Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «воспаление»
Шукати «воспаление» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Воспале́ние –
1) запа́ле́ння, запалі́ння. [Запа́лення мо́же зроби́тися в ко́жному о́ргані].
• Рожистое воспале́ние, рожа – беши́ха, беши́шник, беши́шниця, о́гник.
• Воспале́ние сальной желёзки века – ячмі́нь, ячміне́ць;
2) воспале́ние в ранах – зая́трення, роз’я́трення ран.
Вы́мя – ви́м’я (р. ви́м’я).
• Воспаление вы́мени – осо́вище (Корольов).
• Сучье (собачье) вы́мя, мед. – су́че ви́м’я (боля́чка в за́лозах під па́хвами).
• Вы́мя, бот. – лісови́й жабрі́й, жа́брик.
Лё́гкие – леге́ні (-нів, ед. ч. леге́ня), ле́гкі (-ких, ед. ч. ле́гке, -кого), редко легу́ші (-гу́ш, ед. ч. легу́ша), легу́шки (-шок), хри́пи (-пів). [Ста́ли суди́ суди́ти, кома́рика діли́ти: цьому́-тому́ по стегну́, а Грицько́ві леге́ні (Пісня). Прийшла́ смерть моя́, ле́гке то́читься (Руданськ.)].
• Воспаление -ких – леге́нниця, запа́лення леге́нів (ле́гких). [Ма́ма вме́рла на запа́лення ле́гких (Франко)].
Лё́гкое, анат. pulmo – леге́ня (-ні); срвн. Лё́гкие.
• Воспаление -ких, pneumonia – леге́нниця, запа́лення леге́нів.
Нагное́ние –
1) (действие) нагно́ювання, оконч. нагно́єння и нагної́ння;
2) (гнойное воспаление) нагної́ння, (нарыв) гнійни́к (-ка́);
3) см. Нагно́й 3.
Нерв –
1) анат. nervus – нерв (-ва), (соб., фам.) нерва́ (ж. р.). [Не́рви Приходе́нков да́лі не ви́держали, він поча́в рида́ти (Кониськ.). Мої́ не́рви, немо́в чу́ли зда́лека до́тик оливця́ (Франко). По мої́х напру́жених не́рвах уда́рила хви́ля рі́дних, близьки́х мені́ зву́ків (Коцюб.). Під грім од повста́нь од всіх свої́х не́рвів у степ посила́ю – пое́те, уста́нь! (П. Тичина). Нерва́ розходи́лася, нерва́ мене́ му́чить (Київ)].
• Нерв глазной (n. ophthalmicus) – о́чний нерв.
• Нерв лицевой (n. facialis) – лицеви́й нерв.
• Нерв лучевой (n. radialis) – промене́вий (радія́льний) нерв.
• Нерв оптический (n. opticus) – зорови́й (опти́чний) нерв.
• Нерв седалищный (n. ischiadicus) – сідни́чний нерв.
• Возбуждать, дразнить -вы – звору́шувати (дратува́ти, дражни́ти) не́рви кому́, нервува́ти кого́. [Зеле́на цибу́ля дражни́ла наркоти́чно не́рви й апети́т (Н.-Лев.)].
• Воспаление -вов – неври́т (-та); см. Неври́т.
• Расстраивать, расстроить -вы – псува́ти, зіпсува́ти (собі́) не́рви.
• Расстройство -вов – знервува́ння, знерво́вання. [Му́сів через малярі́ю й болю́че знервува́ння поки́нути те́пле Туапсе́ (Крим.)].
• Человек с расстроенными -вами – люди́на з зіпсо́ваними (хво́рими) не́рвами, знерво́вана люди́на, (с расстроенными в конец, совершенно -вами) люди́на укра́й (геть) знерво́вана. [Геть знерво́ваний Хи́мченко не міг працюва́ти гара́зд (Крим.)];
2) (перен.) нерв (-ва), (букв. пульс) жи́вчик (-ка). [О, Агаме́мноне, вели́кий, ду́ко! ти, не́рве й ко́сте гре́цької краї́ни, ти се́рце на́ших військ! (Куліш)].
• Движущий нерв – руші́йний нерв;
3) бот. – жи́лка, (диал.) хробор (-ра), жига́ль (-ля́).

