Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 29 статей
Запропонувати свій переклад для «скалічити»
Шукати «скалічити» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Извраща́ть, изврати́ть – (слова, факты, смысл, содержание чего-либо) перекру́чувати, перекрути́ти, переина́кшувати, переина́кшити, переверта́ти, переверну́ти перебрі́хувати, перебреха́ти; калі́чити, покалі́чити, (о мн.) поперекру́чувати, попереина́кшувати, попереверта́ти. [Поперекру́чував істо́рію так, як її́ й до́сі перекру́чують (Куліш). Не перекру́чуйте пра́вди. Мої́ слова́ переина́кшено – я не так говори́в (М. Грінч.). Хіба́-ж тобі́ та́к було́ гово́рено? ти все по-сво́єму переверну́в (М. Грінч.). Ніко́ли не перека́же так, як чу́ла, а все перебре́ше (Харківщ.). Не ви́правив він мо́ву в пере́кладі, а покалі́чив (М. Грінч.)].
• -ть (характер, талант, вкус) – калі́чити, скалі́чити, покалі́чити, псува́ти, зі[о]псува́ти, (диал.) знату́рювати, знату́рити. [На́що ви псуєте́ (калі́чите) вда́чу дити́ні? Так знату́рив собі́ смак, що тепе́р ті́льки й мо́же ї́сти щось го́стре (М. Грінч.)].
• Извращё́нный – (о словах, фактах, смысле, содержании ч.-л.) перекру́чений, покру́чений, перебрі́ханий, (по)калі́чений; (о характере, таланте, вкусе) покалі́чений, зіпсо́ваний, ви́кривлений, збо́чений, знату́рений. [Ви́кривлений тала́нт (Єфр.). Збо́чена вда́ча (Н.-Лев.). Покалі́чений ро́зум (М. Грінч.)].
Изуве́чивать, изуве́чить – збезві́чувати, збезві́чити, обезві́чувати, обезві́чити, зуві́чувати, зуві́чити (Кот.), скалі́чувати, скалі́чити кого́. [Не лізь, бо я тебе́ геть збезві́чу (Херсонщ.). Ду́же лю́тий був… безневи́нно чолові́ка було́ обезві́чить (Основа)].
• Изуве́ченный – збезві́чений, обезві́чений, скалі́чений, скалічі́лий, зуві́чений, уві́чений. [А які́, було́, серде́шні козаки́ лежа́ть у степу́ або в лі́сі, уві́чені та пора́нені! (Стор.). Андрі́й здійма́в скалі́чену ру́ку (Коцюб.)].
Изуро́довать – скалі́чити, прикалі́чити, покалі́чити, (о вещи и жив. сущ.) зні́вечити, (обезобразить) знекра́сити, спотво́рити. [Вда́рив кулако́м по но́сі, прикалі́чив наві́ки (Звин.). Ізні́вечив мене́ так, що й на піч не злі́зу (Пісня). Ли́хо не вмо́рить, так спотво́рить (Номис)].
• Изуродо́ванный – скалі́чений, прикалі́чений, зні́вечений, знекра́шений, спотво́рений.
• -ться – прикалі́читися, скалі́читися, скалічі́ти, зні́вечитися, спотво́ритися, бу́ти пракалі́ченим, скалі́ченим, зні́веченим, спотво́реним, знекра́шеним. [Я ще не ду́же зоста́рівся, та зні́вечився (Шевч.)].
Искажа́ть, искази́ть –
1) (уродовать) спотво́рювати, спотво́рити, калі́чити, покалі́чити, скалі́чити, кази́ти, скази́ти, покази́ти, (обезображивать) знекра́шувати, знекра́сити кого́, що. [Ві́спа спотво́рила їй обли́ччя (Київ). Хворо́ба покалі́чила йому́ суста́ви на па́льцях (Київ). Не навчи́вшися до́бре чужо́ї мо́ви, калі́чать її́ (Харківщ.)].
