [Не руба́й де́рев! Що тут дері́в за цей год пору́бано! Помости́ гнізде́чко у садо́чку, на висо́кім дре́вку́, на яворку́ (Чуб.). І скрізь у дворі́ зелені́ло де́рево (Грінч.). Круг йо́го – зру́бане дере́в’я і пеньки́ сві́жі (М. Вовч.)]. • Одно де́рево – дереви́на, (в песнях) древи́на. [Уве́сь садо́к – три дереви́ні та й ті́льки]. • Кусочек де́рева – дереви́нка. [Боро́давки зганя́ють дереви́нкою від хреста́]. • Срубленные для постройки дере́вья – соб. дере́вня (ж. р.). [Хті́ли ха́ту будува́ти, зачали́ вже вози́ти дере́вню]. • Де́рево лесное, не плодовое – лісовина́; такое же плодовое – ди́чка. [Ця гру́ша – ди́чка, гру́ші з не́ї терпкі́ й давлю́чі]. • Де́рево садовое, плодовое – садовина́. • Деревцо́ плодовое, выросшее из зёрнышка – зерни́ця, сі́янка. [Я насі́яв торі́к груш та я́блунь, так тепе́р зерни́ці в арши́н. Ці грушки́ мо́жна й повиру́блювати, бо це не ще́пи, а сі́янки]. • Молодое дикорастущее деревцо́, взятое для окулировки – живе́ць (р. -вця́), дичо́к (р. -чка́). • Де́рево, оставленное при порубке леса – насі́нник, мая́к. • Д. отмеченное знаком для обозначения межи – клякове́ де́рево. • Д. высокое, стройное – стрімке́ де́рево, гонча́к. • Д. дуплистое – дупля́к, дуплі́й. [Дуб дуплі́й]. • Дере́вья с искривленными, уродливыми стволами – кривундя́ччя, корча́нь, криваки́. • Де́рево в несколько кривых стволов – корчаго́вина. [Отсю́ корчаго́вину теж мо́жна зруба́ти, а отсього́ дубка́ – поки́нути: він оди́н і рівне́сенько росте́]. • Дере́вья корявые, преимущественно дубы – кордуба́ччя. • Д-во с раздвоенным стволом – розкаря́ка (сущ.), розкаря́кувате (прил.). • Д. сросшееся – зро́стень. • Д. засохшее на корню – сухості́й (р. -сто́ю), суш (р. -ші), сушни́к. [Це дро́ва пога́ні, з сухосто́ю, вони́ ма́ло грі́ють. Це не садо́к, а сама́ суш]. • Сучковатые, изогнутые куски д-ва, употребл. для постройки лодочных рёбер – колю́би. • Искривленное де́рево, выкопанное с корнем, идущее на полоз в санях – копани́ця (гал.). • Кривой кусок де́рева, идущий на полозья – скорси́на, криву́ля. • Отрубок де́рева, грубо отделанный для приготовления из него ложки, клёпки – генти́на (Шух.). • Д. для курительной трубки – лупеха́, злу́пок (Вас.). • Д. сломанное, вывернутое ветром – вітроло́м, ви́воротень (р. -тня). • Д. с трещинами в коре, проникающими до древесины – вітрува́те. • Сгнившее д. – струпіші́ле, порохно́. • Нанесенное полой водой д. – бережня́к, прави́ння. • Роща или купа дере́вьев одной породы (и сорт де́рева для поделок) обозначается окончанием -и́на: берестовое д. – берести́на. [Пішли́ в берести́ну збира́ти хмиз. Обу́х зро́блено з берести́ни]; березовое д. – бере́зина; д. боярышниковое – глоди́на; д. буковое – бу́ковина, бучи́на; д. вербовое – верби́на; д. вишнёвое – вишни́на; д. вязовое – ільми́на, вильми́на; д. грабовое – граби́на; д. грушевое – груши́на; д. дубовое – дуби́на; д. калиновое – калини́на; д. кедровое – кедри́на; д. кленовое – клени́на; д. липовое – ли́пи́на; д. ольховое – вільши́на; д. ореховое – (г)орі́шина; д. осиновое – оси́чина; д. сосновое – сосни́на; д. терновое – терни́на; д. тиссовое – тиси́на; д. тутовое – морви́на; д. черёмуховое – чере́мши́на; д. черешневое – чере́шина, чере́шнина; д. яблоневое – яблуни́на; д. яворовое – явори́на; д. ясеневое – ясени́на; д. эбеновое – гебе́[а́]н. |
