Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 37 статей
Запропонувати свій переклад для «глазки»
Шукати «глазки» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Аню́тины гла́зки, бот. – бра́тки.
Глаз – о́ко (ум. – о́чко, о́чечко, оченя́, оченя́тко; мн. – о́чі, о́чка, оченя́та, оченя́тка, очи́ці, ві́ченьки); (пренебр. – очи́ща, очи́ська, зі́ньки, слі́пи, сліпаки́); (о глаза́х на выкате) ви́рла, баньки́, булькані́, ба́лухи, о́чі зве́рху.
• В глаза́ – в о́чі, у ві́чі, притьма́, очеви́сто. [Як ма́єш каза́ти по-за о́чі, – притьма́ (в-ві́чі) кажи́. Йому́ само́му очеви́сто пові́дати хо́чу].
• Прямо в глаза́ – у живі́ о́чі.
• За глаза́ –
а) поза́очі, позаочи́ма. [Так я скажу́ і в-ві́чі, і поза́очі. А позаочи́ма що він виробля́є!]
б) аж на́дто. [Цього́ аж на́дто ста́не].
• На глаза́х, перед глаза́ми – перед очи́ма, при оча́х, перед ві́ччю, в о́ці, під о́ком, уві́ччю, в-очу́, в-очеви́дьки, в-очеви́дь, в-очеви́дячки. [Уві́ччю вона́ та й вона́ (Мирн.). Хри́сті, мов живе́, усе те ста́ло в-очеви́дячки (Мирн.). Голова́ в-очеви́дь сиві́є].
• В глаза́х – в очу́. [Од со́нця так пожовті́ло в очу́].
• Во все глаза́ – на все о́ко, у дві о́ці.
• На глаз – як гля́нути, як на о́ко. [Як гля́нути, то пуді́в з ві́сім бу́де, а на вагу́ хто й зна скі́льки потя́гне].
• С гла́зу на глаз – віч-на́-віч, сам-на́-сам з ким, у чоти́ри о́чі, на дві па́рі оче́й, на самоті́. [Я та ма́ма зоста́лися на самоті́ (Крим.)].
• С глаз чьих – спе́ред ко́го.
• Своими глаза́ми – на свої́ о́чі, на вла́сні о́чі, очеви́дячки, нао́чне, очеви́сто. [Як не ві́риш, то поба́чиш сам очеви́дячки (Звин.)].
• Дурной глаз (сглазящий), порча – навро́чливе о́ко, урі́чливі о́чі, прозі́р.
• Человек с дурным гла́зом – лихи́й на о́чі.
• От гла́зу (от сглаза) – з оче́й, від уро́ків.
• Простым, невооружённым гла́зом – на про́сте (го́ле) о́ко, про́стим (го́лим) о́ком.
• Одним гла́зом – на одно́ о́ко. [Ті́льки на одно́ о́ко мо́же ба́чити].
• С блестящими ясными глаза́ми – ясноо́кий, яснозо́рий.
• Со светлыми глаза́ми – білозо́рий.
• С глаза́ми, веки которых вывернуты или растянуты в стороны – видроо́кий.
• И в глаза́ не видал – і на о́чі не ба́чив, і на о́чах не бу(ва́)ло.
• Для отвода глаз – про лю́дське о́ко.
• Куда глаза́ глядят – куди́ о́чі, куди́ веду́ть о́чі, світ за́ очі, навмання́, навмани́, гала́світа.
• Не на чем и глаз остановить – ні́где й о́ком зачепи́тися.
• Не показаться на глаза́ – на о́чі не да́тися.
• Прочь с глаз – геть з-пере́д оче́й, згинь мені́ з оче́й!
• Глаз не отведешь от чего – о́чі бере́ на се́бе що.
• Гла́зки строить – бі́сики пуска́ти, бі́сики очи́ма посила́ти, очи́ма пря́сти, морга́ти на ко́го.
• Глаза́ закрывши – сліпма́, о́сліп.
• Ни в одном гла́зе – ані же́, ані трі́шечки. [Пили́ ра́зом одна́ково, ті дво́є п’яні́сінькі, а цей – ані же́].
Глазо́к – о́чко, ві́чко, см. Глаз. [Там-то о́чка як терно́чок], а специальнее –
1) (в сети) ві́чко;
2) (в тюремной двери) ві́чко, прозу́рка, см. Волчо́к;
3) бот. (почка листовая) – о́чко, ві́чко, бру́нька, бросто́к. [Щепі́ння о́чком, коли прище́плюють окре́му бру́нечку].
• Глазо́к прививать – очкува́ти дереви́ну.
• Глазо́к в картофеле – кіле́ць (р. -льця́), кі́льчик. [Ке́пська спра́ва, коли лю́ди почали́ вже кільця́ми карто́плю сади́ти];
4) весёлые гла́зки (цветок), см. Аню́тины глазки.
Весё́лый –
1) весе́лий. [Весе́ла молоди́ця. Весе́лий на́стрій];
2) підхме́лений, п’яне́нький;
3) (хмельной) п’янки́й. [П’янке́ пи́во].
• Весё́лые глазки, бот. – удовки́.
Коке́тничать – кокетува́ти з ким, лиця́тися з ким, чепури́тися, хизува́тися, пиша́тися, (образно) підско́кувати перед ким; (жеманничать) мані́ритися; (строить глазки) бі́сики пуска́ти. [Лю́бить кокетува́ти з мужчи́нами (Н.-Лев.)].
• -чать чем – кокетува́ти, хизува́тися чим.
Мы́ший, Мыши́ный –
1) ми́ша́чий.
• -ный помёт – мишаки́ (-кі́в), ми́шачина.
• Жизни -шья беготня – життьова́ (ми́шача) бігани́на, жите́йська суєта́;
2) бот. -ный горох (Vicia Cracca L.) – гороби́ний горо́шок (-шку), ви́ка пташа́ча, розбитна́ тра́вка.
• -ный тёрн (Ruscus aculcatus L.) – ми́шачий те́рен (р. те́рну), ру́скус (-су) колю́чий.
• -ный хвост (Myosurus minimus L.) – ми́шачий хвіст (р. хвоста́), ми́шавка мале́нька.
