Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «тривкий»
Шукати «тривкий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кре́пкий – (прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцни́й, крі́пки́й, тривки́й, дебе́лий, креме́зни́й, крем’язни́й, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцни́й, крі́пки́й, тривки́й. [Сукно́ таке́ міцне́, що й зно́су йому́ не бу́де (Київщ.). Потрі́бно насампере́д науко́вого знаря́ддя й тих тривки́х підва́лин, що дає́ позити́вне знаття́ (Єфр.). Тесля́р коли́сочку дебе́лу майстру́є в сі́нях (Шевч.). Ви́хор ста́не у крем’язни́х дубі́в колі́на гну́ти (Куліш). У ме́не здоро́в’я тривке́: ніко́ли не хворі́ю (Канівщ.). Сви́та ще кріпка́, ще о́сінь переходжу́ в їй (Київщ.)].
• -кое телосложение – міцна́ (ду́жа, креме́зна́) будо́ва ті́ла, міцна́ (ду́жа, креме́зна́) стату́ра в ко́го. [Будо́ва ті́ла міцна́, кремезна́ (Н.-Лев.)].
• Человек -кого сложения – люди́на міцно́ї (ду́жої, креме́зної) будо́ви (стату́ри), міцно́го (дебе́лого) скла́ду.
• -кий человек – люди́на при здоро́в’ї, люди́на креме́зна́ (міцна́, крі́пка́, ду́жа, дебе́ла, міцноси́ла, заживна́). [Дід До́рош був стари́й, але ще кремезни́й чолові́к (Грінч.). Іще́ кріпки́й чума́к був (М. Вовч.). Гафі́йка стоя́ла міцна́, запа́лена со́нцем (Коцюб.). Там таки́й ще дебе́лий дід, що ї́сти не проси́тиме: сам собі́ заро́бить (Бердянщ.)].
• -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи – міцна́ (кремезна́, дебе́ла, ду́жа, заживна́) по́стать, міцні́ (кремезні́, дебе́лі, ду́жі) ру́ки, но́ги, пле́чі. [Кру́гла, заживна́ по́стать (Л. Укр.)].
• Он ещё -пок на ногах – він ще міцни́й (тверди́й) на но́ги.
• -кое здоровье – міцне́ здоро́в’я.
• -кий ум – міцни́й (ду́жий) ро́зум.
• -пок на ухо кто – недочува́є хто, глухе́нький, приглу́хуватий, туги́й на слу́хи хто.
• -кий на язык – цупки́й на язи́к, мовчазни́й, мовчу́н (-на́).
• -кий на деньги – скупи́й, тверди́й на гро́ші.
• -кий в слове – держки́й на сло́во.
• -кий сон – міцни́й (сильни́й, (провинц.) товсти́й) сон. [Натоми́вшися, спав тверди́м, міцни́м сном (М. Левиц.). Спить товсти́м сном (Рудч.)].
• -кий мороз, холод – цупки́й (лю́тий, си́льний) моро́з, холо́д. [Хо́лодом пові́яло цупки́м (Грінч.)].
• -кий снег, лёд – тверди́й (держки́й) сніг, лід.
• -кий камень – тверди́й (міцни́й) ка́мінь.
• -кий (о фруктах, плодах) – яде́рни́й. [Яде́рний огіро́к. Яде́рні я́блука – до́вго проле́жать (М. Грінч.)].
• -кая водка, вино, чай – міцна́ горі́лка, міцне́ вино́, міцни́й (густи́й) чай.
• -кие напитки – міцні́ (п’я́ні) тру́нки.
• -кий табак – міцни́й (лю́тий, сильни́й) тютю́н.
• -кая стража – пи́льна (го́стра, сильна́) ва́рта, сторо́жа. [Повели́ його́ за го́строю ва́ртою (М. Грінч.)].
• -кое словцо – круте́ слівце́, (похабность) гниле́ сло́во.
• -пок задним умом кто – по шко́ді му́дрий хто. [Лях му́дрий по шко́ді: як покра́ли ко́ні, став кінни́цю замика́ти (Приказка)].
• Думать -кую думу – ду́же (тя́жко, гли́боко) зами́слюватися про що, сильну́ ду́му ду́мати про що.