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВОСПАЛЕ́НИЕ мед ще заво́гнення.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Воспаление – запа́лення, -ння.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

За́па́л, -лу –
1) до чо́го – жар, горячность, пыл, пылкость; воодушевление;
2) воспаление;
3) затравка у ружья.
Запа́ле́ння –
1) воспаление;
2) до чо́го – воспламенение; пыл.
Зая́трення –
1) (о ране) нагноение, воспаление;
2) раздражение.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Беши́ха, -хи, ж. Болѣзнь: рожа, рожистое воспаленіе. Чуб. І. 116. Х. Сб. VII. 416. Мил. М. 95. Ув. Беши́шище. Мил. М. 96.
За́па́л, -лу, м.
1) Жаръ, горячность; пылъ, пылкость; воодушевленіе. В такім запалі він був і справді трохи похожий на героя Иліяди. Левиц. Пов. 16. В запалі налетів на Маса, як на мале курча шулік. Котл. Ен. VI. 32. Мов з запалу до забави, все грав, словом не озвавсь. Мкр. Г. 15.
2) — у го́рлі. Воспаленіе въ горлѣ. Вх. Зн. 20.
3) Затравка у ружья. (Черном.). Въ слѣд. стихахъ пѣсни употр. повидимому въ значеніи: выстрѣлъ. Вдарили разом з самопалов в седмі — п’ятдесят запалов. АД. І. 246.
Запале́ння, запалі́ння, -ня, с.
1) Воспаленіе. Це у мене було запалення ока. Терск. обл.
2) Воспламененіе; пылъ. Запаління серця трудно угасити. Чуб. V. 69.
Зая́трення, -ня, с.
1) О ранѣ: нагноеніе, воспаленіе.
2) Раздраженіе.
Мит, -ту, м. Болѣзнь скота: воспаленіе подчелюстныхъ железъ.
Підпа́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. підпали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Поджигаться, поджечься; загораться, загорѣться отъ поджиганія. Підпалював, підпалював у печі, — не підпалюється, гасне.
2) Схватить воспаленіе легкихъ (о лошади). Не дай жінки на весілля, нікому кобили... Бо кобила тобі здохне, або підпалиться. Чуб. V. 1066.
Телі́й, -лія́. Болѣзнь: сибирская язва. Харьк. Ворон. Волын. г. У Манжуры: воспаленіе у лошадей и скота. Мнж. 193.
Ячмі́нь, -ме́ню, м.
1) Ячмень, Hordeum vulgare. ЗЮЗО. І. 125. — го́лий. Hordeum nudum. ЗЮЗО. І. 125. Звеліла мені мати ячменю жати. Чуб. III. 250. Мн. Ячме́ні, ячме́на. Ячмень на корню. Торік ячмена добрі були. Камен. у.
2) Воспаленіе сальной железки вѣка, hordeolum. Ум. Ячме́ник, ячме́ничок, ячміне́ць. Ячменик зійшов. АД. І. 54. А я житечка не жала, ячменичку не в’язала. Грин. III. 311. Оце у мене, брате, овесець.... оце... ячмінець. Рудч. Ск. II. 134. Ячмінець во 2 зн. Грин. II. 318. Мил. М. 34.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Воспаление — запа́лення, зая́трення.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Воспале́ніе = запале́ння, (про рани) — роз’ятрення, заятре́ння. С. Л. — Мати вмерла на запалення легких. Фр.
Ро́жистый = беши́ховий. — Ро́жистое воспале́ніе = беши́ха і д. Ро́жа 2.

Запропонуйте свій переклад