Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «чергування»
Шукати «чергування» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Оборо́т –
1) о́біг (-гу), оборо́т, оберта́ння. Срв. Обраще́ние 3.
• Лежать без -та – дармува́ти.
• -ты денежные, торговые – оборо́ти грошо́ві́, торго́ві (торгове́льні).
• Пускать капитал в -ро́т – пуска́ти гро́ші в о́біг;
2) (головы и т. п.) поворі́т (-ро́ту).
• В пол -та – упівповоро́та;
3) (изнанка ткани, бумаги и т. п.) ви́воріт (-роту), зворо́тний бік. [Перегорну́в листо́к і став писа́ти на зворо́тному бо́ці].
• Смотри на -ро́те – диви́сь на зворо́тному (на то́му, дру́гому) бо́ці, див. на зворо́ті;
4) (выражение) зворі́т (-ро́ту), ви́раз, ви́слів (-лову). [Лю́бить щиронаро́дніх слів та зворо́тів ужива́ти (Єфр.). Мо́ва ко́жного наро́ду багаті́є на слова́ й ви́рази (Єфр.)];
5) (дела, разговора).
• Дело приняло хороший (дурной) -ро́т – спра́ва поверну́ла на до́бре (на лихе́).
• Дать делу другой -ро́т – поверну́ти спра́ву ина́кше.
• Разговор принял такой -ро́т – розмо́ва зверну́ла в таки́й бік (на таке́).
• Дать разговору иной -ро́т – поверну́ти (зверну́ти) розмо́ву на и́нше;
6) (при поездке).
• В течение недели я сделал два -та из Полтавы в Киев – за ти́ждень я дві́чі зверну́вся з Полта́ви в Ки́їв;
7) (колеса) поворі́т (-ро́ту); (ключа в замке) спуст. [Ця коло́дка замика́ється на два спу́сти];
8) (времён года) чергува́ння змін ро́ку.
Осно́вываться, основа́ться –
1) засно́вуватися, заснува́тися, заклада́тися, закла́стися и заложи́тися, фундува́тися, зафундува́тися, (о поселении) бу́ти оса́джуваним;
2) засно́вуватися, заснува́тися на чо́му, ґрунтува́тися, уґрунтува́тися чим и на чо́му, спира́тися, спе́ртися на що и на чо́му, вихо́дити з чо́го.
• Всё это -вывается (и -вано) на ложных слухах – усе́ це ґрунту́ється на неправди́вих чутка́х.
• -вываться на фактах – спира́тися на фа́ктах (на фа́кти), вихо́дити з фа́ктів. [У да́вніх наро́дів були́ в мо́ві склади́ до́вгі й коро́ткі, і віршува́ння вихо́дило з чергува́ння цих до́вгих і коро́тких складі́в (Єфр.)].
Попереме́нный – навперемі́нний, пере́мі́жний.
• -ный порядок ночей и дней – чергува́ння дня й но́чи.
Пра́вильный –
1) (чаще о суждениях, образе действий) справедли́вий, правди́вий, слу́шний.
• -ное замечание, соображение, заключение, -ная догадка – слу́шна (справедли́ва) ува́га, справедли́ве (правди́ве, слу́шне) мірко́вання, справедли́вий (правди́вий, слу́шний) ви́сновок, справедли́вий (правди́вий) здо́гад.
• -ный диагноз – правди́ва діягно́за.
• -ное понятие – правди́ве розумі́ння.
• -ный подход – до́брий (доді́льний) підхі́д.
• -ное требование (законное) – справедли́ва, слу́шна вимо́га.
• -ные весы – справедли́ва, правди́ва вага́;
2) попра́вний, пра́вильний, регуля́рний, рете́льний (провинц. рехте́льний), якслі́дний.
• -ная форма (снежинки) – пра́вильна фо́рма (сніжи́нки).
• -ные черты лица – дола́дні, пра́вильні ри́си (пруги́) обли́ччя.
• -ный перевод – пра́вильний, ві́рний пере́клад.
• -ный слог – пра́вильний, попра́вний склад.
• -ный чертёж, рисунок – попра́вний, рете́льний, ві́рний рису́нок, малю́нок.
• -ное чередование ударений – пра́вильне, регуля́рне чергува́ння на́голосів.
• -ное плодосменное хозяйство – регуля́рне плодозмі́нне господа́рство.
• -ный глагол, грам. – пра́вильне, норма́льне дієсло́во.
• -ный треугольник – пра́вильний, рівнобі́чний трику́тник.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Бориспольчанин, бориспольчанка – борисполець, бориспілька.