• -ный цвет (Hypericum L.) – за́яча крі́вця, звіробо́й (-бо́ю).
• -ший дух (Cynoglossum officinale L.) – чорноко́рінь (-реню) (ліка́рський), воло́вий язи́к, живокі́ст (-ко́сту), чередни́к (-ку́).
• -шье ушко (Myosotis L.) – незабу́дка, ри́б’яче о́чко.
• -шьи ушки (Hieracium Pilosella L.) – нечуй-ві́тер (-тра и -тру) (волоси́стий), волосни́к (-ку́), котя́чі ла́пки, ми́шаче ву́шко.
• -шьи глазки, см. Мы́ло 3б.
• -шья трава (Rhinanthus L.) – дзвіне́ць (р. дзвінця́), дзвіно́чки (-ків), кошу́льник (-ку).
Плутовско́й –
1) шахра́йський, круті́йський, махля́рський, ошука́нський.
• -ски́е увёртки – шахра́йські ви́крути (ви́крутні);
2) (шутливо-ласкательно) лука́в(н)ий, лукаве́нький, хитре́нький.
• -ски́е глазки – лукаве́нькі (хитре́нькі) оченя́та.
Потупля́ть, поту́пить – (глаза, голову) спуска́ти, спусти́ти, пону́рювати, пону́рити, (о мн.) поспуска́ти (о́чі, го́лову). [Вона́ свої́ спусти́ла ти́хі о́чі (Грінч.). Га́лочка пону́рила очи́ці (глазки) у зе́млю (Квітка)].
• Поту́пленный – спу́щений, пону́рений.
• -ться – похню́плюватися, похню́питися, пону́рюватися, пону́ритися. [Не диви́лась і у ві́чі, пону́рилась (Борзенщ.). Іду́ть обо́є, похню́пились (Тесл.)].
Пти́ца – птах (р. пта́ха), пта́ха, пти́ця. [І співа́в-би і жив-би, як той птах крила́тий (Грінч.). Він лети́ть, як птах (Звин.). Кінь, як пта́ха, пролети́ть (Рудан.). Виліта́йте, сі́рі пта́хи (Шевч.). Подиви́сь на бо́жу пти́цю, як вона́ літа́є (Руд.). Сини́ця – не пти́ця (Приказка). Не всі старі́ пти́ці ви́соко літа́ють (Приказка)].
• -цы, соб. – пта́ство, пташня́. [Пта́ство ве́село щебета́ло (Крим.). Хи́же пта́ство на степу́ (Кул.)].
• Молодая -ца, соб. – молодня́к, молодни́к, молодне́ча.
• Домашняя -ца, соб., домашние -цы – дробина́, дріб (р. дро́бу), домо́ве пта́ство. [Нагоду́ю і напою́ свине́й, кабано́ві занесу́, дробині́ поси́плю (Кониськ.)].
• Дворовая -ца – подві́рня (надві́рня) пти́ця, соб. дробина́.
• Ручная (домашняя) -ца – сві́йський птах.
• Хищная -ца – хи́жий птах.
• Хищные -цы – хи́жі птахи́, хи́же пта́ство.
• Ночная -ца – нічни́й, вно́чішній птах, нічна́, -шня пта́ха, нічни́ця.
• Перелётная -ца – перелі́тна(мандрівна́) пта́ха, перелі́тний птах.
• Залётная -ца – залі́тний птах, залету́ха.
• Певчая -ца – співо́чий (співу́чий) птах, -ча пта́ха.
• Певчие -цы – співо́че пта́ство.
• Жар-птица – жар-пти́ця, жаропти́ця. [В старі́й похму́рій дуби́ні мо́стить своє́ гніздо́ жар-пти́ця (Васильч.)].
• Стреляная -ца (перен.) – стрі́ляний птах.
• -ца с чёрными перьями – чорнопі́рка, ум. чорнопі́рочка. [Ой га́лочки-чорнопі́рочки круту́ го́ру вкри́ли (Пісня)].
• -ца, возвратившаяся из зимнего отлёта – і́[и́]риця. [Вже і́[и́]риця прояви́лась, – ско́ро те́пло ста́не (Борз. п.)].
• Ранняя -ца (-чка) зубки теребит (носок прочищает), а поздняя глазки протирает – ра́ння пти́чка зу́бки кре́ше, а пі́зня о́чки дере́ (Черкащина).