• Довольно -кий – міцне́нький, кріп(к)е́нький, дебеле́нький. [П’яне́нький, а в нога́х таки́ кріпе́нький (Сніп). Ко́ник він кріпке́нький (Греб.)].
• Более -кий – міцні́ший, крі́пший, дебелі́ший, покрі́пший. [Бу́дем на нево́льників по́кріпші пу́та надіва́ти (Март.)].
• Очень -кий – міцне́нний, кріпе́нний, дебеле́нний.
• Становиться, стать кре́пче – ду́жчати, поду́жчати, міцні́(ша)ти, по[з]міцні́ти, поміцні́шати, дебелі́шати, подебелі́шати, умоцьо́вуватися, умоцюва́тися, замоцюва́тися. [Мед (напиток) як до́вго посто́їть, то вмоцю́ється (Борзен.)].
Непреходя́щий – немину́щий, непропа́щий, тривки́й, непору́шний, наві́ки неру́шний, пермане́нтний. [Немину́ще зна́чення (Київ). Непропа́ща ене́ргія (Корол.). Істо́тна його́ приро́да ли́шиться наві́ки неру́шна (Крим.). Тривке́ значі́ння (Доман.)].
Неразруши́мый – незруйно́вний, нерозва́льний, (прочный) міцни́й, тривки́й, трива́лий, (непоколебимый) непохи́тний; (не подлежащий разрушению) не призна́чений до зруйнува́ння, що не ма́є бу́ти зруйно́ваний.
Но́ский –
1) (об одежде, ткани) міцни́й, довготрива́лий, тривки́й, держки́й, добро́тний; срв. Про́чный. [Міцна́ мате́рія, – до́вго но́ситься (Київ). Чо́боти шкапо́ві добро́тні (Сл. Гр.)];
2) (о птицах) несу́щий. [Ку́рка була́ ду́же несу́ща, – що-дня́ з яйце́м (Звин.)].
Основа́тельный – ґрунто́вний, тривки́й, дола́дний, докла́дний, (изрядный) до́брий, заса́дний, чима́лий, (справедливый) слу́шний.
• -ное исследование – ґрунто́вна ро́звідка.
• -ное доказательство, суждение – слу́шний до́каз, слу́шна ду́мка.
• -ные причины – слу́шні, пова́жні причи́ни.
• -ный человек – стате́чна, пова́жна люди́на.
Постоя́нный –
1) (неизменный) ста́лий, незмі́нний, тривки́й, пості́йний.
• -ный человек – ста́ла люди́на.
• -ная комиссия – пості́йна (ста́ла) комі́сія.
• -ное жительство где – ста́ле (пості́йне) пробува́ння де.
• -ное пребывание – ста́лий (пості́йний) по́бут.
• -ный доход – ста́лий дохі́д.
• -ный сотрудник – пості́йний (ста́лий) співробі́тник.
• -ный житель Киева – ста́лий ме́шканець Ки́їва.
• -ная зима – ста́ла зима́.
• -ный гость – пості́йний (невиво́дний) гість.
• -ная (матем.) величина – незмі́нна (ста́ла) величина́;
2) (непрестанный) безупи́нний, невпи́нний, повсякча́сний, щоча́сний, безпере́рвний, завсі́дній, завжде́нний.
Про́чный – (в прям. и переносн. значении) – міцни́й и мо́цний, крі́пкий, тривки́й, трива́лий, тверди́й держки́й, си́льний, пе́вний. [Міцни́й, як з кло́ччя баті́г (Номис). Нема́ над мої́ ло́жки. І ле́гкі, і зру́чні, і тривкі́ (Франко). В письме́нстві ма́ємо оди́н з найкра́щих і найтривкі́ших здобу́тків, що лиши́ло по собі́ тисячолі́тнє життя́ (Єфр.). Ле́гкі перемо́ги не бува́ють тверди́ми (Єфр.). Пили́повній сніг держки́й (Борз.). Ха́та стара́, та ще си́льна (Франко)].
• -ный дом – міцни́й буди́нок.
• -ная работа – тривка́, міцна́ робо́та.
• Эти материи не -чны – ці мате́рії не міцні́, не тривкі́, не держкі́, не добро́тні.