Коло́ть, кольну́ть –
1) (раскалывать) коло́ти (-лю́, -леш, -лють). [Тріски́ коло́ти (Сл. Гр.). Лід коло́ти]. • -ть (раскалывать) дрова – дро́ва коло́ти. • -ть камень – лупа́ти. [Почали́ ске́лю лупа́ти (Звин.). Оста́всь він у Криму́, лупа́є сіль вагову́ (Пісня)]. • -ть лучину – скі[и]па́ти ска́лку (скі́пку). [Скіпки́ скіпа́є з дрови́ни (Тесл.)]. • -ть сахар – би́ти, руба́ти, грудкува́ти цу́кор; 2) (вонзать острие) коло́ти, (сов.) кольну́ти, заколо́ти, шпорну́ти, шпига́ти, шпигну́ти, штирка́ти, штиркну́ти, ш[с]трика́ти, ш[с]трикну́ти, (о мн.) поколо́ти, поштирка́ти. [Де ступне́м ступа́ю, терни́на ко́ле (Руд.). Го́лкою коло́в (Сл. Гр.). В се́рце ко́ле (Шевч.)]. • В боку -лет – у бік штрика́є, ко́ле. • В груди -лет – у гру́дях ко́ле. • Кольнуло (безл.) – заколо́ло, кольну́ло, шпорну́ло, штиркну́ло (щось). • -лет иглами, мурашками – мов голка́ми ко́ле, мов при́ском обсипа́є. • В ноги -лет (босого) – ко́лько (и ко́ле) в но́ги. • -ть скот – рі́зати, зарі́зати, би́ти, заби́ти (скоти́ну), коло́ти, заколо́ти (свиню́, порося́). • Хоть глаз коли́ – хоч у(в) о́ко стрель. • -лет в ухе – штрика́є в у́сі; 3) (переносно: -ть глаза кому, попрекать) пекти́, випіка́ти о́чі кому́, цве́нькати в о́чі, викида́ти на о́чі, вибива́ти о́чі кому́, шурка́ти до о́ка. [Тре́ба-ж хоч тро́хи познайо́митись із наро́дом, щоб уся́ке дра́нтя, таке́ як оте́ць Кири́ло, не цве́нькало в о́чі (Крим.). Мені́ на о́чі викида́ють, що в нас ха́ти нема́ (Т. Барв.). Пе́рший хазя́йський син тебе́ ві́зьме? А по́тім бу́де докоря́ти та паниче́м о́чі вибива́ти? (Мирний)]. • -ть булавками (переносно) – шпичка́ми, шпилька́ми, остючка́ми коло́ти, пуска́ти шпильки́ кому́. • Это ему глаза -лет (от зависти или злости) – це йому́ сіль в о́ці. • Правда глаза -лет – пра́вда о́чі ко́ле. • -ть прямо в глаз – до живо́го (мі́сця) ціля́ти, поці́лити, ліпи́ти; 4) (задевать за живое кого) шпига́ти, шпигну́ти, дотика́ти, діткну́ти, дійма́ти, дійня́ти кого́. [Тоді́ не було́ мо́ди пащикува́ти про люде́й і шпига́ти їх язика́ми (Квітка)]. • Всегда меня -лет – все мене́ шпига́є. • Это возражение его -ну́ло – цей ви́слів його́ діткну́в, шпорну́в, уколо́в. • -ть в сердце – шпига́ти, коло́ти в се́рце. • -ну́ло самолюбие – уколо́ло, врази́ло амбі́цію. • -ну́ть (сказать колкость кому) – шпигну́ти, шпорну́ти, урази́ти, (пров.) штирк[х]ну́ти, штегну́ти, дю́ґнути кого́. • Ко́лотый – ко́лений, ру́баний, (о щепках) скі́паний. • -тая посудина (насм. о женщине или девушке) – щерба́та ми́ска. • -тая рана – ко́лена ра́на. • -тый сахар – би́тий, грудкува́тий цу́кор, цу́кор груд(оч)ка́ми. • Ко́лющий – що ко́ле; ко́льки́й, колю́щ[ч]ий. • -щие глаза – колю́чі о́чі. • -щее орудие – колю́ще знаря́ддя. • -щая трава – колька́ трава́. |
Куст –
