Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «табака»
Шукати «табака» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Копти́льщик –
1) курі́й (-рія́), копті́льник, (зап.) вуджа́р (-ря́);
2) (курильщик табака) курі́й (-рія́).
Ню́хальщик, -щица (табака) – нюха́ч (-ча), -ха́чка, нюха́р (-ря́), -ха́рка (таба́ки), таба́чник, -ниця, (от’явленный) табача́р (-ря́), -ча́рниця. [Нюхачі́в бага́цько, а таба́ки нема́ (Номис)].
Ню́хательный – ню́хальний, для ню́хання.
• -ная соль – ню́хальна сіль, сіль для ню́хання.
• -ный табак – ню́хальний тютю́н, таба́ка, (диал.) нюха́чка. [Це тютю́н не таки́й, щоб кури́ти: це – ню́хальний (Звин.). Од старо́го ні́мця ду́же тхну́ло таба́кою (Н.-Лев.). Таба́ка – га́рна, те́рла жі́нка Га́нна (Приказка). Ню́хачки із бади́лля нароби́ла (Борзенщ.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Цыплёнок – курча, курчатко, курчаточко, (диал.) куря, курятко; ціпка, ці́понька, ціпля, ціплятко:
• цыпл́ёнок тапака (цыпленок табака) – курча тапака;
• цыплят по осени считают – що було — бачили, а що буде — побачимо (Пр.); восени і курчата курми будуть (Пр.); восени і горобець багатий (Пр.); не кажи «гоп», поки не перескочиш.
[За курми полізли крізь тин курчата (І. Нечуй-Левицький). Виходить за хату, узявши з сіней підситок із зерном. Незабаром чутно, як вона кличе: — Ціпоньки! ціпоньки! тю-тю-тю-тю-тю-тю! (Л. Українка). — Ах, ти, моя старенька! моя поганенька, моя малесенька, моя ціпонька, моя милесенька!..— лащиться дядько до тітки, тріпаючи її по щоці рукою (М.Коцюбинський). Ой на току, на току курята чубаті (Пісня). Ціпка-ціпа ціпонька Цілоденно цівкає (Олександр Виженко). І ось одного дня, приємного сонячного дня, коли під ліщиною розцвіли великі жмутики первоцвіту, а безліч фіалок обсіяло стежку, після обіду вона прийшла до кліток, а там крихітне, крихітне жваве курчатко крихітними кроками походжало біля гнізда, а мама-курка злякано кудкудахтала. Ніжне маленьке курчатко було сірувато-коричневе з темними плямками, і цієї миті це була найважливіша іскорка життя на всі сім королівств (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса).1. — Ну, курча, вчора мене пес покусав! — Скажений? – Та ні, якого б це я біса скаженого за хвоста смикав?! 2. Крутий як ціплятко]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Нюхательный – ню́хальний, -а, -е; -ный табак – таба́ка, -ки.
Табак – тютю́н, -ну́; (нюхат.) таба́ка, -ки.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Табак – тютю́н (-ну);
• т. крепкий – т. міцни́й;
• т. курительный – т. кури́льний;
• т. нюхательный – таба́ка, нюха́чка;
• т. рольный – т. суві́йний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Грош
• Быть без гроша – не мати й шага (шеляга, гроша, копійки); не мати (а)ні шага ((а)ні шеляга, (а)ні гроша, (а)ні копійки).
• Гроши сколачивать – збивати копійку до копійки (шаг до шага); складати гріш до гроша.
• Жить своими грошами – жити на свої мізерні гроші (на свою мізерію).
• За грош, за гроши купить, продать – купити, продати за безцінь (за півдарма, мало не задарма); (іноді) купити, продати за марний гріш.
• Медного (ломаного) гроша не стоит кто, что; грош цена ему – (з)ламаного гроша (шага, шеляга) не вартий (не варт) хто, що (не дам за кого, за що); копійки щербатої не вартий (не варт) хто, що (не дам за кого, за що); копійка (гріш) ціна йому.
• На грош амуниции, а на рубль амбиции – хоч гріш у каптані, та на сто рублів чвані. Пр. На гріш амуніції, на десять амбіції. Пр. На копійку роботи, а на карбованець чвані. Пр. Діла на копійку, а балачок на карбованець. Пр. Хвальби — повнії торби, а в торбі нема нічого. Пр. Нарядилася, як пава, а кричить, як ґава. Пр.
• Не было ни гроша, да вдруг алтын – не було в Насті й запаски, аж глянь — уже у плахті походжає. Пр. Із грязі у князі. Пр. Щастя як трясця: на кого схоче, на того й нападе. Пр. (ірон.) Упав у гаразд, як муха в сметану. Пр. Упав у гаразд, як сливка в болото. Пр. Упав у добро, як у тісто. Пр.
• Нет ни гроша (разг.) – ні (й) копійки немає.