• Злоба -зи́ла ему лицо – зло́ба спотво́рила (перекриви́ла, скриви́ла, ви́кривила, скази́ла) йому́ обли́ччя;
2) (извращать слова, мысль и т. п.) перекру́чувати, перекрути́ти, калі́чити, перекалі́чити слова́, ду́мку. [Не перекру́чуй мої́х слів, бо я не говори́в тако́го (Харківщ.). В до́писові перекру́чено фа́кти (Київ). Перекла́дач зо́всім перекрути́в а́второву ду́мку (М. Грінч.)].
• -жа́ть истину – перекру́чувати, ні́вечити, калі́чити пра́вду.
• Искажа́емый – спотво́рюваний, калі́чений, перекри́влюваний, скри́влюваний.
• Искажё́нный – спотво́рений, покалі́чений, скалі́чений; знекра́шений; ви́кривлений; перекру́чений. [Ті́ні, спотво́рені мі́сячним ся́євом (Л. Укр.). Дзе́ркало, що пока́зує скри́влену твар (Єфр.). Це яки́йсь перекру́чений варія́нт ду́же відо́мої пі́сні (Київ)].
Искале́чивать, искале́чить – калі́чити, скалі́чити, покалі́чити, ні́вечити, зні́вечити, поні́вечити, обезві́чити, (о многих) поскалі́чувати, поні́вечити позні́вечувати кого́, що. [Андрі́й скалі́чив ру́ку (Коцюб.). Він у куща́х но́ги покалі́чив (Рудч.). Де́сять літ нево́лі зні́вечили, уби́ли мою́ ві́ру і наді́ю (Шевч.). Його́ ще зма́лку обезві́чено (Мова)].
• Искале́ченный – (с)калі́чений, покалі́чений, зні́вечений, обезві́чений. [Підня́в ру́ки калі́чені до свято́го Бо́га (Шевч.)].
• Всё -ное – ка́ліч (-чи).
Искове́ркивать, искове́ркать – ні́вечити, зні́вечити, калі́чити, скалі́чити, (мысль, слова) перекру́чувати, перекрути́ти, (о мног.) поні́вечити, покалі́чити, поперекру́чувати, покрути́ти; срвн. Искажа́ть. [І зні́вечили ви за́повідь Бо́жу ра́ди звича́ю ва́шого (Єванг.). Дороге́, га́рне полама́ла, поні́вечила й зіпсува́ла його́ рівнова́гу (Черкас.). Він перекру́чував істо́рію так, як її́ й до́сі перекру́чують (Куліш)].
• -кать мысль (чью), цитату – перекрути́ти (чию́) ду́мку, цита́ту (цито́ване).
• -кивать язык – калі́чити мо́ву.
• Искове́рканный – зні́вечений, скалі́чений, перекру́чений, покру́чений.
• -ная жизнь – зні́вечене життя́.
• -ный французский язык – калі́чена францу́зька мо́ва.
• -ться – ні́вечитися, зні́вечитися, калі́читися, скалі́читися и т. д.
Окале́чить – скалі́чити, покалі́чити, зні́вечити, поні́вечити.
Покале́чить – покалі́чити, скалі́чити, (сильно) збезві́чити, (о мн.) поскалі́чувати, позбезві́чувати.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ИСКАЖА́ТЬ укр. ні́вечити (факти) роби́ти з бі́лого чо́рне;
искажать пра́вду криви́ти про́ти пра́вди;
искажа́ющий що /мн. хто/ перекру́чує тощо, зви́клий /маста́к/ переру́чувати, зда́тний /гото́вий/ перекрути́ти, ра́ди́й скалі́чити, перекру́чувач, спотво́рювач, круті́й, калі́чник, прикм. криводзерка́льний, спотворювальний, перекру́чувальний, викри́влювальний, перекри́влювальний, реконстр. спотво́рчий, спотво́рливий;
искажающийся/искажа́емый перекру́чуваний, викри́влюваний /перекри́влюваний/, спотво́рюваний, ні́вечений, калі́чений.