1) кущ (-ща), (зап.) корч (-ча). [Зарі́с уве́сь куща́ми й дерезо́ю (Грінч.). Аж тут ра́птом за плечи́ма корчі́ затріща́ли (Рудан.). І як го́лос почу́в ти з корча́, що аж жах пробира́є (Франко)]. • -ты́ крыжовника – а́ґрусник (-ку). • -ты́ ореховые – ліщи́на. • -ты́ терновые – терни́на, терни́к (-ку́). • -ты́ ягодные – ягідни́к (-ку́). [Ягіднику́ бага́то, а я́гід нема́є (Звягельщ.)]. • Разрастись -то́м – розкущи́тися; срвн. Раскусти́ться. • Покрытый -та́ми – кущи́стий, (зап.) корчи́стий. • Пуганая ворона и -та́ боится – ля́кана воро́на й куща́ (корча́) бої́ться (Приказка); 2) (горн.) гніздо́; 3) (промышл.) гру́па, кущ, гніздо́. • Куст сахарных заводов – гру́па цукрова́рень. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Шип –
1) (розы) колю́чка, -ки, терни́на, -ни; 2) шпе́ник, -ка. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Каков
• Каков молодец! – ото молодець (козак)!; ото птах! • Каков он собой, из себя? (разг.) – який він із себе?; який він на вроду (на лице, з лиця)? [Де він живе?.. Який він з себе?.. Коцюбинський.] • Каков поп, таков и приход – який піп, така його й парафія. Пр. Який пастух, така й череда. Пр. Який цар, такий і псар. Пр. Яка хатка, така й паніматка. Пр. • Каково семя, таков плод – яка нива, таке й насіння. Пр. Яке зілля, таке й насіння. Пр. Яке коріння, таке й насіння. Пр. Яке дерево, такі й паростки (відмолодки). Пр. Яка шепа, така яблуня. Пр. Який дід, такий його плід. Пр. Який батько, такі й діти. Пр. • Каков привет, таков и ответ – яке помогайбі, таке й бувай здоров. Пр. Який здоров, такий і помогайбі. Пр. Який добридень, такий і бувай здоров. Пр. • Каков Савва, такова ему и слава – який Сава, така й слава. Пр. Який Яків, стільки й дяки. Пр. • Каков у хлеба, таков у дела – як їсть, так і робить. Пр. • Какова Аксинья, такова у неё и Меланья – дурна мати — дурні діти. Яка трава, таке й сіно. Пр. Сова не приведе сокола. Пр. Тернина грушок не родить. Пр. • Какова псу кормля, такова от него ловля – як собаку (пса) годують, так він і гавка. Пр. Як Рябка годують, так Рябко і бреше. Пр. Сип коневі мішком — не ходитимеш пішком. Пр. • Какова яблоня, таковы и яблочки – яка грушка, така й юшка. Пр. Яка пшениця, така й паляниця. Пр. Яка пряжа, таке й полотно. Пр. Яке частування, таке й дякування. Пр. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Терни́на – терновый куст. |
Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) 
Беда, коль пироги начнет печи сапожник, а сапоги тачать пирожник. Див. Не в свои сани не садись. — 1. Коли не пиріг, то й не пирожися, - коли не швець, то й не берися. 2. Тернина грушок не родить. 3. Шорник свитнику не товариш. 4. Хто родився вовком, тому лисицею не бути. |
Яблочко от яблони недалеко падает. Див. Каков поп, таков и приход. — 1. Який дід, такий його плід. 2. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята. 3. Який батько, такі й діти. 4. Який батько, такий син - викрали з діжки сир. 5. Яке дерево - такий клин, який батько, такий син. 6. Який пуп, такий й одрост. 7. Яка щепа, така яблуня. 8. Яке коріння, таке й насіння. 9. З доброго плота добрий кіл. 10. Зо злої трави не буде доброго сіна. 11. Дурна мати, дурні діти. 12. Сова не приведе сокола. 13. Доброму вору все в пору. 14. Тернина грушок не родить. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
терни́на, -ни, -ні |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Поглуши́ти, -шу́, -шиш, гл.