• Ни гроша в кармане – у кишені й шага (шеляга, гроша) нема; у кишені ні шага (ні копійки, ні гроша); у кишені й шага (й копійки) нема; кишеня наче виметена; кишеню мовби вимів хто; у кишені аж гуде.
• Ни ломаного гроша – і ламаного шага (шеляга, гроша) нема(є), (а)ні ламаного шага (шеляга, гроша); і щербатої копійки нема; (а)ні шерстинки ((а)ні пір’їни); (а)ні хвоста в дворі; грошей, як у жаби пір’я.
• Ни на грош нет чего (разг.) – нема(є) й на копійку чого; і зернятка нема чого.
• Пропал ни за грош – пропав ні за цапову душу; пропав ні за понюх табака (ні за понюшку тютюну, ні за копійку).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

таба́к тютю́н,-ну́
т. безникоти́нный тютю́н безнікоти́нний
т. души́стый тютю́н запашни́й
т. кури́льный тютю́н для курі́ння
т. ню́хательный таба́ка,-ки
т. папиро́сный тютю́н цигарко́вий
т. ро́льный тютю́н суві́йний
т. тру́бочный тютю́н люлькови́й

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ру́нка – цилиндрик для табака в трубке.
Таба́ка –
1) нюхательный табак;
2) пыль, порошок.
• Таба́кою обсі́в – покрылся пылью.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Курение (табака) – курі́ння, па́лення; -ние запрещается – курити, палити заборо́нено.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Таба́ка, -ки, ж.
1) Нюхательный табакъ. А що, понюхав табаки? Ном. № 3968. Я тебе зімну́ на таба́ку. Въ порошокъ тебя изотру!
2) — во́вча. Раст. Lycoperdon Bovista. Вх. Уг. 231. Ум. Таба́чка.
Табаче́нція, -ції, ж. Шутливое отъ табака. Шейк.
Табачи́на, -ни, ж. = Табака. Шейк. Ум. Табачинка.
Таба́чка, -ки, ж.
1) Ум. отъ табака.
2) Раст. Raminculus sceleratus. Вх. Пч. І. 12.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Кріпа́к, -ка и пр. *2) О табаке: крепкий; крепыш. Сей рік я був доброго насіння (табака) розжився, там такий вам кріпак уродив, що й ну. Пир. у., Конон.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Nicotiana rustica L. — тютю́н-баку́н (Вх2), тютю́н-махо́рка (Оп); баку́н (Вх6; Вх, Рг1, Лч, Ан, Шк, Пс, Hl, Rs, Ів, Сл, Mk, Гб — ЗАГ), махо́рка (Ру; Рг1, Пс, Мн2, Шм2, Ум, Ів, Сл, Mk, Ос, Ук — СД, ПД, ВЛ), тютю́н про́стий (Мл, Сл); багун (Tl), бакунь (Mk — ПД), батюн (Пс, Сл), духан (Tl — ЛМ), капак (Вх7 — ЗК), корбач (Tl — СД), листопру́г (Вх7 — ДС), ло́мич (Вх7 — ДС), лопа́тник (Вх7 — БУ), мархо́тка (Ум, Ів, Сл, Mk — ПД), махра́ (Ук), плотове́ць (Вх, Вх6, Ду — ДС), сампсон (Сл), табак (Рг1, Ln, Мн2 — СТ), табака (Сл — ВЛ), табачка (См — ПД), титю́н (Лс2 — ПЦ), тютю́н (Чн, Рг1, Ср, Ан, Ln, Пс, Мн2, Rs, Шс2, Ян4, Сл — ЗАГ), тютюнь (Tl). \ Сорт: стаси́дія (Яв).