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ДЕ́ЛАТЬ делать без ума́ пха́ти коло́ду, коти́ти брус;
делать больши́е глаза́ о́чі на лоб виверта́ти;
делать больши́е шаги́ ши́роко ступа́ти;
делать весёлую ми́ну при плохо́й игре́ роби́ти весе́лу мі́ну в пога́ній грі;
делать вид ще става́ти в по́зу;
делать внуше́ние вичи́тувати кому;
делать возмо́жным /делать досту́пным, делать нагля́дным, делать невозмо́жным, делать прия́тным тощо/ уможли́влювати, /удосту́пнювати, унао́чнювати, унеможли́влювати, уприє́мнювати тощо/;
делать вырази́тельным увира́знювати, виопу́клювати;
делать в отме́стку відпла́чуватися;
делать вред шко́дити;
делать вы́вод /делать заключе́ние/ висно́вувати, роби́ти ви́сновок;
делать гимнасти́ческие упражне́ния коротк. вправля́ти гімна́стику, вправля́ти ру́ханку;
делать гла́зки ще стріля́ти очи́ма;
делать два де́ла кува́ти на два міхи́, торгува́ти на два база́ри;
делать докла́д /делать объявле́ние тощо/, доповіда́ти /оголо́шувати тощо/;
делать га́дости ка́постити;
делать зака́з замовля́ти;
делать заявле́ние заявля́ти, склада́ти зая́ву;
делать зигза́ги кривуля́ти (док. накривуляти);
делать из дерьма́ котле́тку роби́ти з ву́ха сови́ шовко́ву торби́нку;
делать из ме́лочей собы́тие роби́ти з му́хи слона́, роздува́ти кади́ло;
делать киносъёмку фільмува́ти;
делать круг (в русі) роби́ти гак;
делать не с того́ конца́ роби́ти че́рез го́лову;
делать не́чего вст ??? нема́ ра́ди;
делать обтека́емым зали́зувати, обшаро́вувати, вигла́джувати, закру́глювати, заокру́глювати, знего́стрювати;
делать одолже́ние роби́ти до́брість;
делать отво́д кому відво́дити кого;
делать отступле́ние ухиля́тися;
делать оце́нку цінува́ти;
делать о́чную ста́вку зво́дити віч-на́-віч, галиц. конфронтува́ти (док. сконфронтувати);
делать па́кости ще чини́ти ка́верзи;
делать переме́ны міня́ти декора́ції;
делать по приме́ру кого іти́ за чиїм при́кладом;
делать по образцу́ чего галиц. взорува́ти на що;
делать попы́тки про́бувати;
делать послабле́ние дава́ти по́пуск, попуска́ти ві́жки́;
делать предупрежде́ние попереджа́ти;
делать снисхожде́ние роби́ти поле́гкість, роби́ти побла́жку;
делать ста́вку на кого ва́жити /числи́ти/ на;
делать сто́йку става́ти на рука́х, става́ти на ру́ки;
делать стро́гое внуше́ние ще накру́чувати хвоста́;
делать ударе́ние наголо́шувати, живомовн. вдаря́ти, кла́сти на́голос;
делать упо́р на что ще підкре́слювати що;
делать уси́лия ще напру́жуватися;
делать честь додава́ти че́сти кому;
делать ши́ворот-навы́ворот ста́вити віз попере́д коня́;
что ни делай образ. хоч скач хоч плач;
с э́тим ну́жно что́-то делать на це тре́ба яку́сь ра́ду;
делающий що /мн. хто/ ро́бить тощо, покли́каний /зда́тний, зму́шений/ зроби́ти, викона́вець, стил. перероб. роби́вши, фраз. позна́чений [делающий успе́хи позначений успі́хами], де ро́блять [цех, делающий та́ру цех, де роблять та́ру];
делающий больши́е глаза́ /делающий кру́глые глаза́/ з очи́ма ма́ло не на ло́бі;
делающий весёлую ми́ну при плохо́й игре́ з весе́лою мі́ною в пога́ній грі;
делающий всё возмо́жное гото́вий зроби́ти все;
делающий га́дости ка́посник;
делающий глу́пости зви́клий роби́ти дурни́ці;
делающий два де́ла кова́ль на два міхи́;
делающий измере́ния /делающий огово́рку тощо/ = измеряющий /оговаривающий тощо/;
делающий из му́хи слона́ паніке́р, ра́ди́й розду́ти кади́ло;
делающий круг зму́шений зроби́ти гак;
делающий надсе́чки карбівни́к, за́йня́тий карбува́нням;
делающий наоборо́т зви́клий роби́ти навпаки́;
делающий не с того́ конца́ стил. перероб. роби́вши че́рез го́лову;
делающий обтека́емым покли́каний зализа́ти, зали́зувач, знего́стрювач, прикм. зали́зувальний;
делающий одолже́ние ра́ди́й прислужи́тися, ірон. до́брий ву́йко;
делающий отступле́ние що ро́бить у́хил;
делающий па́кости ка́посник, ка́верзник, прикм. ка́посний;
делающий пого́ду заспі́вувач, головна́ фігу́ра;
делающий сто́йку що стає́ на ру́ки;
делающий ударе́ние що наголо́шує тощо, зви́клий наголо́шувати, ра́ди́й наголоси́ти;
делающий уси́лие стил. перероб. напру́жуючись;
делающий уси́лия гото́вий докла́сти сил;
делающий честь кому що ро́бить честь;
ничего́ не делающий не обтя́жений пра́цею, неро́ба;
не делающий секре́та из чего стил. перероб. не ма́вши на́міру таї́ти що;
НАДЕ́ЛАТЬ (дурниць) нако́їти;
наделать дело́в /наделать беды́/ нароби́ти ха́ле́пи /ли́ха/, нако́їти ли́ха;
наделать зигза́гов накривуля́ти;
наделать зла негара́зд вчини́ти;
наделавший ОКРЕМА УВАГА;
наделавший мно́го зла ОКРЕМА УВАГА;
ПОДЕ́ЛАТЬ ничего́ не поделаешь укр. нема́ ра́ди, нічо́го не попи́шеш;
но что поделаешь та що поді́єш;
СДЕ́ЛАТЬ (діло) ще ви́конати, (річ) ви́готовити, створи́ти, змайструва́ти;
сделать бо́льно кому завда́ти бо́лю;
сделать больши́е глаза́ поста́вити ро́гом о́чі;
сделать в благода́рность за что віддя́чити за;
сделать возмо́жным уможли́вити, фраз. да́ти наго́ду;
сделать всё возмо́жное зроби́ти все, що мо́жна;
сделать всё для кого не́бо прихили́ти кому;
сделать вы́говор фаміл. накрути́ти хвоста́;
сделать вы́чет відрахува́ти;
сделать грима́су скриви́тися;
сделать до́брое де́ло добро́ вчини́ти;
сделать досту́пным кому удосту́пнити;
сделать ки́слую ми́ну сква́сити гу́би;
сделать круг да́ти га́ку, зроби́ти гак, (в повітрі) кружельну́ти;
сделать намётку намі́тити (пункти́ром);
сделать неподви́жным знерухо́мити;
сделать нечувстви́тельным (етером) замори́ти;
сделать нововведе́ние перен. сказа́ти нове́ сло́во;
сделать одолже́ние прислужи́тися, зроби́ти ми́лість, зроби́ти до́брість;
сделать от воро́т поворо́т діста́ти о́близня, спійма́ти о́близня, вхопи́ти о́близня, з’ї́сти о́близня, скуштува́ти гарбуза́, узя́ти гарбуза́, з’ї́сти гарбуза́, діста́ти гарбуза́;
сделать пе́рвый шаг тру́дного пути́ зру́шити ка́мінь з мі́сця;
сделать поку́пки обкупи́тися;
сделать поползнове́ние /сделать попы́тку/ спро́бувати;
сделать нагля́дным /сделать невозмо́жным, сделать недействи́тельным, сделать однообра́зным, сделать самостоятельным, сделать незави́симым тощо/ унао́чнити /унеможли́вити, унева́жнити, уодномані́тнити, усамості́йнити, унезале́жнити тощо/;
сделать свои́м пра́вилом покла́сти собі́ за пра́вило;
сделать справедли́вым усправедли́вити;
сделать стра́шные глаза́ ви́звірити бу́ркала, ви́звірити о́чі;
сделать шаг ступи́ти крок [шагу не сделает кроку не ступить];
не сделать и мале́йшего уси́лия па́льцем не кивну́ти;
сделавший ОКРЕМА УВАГА;
СДЕ́ЛАННЫЙ зро́блений /пороблений/, упо́раний, вчи́нений, ви́конаний, ви́готовлений, змайстро́ваний;
СДЕ́ЛАННОЕ до́ро́бок.
