Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «чимчикувати»
Шукати «чимчикувати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Брести́ –
1) (итти медленно) брести́, тягти́ся, текти́ся (Стефа́ник), чвала́ти; (мелким шагом) чим(н)чикува́ти; (едва-едва) пле́нтатися, плуга́нитися;
2) (б. по грязи) тьо́патися, брьо́хатися, шеле́патися, (с усилием) бра́тися по грязю́ці. [Як вона́ бра́лася по грязю́ці, щоб мене́ ви́зволити од ньо́го!];
3) (итти в-брод) брести́, перебро́дити. [Місто́чок вода́ знесла́ – тре́ба брести́ (перебро́дити)].
Плести́ся и Пле́сться –
1) плести́ся, ви́тися по чо́му, обвива́тися круг чо́го. [Як гу́сто сей лича́к плі́вся. Хміль в’є́ться по тичи́ні];
2) (брести, итти медленно) пле́сти́ся, пле́нтатися, бре[и́]сти́, волокти́ся, шкандиба́ти, тягти́ся, чвала́ти, чвалюва́ти, чимчикува́ти, човпти́, тю́пати, ті́патися, чала́пати, цьо́хати, теле́патися, тюпори́ти, плуга́нитися, телі́житися, с[ц]урга́нитися, сунда́читися, ле́статися. [Грицько́ плі́вся зза́ду. Вто́млені ко́ні ле́две пле́нталися (Грінч.). І в одні́й свити́ні іде́ Ка́тря шкандиба́є (Шевч.). До ді́ла від думо́к дале́ко ще чвала́ти (Самійл.). Пі́шки по боло́ті чвалю́є (Франко). Сто́млена вата́га з заробі́тків чимчику́є (Манж.). Човпе́ стари́й село́м (Драг.). Ко́ні тю́пають собі́ пома́лу].
• Дело кой-как плетё́тся – спра́ва йде помале́ньку, ді́ло ро́биться аби́-як (потихе́ньку).

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ШАГА́ТЬ ще трима́ти /мі́ряти/ крок, фаміл. чимчикува́ти, ди́бати; (широким кроком) шуга́ти;
уве́ренно шагать іти́ й не озира́тися;
впереди́ шага́л офице́р пе́ршим ішо́в офіце́р;
шага́ющий що /мн. хто/ ступа́є тощо, зви́клий /на́вчений/ ступа́ти /крокува́ти/, прикм. /екскаватор/ двоно́гий, нога́тий, стил. перероб. ступа́ючи;
широко́ шагающий сягни́стий;
шагающий в но́гу, стил. перероб. ступа́ючи (нога́) в но́гу;
шагающий экскава́тор двоно́гий /нога́тий/ екскава́тор;

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Чимчикува́ти – итти быстро.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

