Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 25 статей
Запропонувати свій переклад для «гидота»
Шукати «гидота» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Га́дкий – гидки́й, бридки́й, пога́ний; срв. Га́денький.
• Га́дкий человек – пога́нець, гид, гидо́тник, гидо́мир, брид.
• Га́дко – ги́дко, бри́дко, пога́но.
• Га́дкость – гидо́та, бридо́та, пога́нство, паску́дство.
Га́дость – гидо́та, гидь (р. ги́ди), по́гань (р. -ни), не́гідь (р. -годи).
Запусте́ние – запусті́ння, спусті́ння, пу́стка, пустовщи́на, спустоша́[і́]лість, руйно́вина. [Набли́зилось запусті́ння його́ (Св. П.). Всере́дині спустоша́лість страшна́ і проти́вна (Куліш). Черепки́ під нога́ми, шматки́ папе́ру, пу́стка руї́ни – буди́ли ще бі́льшу жадо́бу ни́щити (Коцюб.)].
• Мерзость -сте́ния – гидо́та (мерзо́та) запусті́ння.
Ме́рзость –
1) (всё мерзкое, гадость) мерзо́та, гидо́та, бридо́та, мерзе́нство, паску́дство, (гнусность) плюга́вство, мерза́, гид (-ду), гидь (-ди), оги́да, о́гидь (-ди), брид (-ду), бридь (-ди), ги́жа, по́гань (-ни). [Я все своє́ життя́ коха́вся в мерзо́ті (Самійл.). Яка́ гидо́та це! за ві́що він мене́ обра́зив? (Грінч.). Тьху, бридо́та! (Крим.). Несе́ш до ме́не свої́ стражда́ння? своє́ мерзе́нство? (Коцюб.). Пхе, яке́ паску́дство! (Н.-Лев.). Отаке́ плюга́вство вчини́в (Л. Укр.). Таку́ мерзу́ пусти́ти! (Липовеч.). Ця по́гань мені́ органі́чно проти́вна, мені́ про таку́ ги́дь со́ромно і поми́слити! (Крим.)].
• -сти (мн. ч.) – мерзо́ти (-зо́т), вся́ка мерзо́та (гидо́та и т. п.). [Співа́є про мерзо́ти, про які́ апо́стол ра́дить лю́дям на́віть не розмовля́ти (Крим.)].
• -зость запустения – гидо́та (мерзо́та, торжеств. ме́рзість) запусті́ння.
• -зость из -стей – гидка́ гидо́та; (о человеке) гид-ги́дом. [Таки́й пога́ний – гид-ги́дом (Сл. Гр.)].
• Устроить -зость кому – гидо́ту (мерзо́ту) учини́ти кому́ (Крим.).
• Погрязнуть, коснеть в -сти – мерзі́ти (Шевч.);
2) (мерзкое существо) мерзо́та, гидо́та, оги́да (общ. р.), гид (-да; м. р.), паску́да (общ. р.). [Чи іспра́вник, чи асе́сор, чи дру́га оги́да (Рудан.)];
3) (мерзкость) мерзе́нність, ги́дкість, оги́дність, бри́дкість, паску́дність (-ости) чого́; см. Ме́рзостность.
• -зость преступления – оги́дність зло́чину.
Непрости́тельный – непроще́нний, непрости́мий, непроба́чний. [Непроще́нна кри́вда (Грінч.). Непрости́ма гидо́та (Крим.)].
• -ный поступок – непроще́нний учи́нок.
Ни́зость –
1) см. Ни́зкость 1 и 2;
2) (в нравств. смысле) –
а) (качество, свойство) ни́зькість, ни́цість, (подлость) підло́тність, підло́та, пі́длість, (позорность) гане́бність (-ости). [Ді́вчині мо́торошно ста́ло від безсоро́мности, ни́цости її́ су́ддів (В. Підмог.)];
б) (низкий поступок) ни́зькість, низо́та, ни́цість, низьки́й (ни́ций, негі́дний, підло́тний) учи́нок (-нку), (подлость) підло́та, (мерзость) мерзо́та, гидо́та, бридо́та. [Яка́ ганьба́! ни́цість, бридо́та! (В. Підмог.)].
Омерзи́тельность – оги́дливість, оги́дність, обри́дливість, гидо́та, бридо́та, мерзе́нність, мерзо́тність (-ности), оги́дство.
По́гань – (гадость) по́гань (-ни), гидь (р. ги́ди), не́чисть (-сти), гидо́та, мерзо́та, не́гідь (-годи). [Во́ші та вся́ка не́чисть].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Гадость – гидо́та, гидь, (презр.) по́гань, (дрянь) не́гідь, (мерзость) мерзота, бридо́та, гадство, паскудство:
• выбрось эту гадость – викинь цю гидоту (бридоту, мерзоту);
• говорить гадости – говорити непристойності;
• делать гадости – гадити, паскудити, (подлость) падлючити.
[Він хотів сказати «гадство», але язик не дав збрехати (В.Діброва). На світі багато порядних людей. Їх можна розпізнати по тому, як вони незграбно падлючать (Шарль Пеґі)]. Обговорення статті
Дерьмо – лайно, (гавно) гівно, (ещё) гидота, бридота, (ничтожество) нікчемність, нікчема.
[Оголошення: Семен Гівно міняє ім’я на Едуард]. Обговорення статті
Общность –
1) загальність, (редко) поспільність;
2) спільність:
• общность физических законов – загальність фізичних законів;
• общность интересов – спільність інтересів;
• общность метода – загальність методу:
• общность свойств – спільність властивостей.
[Між нами більше, ніж кохання, — спільність (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). — …мені як політологу чи соціологу не зрозуміло, коли ви, шановний Петре Петровичу, кажете, що „спільнота” – це якесь таке діаспорне, нав’язане нам слово. Петро Толочко: Ні, я просто вважаю, що воно в негативному ряді стоїть: гидота, підлота, сволота і спільнота. Антоніна Колодій: Ви собі можете так вважати, але мені як соціологу без цього слова дуже незручно. Тому що „спільнота” — назва цілісності, множини людей, в той час як „спільність” — її лише ознака. А у вашому випадку вони позначаються однаковим словом, бо так у російській мові. Там „общность” — це, з одного боку, певна група людей, а з іншого — їх характеристика (люди з „общности” володіють „общностью взглядов” тощо). В українській мові є можливість розвести ці значення: ми володіємо спільністю ознак, отже творимо спільноту]. Обговорення статті
Отврат, разг.-сниж. – гидь, гидота, мерза, брид, бридота, погань. Обговорення статті
Экскремент – (лат.) екскремент, (чаще, мн., экскременты) екскременти.
[Але найбридкішим може бути те, що половину тобі роз­казаного бачив на власні очі. Гидота копирсатися у власному лайні. Кожній людині подавай чуже. У нас знищене відчуття приватної власності навіть на рівні екскрементів (О.Ульяненко). Поміж острівців густого колючого бур’яну повно бляшанок, грудок землі і купок екскремнтів. Від усіх цих нечистот здіймається слабке болотяне світіння, пробираючись крізь щетинисті сіро-зелені бур’яни. З бляшанок та ствердлих фекалій мляво клубочиться вгору сморід, такий же слабкий і відворотний, як і це світіння  (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса). Комуністичний екскремент]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Гадость – гидо́та, бридо́та, -ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Возмутительно
• [Это] возмутительно! – [Це] ганьба (гидота, неподобство)!; [це] неподобна (обурлива) річ!; це [просто] обурює!
Мерзость
• Какая мерзость! – яка гидота (мерзота)!
• Мерзость запустения (книжн.) – гидотне (мерзотне) запустіння (спустошення); гидка (гнітюча, мертвотна) пустка.
• Мерзость из мерзостей (о человеке) – гидка гидота; гид-гидом.
• Погрязать в мерзости – мерзіти.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Гидо́та – гадость, мерзость.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