СТРО́ИТЬ ще зво́дити, (мости) /наво́дити/, (теорію) розвива́ти, базувати, (дороги) проклада́ти, (взаємини) розвива́ти, (світогляд) формува́ти, (фразу) уклада́ти, компанува́ти, (кого) ко́рчити, прикида́тися ким, ши́ти /стри́гти/ у кого, військ. шерегува́ти, збира́ти в ла́ві;
стро́ить возду́шные за́мки ще зано́ситися у хма́ри, багаті́ти ду́мкою;
стро́ить гла́зки ще стріля́ти очи́ма;
стро́ить из себя́ ко́рчити з се́бе;
стро́ить иллю́зии ма́ти ілю́зії;
стро́ить ко́зни про́тив кого роби́ти /чини́ти/ ка́верзи кому;
стро́ить пла́ны плянува́ти;
стро́ить /ра́дужные/ пла́ны плека́ти /роже́ві/ мрі́ї;
стро́ить расчёты на что розрахо́вувати /роби́ти ста́вку, ва́жити/ на що;
стро́ить ро́жи ко́рчити мі́ни;
стро́ить себе́ иллю́зии ті́шити себе́ ілю́зіями;
ПОСТРО́ИТЬ (кар’єру) зроби́ти;
постро́ивший ОКРЕМА УВАГА;
постро́ивший на костя́х стил. перероб. зві́вши на кістка́х;
постро́ившийся військ. ви́шикований, зі́брати у ла́ві, ОКРЕМА УВАГА СТРО́ИТЬСЯ шикува́тися до лав [стро́йтесь! шику́йтеся до лав!];
в шере́нгу стро́йся! в ла́ві збі́рка!;
Москва́ не сра́зу стро́илась нара́з Рим не збудува́ли, вели́ке де́рево пово́лі росте́;
стро́ящий 1. що /мн. хто/ буду́є тощо, за́йня́тий будо́вою, покли́каний збудува́ти, будівни́к, будіве́льник, будівни́чий, прикм. будівни́й, будіве́льний, 2. що шику́є, зви́клий шикува́ти, 3. настраивающий, 4. що вдає́ тощо, зви́клий удава́ти, кривля́ка, комедія́нт;
стро́ящий возду́шные за́мки зви́клий зано́ситись у хма́ри;
стро́ящий гла́зки моргу́н /жін. моргу́ха/;
стро́ящий грима́сы /ро́жи, ми́ны/ ра́ди́й кривля́тися, кривля́ка;
стро́ящий заключе́ния маста́к /схи́льний/ роби́ти ви́сновки;
стро́ящий ко́зни ка́верзник, інтриґа́н;
стро́ящий ку́ры кому відо́мий зальо́тами до, зальо́тник;
стро́ящий на песке́, зда́тний /гото́вий/ будува́ти на піску́;
стро́ящий пла́ны за́йня́тий уклада́нням пля́нів, творе́ць пля́нів, плека́ч мрій;
стро́ящий предположе́ния схи́льний припуска́ти;
стро́ящий свою́ гипо́тезу стил. перероб. розвива́ючи свою́ гіпо́тезу;
стро́ящий смире́нника (из себя) святи́й та бо́жи́й;
стро́ящий тео́рию стил. перероб. розвива́ючи тео́рію;
стро́ящий фра́зу уклада́ч фра́зи;
стро́ящийся 1. будо́ваний, муро́ваний, спору́джуваний, зво́джуваний, формо́ваний, пляно́ваний, базо́ваний, укла́даний, скла́даний, прокла́даний, 2. шико́ваний, 3. настро́юваний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Глазок
• Анютины глазки (бот.) – братки (братики); брат-і-сестра; полуцвіт (полуцвітки). [Ой на горі полуцвітки процвітають. Сл. Гр.]
• [Взглянуть] одним глазком (разг. фам.) – [Глянути] одним оком.
• Делать, сделать, строить, состроить глазки (разг.) – бісики (бісика) пускати, пустити (посилати, послати) [очима, оком]; очима грати (прясти); стріляти (стригти) очима; моргати. [З парубками вже не та: зуби до їх скалить, бісики пуска. Стороженко. Послала йому бісика очима. Мирний. Яка ж я? — прядучи веселими очима, допитувалась вона. Мирний. Очима і стріляє і благає. Н. п. Так очима на нього і стриже. Тютюнник.]
• На глазок, на глазомер (разг.) – на око; як оком зміряти. [Я будь-яку ділянку прикину вздовж і впоперек на око і скажу, скільки якої породи буде на ній… Стельмах.]
Протирать
• Протереть глаза (глазки) деньгам (денежкам) (устар.) – промити очі (очиці) грошам (грошикам); прогайнувати, розтринькати (проц(в)индрити, промантачити гроші (грошики).
• Протирать, протереть с песком (с песочком) кого (разг.) – (те саме, що) Продирать, продрать (протирать, протереть, пробирать, пробрать) с песком (с песочком) кого (разг.). Див. песок.
Пташка
• Ранняя пташка (перен.) – рання пташка.
• Ранняя пташка зубки теребит (носок прочищает), поздняя глазки продирает – рання пташка зубки креше, а пізня очки дере. Пр. Рання пташка пшеничку клює, а пізня очки дере. Пр. Ранні пташки росу п’ють, а пізні сльози ллють. Пр. Хто пізно встає, тому хліба не стає. Пр.