Pulmonaria officinalis L. — меду́нка ліка́рська (Оп); меду́нка звича́йна (Сл), медунка проста (Во), щемели́на звича́йна (Вх6, Мл), щемелина лікарська (Вх3); ба́ба-тай-ді́до (Мг — ЗК), бабник (Ос — ВЛ), бібни́к (Гд — БО), бра́тики (Мг — ЗК), брат-і-сестра́ (Ан, Мг — ПД, ЗК), бубля́нка (Гд — БО), васильо́к (Мг — ЗК), вушко медвеже (Ос — ВЛ), га́в’яз (Мг — ЗК), гуман (Ос — СД), дзво́ники (Ан, Ів, См, Мг — СД, ЗК), дзву́нчики (Мг — ЗК), ді́дики-тай-ба́бки (Мг — ЗК), ді́дові ґа́ті (Мг — ЗК), дога́н ди́кий (Мг — ЗК), жива трава (См — СД), жива трава лісова (Ан — СД), живокі́(о́)ст (Мг — ЗК), жив-трава́ (Мг — ЗК), зво́ники (Мг — ЗК), згар (Ан, Ів — ПД), когу́тики (Мг — ЗК), коро́в’ячі квітки́ (Мг — ЗК), крокіш (Км), куряче зіллє (Gs — ДС), легенева трава (См), лівганички́ (Мг — ЗК), ма́чача ла́пка (Мг — ЗК), меденика (Ан — СД), медениця (Ан — СЛ), ме́дик (Мг — ЗК), меді(о)вни́к (Пч, Мг — ЗК), меді(у)вни́ця (Мг — ЗК), медови́к (Пч, См — ЗК), медовичо́к (Чн — СЛ), медуни́ця (Ав, Ln, Жл, Ду, Mk, Ук, Мг — СД, СТ, ГЦ, ЗК), медуниця лісна (Ан — СД), медуниця червона (Сл), медуни́ч(ш)ник (Чн, Ан, Ів — СЛ), меду́нка (Рг1, Ан, Жл, Мн, Mj, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Гб, Мг — СД, ПД, ВЛ, ДС, ГЦ, ЗК), меду́нчики (Ан, Ів — СД), медушка (См), медя́ни́к (Ан, Гр, Ів — СД), медяни́ця (Мг — ЗК), попель (Ан — СЛ), попукач (См), раст (Жл, См, Мг — ДС, ЗК), ряст (Ав — СД), сварник (См — ВЛ), свата́чики (Мг — ЗК), сва́тики(-бра́тики) (См, Мг — ЗК), сліпота куряча (Сл — СД), смоктущики (Км), табака пільська (Км), цица́к(и́) (Гв, Во, См, Мг — ВЛ, ЗК, ЛМ), цінца́шка (Мг — ЗК), ціца(у)лки́ (Мг — ЗК), чинґі́вчики (Мг — ЗК), чме(и)лена́ (Hl, Мг — БУ, ЗК), щемели́на (Ав, Чн, Рг1, Ан, Ln, Пс, Мн, Ів, Сл, Mk — СД, СТ, СЛ), щемелиця (Км), язи́к воло́вий (Ан, Ів, Ос — СД), язик собачий (Ан — СЛ).
Solidago virgaurea L. — золоту́шник звича́йний (Ру, Оп; Ук); воскобоїна золотячка (Вх1, Вх2), золоту́шник (Сл; Ав, Рг1, Ан, Ln, Пс, Яна — СД, СТ); бесєк(ґ)ур (Вх1, Mk — ПД), буркун жовтий жіночий (Ос — ПД), вітка золота (Ln — СТ), воскобо́їна (Нв — ГЦ), жовтило (Мн, См — СД), жовто́брюх (Ан, Ів — СД), зілля від бородавок (Ос — ПД), золотарник (Ln — СТ), золотень (Ln — СТ), золоти́ло польове́ (Пч — ЗК), золототисяшник жовтий (Сл — СЛ), золототисяшник мужеський (Сл — СЛ), золоточник (Км), золоту́ха (Рг1, Ан, Жл, Мн, Ян2, Ду, Ів, См — СД, СТ, СЛ), золотушник золота різка (Кри — СТ), золотячка (Вх2, См — ДС), лоза лісова (Ос — ВЛ), мімоза літня (Кри — СТ), мімоза українська (Опа — СТ), наволос (Hl, Mk — ПД, БУ), наволоч (Mk), наволош (Км), перестріл (Км), різка золота (Сл), розга золота (Ос — ВЛ), розходник (Ан — СЛ), судапор (Ан — СЛ), табака лісна (Км).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ню́хательный = ню́хальний. — Н. таба́къ = таба́ка, здр. табачо́к. С. Ш. — Табака гарна, терла жінка Ганна, стара мати вчила її мъяти; дочки ростирали, у ріжки насипали. н. пр. — Ріжок з табакою. — Збірайтесь: табаки понюхати, ради послухати. н. пр. — Хто нюхає табачок, той гетьманів мужичок. н. пр.
Таба́къ, рос. Nicotiana = тютю́н, таба́к (С. Ш.), N. rustica L. = мархо́тка, махо́рка (С. Л.), міцний — баку́н (С. Л. Ш.), ру́банка (С. Л.), листатий, що звязуєть ся в папуші — папу́шний, шнурови́й тютю́н, з маленькими листочками, що не йде в папуші — по́терть (С. Л.). — Таба́къ кури́тельный = тютю́н. — Т. ню́хательный = таба́ка, таба́чка (С. Л. Ш.), табачо́к (С. Ш.), каба́ка (С. Л.). — Спасибі за тютюн, бо се турецький, не бакун. н. пр. — Бо прийдеть ся намисто збувати, козакові молодому тютюн купувати. н. п. — Збірайтесь ради послухати, табаки понюхати. н. пр. — Табака гарна, терла жінка Ганна, стара мати вчила її мъяти, дочки ростирали, у ріжки насипали. н. пр. – Дѣ́ло таба́къ = пога́не дїло, ке́пська спра́ва.

Запропонуйте свій переклад