чимчикува́ти, -ку́ю, -ку́єш

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Чемчикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = Чимчикувати. А ну, пора чемчикувать, возьми на плечі з хлібом клунок. Котл. Ен. III. 23.
Чимчикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Итти быстро. Шевч. 621. Люде ідуть мостом, а він прямо водою чимчикує. Драг. 140.
Чинчикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = Чимчикувати.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бѣжа́ть = 1. бігти, (швидко) — чухра́ти, дра́ти, чеса́ти, чкура́ти, чимчикува́ти, мча́тись, дму́хати. — Видно і хати, та далеко чухрати. н. пр. — І куди очі почухрав. Кот. — Вовк помчав ся по дорозї і завив на перелозї. В. Щ. — Дмухнем лиш, братця, ми до неї. Кот. — Чкурнув так, аж литками креше. (Туди й відти) — гаса́ти, ганя́ти. — Ганя, мовляв, як та собака. К. X. (Дрібненько ступаючи). — дріботїти, копотїти. (Не швидко) — трю́хати, тю́пати, підтюпце́м, трюшко́м бігти, трюхи́кати. С. Ш. (Тупаючи ногами) — тупотїти, тупота́ти, лопотїти. — А він навтїкача, аж лопотить. 2. ухиля́ти ся, цура́ти ся, тїка́ти, утїка́ти. — Чого ви нас цураєтесь? 3. тїка́ти, (у)втїка́ти, мандрува́ти, драла́, тя́гу, дмухача́ дава́ти. – Од напасти поли вріж та тїкай. н. пр. — Втїк не втїк, а побігти можна. н. пр. — Він взявши торбу, тягу дав. Кот. 4. (про молоко то-що, як дуже кипить) — бігти, збіга́тись. — Молоко збігло ся. Борщ біжи́ть. С. Ш. 5. (про ко́лїр) — линя́ти. 6. (про годину і воду) — бі́гти, точи́ти ся, пливти́. С. Ш. — Вода точить ся. С. Ш. — Біжить річка — млинївочка, камінї руйнує. н. п. — Верховино, ти сьвітку наш, ой як в тобі нам мило! Як струмень той пливе нам час, весело, шумно, сьміло. н. п.
Идти́ = 1. іти́, йти́. — Він швидко йде. — Поганий дух іде. — Робота добре йде. — Не хочеть ся йому в найми йти. — Нашої пшеницї багато за гряницю йде. — Чай іде з Китаю. — Галун іде на краски. — Идти́ больши́ми шага́ми = ци́бати. — И. кружа́сь = кружля́ти. — И. ме́дленно = пле́нтати ся, пха́ти ся, плуга́нити ся, чвала́ти. — И. тяжело́ ступа́я = челе́пати, шеле́пати. — И. напрями́къ, прямо́й доро́гой, по пра́вдѣ = прямува́ти, простува́ти, про́сто йти́, проста́ти. — Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою. К. Ш. — Вертать ся довелось самому, прямуючи лїском. Б. Г. — Простали ми в Україну вольнимии ногами. К. Ш. — И. поспѣ́шно = чимчикува́ти, тю́пати, тюпотїти. — И. прихра́мывая = шкандиба́ти, шкитильга́ти. — И. пята́ми наза́дъ = задкува́ти. — И. семеня́ нога́ми = дріботїти, дробцюва́ти, тю́пати. — И. слѣдо́мъ = слїдкува́ти, слїдко́м іти. — Так слїдком за ним і ходить: куди він, туди й вона. Чайч. — И. на четвере́нькахъ = рачкува́ти, ра́чки лїзти. — Идётъ слухъ, молва́ = чу́тка йде́, чу́тка хо́дить, погові́р, поголо́ска йде́. — Идёмъ, идёмте = ходїм, ходїмте, ходїть. — Идти́ вперёдъ = передува́ти, поступа́ти ся. — Поступнїш на товстому вишивати: нитки товсті, — воно й поступаєть ся скоріш. Чайч. — Къ чему́ э́то идётъ = до чо́го воно́ йде́ть ся? — Я вже бачу до чого воно йдеть ся, та навтїкача. — Идётъ = до́бре, гара́зд, нїчо́го собі́, так собі́. — Пойдёмте гуля́ть. Идётъ = ходїмте гуля́ти. До́бре. — Рѣчь идётъ = річ веде́ть ся, мо́ва мо́вить ся. — Мова мовить ся, а хлїб їсть ся. н. пр. — И. куда́ глаза́ глядя́ть = сьвіт за́ очі. — Піду лиш я сьвіт за очі, що буде то й буде. К. Ш. 2. (про щастя) — щасти́ти, вести́сь, па́йдити, тала́нити (Пр.д.під сл Везти́ 2). 3. Идти́ къ лицу́ = ли́чити, приставати, ла́дити. — Идётъ къ лицу́ = ли́чить, до лиця́, пристає́. — Що не надїне, їй усе личить, усе до лиця. — Не подоба, не пристає очі́пок до лоба. н. п. — Сива шапка так пристала до його чорного, як галка волося. О. Мир. — Идётъ, какъ коро́вѣ сѣдло́ = приста́ло, як свинї нари́тники. н. пр. 4. тягти́сь (про час і місце). — Якось довго сей тиждень тягнеть ся. — Лїс тягнеть ся на цїлу верству. — Година довго тягнеть ся. 5. ула́зити, лїзти, увіхо́дити. — Гвіздок не лїзе в стїну. — Чоботи не лїзуть на ноги.
Уходи́ть, уйти́ = 1. вихо́дити, ви́йти, пі́ти. — Раин в ранцї новобранцї виходили із села. К. Ш. — Вийшли в поле косарі, косить ранком на зорі. н. к. — Він пішов до дому. — Вийшов з хати. 2. у(в)тїка́ти, тїка́ти, мандрува́ти, швидко – чку́рити, чимчикува́ти, у(в)тїкти́ (С. Л.), змандрува́ти, чкурну́ти, зчимчикува́ти, дмухну́ти, дремену́ти і д. Удира́ть. — То не тумани уставали, як з города з Озова з неволї три братїки втїкали. н. д. — Утїк не втїк, а побігти можна. н. пр. — Прийшла сестра дає знати, щоб хутко втїкати. н. п. — Тїкай, тїкай, рідний брате, хотять тебе в військо взяти. н, п. — Ой куди ти, чумаче, мандруєш, кому мене, серце, даруєш? н. п. — Півень більше семи год у одного хазяїна не житиме; або убъє хто або він змандрує. Ман. — А ми собі зчимчикували з урока і вчитель не побачив. Кр. 3. випережа́ти, попережа́ти, ви́передити, попереди́ти. — Він на своїм конї усїх випередив. 4. мина́ти, мину́ти. — Минули лїта молодиї, холодним вітром од надїї уже повіяло. К. Ш. 5. іти́ впере́д, забіга́ти (про годинник).
Ходи́ть = 1. ходи́ти, ступа́ти, похожа́ти, швидко і дрібно — тю́пати (С. Л.), дріботїти, дробцюва́ти, поспішаючи — чимчикува́ти (С. Л.), шкандиба́ючи — шкандиба́ти (С. Л.), шкитильга́ти, важко — тягти́ ся, пха́ти ся, пле́нтати ся, плуга́нити ся, ча́пати, челе́пати, не твердо — ди́бати, широко ступаючи — ци́бати, ледве — брести́, чвала́ти (С. Л.), опіраючись — о́пірцї ходи́ти, навкруги́ — кружа́ти, кружля́ти, просто — простува́ти, про́сто йти́, то сюди то туди — сновиґа́ти і д. під сл. Идти́. — Похожає, як пава.— X. по́ міру = проси́ти ми́лостиню, попід вікнами ходи́ти, простяга́ти ру́ку, старцюва́ти, же́брати. – X. по чьи́мъ стопа́мъ = 1. уступа́ти у слїд, перейма́ти і д. Подража́ть. 2. слїдкува́ти, сте́жити, пантрува́ти, зори́ти і д. Слѣди́ть 3. — X. дозо́ромъ = дозира́ти. 2. пла́вати, ходи́ти (про риби і судна). — Оселедцї ходять табунами. 3. ходи́ти (в грі в карти і дамки). 4. шумува́ти, гра́ти, мусува́ти і д. Броди́ть 3. 5. клопота́ти, ся, стара́ти ся, дба́ти. — X. за кѣмъ = догляда́ти. — Х. за чѣмъ = по́рати ся (коло чого). — X. по суда́мъ = клопота́ти в судї.

Запропонуйте свій переклад