[У деяких довідкових виданнях рекомендують вживати лише назву бориспілець, щоб зберегти, очевидно, її структурний зв’язок з вихідним топонімом Бориспіль… Проте більше підстав вживати назву борисполець, бо в ній відбувається властиве українській мові чергування і в закритому складі з о у відкритому складі. Це чергування наявне у вихідному топонімі (пор.: Бориспіль — Борисполя, Борисполю, Борисполем, (у)Борисполі) і в паралельних назвах жителів на -янин /-яни від деяких топонімів на -піль (пор.: Тернопіль — тернополянин, тернополяни; Томашпіль — томашполянин, томашполяни) (К.Городенська)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРИНИМА́ТЬ (план) ще пристава́ти на, (обов’язки) перебира́ти, (за кого) бра́ти;
принима́ть бли́зко к се́рдцу что ще перейма́тися чим, роби́ти біду́ з чого, галиц. бра́ти собі́ до се́рця;
принима́ть в до́лю прийма́ти до спі́лки;
принима́ть всерьёз бра́ти серйо́зно /пова́жно/;
принима́ть в компа́нию прийма́ти до гу́рту;
принима́ть в расчёт врахо́вувати, бра́ти до ува́ги;
принима́ть в число́ зачисля́ти;
принима́ть дежу́рство /принима́ть сме́ну, принима́ть пост тощо/, заступа́ти /става́ти/ на че́ргу (чергува́ння) /змі́ну, ва́рту, сті́йку тощо/;
принима́ть за ма́ти за;
принима́ть за чи́стую моне́ту, не піддава́ти су́мніву, ма́ти за́ чи́сту моне́ту, ві́рити ска́заному;
принима́ть к исполне́нию, прийма́ти для ви́кона́ння /реаліза́ції/;
принимать к све́дению живомовн. мота́ти на вус, бра́ти на ро́зум;
принима́ть на /вещево́е, пищево́е/ дово́льствие = ставить на /вещевое, пищевое/ довольствие;
принима́ть на свой счёт ще бра́ти на свій карб;
принима́ть оборо́нную пози́цию фаміл. наїжа́чуватися;
принима́ть какой оборо́т іти́ якими доро́гами, оберта́тися яким бо́ком, розвива́тися в якому на́прямі [собы́тия принима́ют нежела́тельный оборот поді́ї розвива́ються в неба́жаному напрямі], фраз. перехо́дити /поверта́ти/ на що [разгово́р при́нял ино́й оборот розмо́ва перейшла́ на і́нше;
де́ло при́няло плохо́й оборот спра́ва поверну́ла на гі́рше];
принима́ть пи́щу зажива́ти ї́жу, трапезува́ти;
принима́ть по́зу фраз. става́ти в по́зу;
принимать реше́ние ще вино́сити ухва́лу;
принима́ть си́лу зако́на набира́ти си́ли зако́ну;
принима́ть угрожа́ющие разме́ры явля́ти щора́з бі́льшу загро́зу;
принима́ть чью сто́рону става́ти на чий бік;
принима́ть уча́стие (в чём) підставля́ти плече́, (образ. приклада́ти ру́ку до чого, живомовн. моча́ти па́льці у що);
принима́ть уча́стие в ком виявля́ти турбо́ту до кого, опі́куватися /док. запікуватися/ ким;
принимать хара́ктер набува́ти власти́востей;
принима́ть черты́ чего набува́ти рис, коротк. збива́тися на що [обе́д принима́ет черты бесе́ды обі́д збива́ється на бе́сіду];
не принима́ть (кого) не пуска́ти на порі́г;
не принима́ть это бли́зко к се́рдцу не перейма́тися цим, не роби́ти (собі́) біди́ /кло́поту/ з того;
не принима́ть в оби́ду не бра́ти за зле;
не принимать во внима́ние фраз. помина́ти;
не принима́ть в счёт скида́ти з раху́нку;
не принима́ть ни под каки́м ви́дом і на порі́г не пускати;
здесь не принима́ют кого тут висо́кі поро́ги для кого;
принима́я во внима́ние коротк. з ува́ги /о́гляду/ на що;
не принима́я во внимание фраз. помина́ючи;
ЧЕРЕДОВА́ТЬ (А з Б) міня́ти по че́рзі;
ЧЕРЕДОВА́ТЬ, ЧЕРЕДОВА́ТЬСЯ ще переміня́ти, переміня́тися;
череду́ющий що /мн. хто/ чергу́є тощо, зви́клий чергува́ти, для чергува́ння, за́йня́тий чергува́нням, догля́да́ч черги́, прикм. чергува́льний, стил. перероб. чергу́ючи;
чередующийся/череду́емый черго́ваний, прикм. чергови́й;
чередующийся навперемі́нний, фраз. пере́хре́сний, пор. перемежающийся.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Чередование – чергува́ння.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Чередование – чергува́ння, черго́вання.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Дежурство – черга́, чергува́ння, дежу́рство; мое -ство – я черговий, чергу́ю, моє чергува́ння, я на дежу́рстві; -ство принять – става́ти, ста́ти на (чергува́ння) дежу́рство.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

чергува́ння, -ння, -нню, в -нні