Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «чужинка»
Шукати «чужинка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Инозе́мка – чужи́нка, чужозе́мка, (редко) инозе́мка. [Ти не мій: розлучи́в нас дале́кий твій край, і вродли́ва чужи́нка забра́ла (Л. Укр.)].
Прише́лица – захожа́нка, прийдя́чка, чужи́нка; (презр.) за́йда, приблу́да, припле́нтачка, заволо́ка, забі́га.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Чужак – чужи́нець, -нця; -ачка – чужи́нка, -ки.
Чужеземец – чужозе́мець, -мця, чужи́нець, -нця; -мка – чужозе́мка, чужи́нка, -ки.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Чужой
• В чужих руках ломоть шире – у чужій руці, у чужих руках завжди більший шматок. Пр. Гарна дівка, як засватана. Пр. На чужій ниві все ліпше пшениця. Пр. На чужому дворі і кізяк золотом блищить. Пр.
• Есть чужой хлеб – їсти чужий хліб.
• Жить чужим умом – жити чужим розумом (чужою головою).
• На чужой роток не накинешь платок – рот не город — не загородиш. Пр. Великої треба хусти, щоб зав’язати людям усти. Пр. Людям язика не зав’яжеш. Пр. Чужий рот не хлів — не зачинити. Пр. Від людського поговору не запнешся пеленою. Пр.
• На чужой стороне и весна не красна – на чужині не мило й навесні. Пр.
• На чужой счёт – чужим коштом; на чужі кошти (на чужий кошт, на чужі гроші).
• С чужого воза и посреди болота сведут – з чужого воза — хоч серед калюжі [вставай]. Пр. З чужого воза і серед дороги злізай (і серед води вставай, і серед калябухи злазь). Пр.
• Чужие люди, чужой человек – чужина (чужанино, чужаниця); чужа чужина (чужа чужанина, чужа чужаниця); чужі люди; чужа людина; чужинець, чужинка.
• Чужим добром не разживёшься – чужим добром не збагатієш. Пр. У чужій кошарі овець не розведеш. Пр. Чуже добро бере за ребро. Пр. Чуже не гріє. Пр. Чужим волом не доробишся. Пр. Хто на чужий обід ся спускає, той з голоду вмирає. Пр. Чужий добиток не прийде в пожиток. Пр.
• Чужим добром подносить ведро – щедрий на батьківські гроші. Пр. Бери, це батько купив, не за свої гроші [куплене]. Пр.
• Чужое горе не болит – чужий біль нікому не болить. Пр. Від чужої біди голова не болить. Пр. Чуже горе — не горе. Пр. Чуже горе в бік не коле. Пр. Чужа болячка не свербить. Пр. Чужа біда за сахар, а своя за хрін. Пр.
• Чужой рот не огород — не загородишь – чужий рот не хлів — не зачинити. Пр. Рот не город, не загородиш. Пр. Чужого рота не замкнеш, не зашиєш. Пр.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Иностранец – чужозе́мець (-мця), чужозе́мка, чужинець (-нця), чужинка.
Чужестранец – чужозе́мець (-мця), чужозе́мка, чужинець (-нця), чужинка.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

чужи́нка, -нки, -нці; -жи́нки, -жи́нок

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Чужи́на, -ни, ж.
1) Чужбина. Ном. № 9418. Ой піду я з туги на чужину. Нп.
2) Чужіе люди, чужой человѣкъ. Привикай, привикай, серденятко моє, поміж чужиною. Нп. Чужа чужина не пожаліє. Мил. 179. Кланяйся, дитя моє, чужій чужині. Грин. III. 411. В мене невіхна чужа чужина. Чуб. V. 699. Ум. Чужи́нка, чужи́нонька, чужи́ночка. Ном. № 334. Чужа чужинонька — не рідна родинонька. Мил. 197.
Чужи́нка, -ки, ж.
1) Ум. отъ чужина.
2) Чужое. На чужинку ласі. Рудч. Ск. II. 164.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

імпорте́рка, імпорте́рок; ч. імпорте́р
та, хто ввозить товари з-за кордону (жінка, торговельна організація, держава). [Такіта Шинічиро, генеральний директор компанії-імпортерки японських авт (СТБ: «Вікна-новини», 20.06.2011, сюжет № 5: 22:08:42-22:09:35). Зрозуміло, що в такому контексті, феміністична політична думка (та її продовження у вигляді гендерної теорії та політики), яка почала розвиватися з початку 1990-х, була сприйнята масовою свідомістю як чужинка, західна імпортерка <…>. («Я», 2010, № 4(26), с. 19). Давнішими роками сама Росія була одною з найбільших імпортерок китайського чаю. (Свобода, 1936, №71, с. 1).]

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Чужби́на, чужби́нка = 1. чуже́, чужи́нка (С. Жел.). — Чуже переступи, та не займи. н. пр. — Ласий на чужинку. 2. чужи́на (С. Л. Жел.), чужа́ чужи́на, чужа́ сторона́, сторі́нка, сторо́нонька, чужа́ країна, чужа(е)ни́ця. — А на чужій на сторонцї зовуть мене заволокою. н. п. — На чужинї хоч здихай під тином, нїхто до тебе й не гавкне. н. пр. — Тут Шевченкові усе було чужою чуженицею. Кн. — Треба мінї до свого роду чутку подати, бо тут чужа чужаниця. Хар. Пр. д. ще під сд. Край 2.

Запропонуйте свій переклад