Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «гостю»
Шукати «гостю» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ко́вшик (сосуд) – кі́вшик, корячо́к (-чка́), кі́рчик, (маленький деревянный для питья водки) миха́йлик; (черпачок) черпачо́к (-чка́). [На по́ясі но́жик і кі́вшик з ли́ка (Л. Укр.). Ко́жному го́стю по корячку́ (Стор.)].
Непро́шенный –
1) (незванный) непро́шений, непро́ханий, некли́каний, незва́ний. [Прийшли́ непро́хані, пішли́ недя́кувані (Приказка). Непро́ханий гість гі́рше як тата́рин (Приказка). Там, де вла́сні чоловіки́ бува́ють непро́ханими гістьми́ (Ле). Незва́ному го́стю мі́сце за двери́ма (Приказка)];
2) (без припросу) непро́ханий, непро́шений. [Гуса́ри, непро́хані, сами́ налива́ли горі́лку й пили́ (Н.-Лев.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Безропотно – покі́рливо, без ре́мства, не ре́мствуючи, неремсти́во, без наріка́нь, (безмолвно, ещё) без слова, безмовно.
[Гостю, очевидячки, нудно й ніколи, але він покірливо ступає поруч хазяїна, криво, невпопад усміхається й хитає головою, коли треба й не треба (В.Винниченко). Павло підійшов до неї і хлипнув у вухо. Вона зойкнула і впала на долівку. Павло витріщив очі і став дожидати, доки підведеться: вона не підводилася і перестала дихати. Тоді він побіг до сусідів і сказав, що Явдоха впала і не встає. Сусіди прибігли в хату, розціпили Явдосі рота і влили води. Після цього Павло сказав Явдосі: «Хай ти сказишся, більше і пальцем не торкну». І справді, більше не чіпав і покірно, без ремства ніс своє ярмо (Г.Тютюнник). — Закладаюся головою, Санчо,— сказав Дон Кіхот,— ось зараз, коли ти теревениш, не вгаваючи, у тебе нічого не болить. Шпар, сину мій, усе, що тобі слина на язик принесе, аби лиш у тебе нічого не боліло, я ж без ремства стерплю усі твої нечемні речі (А.перепадя, перекл. М.Сервантеса). Це видовище сповнило мене жахом і млостю. Усе замиготіло перед моїми очима. Кров гарячою хвилею потекла в мене по спині й грудях. Кинджал, що прип’яв моє плече до щогли, палив мені тіло, наче розпечене залізо. Але мене лякав не так фізичний біль — це я стерпів би, не ремствуючи, — як думка про те, що я можу впасти з реї в цю тиху зелену воду й опинитись поруч з мертвим стерничим (Юрій Корецький, перекл. Р.Л.Стівенсона). «Ти прости, ласкавий Боже, Скарги ці мої зухвалі — Зараз буду неремстиво Нести випроби тривалі!» (М.Бажан, перекл. Давида Гурамішвілі)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПО́ЗДНИЙ, по́зднему го́стю глода́ть ко́сти хто пі́зно хо́дить, сам собі́ шко́дить;

