Блат, разг. – (идиш) блат: • иметь блат – мати блат, мати зв’язки; • по блату – по блату. [Був блат на все (І.Франко). — Дістав я,— хвалиться Панас,— Такий чудесний унітаз! Блищить увесь, не треба й вази. Узяв по блату просто з бази (П.Глазовий). Колись у школі мені запам’яталось, як учителька фізики звернула нашу увагу на категоричність часу: «Час ні з ким у блат не входить» (Ю.Андрухович). Депутат Форель «по блату» влаштував батька сторожем у ліцеї (Л.Кононович, перекл. Луї Ґію)]  |
Комфортабельный – (англ.) комфортабельний, вигі́дний, зручний, затишний: • комфортабельная квартира – затишна квартира; • комфортабельная обстановка – вигідні обставини; • комфортабельное кресло – зручне крісло; • комфортабельный автобус – комфортабельний (зручний) автобус. [Сидить по мавпі на зорях, на місяцях, Респектабельні пілігрими в комфортабельних «Волгах» «ходять» по шевченковських місцях. Вербують верби у монографії. Вивчають біо- і гео-графію. Полюють в полі на три тополі… А цікаво, багато б із них потрафили пройти шляхами його долі? (Л.Костенко). І от вони мчать уночі машиною на Канів, щоб сісти там уранці на комфортабельний теплохід «Квітка-Основ’яненко», усередину якого вони вчора мріяли хоч оком глянути, а сьогодні будуть його пасажирами… (В.Нестайко). У понеділок‚ о восьмій вечора‚ я посадив Сану на комфортабельний мікроавтобус‚ який доїжджає до Києва‚ як і моя попелюшка‚ за три години (В.Шкляр). — А в місті які новини? — Наїхало російських емігрантів. Наймають комфортабельні квартири, спеціально для них відкрили кілька кав’ярень. Промисловці, артисти, письменники. Золоті дощі за ними. — Ще б пак! — Що? — Обікравши Росію, можна собі дозволити. Буде кому вчити нас самостійництва! (Р.Андріяшик). З недалекої часової відстані, бо чим може бути для кількох тисячоліть ці кілька років мого болісного самокатування, мабуть, іще не на часі зустріч з давніми святинями, мабуть, іще довго треба йти невідомими шляхами, шукаючи стежину вертання до своїх першоджерел, нам — здичавілім у своїй жадобі до ситого і комфортабельного неробства, зблідлим спадкоємцям, втраченої до повного забуття, прадавньої величі невідомих предків (Ю.Завгородній). Райська місцина, мальовничі краєвиди, під боком ліс і рясні суниці, дивовижне гірське повітря, напоєне ароматом трав і смерек, у Річці, води якої найчистіші в Європі, водиться форель. До ваших послуг також комфортабельні номери з ваннами й телевізорами, відеотелефони, ресторан, бар, нічний бар, казино, плавальний басейн, сауна, дискотека — і все це, смішно сказати, за якихось тисячу доларів на добу, хіба це гроші (Ю.Андрухович). Ресторан готелю був вельми комфортабельний. Містер Фоґґі місіс Ауда зайняли столик, і негри-офіціанти подали їм на манюсіньких тарілочках розкішний сніданок (О.Донічева, перекл Ж.Верна). Часом люди ремствували й скаржилися: мовляв, треба спочити, не йти далі, а може, й вернутися. Декотрі жалілися, що позаду було вигі́дніше, принаймні була вода, хай болотна, але вдосталь (Д.Щербина, перекл. В.Бикова). Звичаї падають на все комфортабільніше ложе (С.Є.Лєц)].  |
Меню – (франц. от лат.) меню, карта (спис) страв, (диал., шутл.) стравоспис, стравопис. [І не прогадали, бо потрапили у по-домашньому затишну атмосферу сецесійно удекорованої цукерні, де на нас чекало кілька несподіванок: по-перше, там звучав віденський вальс, по-друге, нам подали не “меню”, а “стравоспис” з неймовірно цікавими старовинними назвами печива і десертів (Мар’яна Савка). Навмисно-підкреслене вживання у текстах, що використовуються в оформленні інтер’єру, діалектизмів та анахронізмів (ресторан — кнайпа, меню — стравоспис, тир — стрільби, туалет — лятрина, кабан — дик, форель — пструг), вживання характерних для галицького діалекту часток -сі та -ся, особливості правопису і, в першу чергу, сам зміст основного текстового документу «Криївки»" — меню (стравоспису) — налаштовує на гумористичне сприйняття закладу (Олег Демків). Ґастон зиркнув у стравопис. — Морські їжаки шкідливі для здоров’я! — Тільки для скнар (Ю.Винничук, перекл. Е.М.Ремарка). Смішно, як багато працюють звірята над тим, щоб урізноманітнити меню людини (С.Є.Лєц). Хлопець з дівчиною в кафе. Вона (листаючи меню): — На що я можу розраховувати? — На мою вдячність, якщо скажеш, що не голодна].  |