• -ное основание – тверди́й, тривки́й ґрунт.
• -ное положение – тверде́, пе́вне стано́вище.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Долгоиграющий – що (який) довго грає, довгогральний, довгограйний, (пластинка, телесериал и т.п., затянувшееся строительство, суд и т.п.) довгограй, (ещё) тривалий, затяжний, довгочасний, нескінченний, протяжний, тривкий:
• долгоиграющая пластинка – довгограйна платівка, довгограй.
[В 1979 році ВФГ «Мелодія» оперативно випустила довгограй Мареничів, Укртелефільм зробив його відеоверсію (Роман Жижара)]. Обговорення статті
Крепкий – (прочный) міцни́й, тривки́й, дебе́лий, креме́зни́й, крем’язни́й, (диал.) моцний, крі́пки́й, (сильный, выносливый) міцни́й, крі́пки́й, тривки́й, дужий, сильний, цупкий, міцносилий, витривалий (о состоянии, ещё) непохитний, несхитний, незламний; (о фруктах, плодах) яде́рни́й; (о голосе, ещё) лункий; (о растворе, ещё) насичений, концентрований; (о запахе) різкий, терпкий; (о хазяине, ещё) заможний:
• более крепкий – міцні́ший, крі́пший, дебелі́ший, покрі́пший;
• довольно крепкий – міцне́нький, кріпе́нький (кріпке́нький), дебеле́нький;
• думать крепкую думу – ду́же (тя́жко, гли́боко) зами́слюватися (загадуватися) про що, сильну́ (тяжку) ду́му ду́мати про що;
• задним умом крепок кто, крепок задним умом кто – мудрий по шкоді хто; пізно до розуму дійшов хто; якби той розум спереду, що тепер іззаду (Пр.); якби знаття, що в кума пиття, то б сам пішов і дітей забрав (Пр.); привів коня кувати, як кузня згоріла (Пр.); як загнав на слизьке, то за (про) підкови згадав (Пр.); (груб., фам.) підтикалась, як задрипалась (Пр.);
• крепкая водка, вино, чай – міцна́ горі́лка, міцне́ вино́, міцни́й (густи́й) чай;
• крепкая дисциплина – міцна дисципліна;
• крепкая стража – пи́льна (го́стра, сильна́) ва́рта, сторо́жа;
• крепкая фигура, крепкие руки, ноги, плечи – міцна́ (кремезна́, дебе́ла, ду́жа, заживна́) по́стать, міцні́ (кремезні́, дебе́лі, ду́жі) ру́ки, но́ги, пле́чі;
• крепкие напитки – міцні́ (п’я́ні) напої (тру́нки);
• крепкий в слове – держки́й на сло́во;
• крепкий камень – тверди́й (міцни́й) ка́мінь;
• крепкий мороз, холод – цупки́й (лю́тий, си́льний, дошкульний) моро́з холо́д;
• крепкий на деньги – скупи́й, тверди́й на гро́ші;
• крепкий на язык – цупки́й на язи́к, мовчазни́й, мовчу́н;
• крепкий орешек – твердий (міцний) горішок;
• крепкий снег, лёд – тверди́й (держки́й) сніг, лід;
• крепкий сон – міцни́й (сильни́й, твердий, глибокий, непробудний, (диал.) товсти́й) сон;
• крепкий табак – міцни́й (лю́тий, сильни́й) тютю́н;
• крепкий ум – міцни́й (ду́жий) ро́зум;
• крепкий человек – люди́на при здоро́в’ї, люди́на креме́зна́ (міцна́, крі́пка́, ду́жа, дебе́ла, міцноси́ла, заживна́), (образн.) кремінь, залізняк, моцак, дужак;
• крепкое здоровье – міцне́ здоро́в’я;
• крепкое слово, словцо (разг.) – круте́ (міцне, гостре) слово, слівце́, (похабность) гниле́ сло́во;
• крепкое телосложение – міцна́ (ду́жа, креме́зна́) будо́ва ті́ла, міцна́ (ду́жа, креме́зна́) стату́ра в ко́го;
• крепок на ухо кто – недочува́є хто, глухе́нький, приглу́хуватий, підглухий, глухуватий хто; туги́й на слу́хи хто;
• он ещё крепок на ногах – він ще міцни́й (тверди́й) на но́ги;
• очень крепкий – міцне́нний, кріпе́нний, дебеле́нний;
• становиться, стать кре́пче – ду́жчати (дужати), поду́жчати (подужати), міцні́ти (міцні́шати), поміцні́ти, зміцні́ти, поміцні́шати, дебелі́шати, подебелі́шати, умоцьо́вуватися, умоцюва́тися, замоцюва́тися;
• человек крепкого сложения – люди́на міцно́ї (ду́жої, креме́зної) будо́ви (стату́ри), міцно́го (дебе́лого) скла́ду.
