Знайдено 12 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Волонтё́р – охо́тник, охо́чий. • Волонтё́ры – охо́тне ві́йсько. См. Во́йско. |
Охо́тник – 1) до чего – охо́чий до чо́го, ла́сий на що, до чо́го, голі́нний, ква́пний до чо́го, на що, ра́дий (зна́ти, роби́ти и т. д. що). [Охо́чий до кни́жки, до нау́ки. Я на сон голі́нний. Ра́де знать було́ все (Тесл.)]. • Рисковать жизнью я не -ник – життя́м ва́жити я не охо́чий. • Быть -ком до чего – бу́ти охо́чим до чо́го, ла́сим на що́, ла́ситися на що́. Срв. Люби́тель; 2) лове́ць (-вця́), мисли́вець (-вця), мисли́вий (-вого), вло́вчий (-чого), стріле́ць (-льця́), гал. польова́нець (-нця); 3) (волонтёр) охо́чий. [Бо на Вкраї́ні в нас, бува́ло, у козаки́ охо́чі йшли (Шевч.)]. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Волонтер – охо́тник, -ка. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Охо́тник – доброволец, волонтер. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Волонтер – волонте́р (-ра), охо́тник (-ка). |
Охотник –
1) мисливець (-вця), лове́ць (-вця), стріле́ць (-льця); 2) (волонтер) – охо́чий (-чого). |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Волонти́рь, -ря́, м. Волонтеръ. Було тут військо волонтирі, то всяких юрбиця людей. Котл. Ен. IV. 56. |
Охо́тник, -ка, м.
1) Доброволецъ, волонтеръ. 2) Охотникъ. Раз у-осени пан поїхав на лови; з ним багато було охотників. Рудч. Ск. II. 75. |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак)
бджоля́рка, бджоля́рок; ч. бджоля́р та, хто розводить бджіл. [Найстарша шоферка та бджолярка Волині. Ганна Хімчик із Каменя-Каширського у 81 рік водить «Жигулі» й готує унікальні ліки проти гаймориту. (volyn.com.ua, 26.12.2013). Багато хто з пасічників пам’ятають відому американську бджолярку А. В. Хармен, яка неодноразово бувала в Україні як волонтер і ділилася з нами досвідом ведення бджільництва у США. (Пасіка, №1, 2006). Можливо, багатьом із нас це знадобиться у житті, і ми на своїй шкільній пасіці будемо вивчати бджільництво, а коли виростемо, будемо працювати колгоспними бджолярками. (Микола Носов «Щоденник Миколки Синицина», пер. Іван Сподаренко, 1973).] див.: па́січниця |
волонте́рка, волонте́рок; ч. волонте́р 1. та, хто добровільно і безоплатно займається якоюсь справою, допомагаючи іншим. [«English speaking club» з волонтеркою Корпусу миру Крісті Тейлор на тему: «Толерантності – бути, а не робити вигляд». (GALNET, 2019). Волонтери не лише третє літо поспіль організовують табори, а й сподіваються створити Східну Пластову оселю Третє літо поспіль організують табори за пластовою методою дві харківські волонтерки – Олена Шержукова та Ірина Маркевич. (День, 2017).] 2. та, хто йде на військову службу за власним бажанням. [Яна Червона – історія загиблої волонтерки та кулеметниці. (BBC, 03.04.2019). Але для мене жінка 2018 року – волонтерка Марія Берлінська, інші жінки, які воюють чи, на жаль, загинули на передку, ті, хто волонтерить і рятує життя. (Репортер, 2018). Тому ніскільки не дивно було почути з трибуни Верховної Ради гнівні слова колишньої фронтової волонтерки Тетяни Ричкової про Н. Савченко як зрадника України. (Свобода, 2017). Жіноче обличчя війни: жінки-волонтерки, які воюють у тилу. (Повага, 27.10.2014).] див.: доброво́лиця Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Волонте́ръ = охо́чий, охо́тник, доброво́лець. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)