1) Оглушить (многихъ) 2) Заглушить (во множествѣ). Тернина поглушила його. Єв. Мр. IV. 7. Садами летіла, — сади поглушила своїми голосочками. Чуб. V. 749. |
Сту́пі́нь, -пня, м. Шагъ. Де ступнем ступаю, тернина коле. Рудан. І. 21. Тоді чорт тяг жлукто ступнів десять. Рудч. Ск. І. 56. Пійди туди, та одлічи три ступні, і викопаєш гроші. ЗОЮР. І. 134. Сту́пінь у сту́пінь. Въ ногу. Він так ступінь у ступінь ступав, наче міря, як тра ступати. Канев. у. |
Терни́на, -ни, ж. Терновый кустъ. Грин. І. 233. Тернина грушок не родить. Ном. № 9305. Де ступнем ступаю, тернина коле, кров обкипає на ногах. Рудан. І. 21. Ум. Терни́нка, терни́нонька, терни́ночка. Чорная тернинонька. О. 1862. IV. 11. |
Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) 
Crataegus monogyna Jacq. — глід односто́впчиковий; глід звича́йний (Вх1, Вх2, Вх6, Мл, Сл), глід однома́точковий (Ру, Оп), глід одностовпиковий (Вх1), глід остроли́стий (Вх6, Мл), глій простий (Во); бариня (Ln, Шс — СТ), боя́ри́шник (Чн, Рг1, Ln, Пс, Жл, Мн2, Шс, Мг2 — СТ, СЛ, ЗК), боя́рошник (Мг2 — ЗК), глиг (Гб2 — ГЦ), глидина (Км), гліг (Гв, Жл, Мн2, Вх7, Hl, Шх, Mk, Гт, Гу — ВЛ, БУ, ГЦ, ЗК, ЛМ), глід (Гв, Ан, Пс, Жл, Вх5, Ян2, Ду, Яв, Ів, Сл, Mk, Ва, Ос, Ук, Гт, Гб, Мг2, Дми — ЗАГ), гліди́на (Ан, Яв, Сл), глій (Жл, Вх5, Mj, Мл, Mk — ПД, ГЛ, ДС, ГЦ), гліт (Км), гліх (Гб — ЛМ), глог (Мн2, Mk, Мг2 — ЗК), глогі́вка (Вх7 — ЗК), глод (Чн, Рг1, Ср, Лч, Ln, Пс, Жл, Кр, Mj, Ум, Шс, Ян4, Ів, Сл, Ос, Мг2 — ЗАГ), глодина́ (Вх5, Сл, Ос, Мг2 — ПД, ГЛ, ЗК), глодовина (Вх5 — ГЛ), глоє́на (Mj — ПД), гложина́ (Вх5, Сл, Мг2 — ГЛ, ЗК), глої́на́ (Жл, Вх7, Mk, Мг2 — ПД, ВЛ, ЗК), глосни́к (Мг2 — ЗК), глот (Рг1, Пс, Жл, Mj, Сл — СТ, ПД), глу́вка (Мг2 — ЗК), глуг (Мг2 — ГЦ, ЗК), глуд (Гт, Мг2 — ЗК), глуй (Мг2 — ЗК), глуха́ня (Мг2 — ЗК), гльод (Ан, Пс, Яв, Сл, Опа — СТ), голої́на (Мл — ВЛ), дра́ча (Мг2 — ЗК), драчи́на (Он — БО), дрі́нка (Гб — ЛМ), кали́нка (Мг2 — ЗК), каркади́р (Гб2 — ГЦ), когу́тики (Мг2 — ЗК), лог (Мг2 — ЗК), лога (Вх7, Мг2 — ЗК, ЛМ), ло́гин (Мг2 — ЗК), логина́ (Вх7 — ЗК), логиня (Вх7 — ЛМ), логинька (Вх7 — ЛМ), логі́з (Мг2 — ЗК), логу́вка (Мг2 — ЗК), лоє(ї)на́ (Гд, Мг2 — БО, ЗК), лоя́нка (Мг2 — ЗК), луг (Мг2 — ЗК), мала́єк (Бк — БУ), мала́єць (Бк — БУ), мала́й (Бк — БУ), молода́ (Мал — ЗК), неві́стка (Мал — ЗК), серберина (Ан — СЛ), терен (Гб — ЛМ), терни́к (Мг2 — ЗК), терни́на (Он, Мг2 — БО, ЗК), те́рня черво́не (Мг2 — ЗК), я́блінка ди́ка (Мг2 — ЗК), я́блінка чо́ртова (Мг2 — ЗК), я́блочка (Мг2 — ЗК), я́блуко чо́ртово (Мал — ЗК), я́блучка ра́йські (Гб2 — ГЦ). |