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Досада
• Досада берёт, разбирает кого – досада бере, забирає кого; досадно (прикро) стає кому.
• Какая, экая досада! (разг.) – яка шкода!; яка прикрість!
• Подавлять, подавить досаду – гамувати, погамувати, вгамувати; здавлювати, здавити своє серце.
• Причинять, причинить досаду кому – завдавати, завдати прикрості (прикрощів) кому; чинити, учинити прикрість кому.
• С досады, с досадой – з досади; спересердя; з серця; з досадою (досадливо); з серцем; з прикрістю (прикро). [От іще я буду з десятилітніми бавитись! — одповіла Надя з прикрістю, одначе мусила йти бавити малу гостю. Українка.]
Рад
• Жизни не рад кто (разг.) – Див. жизнь.
• Рад бы [был] – радніший [був] би.
• Рад вас видеть – Див. видеть.
• Рад [или] не рад; хоть рад, хоть не рад (разг.) – радий [чи] не радий; рад не рад; хоч не хоч.
• Рад-радёхонек, рад-радёшенек (разг.) – радий-радісінький.
• Рад (рады) стараться! – рад(ий) (раді) старатися!
• Рад бы душой, да хлеб чужой – рад би гостю, та хліба шкода. Пр. Попросили б і сісти, так нічого їсти. Пр.
• Рад дурак, что пирог велик – обіцянка-цяцянка, а дурневі радість. Пр. Той сказав на глум, а той узяв на ум. Пр. Ворона літає, а дурень голову задирає. Пр. Дурний і хату спалить, так вогню рад. Пр.
• Рад нищий и тому, что сшили новую суму – голодному і вівсяник добрий. Пр. Голодне буде їсти й холодне. Пр. Добрий хліб, коли нема калача. Пр. Хто гарячого не бачив, той і холодному рад. Пр.
• Хоть не рад, да готов – не рада коза торгу, а курка весіллю, та мусять. Пр. Не радий хрін тертушці, а проте на кожній танцює. Пр.
• Чем богаты, тем и рады – Див. богатый.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Позднему гостю глодать кости. —
1. Прийшов гість, та на голу кість.
2. Хто пізно (не рано) ходить, той сам собі шкодить.
3. Опізнився козак, так будеш і так.
Незваний гость хуже татарина. —
1. Непроханий гість гірше татарина.
2. Незваному гостю місце за дверми.
3. Гарні гості, та не в пору.
4. Дорогі гості, та в середу трапились.
5. Під лихий час і кум за собаку.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

гість, го́стя, го́стеві, го́стем, го́стю! го́сті, госте́й, го́стям, гі́стьми́

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Коря́к, -ка́, м.
1) Ковшъ. Святе діло наші січові коряки! У нашому коряці утопиш иншого мізерного ляшка. К. ЧР. 122. Льохи, шинки з шинкарками, з винами, медами, закупили запорожці та й тнуть коряками! Шевч. 369.
2) Плата мельнику мукою за помолъ. Моє діло мірошницьке: підкрути та й сядь, а коряки бери. Ном. стр. 285, № 3114.
3) = Корець 3. Вх. Зн. 28. Ум. Корячо́к. Кожному гостю по корячку і почали частуваться і кружать. Стор. МПр. 154.
Кукі́бливий, -а, -е = Кукібний. Я похвалила кукібливу і працьовиту мою гостю, що... так повела господарство. Г. Барв. 426.
Ча́ра, -ри, ж. Большая рюмка. Гостю налив чару, а сам випив пару. Ном. № 11564.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