• Рано пташечка запела, как бы кошечка не съела – рано пташка заспівала, коли б кішка не піймала. Пр. Не кажи гоп, поки не перескочиш. Пр. Жартуй, глечику, поки не луснув. Пр.
Ранний
• Из молодых, да ранний – Див. молодой.
• Ранней весной – Див. весна.
• Ранним утром – рано-вранці (уранці-рано).
• Ранняя пташка носок прочищает, а поздняя глазки продирает – пізня пташка очі продира(є), а рання уже носик витира(є). Пр. Рання пташка пшеничку клює, а пізня очиці дере. Пр. Рання пташка носок теребить, а пізня очиці жмурить. Пр. Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють. Пр. Хто пізно встає, тому хліба не стає. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Пря́сти, -ду́, -де́ш – прясть.
• Пря́сти очи́ма – играть глазами, строить глазки.
Удовки́, -во́к – (раст.) веселые глазки.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бі́сик, -ка, м.
1) Ум. отъ біс.
2) Бі́сики пуска́ти. Строить глазки, ухаживать: строить куры; разсыпаться мелкимъ бѣсомъ. Ном. № 8797. Полюбиться її він мосці і буде бісики пускать. Котл. Ен. І. 14. З парубками вже не та: зуби до їх скалить, бісики пуска. Стор. І. 53. Послала йому бісика очима. Мир. ХРВ. 63.
Глазки́, мн. Желѣзныя грузила у невода. Радом. у.
Морга́ти, -га́ю, -єш, одн. в. моргну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Моргать, моргнуть, мигать, мигнуть. От зараз світова зірниця на небі зачала моргать. Котл. Ен. VI. 50. Моргни, сліпа, коржа дам. Ном. № 6482. Ніч була темна, хоч око виколи, тільки коли-не-коли моргне блискавка. О. 1862. X. 36. Морга́ти у́сами, брова́ми. Шевелить усами, бровями. І усом не моргне. Ном. № 4220. Зевес моргнув, як кріль, усами. Котл. Ен. VI. 5. Я на тебе моргала і очима, і бровами. Левиц. Морга́ти на ко́го. Подмигивать кому-либо, кокетничая, строить глазки. Гей хороша молодичка моргала на мене. Лукаш. На петрушку копала, на Петруся моргала. Нп.
Очи́ці, очи́ць, с. Ум. отъ очі. Глазки. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309. Орисі аж очиці блищать. Св. Л. 40, 41.
Удовки́, -во́к, ж. Раст. веселые глазки, Flos trinitatis.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Братки́, -кі́в, м., мн. *2) Раст. Иван-да-Марья. Сл. Тимченка. *3) Раст. Анютины глазки. Сл. Яворн.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Глазок, глазки — вічко́, -ка́ (мн. вічо́к); ложевые Г. — ложові́ вічка́.
*Ложевой — ложови́й; Л. глазок (глазки) — ложове́ ві́чко; Л. кольцо — ложове́ кільце́.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Anagallis arvensis L. — ку́рячі о́чки польові́ (Оп); во́гничок черво́ний (Мл), кочатни́чка (Вх1; Жл), ку́рячі о́чка польові́ (Ру), ку́рячі о́чки (Сл; Рг1, Ан, Пс, Мн, Ду, Ів, Mk — СД), о́гничок нивовий (Вх1; Жл); вогничок (Вх — ДС), глазки курячі (Ав, Ан — СД), зірки польові (Км), зітильник дівчачий (Сл — СД), кочатничка (Км), кургуз (Км), кур-зілля(є) (Tl, Км), куросліпник (Мн), кушильник хлоп’ячий (Ос — ПД), мачок (Ос — ПД), мокре́ць (Rs, См — ВЛ, ДС), мокрець польний (Гв — ВЛ), о́чі ку́рячі (Tl, Ду — СД), очний цвіт (Сл), очник (Км), свидва (Км), свидина (См — СД), сліпота́ ку́ряча (Hl, Ум, Гр, Ду, Ів, Сл, Mk, Рм — СД, СТ, ПЦ, БУ), ум-та-розум (Го1 — ПД).
Anchusa officinalis L. — волови́к ліка́рський (Ру, Оп); волови́к звича́йний (Сл), вологлодка проста (Во), вологло́дка си́нька (Вх1, Вх3, Мл); бликота (Ан — СЛ), буглаз (Ан), бугласова трава (Км), воловик (Ln, Hl, Сл, Mk, Ук — СТ, БУ), вологід (Км), вологло́д(ка) (Ан, Жл, Сл), галочка (Ан — СТ), глазки анютині (Чн — СЛ), глазобужник (Ан), дупка куряча (Км), ду́пки ку́рячі (Вх, Жл, Сл — ДС), красний корінь (Км), красноко́рінь (Рг1, Жл, Мн, Ум, Ів), кукурі́чка (Жл), кукурічка мужеська (Вх — ДС), купинос (Ан — СЛ), манія́ (Ан), медени́шник (Ан, Ів — СД), ме́дик (Гт — ЗК), медівни́ця (Гт — ЗК), медо́к (Гт — ЗК), меду́ни́ця (Ум, Ду, Ів, Сл), меду́ни́ця польова́ (Ан, Ів — СД), медунка (Ан, Мн2, Ос — СД, ПД, ВЛ), медунка кучерява (Ос — ПД), медяник (Ос — СД), медяни́шник (Ум, Ів), ра́нник (Ан, Ів, Сл — СД, ПС), рум’я́н (Жл, См — СД), рум’я́нка (Рг1, Ан, Пс, Жл, Ян2, Ду, Ів, Сл, Mk, Ук — СД, ПД), рум’я́нчик (Ав, Ср, Ln, Жл, Вх1, Ум, Ян4, Ів, Сл — СД, СТ, СЛ), свиню́шник (Ан, Ів — СД), серпоріз (Вл, Мн, См — ПД), сине́ць (Вл, См — СЛ), синя́к (Вл, Ан, Ду, Mk, Ос — СД, СТ), синька (Нв — ВЛ), сліпота (Ан, Ос — СД, ВЛ), сліпота куряча (Ос — СТ), цареградський корінь (Км), червениця (Км), шарило (Ан — СД), язик баранячий (Mk), язик бичачий (Ан), язи́к воло́вий (Рг1, Мн, Ум, Ів, Mk, См — СД, ПД).