Lycium barbarum L. — пові́й звича́йний (Ру, Оп), пові́й-дереза́ (Сл); дереза́ звича́йна (Вх6, Мл), дереза колюща (Вх6), дереча звичайна (Вх1); арсеник (Ан — СТ), байбарис (Ос — СТ), бербиця колюща (Вх — ВЛ), бісина́ (Мо — СТ), бомба́рик (Лс2 — ПЦ), верба́ ди́ка (Вх — ВЛ), вербиця колюща (Вх1, Вх6), вербопліт (Сл), вісьми́на (Гр), га́люс (Вх7 — ДС), гарасимі́нь (Мо — СТ), дари́за (Пс), дарморі́с (Мн, Вх6, Мо — СТ), дарморо́с (Рг1, Пс, Ум, Ів), дереза́ (Рг1, Ан, Ln, Пс, Жл, Мн, Мн2, Ян4, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Ук, Мс — СД, СТ, ПД, ВЛ), дерези́на (Жл), дерес (Ск — СТ), дере́ча (Вх, Жл, Вх6, Mk — ВЛ), дери́ба́с (Ан, Ln, Шс2, Сл, Мо — ПД), дери́пліт (Мо — ПД), дермоза (Сл — ПС), драпошта́н (Лс2 — ПЦ), драсі́ля (Мо — ПД), дрези́ло (Мо — ПД), жасмин (Ан, См — СЛ), живопліт (Вх6), заманиха (Ск — СТ), калиція (Мн2, Mk — ПД), кишме́н (Мо — ПД), лазу́н (Ум, Ів), лаці(й)о́н (Ср, Ан, Шс2, Ян4, Mk, Лс2, Ос, Мс — СД, СТ, ПД), ли́цій (Ан, Ів, Ос — ПД), ли́ція (Сл, Ва — СД), лиціян (Ан — ПД), ли́ця (Ан, Mk — ПД), ліцій (Рг1, Пс), лі́ція (Вх, Мн, Вх6, Сл, Бк, Мс — СТ, ДС), ліціян (Вх7 — ВЛ), лоза африканська (Го1 — СТ), милицій (Ан, Сл), незайма́ник (Рг1, Ум, Ів, Сл), незама́йник (Ан, Пс, Жл, Вх6), нит(к)и чортові (Сл, См), ойо́йкина трава́ (Мс — СТ), плеті чортові (Сл), плетю́х (Вх, Вх1, Сл — ДС), пло́тни́к (Жл), пові́й (Рг1, Ан, Пс, Жл, Ду, Ів, Сл, Ос, Мс — СТ, ПД), поплоти́на (Вх7 — БУ), приточник (Ан — СТ), свіногла́з (Мс — СТ), спині́з (Лс1 — СД), спіно́за (Мо, Мс — СТ, ПД), терни́на (Мч, Мо — ПД), ткен(н)а (Чн, Ср, Ln, Го1, Шс2, Ян4 — СТ), тки́на (Жл), фіно́з (Мо — ПД), чортоплу́д (Мо — ПД), чортополох (См — СТ), шпає́рник (Мо — СТ), ядзвінь (Сл — ПД), я́звин (Mj, Mk — ПД, ДС), язьвін (Mk — ПД), яно́вич (Мо — СТ), ясми́н (Мо — ПД). |