[Лід кріпкий, хоч гармати коти (Пр.). Лях му́дрий по шко́ді: як покра́ли ко́ні, став кінни́цю замика́ти (Пр.). Ко́ник він кріпке́нький (Є.Гребінка). Тесля́р коли́сочку дебе́лу майстру́є в сі́нях (Т.Шевченко). Ви́хор ста́не у крем’язни́х дубі́в колі́на гну́ти (П.Куліш). Того вечора таки недільного з Києва виїхав славний новий віз, запряжений двома міцними волами (М.Вовчок). А зима вже морозами кріпкими укріпила (М.Вовчок). Іще́ кріпки́й чума́к був (М.Вовчок). Натура його не була міцна, завзята (П.Мирний). Будо́ва ті́ла міцна́, кремезна́ (І.Нечуй-Левицький). Натоми́вшися, спав тверди́м, міцни́м сном (М.Левицький). Спить товсти́м сном (І.Рудченко). Дід До́рош був стари́й, але ще кремезни́й чолові́к (Б.Грінченко). Хо́лодом пові́яло цупки́м (Б.Грінченко). Він добре бачив трохи кривий, глибокий і заслинений рот вовка, закрутки шерсті на його грудях і міцні замочені лапи (М.Коцюбинський). Нам дають чаю, гарячого, міцного, що блищить в склянці, як стигла вишня (М.Коцюбинський). Слова були міцні та повні, наче добре зерно (М.Коцюбинський). Гафі́йка стоя́ла міцна́, запа́лена со́нцем (М.Коцюбинський). П’яне́нький, а в нога́х таки́ кріпе́нький (Сніп). Кру́гла, заживна́ по́стать (Л.Українка). Яде́рні я́блука — до́вго проле́жать (М.Грінченкова). Повели́ його́ за го́строю ва́ртою (М.Грінченкова). Потрі́бно насампере́д науко́вого знаря́ддя й тих тривки́х підва́лин, що дає́ позити́вне знаття́ (С.Єфремов). Бу́дем на нево́льників по́кріпші пу́та надіва́ти (Л.Мартович). У ме́не здоро́в’я тривке́: ніко́ли не хворі́ю. Сви́та ще кріпка́, ще о́сінь переходжу́ в їй. Там таки́й ще дебе́лий дід, що ї́сти не проси́тиме: сам собі́ заро́бить. Сукно́ таке́ міцне́, що й зно́су йому́ не бу́де (АС). Міцні, засмальцьовані руки, А м’язи тверді, наче дуб. На білій, як день вишиванці Блищить український тризуб! В очах крижана недовіра, Як глобус блищить голова. Давно не гуляла сокира По вулицях міста Москва! (Ot Vinta). «Яких їм треба президентських указів, цим людям? – косишся на співгромадян. — Чи що їм взагалі потрібно?» Хто б і що не говорив, а зібрати їх-нас у щось притямне і не безсенсове, забезпечити тяглість в історії можуть не прапорці, що колишуться в кабіні водія, і не фізії політиків на білбордах, що миготять обабіч. А що? Так-так, саме вона, скривіться в тисячний раз, мовляв, «сколько можна» і «хіба це главне?» Мова – це і є Україна, і нічого з цим не поробиш, як і з тим, що поки що її не стає більше. Ну, трохи повилася сьогодні біля вуха, долинала десь із переднього майданчика, але вся вийшла на Контрактовій, біля Могилянської академії (П.Вольвач). — Та недалеко вже та пора, коли вашмості будуть мені наказувати, а я вашмостей буду послухати — тоді міцносила правиця моя дасть ознаку мого прагнення служити вам (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Та я ж її добре знаю,— сказав Санчо,- як челядь у селі навкидя грає, то і з найдужчих хлопців ніхто так далеко залізяки не кине, як вона. Там-то голінна дівоха, і вродою, і поставою — всім узяла, і хоч якому мандрованому лицарю перцю дасть, як до неї підсипатись почне! А моцна ж яка, а голос, бісової крові, який! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Він і досі дужий міцний та худорлявий, залізняк, словом (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Що слабкіші доводи, то міцніша позиція (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СТО́ЙКИЙ ще тривки́й, (хто) галиц. виде́ржливий.