посла́нниця, посла́нниць; ч. посла́нник
1. та, кого посилають із терміновим дорученням, повідомленням та ін. [Він заборонив Консуело приймати від фіктивної пані посланниці запрошення <…> (Жорж Санд «Консуело», пер. Віктор Бойко, 2011).]
2. представниця держави, послана в іншу державу з дипломатичною місією. [«<…>. Я хочу висловити величезну вдячність і повагу працівникам нашого посольства, радниці-посланниці Ірині Тибінці, аташе з культури Ользі Мішкіній, та всім, хто допомагав нашому проєкту. <…>» (ukrainiantime.org, 27.11.2019). До цього Клубу залюбки долучилася й посланниця Австрії Герміна Попеллер. (detector.media, 20.11.2018).]
3. делегатка з’їзду, конгресу, конкурсу та ін. [Другою віце-міс обрали посланницю Одещини Світлану Драгомір. (Високий замок, 2011).]
4. представниця свого народу в найвищому органі влади. [З народним депутатом Верховної Ради України Катериною Павлівною Завадською, як і з рештою посланниць до республіканського парламенту, читачі журналу вже знайомі. (Людмила Шушуріна «Стаття», жовт. 1990).]
5. представниця організації з особливим дорученням. [Посланниця ООН Анджеліна Джолі (Високий замок, 2005). А діти, якщо вірити почесній посланниці ЮНЕСКО Людмилі Кучмі, – наше майбутнє. (Високий замок, 2004).]
// посла́нниця до́брої во́лі – відома жінка, яка виступає представницею держави чи організації з особливим дорученням. [Лариса Денисенко – посланниця доброї волі ООН в Україні з питань толерантності. (pen.org.ua). Проти насильства, за терпиме ставлення і за діалог – за це міжнародна спільнота вас може долучити до посланниць доброї волі ООН, і за це ж співгромадяни погрожують вам насильством. (Високий замок, 2017).]
// посла́нниця бре́нду – жінка, яка займається просуванням компанії або її продукції завдяки особистій взаємодії з людьми та організаціями. [На подіум разом з професійними моделями вийшли світові зірки та посланниці бренду. (Високий замок, 2019).]
6. та, хто вийшла з іншого середовища, представниця іншого народу, яка втілює його найхарактерніші ознаки та властивості. [<…> місцеві модельєри та дизайнери підготували оригінальну колекцію одягу, яка представила глядачам українську гостю як справжню посланницю інших світів. (Україна молода, 2017). <…> ніхто не перепитував, не цікавився, звідки вона дізналася про події під Москвою, ніхто не піддавав сумніву її звістку, бо кума з Літок сприймалася як посланниця від широкого вільного світу в цьому стероризованому, вмираючому місті. (Павло Загребельний «Диво», 1968).]
7. виразниця і ревна поборниця чогось. [Тоді Жанну зустрічали як посланницю істинної віри, її дожидали, звістка летіла поперед неї <…> (Генріх Манн «Молоді літа короля Генріха IV», пер. Юрій Лісняк, 1975).]
див.: амбасадо́рка, диплома́тка
Словник української мови: в 11 томах, Том 7, 1976, с. 338. – 1. розм. дружина посланника. 2. книжн., заст. жіночий рід до посланник 2.
фотографи́ня, фотографи́нь; ч. фото́граф
фахівчиня з фотографії; та, хто професійно фотографує. [Шахрайка виманювала гроші в своїх знайомих, серед яких були кіноактори, художники, фотографині та навіть консьєржки. (Високий замок, 2019). Про гостю вони розповідали явно неохоче. Подумаєш — якась фотографиня! (Жослін Сосьє «Дощило птахами», пер. Іван Рябчій, 2017). <…> ще не так давно на кравчиню ходила вчитися, але перехотіла, то тепер професійною фотографинею вкотре надумала стати. (Жанна Куява «Гордієві жінки», 2015). Трубач розплющив очі й усміхнувся фотографині. (Надія Гербіш «Теплі історії до кави», 2012). У підземній галереї Острозької академії відкрилася виставка скульптур усесвітньовідомої мисткині українського походження, поетеси та фотографині Міртали Кардиналовської-Пилипенко, яка народилася в Харкові. (День, 2011).]
див.: фото́графка, фотографе́са
Словотворчість незалежної України. 2012-2016: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2017, с. 426-427.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Приглаша́ть, пригласи́ть = кли́кати, заклика́ти, уклика́ти, запро́шувати (С. Л.), запро́хувати, зазива́ти, закли́кати, укли́кати, запроси́ти (С. З. Л.), зазва́ти, багатьох — склика́ти, понапро́шувати, понапро́хувати, позаклика́ти, понасклика́ти, напроси́ти. — Віче народнє не раз проганяло князя з престола, а заклика́ло на його місце иньшого. Бар. О. — Укликають Івана у хату. н. о. Гр. Чайч. — Веселий господарь Демъян любив гостей на беседу склика́ти. Б. Г. — Запроси нас до хати, дай нам вечеряти. н. п. — Пригласи́ть на жи́тельство = перезва́ти. — Приглаше́нный = про́ханий (С. Л.). запро́ханий, запро́шений (С. З.), кли́каний (С. Л.), закли́каний, припро́ханий (Хар.). — Для проханих гостей багато треба. н. пр. — Кликаному гостю багато треба шани. н. пр. — Піди не кликаний, то й підеш не шанований. н. пр.

Запропонуйте свій переклад