Prunus spinosa L. — те́рен колю́чий (Оп); слива колюча (Оп), слива тернина (Вх1, Вх2), те́рен (Сл, Ру; Во, Вх, Рг1, Ср, Ан, Ln, Пс, Мн2, Hl, Mj, Ян2, Ян4, Ду, Ів, Сл, Mk, Ук, Гб, Мг2, Коб — ЗАГ), терни́на (Вх6, Мл; Ду, Сл, Mk, Ук, Он, Гб, Мг2 — ПД, ВЛ, ДС, БО, ГЦ, ЗК); бодла́к (Шк), гложа́ня (Мг2 — ЗК), дегтярник (Ос — СТ), дер (Ан — СЛ), дере́н (Сл, Мо, Гб2 — ПД, ВЛ, ГЦ), дерен колючий (См), дере́н чорний (Mj — ПД), дерник (Ан — СЛ), ку́нські сли́ви (Мал — ЗК), мартир (Км), тарнослив (Рг1), тер (Вх, Вх7, Mk, Гт, Он, Мг2 — ДС, БО, ГЦ, ЗК), терен чорний (Ос — ПД), терень (Rs, Сл — ВЛ), теркни́ (Мг2 — ЗК), теркно́в (Мг2 — ЗК), терн (Ск, Рг1, Ln, Пс, Жл, Кр, Шм, Ум, Шс, Сл, Mk, Ук, Гт, Мг2 — СД, СТ, ПД, ЗК), тернавки́ (Гт — ЗК), терни́ (Мг2 — ЗК), терни́ва (Mj — ПД), терни́к (Ан, Мг — СЛ, ЗК), тернина (Км), тернівник (Пс), те́рно (Ду, Гт — ЗК), тернов корінь (Ос — СД), тернове́ зі́ллє (Он — БО), терновник (Рг1, Ан, Шс — СТ), терно́слив(и) (Рг, Мн2, Mj, Мг2 — СД, ПД, ЗК), те́рня (Ум, Сл, Гд, Mk, Мг2 — ПД, БО, ЗК), терня́к (Вх4, Гр — ЛМ), терня́нка (Он, Мг2 — БО), тернь (Гв, Гр, Mk), ти́рн(я) (Ан, Мг, Кар — ЗК), триньки́ (Мг2 — ЗК). |
Rosa canina L. — шипши́на звича́йна (Сл); ро́жа полева́ (Вх1, Вх2, Вх6, Мл), шипши́на соба́ча (Ру, Оп); ге́че-пе́че (Км, Мг2, Сб — ГЦ, ЗК), гечі-пе́чі (Км, Ат, Гб, Дми, Коб — ДС, БО, ГЦ), глід (Сб — ГУ), глог(и) (Ат, См — ВЛ, ДС, ГЦ), глогінька (Км), головина (См), голодовина (Вх, Пс, Сл — ДС), деранка (См), дербак (См), дерба́ні (Кар — ЗК), дерба́нка (Вх7, Гт, Ат, Мг2 — ЗК), дерби́вус(з)ка (Км, См, Мг2, Сб — ДС, ЗК), дерби́гуска (Ат, Мг2 — ЗК), дербо́вуска (Мг2 — ЗК), деренки́ (Мг2 — ЗК), дзябни́к (Мг2 — ЗК), дівки́ ба́бині (Км, Сб — ЗК), драк (Мг2 — ЗК), драпи́вус (Ат — ДС), драча (Км), драчка червена (Км — ЗК), драчки (Км), драчни́к (Км, Сб — ЗК), е́че-пе́че (Гт, Мг2 — ЗК), е́чі-пе́чі (Дми — ДС), когутняк (Гб — ЛМ), матридуна (Км), ро́жа (Гв, Ан, Ів, Сл — СТ), ро́жа гаєва́ (Гр), рожа городня (Ос — ПД), ро́жа ди́ка (Во, Вх, Пс, Жл, Ум, Ів, Сл, Mk, См, Гб — ВЛ, ДС), ро́за (Гб — ВЛ), роза дика (Км), ро́за соба́ча (Мг2, Сб — СЛ, ГЦ), ру́жа (Ат, Сб — СД, ЛМ), ру́жа терно́ва (Ат — ЛМ), ружа шипова (Гб — ЛМ), сверба́к (Вх7 — БО), свербибіда (Км), свербивуз (Сл, Mk — ДС), сверби́вус (Мл, Сл, Гд, Мч, Мо, Он, Ат, Пч, Гб, Мг2, Коб, Мал, Пок — ПД, ВЛ, ДС, БО, ГЦ, ЗК), сверби́вус(з)ка (Км, Ат, Гб2, Мг2 — ГЦ, ЗК), сверби́гуз (Во, Шх, Мч, Мо, Ат, Гу, Гб, Мг2, Коб — ПД, ДС, БО, ГЦ, ЗК, ЛМ), сверби́гу́зка (Сл, Гт, Он, Ат, Гб2, Мг2 — БО, ГЦ, ЗК), свербиґа́н (Вх7 — ВЛ), сверби́ло (Вх, Пс — ДС), свербиуз(к)а (Вх4, Вх7 — ЗК, ЛМ), свербиузина (Вх7 — ЛМ), свербиу́с(з) (Вх6, Mj, Mk, Мч, Ос, Гт, Он, Ат — ПД, БО, ГЦ, ЗК), свербичка (Км), свербичус (Км), свербіуз (Гв), сверблянки (Км), свербовець (Км), свербовіс (Км), свербову́зи (Ат — ЛМ), свербо́вуска (Км, Мг2 — ЗК), свербоголуза (Вх6, Вх7 — ЛМ), свербогу́з(а) (Вх7, Ат — ВЛ, ЗК, ЛМ), свербо́гуска (Мг2 — ЗК), сверболуз(а) (Вх7 — СЯ, ЛМ), свербоу́з(ин)а (Вх4, Вх7 — ЗК, ЛМ), серберина (Го1 — СЛ), серби́вус (Кар — ДС), сербалина (Ан — СЛ), сер(е)болина (Ан — СЛ), серпозни́к (Мг2 — ЗК), серпризник (Км), сливки́ во́вчі (Сб — ПЗ), терни́на (Сб — БО), тернівки (Км), терноружка (Км), те́рня (Ат — ГЦ), тернявка (Км), терпи́вус(з)ка (Км, Мг2, Кар — ЗК), терпи́гузка (Вх7, Ат, Мг2 — ГЦ, ЗК), терпо́уска (Мг2 — ЗК), трив’янця (Ан — СЛ), троя́нда (Ан, Жл, См — ДС), чербалинник (Ан), чернушки́ (Ат — ЗК), шепчи́на (Вх7 — ВЛ), шепши́на (Вх, Ln, Дб, Сл, Mk, Ат — СД, СТ, ПС, ГЦ), шепши́на пуста́ (Сб — ПС), шипарина (Вх4, Вх7 — ЗК, ЛМ), шиплина (Км), шипо́вник (Рг1, Ln, Hl, Кр, Шм2, Шс, Мл, Ос, Рм, Мг2 — СТ, ПД, ВЛ, ПЦ, БУ, ГЦ), шипча́к (Вх, Вх1, Ум, Ів, Сл — ДС), шипчи́на (Ат, Сб — ВЛ, ДС), шипши́на (Рг1, Ср, Пс, Жл, Мн2, Вх1, Го1, Ум, Шс, Гр, Ян4, Ів, Сл, Mk, Ос, Рм, Ат, Пч, Гб, Мг2, Сб, Дми, Коб — ЗАГ), ши(е)пшинник (Ан, Км), шіпарина (Км), шупиця (Км), шуплина (Ан — СД), ш(щ)упли́ця (Ан, Сб — СД, ДС), шюпшина (Рг, Ан). |
Ruscus aculeatus L. — ми́шачий те́рен колю́чий; ру́скус колю́чий (Мл, Сл); глиця (Кри — СТ), іглиця (Ск — СТ), іглиця волоська (Ан), комиш (Вх — ВЛ), те́рен ми́шачий (Ум, Ів), терн миший (Ан), тернина мишача (Mk). |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Тернови́ще = терни́к, терни́на. С. Ш. — Терном, терниною кум до куми чеше, а чоботи в руках несе. н. п. |
Терно́вникъ = терни́к, терни́на. — Тернина грушок не родить. н. пр. — Коловсь сердешний об тернину, пошарпав ся весь об шипшину. Кот. |
Шипъ = 1. риба Acipenser Schypa — віз (з породи осятрів). 2. шпи́лька, колю́чка (С. Л.), те́рня, терни́на (С. Ш.). — З троянди квіточку зірвала, та шпильку в рученьку загнала. Б. Б. — Терня в ногу залїзла. С. Ш. 3. гак (в підкові). — Треба перекувать коня, бо вже гаки позбивались. С. Аф. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)