УДЕ́РЖИВАТЬСЯ (про мороз) трима́тися, не сла́бнути;
уде́рживаться на нога́х ще зберіга́ти рівнова́гу;
удерживающийся 1. = удерживаемый, 2. що /мн. хто/ трима́ється тощо, зда́тний трима́тися, ра́ди́й протрима́тися, прикм. ста́лий, трива́лий, тривки́й, стійки́й, (на воді) держки́й, (про ціни) тверди́й, (про бастіон) і да́лі невзя́тий;
УСТАНА́ВЛИВАТЬ (ставити) ще станови́ти, (факти) виявля́ти, з’ясо́вувати, галиц. усті́йнювати, (опіку) уряджа́ти, (ціну) визнача́ти, (закон фізики) відкрива́ти, (зв’язок) 1. знахо́дити, 2. нав’я́зувати, нала́годжувати, (стосунки) започатко́вувати, пого́джуватися ма́ти, (лад) запрова́джувати, (порядок) наво́дити, (антену) спору́джувати;
устана́вливать о́чередь сте́жити за чим, догляда́ти чого;
устана́вливать связь с кем образ. перекида́ти місто́к до кого;
УСТАНА́ВЛИВАТЬСЯ (про моди) виробля́тися;
устана́вливающий що /мн. хто/ встано́влює тощо, зви́клий станови́ти, ра́ди́й установи́ти, за́йня́тий стано́вленням тощо, з’ясо́вувач, усті́йнювач, відкрива́ч, запрова́джувач, спору́джувач, інсталя́тор, устано́вник, засно́вник, фунда́тор, прикм. устано́вчий, інсталяці́йний, встано́влювальний, усті́йнювальний, уря́джувальний, засно́вувальний, визна́чувальний, вия́влювальний, відкрива́льний, відшу́кувальний, започатко́вувальний, виро́блювальний, нав’я́зувальний, спору́джувальний, запрова́джувальний, налаго́джувальний;
устана́вливающий величину́ стил. перероб. визнача́ючи величину́;
устана́вливающий взаимосвя́зь зда́тний знайти́ взаємозв’язо́к;
устана́вливающий торго́вые отноше́ния ра́ди́й ма́ти торгове́льні стосу́нки;
устана́вливающий опе́ку стил. перероб. уряджа́ючи опі́ку;
устана́вливающий о́чередь догля́да́ч че́рги́;
устана́вливающий причи́ны за́йня́тий ви́явленням причи́н;
устана́вливающий разме́ры за́йня́тий ви́значенням ро́змірів;
устана́вливающий связь 1. відкрива́ч зв’язку́, 2. стил. перероб. нав’я́зуючи конта́кт;
устана́вливающий телефо́н устано́вник /за́йня́тий встано́вленням/ телефо́ну;
устанавливающийся/устанавливаемый ста́влений, стано́влений, встано́влюваний, усті́йнюваний, уря́джуваний, засно́вуваний, визна́чуваний, вия́влюваний, відкри́ваний, відшу́куваний, започатко́вуваний, виро́блюваний, нав’я́зуваний, спору́джуваний, запрова́джуваний, налаго́джуваний;
УСТАНОВИ́ТЬ галиц. устійни́ти, (строки) розписа́ти;
тру́дно установить фраз. ва́жко сказа́ти;
установить дру́жеские отноше́ния побут. ста́ти на близьку́ но́гу;
установить конта́кт сконтактува́тися;
установить очерёдность нала́годити хід черги́;
установить с несомне́нностью встанови́ти без кри́хти су́мніву;
УСТАНОВИ́ТЬСЯ ще устабілізува́тися, образ. зайти в норму;
установи́лся тако́й обы́чай так повело́ся;
установи́вший, установи́вшийся ОКРЕМА УВАГА;