Asparagus officinalis L. — холодо́к звича́йний (Мл, Сл), холодо́к ліка́рський (Ру, Оп); спараг снідний (Во), шпараґ ужиточний (Вх1, Вх2, Вх6); аснок (Ан — ПД), аспара́гус (Ук), борода́ козя́ча (Ан — ПС), варнак (Ук), вітрець (Сл — ПД), глазки заячі (Ln — СТ), козеле́ць (Жл), козельці (Пс, См — ПД), коти́поле (Лч), му́шка (Дми — ДС), перекоти́поле (Чн, Лч, Ан, Сл — СД, СТ, СЛ), перекотичник (Ан — СЛ), пестик (Зл — СЛ), підчо́с (Лч, Ів, Сл), сосонка (Сл), спа́раг (Мл), спара́ґус (Он — БО), спа́ржа (Чн, Рг1, Ср, Ln, Пс, Шм, Сл, Ук, Кри — СД, СТ, СЛ), споришки (Сл — СД), хвощ польовий (Ос — СД), холодець (Ан, Ян2, Сл — СД), холоде́ць во́вчий (Жл), холоде́ць за́ячий (Ан, Жл, Ів), холодо́к (Ав, Чн, Рг1, Ан, Ln, Пс, Мн2, Шм, Ян1, Ян2, Ян4, Ів, Сл, Mk, Ос, Ук, Мс — ЗАГ), холодо́к во́вч(ач)ий (Вх, Жл, Вх1, Вх6 — ВЛ), холодо́к за́ячий (Вх, Рг1, Ср, Лч, Ан, Ln, Пс, Жл, Мн2, Вх1, Вх6, Mj, Ян1, Ян4, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Ук, Кри, Опа — ЗАГ), шпараг (Mk — ПД), шпара́ґ(и) (Ан, Жл, Вх2, Hl, Гр, Ів, Коб — ПД, ДС, БУ), шпара́га(и) (Ів, Сл, Ук), шпара́ґус (Он — БО), шпара́ґус городо́вий (Дми — ДС), шпара́ш (Ду), шпарга (Кри — СТ), шпинат (Ан — СД).
Hepatica nobilis Schreber — підлі́ски звича́йні; вітрениця синьоцвіта (Во), пере́ліска(и) (Сл; Рг1, Пс, Жл, Мн, Шм2, Mj, Ум, Ян2, Ду, Ів — СД, ВЛ), печі́ночниця звича́йна (Ру, Оп), підліска трилатчаста (Вх1, Вх2, Вх6), пра́ліска трила́тчаста (Мл); бле́кот (Мг — ЗК), блеко́та́ (Мг, Сб — СТ, ПЗ, ГЦ, ЗК), болотни́к (Мг — ЗК), бра́бин (Гб2 — ГЦ), бра́тики (Сб — ЗК), васильо́чки (Сб — СТ), вітряни́ця (Мг — ЗК), гепа́тика (Вх7 — ДС), гла́зки аню́тині (Мг, Сб — ЗАГ), грома́шик (Нв — ВЛ), дзвоно́чки (Мг — ГЦ), зірочки́ (Сб — СТ), і́боя (Мг — ЗК), і́буля (Мг — ЗК), калю́жниця (Сб — СЛ), ко́питиннє (Мг — ЗК), копи́тник (Сл, Ос, Мг, Сб — СД, СТ, ВЛ, ПЦ, ПС, БО), копитня́к (Мг, Сб — СД, ПС, ЗК), корольоска синя (См), ла́пки ганю́тині (Сб — ПД), о́чко воло́ве (Мг — ЗК), перво́цві́т (Ум, Ів, Сл, См, Сб — СД, СТ, ПД, ДС, ЗК), печінко́ва трава́ (Сб — СД), печі́но́чниця (Мг — ГЦ, ЗК), печо́ночник (Сб — СЛ), печо́ночниця (Сб — СЛ), підлі́ска (Гб — ДС), пі́дліски (Вх, Mk — ПД, ДС), підлісник (См — ДС), підлі́сок (Сб — СТ), підлі́щ(и)ки (Вх, Жл, Mk, Мг, Коб — ВЛ, ДС, ЗК), підсні́жники (Сб — СТ, ПЗ), пра́ліска (См, Гб — ДС), пра́ліска си́ня (Вх7 — ВЛ), про́ліска(и) (Рг1, Пс, Жл, Мн, Ум, Ду, Ів, Сл, См, Мг, Сб, Пок, Сва — СД, ВЛ, ДС, БУ, ЗК), про́ліска си́ня (Сб — СД), про́лісок (Пс, Сб — ВЛ), си́ній цвіт (Жл, См — ВЛ), синя́к (Сб — СТ), синячки́ (Сб — ВЛ), синьоцві́т (Сб — СТ, ПД), скороздро́сть (Сб — ПЗ), скоролі́ски (Mk, Сб — ВЛ), сліпота́ (Сб — ДС), сліпота́ ку́ряча (Сб — СТ), троянда (Mk, См — СД), ура́зник (Сб — ПЗ), фіа́лка(и) (Мг, Сб — СД, СТ, ВЛ, ГЦ, ЗК), фіа́лка лісова́ (Сб — ВЛ), фія́лка(и) (Mk, Мг, Сб, Коб — СТ, ДС, БО, ЗК), фо́стики ми́шачі (Сб — ГЦ), францівни́к (Он — БО), хвіа́лка (Сб — СД), цирковки́ (Мг — ЗК), чобітки́ зозу́лині (Мг — ЗК), ясногла́зки (Сб — ДС).