Деликатный – делікатний, (вежливый) ґречний, звичайний, увічливий, чемний, (хрупкий) тендітний: • самым деликатным образом – якнайделікатніш (якнайделікатніше), якнайзвичайніш (якнайзвичайніше). [— Література — це делікатна річ, — додав він переконано. — Руку треба мати, а то й не підступайся. Того й письменників мало, я думаю (В.Підмогильний). Кав’ярня влаштована так‚ що відразу всю не окинеш оком‚ її зала перегороджена арковими проймами на три частини (звідси‚ мабуть‚ і назва — «Троє поросят»)‚ і я обійшов усі‚ шукаючи знайомих‚ поки нарешті таки помітив мого любого друга Івана Маловічка‚ — його велика лиса голова світилася у мороці‚ як місяць-повня‚ і цей місяць цідив із чарочки горілку такими делікатними ковточками‚ наче то був риб’ячий жир. (В.Шкляр). — Можливо, це не найкраще місце для розмови, — проказав підполковник, — але, бачите, ми не хотіли вас турбувати повістками… — Ага, — засміявся Мількер, — не хотіли турбувати, щоб не викликати неприємні спогади? Які ж ви тепер делікатні стали! (Ю.Винничук). — Нехай буде й форелька,— погодився Дон Кіхот,— кілька штук форельок стане за одну форель, а мені байдуже, чи дадуть вісім разів по реалу, чи вісім реалів в одній монеті. А ще, може, та дрібна форелька й смачніша буде за форель — адже телятина делікатніша за воловину, а козенятина за козлину. Та нехай там уже що, тільки мерщій несіть, бо як живота не вгонобиш, то ані труду ніякого, ані зброї не підіймеш (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Ґлорія Неш була високою білявою культурною дівчиною. На жаль, вона народилася років на десять (якнайбільше) після мене й не переставала нагадувати мені про це в якнайделікатніший спосіб: то вигукуючи «як вам щастить, Дороті, зберігати такий відтінок шкіри? Ви повинні будете згодом розповісти мені свої таємниці», то дивлячись на мене з виразом глибокого подиву, так ніби той факт, що я тримаюся на ногах у свої сорок п’ять років, був справжнім чудом (В.Шовкун, перекл. Ф.Саган). Що за делікатна смерть. Сказав усім присутнім: “Прощавайте!” — і тихо закрив за собою віко труни (С.Є.Лєц)].  |
Семга – сьомга, (редко) сеньга, сімга. [На карафці з горілкою, принесеній з холоду, я помітив краплину, прозору, як сльоза — губернатор проголосив тост за Україну, і кельнери налили нам золотистого шампанського «Вдова Кліко», яке ми продумано і неквапом заїли червоною і чорною ікрою, сьомгою і салатом зі спаржі та вижницької шинки. Під французьких устриць подали «Абрау-Дюрсо», а під кримське шампанське, перейменоване самими виноробами на «Козака Мамая», подали патріотичні канапки з овечою бринзою і холодною бараниною з часником (В.Кожелянко). — А крім горілки, чим свою дівчину пригощав? — Червоною рибою … – Ого! Сьомга, форель? — Кілька в томаті].  |
ФОРЕ́ЛЬ укр. пструг, галиц. ще форе́ля. |
Форель, зоол. – пестрюга, -ги. |
Пструг, -га – форель. |
Струг, -га –
1) струг, скобель;
2) (рыба) форель. |
Пестрю́га, -ги, ж.
1) Рыба Acipenser Stellatus, севрюга. Браун. 31.
2) Рыба Salmofario, форель. Вх. Пч. II. 20. |
Пструг, -га, м. Рыба Salmo fario, форель. Вх. Пч. II. 20. Ум. Пстружо́к. Желех. |
Струг, -га, м.
1) Стругъ, скобель. Шух. 260. Вас. 164. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати. Грин. І. 237. Баштанник сидів коло куріня і щось стругав стругом. Левиц. Пов. 227.
2) Рыба форель, Salmo fario. Вх. Пч. II. 20. Ум. Стружо́к, стру́женько. Вас. 178. |
Форе́ль, риба Salmo faria = струг (С. Жел.), пестрю́га (С. Жел. Л.). |