установи́вшийся уста́лений, устабілізо́ваний, (порядок) узвича́єний, заве́дений, прикм. ста́лий, незмі́нний, немінли́вий, тривки́й, стійки́й;

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Грунт – ґрунт (-ту);
• г. ажурный – ґ. мере́жчатий;
• г. болотистый – ґ. болоти́стий;
• г. вязкий – ґ. чіпки́й;
• г. глинистый – ґ. гли́нястий;
• г. гравелистый – ґ. наріни́стий;
• г. жидкий – ґ. течни́й;
• г. иловатый – ґ. мулки́й;
• г. крепкий – ґ. тривки́й;
• г. крупнозернистый – ґ. груб(н)озерня́стий;
• г. мелкозернистый – ґ. дрібнозерня́стий;
• г. мягкий – ґ. м’яки́й;
• г. насыпной – ґ. насипни́й;
• г. неделимый, текст. – ґ. неподі́льний;
• г. несжимаемый – ґ. нестисли́вий;
• г. перловый, текст. – ґ. перло́вий;
• г. песчаный, песковатый – ґ. піскува́тий;
• г. плотный – ґ. щі́льний;
• г. плывучий – ґ. пливки́й;
• г. прочный – ґ. тривки́й;
• г. рыхлый – ґ. пухки́й;
• г. сжимаемый – ґ. стисли́вий;
• г. скалистый – ґ. скеля́стий;
• г. слабый – ґ. нетривки́й;
• г. сыпучий – ґ. сипки́й;
• г. сырой – ґ. во́гкий;
• г. хрящеватый – ґ. хрящови́й;
• г. щебенистый – ґ. скаллюва́тий.
Прочный – тривки́й;
• п. (крепкий) – міцни́й.
Раствор – ро́зчин (-ну);
• р. (известковый, цементный) – чаму́р (-ру);
• р. (циркуля) – ро́зхил (-лу);
• р. быстросхватывающийся – ро́зчин хуткотужа́вний;
• р. водный – р. водяни́й;
• р. гидравлический – р. гідравлі́чний;
• р. готовый – р. гото́вий;
• р. густой – р. густи́й;
• р. желатина – р. желатино́вий;
• р. жидкий – р. рідки́й;
• р. жирный – р. масни́й;
• р. известковый – чаму́р (-ру) вапня́ний;
• р. насыщенный – р. наси́чений;
• р. окрепший – р. стужа́вілий;
• р. плоховяжущийся – р. пога́но тужа́вний;
• р. полусухой – р. напівсухи́й;
• р. прочный – р. тривки́й;
• р. пуццолановый – р. пуцолано́вий;
• р. редкий – р. рідки́й;
• р. строительный – р. будівни́й;
• р. твердый – р. тверди́й;
• р. тощий – р. пісни́й;
• р. цементный – чаму́р цементо́вий;
• р. штукатурный – р. тинька́рський;
• р. щелочный – р. лу́жний.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

выно́сливый витрива́лий, тривки́й
про́чный міцни́й, тривки́й, стійки́й
п. к воде́ водостійки́й
п. к све́ту світлотривки́й
сто́йкий 1. стійки́й
2. тривки́й
3. витрива́лий

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

тривки́й, -ка́, -ке́

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Газ — газ, -зу; боевой газ — бойови́й газ; Г. гремучий — гриму́чий газ; Г. нарывной — наривни́й газ; Г. малостойкий — нетривки́й газ; Г. отравляющий — отру́йний газ; Г-зы пороховые — порохові́ га́зи; Г. слезоточивый — слізни́й газ; Г. стойкий — тривки́й газ; Г. удушающий — заду́шливий газ; Г. чихательный — чха́льний газ; Г. ядовитый — отру́йний газ.
*Стойкий — тривки́й, непохи́тний: С. газ — тривки́й газ; С. часть — непохи́тна части́на.

Запропонуйте свій переклад