Potentilla erecta (L.) Räuschel — перста́ч ви́прямлений, перста́ч-зав’язни́к (Сл), калга́н (Ру, Оп; См, Мг, Сб, Дми — ЗАГ); зав’язник звичайний (Вх1, Вх2, Вх6), перста́ч лісови́й (Мл), перста́ч прямостоя́чий (Ру, Оп); балабан (Ан, См — СД, ДС), балічи́чник (Он — БО), бобрівка (Ос — ВЛ), болічівни́к (Кар — ГЦ), болотня́нок (Мг — ЗК), болячко́вий ко́рінь (Мг — ЗК), буга́йник (Сб — БО), воло́шка(и) (Мг, Сб — СТ, ПД, ВЛ, ЗК), волошки жо́вт(е́ньк)і (Сб — СТ), в’я́зі(е)ль (Ан, Ів, Сб — СД, ДС), в’яз-трава (Км), галдан (Ос — ВЛ), глади́ш (Мг — ЗК), гла́зки аню́тині (Мг — ЗК), гу́сяча трава́ (Мг — ГЦ), гусячки́ (Мг — ЗК), де́нниця (Шх, Сл — ГЦ), дерев’я́нка (Ав, Ан, Вх1, Mj, Ів, Mk, Сб — СД, ПЦ, ПЗ), дериза́ (Сб — ПЦ), ду(і)брівка (Ос — ВЛ, ПЦ), дубрі́вник (Нв, Вх1 — ВЛ, БО), дубровка (Рг1, Ан, Пс, Шм, Mj, Mk, Сб — ЗАГ), забобо́ни ба́бинчі (Коб — ГЦ), з(а)в’язни́й ко́рінь (Сл, Ос — ВЛ, ДС), за́в’я́зни́к (Ав, Жл, Вх3, Ум, Гр, Ян2, Ду, Ів, Сл, Mk, Сб, Нес — СД, ВЛ, СЛ, ДС), зав’язни́к кра́сний (Мг — ГЦ), зав’язник стоячий (Ан), збурник (Нв, Вх1 — ГЦ), зґайба (Mk — ГЦ), зілля від кровавого поносу (Ос — ВЛ), золотник (Жл), золоту́ха (Сб — ВЛ), зуб (Сб — ПЗ), зубро́вка (Рм — ПЦ), їду́ха (Мс — СТ), кі́нське корі́ння (Мг — ЗК), коси́ця си́ня (Мг — ЗК), крементуля (Ос — ВЛ), крівці заячі (Tl), кровни́к (Мг — ЗК), кру́зілля (Ду), куре зілля (Ос — ЛМ), кур-зі́лля(є) (Рг1, Пс, Жл, Ум, Ян2, Ду, Ів, Mk, Ос — ПД), ку́ряче зі́лля(є) (Нв, Ан, Сб — ПД, ЛМ), ла́пка гу́сяча (Мг — ЗК), ла́пка соро́ча (Мг — ЗК), ла́пки (Сб — СД, ЗК), ла́пки гу́сячі (Сб — ПД, ЗК), ла́пки ко́тикові (Сб — СД), ла́пки кото́ві (Км, Сб — СТ), ла́пки котя́чі (Мг, Сб — СД, СТ, ПД, СЛ, ГЦ, ЗК), ла́пки коцу́рячі (Мг — ЗК), ла́пки ку́рячі (Мг — ЗК), лапу́шник (Сб — ДС), ла́пча́тка (Сб — ПД, ВЛ), лапчатка лісна (Км), лепчи́ця (Сб — ПД), липу́ха (Сб — ДС), майови́й цвіт (Мг — ЗК), нагадник (Сб — СТ, ДС), нога ку́ряча (Rs — ВЛ), ну́шки гу́сячі (Мг — ЗК), о́чі жа́блячі (Сб — ПД), парожки (Км), пере́рва (Сб — ДС), переста́ч (Коб — БО), перста́ч (Мг, Сб — СТ, ПД, ЗК), підгрудник (Ос — ВЛ), піддубник (См — ПЛ), підо́йма (Шх, См — ПС, ГЦ), порошки (Ан — СД), при́воротень (Сб — СД), простудник (Ос — ВЛ), прямосто́й (Мг — ЗК), п’ятиця (Hl — БУ), ра́йник (Сб — ВЛ), распорот (Км), рядо́чки (Сб — СД), салашник (Км), сердечник (Ос — ВЛ), стародуб (Ос — ВЛ), стоголо́вник (Сб — СТ, ВЛ, ДС, БО), тарменті́л (Мг — ЗК), татарки (Сл), термели́на (Ан — ПД), терментила (Км), терменти́ля (Рг1, Пс, Жл, Ду, Ос — ВЛ, ПЦ), терментилька (Ос — ВЛ), терменти́на (Вх, Вх1 — ДС), терметелька (Ос — ВЛ), терметиля (Ос — ВЛ), термотелька (Сл — ВЛ), термоті́ла (Мг — ЗК), термутел(і)я (Ос — ВЛ), удобниця (Ос — ПЦ), узик (См — СЛ), чебрець (Ан — СЛ), червенко́вий ко́рінь (Мг — ЗК), черве́ць (Мн2, Mk, См, Мг — СД, ПД, ЗК), червінник (Км), червошник (Ан — СЛ), черевни́к (Мг — ЗК), черець (Ан — СЛ), шалашник (Ан — ПС).
Viola biflora L. — фія́лка двоцві́та; фіа́лка двоквітко́ва (Ру, Оп), фіялка двуцвіта (Вх1); гла́зки аню́ткині польові (Пч — ЗК), цапки́ (Пч — ЗК).
