Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «шофер»
Шукати «шофер» на інших ресурсах:

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ШОФЕ́Р укр. воді́й.
ШОФЕРИ́ТЬ, шоферя́щий яки́й /мн. хто/ шоферу́є, покли́каний шоферува́ти, ра́ди́й пошоферува́ти, (за́йня́тий як) шофе́р.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Шоффер – шофе́р, -ра.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Шоффер – шо́фер (-ра).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Шоффер – шофе́р (-ра); быть -ром – бу́ти за шофе́ра, шоферува́ти.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

шофе́р, -ра; -фе́ри, -рів

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Шофер — шо́фер, -ра.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

вла́сниця, вла́сниць; ч. вла́сник
та, хто володіє речами, майном та ін. на правах приватної або суспільної власності. [Той Алан був наївний і чесний хлопчина, тож почав геть чисто все викладати доньці власниці галереї. (Мілан Кундера «Нестерпна легкість буття», пер. Леонід Кононович, 2019). Віра Матковська – колекціонерка українського одягу, власниця колекції Борщівських Сорочок. (matkovska.com). Вони ж і врожай збирають, а власниця паю з того нічого не має. (День, 2001). До аптеки, власницею якої вважалася його зв’язкова, було хвилин з п’ятнадцять їзди, і він вирішив попередити Марію, щоб вона на нього чекала. (Юрій Дольд-Михайлик «Над Шпрее клубочаться хмари», 1985). Дівчина мала бути власницею хати, як єдина спадкоємиця. (Василь Барка «Рай», 1953). Власниця в жодному разі не хотіла поступитись цими речами для науки, і де вони тепер поділися, зовсім невідомо. (Дмитро Яворницький «Дніпрові пороги», 1928). Вищитать, скілько народу передушить він на рік, як що шофер ( що керує машиною ) одержує 75 руб. на місяць на всьому готовому, закоханий у власницю автомобіля і вважає себе великим талантом? (Рада, №26, 02.02.1911).]
див.: воло́дарка, володі́лиця, господа́рка
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 145.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 1, 1970, с. 703.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський.) 
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
шофе́рка, шофе́рок; ч. шофе́р
водійка транспортного засобу (автомобіля, автобуса та ін.). [<…> якби пані шоферка примусила мене висадити Поппера з автобуса, мені довелося б вийти разом із ним <…> (Донна Тартт «Щиголь», пер. Віктор Шовкун, 2016). Нині жінка за кермом — цілком нормальне явище. А як вам шоферка сільського автобуса, та ще й на розбитих карпатських дорогах? (Фіртка, 2012). Недавно Вірка у аварію потрапила. Шоферка слинява <…> (Олексій Волков «Слід на воді», 2009). Айзенгавер мав ще свою шоферку, що його возила попід фронти <…> (Вісті комбатанта, 1995, №4).]
див.: автомобілі́стка, воді́йка, водійчи́ня

Запропонуйте свій переклад