гидо́та, -ти, -ті

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ги́дість, -дости, ж. = Гидота. Переясл. у.
Гидо́та, -ти, ж. Гадость, мерзость, нечистота. Де жидота, там і гидота. Прил. у.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Безобра́зіе = 1. гидо́та. 2. непоря́док, него́жість, безчи́нство, незвича́йність.
Га́дкость = паску́дство (С. Л.), бри́дкість (С. Ш.), бридо́та (С. Л.), ги́дость, гидо́та (С. Л.), плюга́вство, не́гідь.
Гну́сность = гидо́та, паску́дство, ги́дкість, бри́дкість, мерзо́та.
Льстить = ле́сти́ти, улеща́ти (С. Ш.), підле́щувати ся (С. Л.), у(в)ле́щувати (Кн.), обле́щувати, підсипа́ти ся (С. З. Л.), підстила́ти ся (С. З.), хлїби́ти, підхлїбувати ся, лабу́зити ся, язиком́ масти́ти, ля́си підпуска́ти. — Дарами нас не можна підкупити, шкода й словами пишними лестити. К. Б. — Він мене язиком мастить, а мене з того аж гидота бере. Кн. — Підпускай дївчатам ляси, старим бабам баляндраси. Кв.
Ме́рзость = по́гань (С. З. Л.), паску́дство, гидо́та, мерзо́та, бридо́та, оги́да (С. З.), о́гидь, плюга́вство.

Запропонуйте свій переклад