Знайдено 27 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Гу́сеница – осе́льня, усе́ниця, гу́сениця; (соб.) гу́сінь (р. гу́сени); (косматая -ца) волос. |
Волоса́тик, бот. –
1) гороб’я́чий щаве́ль (р. -влю́), г. квасе́ць (р. -сця́); 2) (гусеница, мохнатый червяк) во́лос; 3) (о человеке) волоха́ч. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ГУ́СЕНИЦА діял. гу́сельня; (танка) плазу́н. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Гусеница – гу́сениця, -ці, гу́сінь, -сені. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Гусеница (тележка трактора) – плазу́н (-на́). |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
гу́сеница гу́сениця,-ці, плазу́н,-на́, трак,-ка (трактора) |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Гу́се́ниця – гусеница. |
Гу́сінь, -сени – гусеница. |
Осе́льня, -ні – гусеница. |
Усе́ниця, -ці – гусеница. |
Шва́лька – гусеница мотылька. |
Язіба́ба, -би –
1) ведьма; 2) гусеница. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Во́лос, -са, м.
1) Волосъ. Без Божої волі і волос з голови не спаде. Ном. № 27. Всі вісім будуть однакові: волос у волос, голос у голос. Рудч. Ск. II. 90. Волос часто значитъ волоса, всѣ волоса на головѣ: У волиночки коса з золотого волоса щирий бір освітила. АД. І. 83. Не покинь же мене, Боже, як мій волос побіліє. К. Псал. 161. Во́лосом світи́ти. Быть дѣвицей. Ном. № 8884. Во́лосом засвіти́ла. Говорится о замужней женщинѣ, когда у нея спадетъ очіпок. Ном. № 3994. 2) Опухоль съ нарывомъ на пальцѣ. Кому чи трясцю одігнати, од заушниць, чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. ІІІ. 13. Во́лос вилива́ти. Лѣчить извѣстнымъ образомъ во́лос. О. 1862. X. 36. 3) Гусеница Euprepia. Ум. Волосо́к, волосо́чок. |
Гу́сельниця, -ці, ж. Гусеница. Вх. Пч. I. 6. |
Дюк, -ка, м. Гусеница насѣкомаго deilephila euphorbiae. Вх. Пч. I. 6. |
Набі́й, -бо́ю, м.
1) Зарядъ. У ладівниці ні однісінького набою. ЗОЮР. І. 186. 2) Навалъ снѣга на дорогѣ. 3) Утоптанная снѣговая дорога (Шух. І. 81), а также слѣды санной дороги, замѣтные изъ подъ наметеннаго снѣга. (Конот. у.). 4) Гусеница насѣкомаго Arctia. Вх. Пч. I. 5. |
Осе́льня, -ні, ж. Гусеница. Щоб садовина родила, щоб осельня не об’їдала. О. 1861. XI. Свид. 66. |
Підбі́г, -га, м. Насѣк. Bombyx rubi. (гусеница). Вх. Пч. І. 5. |
Підбі́й, -бо́ю, м.
1) Подкладка. Вх. Зн. 48. 2) Покореніе; порабощеніе. Желех. 3) Насѣк. Arctia (гусеница). Вх. Пч. І. 5. |
П’ядак, -ка, м. Насѣк. Гусеница геометра, Cheimatobia brumata. Вх. Лем. 459. |
Рі́жа, -жі, ж.
1) Поляна, врѣзывающаяся клиномъ въ лѣсъ. Шух. І. 220, 211. 2) Гусеница насѣкомаго Arctia Hebe. Вх. Пч. І. 5. |
Шва́лька, -ки, ж. Гусеница мотылька Sphinx pinastri. Шух. І. 154. |
Язіба́ба, -би, ж.
1) Вѣдьма. Вх. Уг. 278. См. Яга, язя. 2) Гусеница Bombux rubi. Вх. Уг. 278. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 
*Золотогу́з, -за, м. Гусеница-шелкопряд, вредитель садов. Сл. Яворн. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Гу́сеница = 1. (Eruca) — гусе́ниця, зб. гу́сень, гусельня́ (С. Л.), волохата — во́лос, волосїнь. (С. Л.). — З гусеницї метелик став, хороший, золотий аж сяв. Б. Б. 2. рос. Potentilla anserina L. = гу́сячі лапки, гуся́тник, золотни́к, золототи́сячник, повя́зок (укр.), мяку́ш, бі́лочник. С. Ан. |
Гуси́ница, рос. = 1. д. Гу́сеница 2. — 2. Orobus Vernus L. — горо́х або горо́шок гороби́ний, ди́кий, серде́шна трава́, череви́чки, зозу́лїни череви́чки, півники. С. Ан. |
Гуси́ный = гу́сячий. — Гусяче перо. — Гуси́ная па́жить = д. Гу́сеница 2. — Гуси́ный (мле́чный) путь = Бо́гів шлях, чума́цька дорога. — По небу йде нїби широка ясна смуга; то, кажуть люди, чумацька доро́га, що по нїй чумаки у Крим ходять. Де-що про Сьв. Б. — Гуси́ныя ла́пки = гу́сячі ла́пки (зморшки на висках). — Гуси́ная ко́жа = си́роти (на кожі у чоловіка). — Змерзла так, аж си́роти виступили. — Гуси́ная ла́пка, нога́ = рос.: а) Chenopodium — лобода́, б) Alchemilla vulgaris L. — при́воротень. С. Ан. Гуси́ный лукъ, рос. Gagea lutea Schult — подзо́рушний ряст, G. pusilla — гуся́тник. С. Ан. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)