Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «печеня»
Шукати «печеня» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Жа́реное – пече́ня; см. Жарко́е.
Жарко́е, жа́реное (жареное мясное блюдо) – пече́ня, пече́не (р. -ного), пе́чево (р. -ва), смаже́ня (редко жаре́ня). [Пе́рша стра́ва – борщ, дру́га – бара́няча пече́ня. Носи́ли у но́чвах пече́ню, шмато́чками покра́яну (Кв.). Борщ, ка́ша ще й пече́не, чве́ртка бара́няча].
• -ко́е из воловьего мяса – воло́ва пече́ня, воло́ве (р. -вого).
Ку́шань[и]е –
1) (яство, снедь) стра́ва, потра́ва, наї́док (-дка), їство́, ї́жа, їда́, (зап.) ї́дло. [Не вари́ли стра́ви (Коцюб.). Жарт у розмо́ві – це на́че сіль у стра́ві (Крим.). Тут ї́ли рі́знії потра́ви, і все з поли́в’яних мисо́к (Котл.). Потра́ву козаки́ вари́ли (Греб.). Подали́ соло́дкі потра́ви (Н.-Лев.). Весь стіл був заста́влений напи́тками та наї́дками (Мирний). І де ті в Го́спода взяли́ся уся́кі шту́чнії їства́? (Шевч.)].
• Готовить -нье – вари́ти ї́сти.
• Горячее -нье – ва́рена стра́ва, ва́рево, ва́рене (-ного).
• Разогретое -нье – грі́та стра́ва.
• Жареное -нье – пече́ня, пече́не.
• -нье на столе – стра́ва, (теснее: завтрак) сні́да́нок (-нку), (обед) обі́д (-ду), (ужин) вече́ря на столі́.
• Прибавить -нье к обеду – зготува́ти ще одну́ стра́ву (потра́ву) на обід;
2) (процесс) їді́ння, ї́дження, ї́жа, ї́да.
Мясно́й – м’ясни́й, м’ясови́й. [Лі́зу, лі́зу по залі́зу на м’ясову́ го́ру (загадка: конь) (Чуб. I)].
• -ная лавка – різни́ця.
• -ны́е ряды – різни́ці (-ни́ць). [Приста́в мов соба́ка до різни́ць (Номис)].
• -ная пища – м’ясна́ ї́жа, м’яси́во.
• Я до -но́й пищи не большой охотник – я до м’яси́ва не ду́же ла́сий.
• -ное блюдо – м’ясна́ стра́ва, (жаркое) пече́ня.
• -ной цвет – м’ясни́й (м’ясови́й) ко́лір темно-черво́ний ко́лір (-льору).
Мя́со – м’я́со, (диал.) гав’я́дина, (детск.) ки́ка, ґи́ґа. [Не бу́де з то́ї кози́ м’я́са (Номис). Гав’я́дина свиня́ча; пече́ня з воля́чої гав’я́дини (Звин.). Дає́ дити́ні м’я́са та ка́же: на ки́ки! (Гуманщ.)].
• -со варёное – варе́не м’я́со, (диал.) маха́н (-ну́).
• -со жареное – пече́не (м’я́со), пече́ня; срв. Жарко́е.
• -со копчёное – ву́джене м’я́со, вуджени́на.
• -со сырое – сире́ м’я́со, свіжина́.
• -со воловье – воло́вина; см. Говя́дина.
• -со гусиное – гу́сятина.
• -со индейки – (г)инди́чина.
• -со козье – козли́на, козля́тина.
• -со кошачье – коша́тина.
• -со куриное – куря́тина.
• -со линя – лини́на.
• -со лошадиное, см. Кони́на.
• -со свиное, см. Свини́на.
• -со собачье – пси́на.
• -со сома – соми́на.
• -со судака – судачи́на.
• -со утиное – (в)у́тя́тина.
• -со павшего животного – здохля́тина, здохлени́на; срв. Па́даль.
• -со пушечное – гарма́тне м’я́со. [Ті рекру́ти, гарма́тне м’я́со на війну́ (Франко)].
• -со дикое, мед. caro luxuriens – ди́ке м’я́со.
• Мягкие части -са – м’яку́ш (-шу́), м’я́кота; срв. Мя́киш 2.
• Ни рыба, ни -со – ні ри́ба, ні м’я́со; ні в тин, ні в воро́та; ні бе, ні ме, ні кукурі́ку.
Обжа́риваться, обжа́риться –
1) засма́жуватися, засма́житися. См. Изжа́риться. Хорошо ли -рилось жаркое? – чи до́бре засма́жилась пече́ня?;
2) (на солнце) обсма́люватися, обсмали́тися, обшква́рюватися, обшква́ритися, обпекти́ся.
• -рился на солнце порядком – обсмали́вся на со́нці дово́лі;
3) -риться на солнце, у печи (привыкнуть) – зви́кнути до со́нця, до пе́чи, вжа́ритися на со́нці, обжа́ритися ко́ло (біля́) пе́чи;
4) (сильно обмануться) обпекти́ся на чо́му.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Жаркое (жареное мясное блюдо) – пече́ня, -ні, пече́не, -ого.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Пече́ня,-ні – жаркое.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

пече́ня, -ні, -нею; -че́ні, -че́нь
шпігува́ти, -гу́ю, -гу́єш. Пече́ня, са́лом шпіго́вана (Сл. Грінч.)