КАЛЕ́ЧИТЬ, калечащий що /мн. хто/ калі́чить тощо, гото́вий /зда́тний/ скалі́чити, калі́чник, костоло́м, прикм. костоло́мний;
ИСКАЛЕ́ЧИТЬСЯ, искалечившийся скалічі́лий;
ПОКАЛЕ́ЧИТЬСЯ скалічі́ти, образ. ушко́дити себе́;
покалечившийся скалічі́лий, ОКРЕМА УВАГА
УВЕ́ЧИТЬ ще ні́вечити, обезві́чувати, ПЕРЕН. спотво́рювати;
увечащий що /мн. хто/ калі́чить тощо, зви́клий /ставши/ ні́вечити, гото́вий скалі́чити, калі́чник, обезві́чувач, спотво́рювач, прикм. калі́чливий, спотво́рювальний;
ИЗУВЕ́ЧИТЬ ще обезві́чити і похідн.;
увеличивший що скалі́чив тощо, стил. перероб. поні́вечивши.
УРО́ДОВАТЬ образ. лама́ти ко́сті;
УРО́ДОВАТЬСЯ (на праці) мордува́тися;
уродующий що /мн. хто/ калі́чить тощо, гото́вий /ра́ди́й/ скалі́чити, зви́клий спотво́рювати, костоло́м, прикм. костоло́мний, спотво́рювальний;
уродующийся/уродуемый калі́чений, ні́вечений, спотво́рюваний;
уродующийся (на праці) = ишачащий; ИЗУРО́ДОВАТЬ образ. перелама́ти ко́сті /кістки́/ і похідн.;
изуродовавший ОКРЕМА УВАГА

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Изувечивать, изувечить – скалі́чувати, -чую, -чуєш, скалі́чити, -чу, -чиш.
Изуродовать – зні́вечити, -вечу, -вечиш, скалі́чити, покалі́чити, -лічу, -лі́чиш.
Искалечивать, искалечить – скалі́чувати, -чую, -чуєш, скалі́чити, -чу, -чиш.
Увечить, изувечить – калі́чити, скалі́чити, -чу, -чиш.
Уродовать, изуродовать – калі́чити, скалі́чити, -чу, -чиш, спотво́рювати, -рюю, -рюєш, спотво́рити, -рю, -риш.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Скалі́чити – изуродовать, изувечить.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Изувечивать, -чить – калі́чити, скалі́чити, покалі́чити.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

скалі́чити, -лі́чу, -лі́чиш, -чать; не скалі́ч, -лі́чмо, -лі́чте

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Закалі́чити, -чу, -чиш, гл. = Скалічити. Желех.
Скалі́чити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить, изувѣчить. І нянчину всю рать розбили, скалічили, роспотрошили. Котл. Ен. IV. 46.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Изувѣ́чивать, изувѣ́чить, ся = калїчити (С. З.), скалїчити (С. З. Л), покалїчити (С. Л.), знївечити, обезві́чити, убезві́чити (С. Ш.). — Собаки його обезвічили. — На війнї його покалїчили.
Изуро́довать = ізнївечити, знївечити, понївечити, скалїчити, покалїчити. — Ізнївечив мене так, що й на піч не злїзу. н. п. — Покалїчено йому на війнї руку. Чайч. — Изуро́дованный = знївечений, скалїчений, покалїчений.
Искалѣ́чивать, искалѣ́чить, ся = калїчити, скалїчити, покалїчити, ся. — Так мене побили, так покалїчили. Лев.
Окалѣ́чить, ся = окалїчити, скалічити, покалїчити, ся.
Покалѣ́чить = покалїчити, скалїчити, багатьох або кількох — перекалїчити, позкалїчувати.
Увѣ́чить, изувѣ́чить = калїчити (С. Л.), увічити (С. Ш.), скалїчити, укалїчити (С. Ш.), і д. Изувѣ́чивать.
Уродо́вать, изуро́довать = калїчити, нївечити, кази́ти, скалїчити, знївечити. Пр. д. під сл. Изуро́довать.