Viola tricolor L. — фія́лка трико́лірна, бра́тки́ ди́кі; братки́ триба́рві (Сл), фіа́лка трико́лірна (Ру, Оп), фіялка трибарвиста (Вх1), фіялка трибарвка (Вх2, Вх6), фія́лка триба́рвна (Мл); а́рво(а)чки (Мг — ЗК), арвачки білі (Км), берлади́нка (Вх7 — ГЦ), брат-з-сестро́ю (Ан, Жл, Ів, Mk, См — СТ, ДС), бра́ти ди́кі (Сб — ПЗ), бра́ти(і)ки (Рг1, Пс, Мн2, Rs, Сл, Mk, Ос, Рм, Мг, Сб — СД, ПД, ВЛ, ПЦ, ДС, ЗК), бра́тики польові́ (Км, Сб — ВЛ), братики-й-сестрички(а) (Сб — СД), бра́тики-та-сестри́чки (Сб — СД), братик-і-сестриця (Сл — ПС), бра́ти(і)к-і-сестри́чка (Сб — СД, ПС), брат-і-сестра́ (Ум, Ук, Мг, Сб — СД, ЗК), бра́тка (Гр — СД), бра́тки́ (Во, Hz, Рг1, Ср, Вл, Шк, Ln, Пс, Жл, Мн2, Mj, Ум, Ян4, Дб, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Ук, Он, Рм, Гб2, Мг, Сб, Коб, Сва — ЗАГ), братки городні (Ан, Ос — СД, ПД), братко́ (Гр), браток (Mj — ПД), бра́т-(та-)сестра́ (Ум, Ів, Сл, См), бра́тчики (Шк, Ум, Ос, Бк, Гу, См, Гб, Сб, Коб — СТ, ПД, ВЛ, ПЗ, ДС, БУ), бра́тчики ди́кі (Сб — ДС), братчики польові (Км), бра́тчик-і-сестри́чка (Вх, Вх1 — ДС), василечки (Gs — ГЛ), васильок (Gs — ГЦ), волосник (Ан — СЛ), вучканки́ жо́вті (Сб — ЗК), гла́зки аню́тині (Ln, Сл, Лс2, Рм, Мг, Сб — СД, СТ, ВЛ, ПЦ, ПС, СЛ), глистник (Ан — ПС), дзвіночки (Км), дзво́ники (Сб — ПД), за́йчики (Гб2 — ГЦ), заморник (Км), зановать (Ан — ПД), зашорник (Ан — ПС), зіновать (См — ПД), зірочки (Ан, Кр, Сл — СД), зозу́льки (Вл, Ду, См, Мг — СД, ЗК), і́боля (Мг — ЗК), іван-да-марія (Ln, Ос — СД, СТ, СЛ), іва́н-да-ма́р’я (Ав, Рг1, Ан, Пс, Кр, Шм, Мг, Сб — СД, СЛ, ЗК), іван-(і-)марія (Ян4, Ос — ПД, СТ), іван-і-мар’я (Ср, Рм, Сб — СТ, ПЦ, ПЗ, ДС), іва́н-ма́р’я (Сб — ПД), іва́н-та(й)-марі́я (Мн, Ів, Сб, Коб — СД, ГЦ), іва́н-та-ма́р’я (Ум, Ян2, Мг, Сб — СД, ВЛ, ЗК), каманиця триколірна (Км), комани́ця (Нв, См — СД, ЛМ), ма́ржєче зі́ллє (Вх7, Мг — ГЦ, ЗК), маржини (Вх7 — ГЦ), марія (Ан), маслюк (Tl), ма́ти-ма́чуха (Мг — ЗК), мать-і-ма́чуха (Мг — ЗК), ма́чу(о)ха (Мг, Сб — ПД, ЗК), метлячки (Км), моти́лики (Гб2 — ГЦ), мотилки́ (Мг — ЗК), олекса-й-марія (Км), олексій-та-марія (Сл — СТ), олія (Ан — ПД), о́чко (Мг — ГЦ), о́чко воло́ве (Мг — ГЦ), полуквітки (Сл), полу́цві́т (Ав, Рг1, Ln, Пс, Жл, Ум, Ду, Ів, Сл, Mk — СД, СТ, ПД), полу́цвітки (Ан, Ду, Ів, Сл, Ос — СД, ПД), пору́шка (Вх7 — ДС), пузирятник (Ан — ПС), самукишка (Км), середки́ (Коб — ГЦ), сестри́чки(а) (Вх, Мн, Вх3, Вх6, См, Мг — ПД, ВЛ, ЗК), сирі́тка (Он — БО), си́рітки́ (Вх7, Мг — ЗК), си́роти (Сб — БУ), сліпота́ ку́ряча (Рм — ПЦ), сльо́зки (Сб — ПС), соба́чки (Сб — СЛ), сокирки́ (Ан, Сб — СТ, ПС), топірці́ (Сб — ДС), топі́рчики (Шх, Гб2 — ГЦ), три брат(к)и́ (Мг, Сб — ЗК), тройцві́т (См, Сб — СТ, ВЛ), фіа́лка (Мг, Сб — СД, ГЦ, ЗК), фіа́лка багатоко́лірна (Сб — СД), фіа́лка польова́ (Сб — ПД), фіа́лки трицві́тні (Сб — СТ), фія́лка (Ос, Мг, Сб — СД, ПД, ДС, ЗК), фіялка полева (Км), хвіа́лка (Сб — СД), цапки́ (Сб — ЗК), череви́чки (Ос, Сб — СД, ПД), череви́чки зозу́л(ьч)ині (Ан, Ів, Сл, Mk, Ос, Сб — СД, ВЛ, ПД, ПС, ЗК), чо́біт удо́дів (Рг1, Ум, Ду), чорнобри́вці (Мг — ЗК), чорну́шки (Мг — ЗК).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Аню́тины гла́зки, рос. Viola tricolor = бра́тки, бра́тчики, брат та сестра́, полуцьвіт, полу́цьвітки, Іва́н та Ма́р’я, зозу́лїни череви́чки. С. Ан.
Глазо́къ = 1. о́чко, о́ченько. — Мн. Гла́зки = д. Глазёнки. — Дѣла́ть глазки = очи́ма стріля́ти, бі́сики пуска́ти. — Очима і стріляє і благає. н пр. 2. мн. Глазки́ (у рослин) — бру́нька, бросто́к (С. Ш.), живе́ць. — Диво, що на березинї бруньки. н. пр. 3. (в улику) — ві́чко. 4. (у перстню, камінь) — о́чко. — Покочу и перстень, він очком обернеть ся. н. п.
Мы́шьи гла́зки, рос. Gypsophila muralis L. лиси́ця, лищи́ця, пти́че зїлля. С. Ан.
Братки́ = д. Аню́тины гла́зки.
Весёлый = весе́лий, ра́дісний, втїшний. — Весела, як ясочка. — Весе́лая же́нщина = веселу́ха. — Весёлые гла́зки = д. Аню́тины гла́зки.

Запропонуйте свій переклад