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Пече́ний, -а, -е.
1) Печеный. Печені́ший. Болѣе выпеченный. Давайте оте хлібеня, — те печеніше. Черниг. г.
2) Жареный. Печене порося. Рудч. Ск. І. 169. Чорнявая, білявая на вечерю просить; а додому на вечерю, на рибу печену. Чуб. V. 316.
3) Пече́не, -ного = Печеня. Поскачуть коло мене, поки візьму я в рот хоч страву, хоч печене. Г.-Арт. (О. 1861. III. 84).
Печени́на, -ни, ж. = Печеня. Угор.
Пече́ня, -ні, ж. Жаркое. Грин. III. 583. АД. І. 50. Нам перцю тепер треба пересипати печеню. Нп. З голови печеня, а з ніжок добрий борщик. Чуб. V. 1142. Носили у ночвах печеню, шматками покраяну. Кв.
Шпігува́ти, -гу́ю, -єш, гл.
1) Шпиговать, втыкать мелкіе куски сала въ мясо. Печеня салом шпігована.
2) = Шпигувати. Він давно вже шпігує, може що й довідавсь. Кіев. у.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Гав’я́дина, -ни, ж. Мясо, убоина (чаще воловье мясо). Печеня з волячої гав’ядини. Крим.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бито́къ = 1. д. Битка́. 2. до́вбня, довбе́шка. С. Ш. 3. (пече́ня) — бито́к.
Жа́реное = пече́не, пече́ня, сма́ження. — На Бога ви гляньте, нам печенї дайте. н. п. — Наш дружбонько чорнобривий, не жаль йому дати печеню покра́яти. н. п. — Мабуть сам пан звелїв віддать Рябку печене і що зостало ся варене. Гул. Ар.
Ку́шанье = стра́ва, потра́ва, їжа, їство́, їда́, наїдки, (варене) — ва́риво, варе́не, (печене)— пече́ня, печи́сте, пече́не, (скоромне) — скоро́мина, скоро́мне, (пісне) — пісни́на, пісне́. — Голодному кожна страва добра. н. пр. — Хлїба не пік, страви не варив. Кн. — Яка приправа, така й потрава. н. пр. — На їжу був трохи вередливий. Кн. — Були там усякі їства штучні. Кот. — Хліб та вода — то козацька їда. н. пр. — Сьогодня варива нема, тільки печене. С. З. — Все стоїть на столі: і напи́тки і наїдки. Кр. — Різні стра́ви наро́дні на Українї: бі́ґос або бі́ґус (ковбаса або мъясо, печені або варені з квашеною капустою з салом), бри́нза або ґля́ґаний сир (сир з овечого молока), бу́цик або бу́цики (галушки або варяницї, смажені на маслї, їдять з сметаною або з медом), варе́ники (періжки з сиром або ягідьми, варені), варени́цї (шматочки тїста, зварені, їдять з маслом і сметаною), галушки́ (галки або шматочки тїста з юшкою з олїею або салом), голубцї (каша часом з мъясом, загорнута в капустяних листях), за́тїрка (юшка з тїста, розтертого дрібненько з олїєю або маслом), катлама́ (коржі в баранячому смальцї), ґру́ця (яшна каша з горохом), ква́ша (соложене тїсто з грушками або калиною), кутя́ (пшениця зварена з медовою ситою або риж з родзинками з миґдалевим молоком, обрядова страва на Сьвятвечір або на Голодну кутю), лемі́шка (запарене окропом борошно з молоком або маслом), ло́кшина (різане тоненько тїсто, зварене), макорже́ники (різані яблука, спечені в яйцях), мамали́ґа (кукурузяне борошно, запарене окропом, з маслом), орі́шки (пальчики з тїста на смальцї), пампушки́ (буханцї з олїєю і цибулею або часником), пенца́к (каша з цїлих яшних крупів), построма́ (сушена на сонцї баранина), пу́тря (рідка лемішка), рябко (з пшона з мъясом), тете́ря (з гречаної муки з пшоном, з олїєю), у́трібки (солянка з печінок і тельбухів), хома́ (тертий горох з сїмъям), шарпани́на або ба́ба-шарпани́на (пшенишне тїсто з юшкою з таранї або чабака), ши́йник (з ракових шийок), шулики́ (коржики з маком і медовою ситою), шупо́ня (горох з пшоняною кашою). Про українські народні страви д. Маркевича — „Обычаи, повѣрья, кухня и напитки Малороссіянъ“. К. 1861.
Мя́со = мъя́со, мня́со (С. Л.), здр. — мъясце́, мнясце́. — Мя́со бара́нье = бара́нина, маха́н (Ев.). — М. варёное = варе́не мъя́со. — М. Говя́жье = д. Говя́дина. — М. Гуси́ное = гу́сятина. — Ди́кое мя́со = ди́ке мъя́со. — М. жа́реное = пече́не, пече́ня. С. З. — М. ко́зье = козли́на, козля́тина. — М. коша́чье = коша́тина. С. З. — Нїмецька ковбаса, що свининою, кошатиною і конятиною начинена. Кв. — М. кури́ное = ку́рятина. — М. лина́ = лини́на. С. З.— М. лошади́ное = кони́на, коня́тина, кобили́на, кобиля́тина. — М. свино́е = свини́на, сьвіжина́, (солоне) — бужени́на. С. Л. — Не має мъяса над свинину, не має риби над линину. н. пр. — М. соба́чье = пси́на. С. Л. — М. сома́ = соми́на. — М. судака́ = судачи́на. — М. ути́ное = утя́тиня, утя́тинка. С. Ш. — (Мъясо між ребрами) — поре́брина (С. Л.), ре́бра, (з грудей) — груди́на, груди́нка, (з задка) — задо́к, огу́зок, (з черева) — почере́вина (поміж салом) — про́ріст.
Ростби́фъ = розтбі́ф, печеня волова по англицькому.

Запропонуйте свій переклад