Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 23 статті
Запропонувати свій переклад для «жажда»
Шукати «жажда» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Жа́жда –
1) (физиол.: ощущение, позыв к питью) спра́га (ув. спрагно́та), жа́жда, жага́, жадо́ба, (ум. жаді́бка), жада́, сма́га. [А спра́гу я гаси́в з пото́ків (Грінч.). Де́рево в’я́не від [з] жаги́. Його́ пекла́ сма́га].
• Томиться -ждой – на спра́гу знемага́ти.
• -жда томит – спра́га знемага́є кого́ (сов. знемогла́).
• Истомлённый -ждой – спра́глий, спра́гою знемо́жений. [Жа́ді́бно впива́є в се́бе спра́гла душа́ життя́ приро́ди (Єфр.)].
• Истомиться, околеть от -жды – посма́гнути. [Од спе́ки, духо́ти – розо́р, посма́гли жаби́ у боло́ті (Біл.-Нос.)].
• Утолить -жду – вгамува́ти (наси́тити) спра́гу, жадо́бу, заспоко́їти сма́гу;
2) (нравств.: сильн. желание, страстн. стремление) жадо́ба чого́, до чо́го, спра́га до чо́го, жага́ чого́, жада́ння чого́, пра́гнення до чо́го, охо́чість до чо́го. [Жадо́ба життя́. Жадо́ба (жага́) по́мсти. Жадо́ба панува́ння (жа́жда власти, господства). Буди́ли жадо́бу ни́щити, лама́ти, би́ти. Спра́га до життя́. Жада́ння пра́вди, жада́ння зага́льного добра́ (Єфр.)];
3) (алчность) см. Жа́дность 2.
Жа́дность –
1) (проявление чувства жажды, голода, напряжения, страсти) жадо́ба (ум. жаді́бка), жада́, жадли́вість, пожа́дливість, я́рість, жагу́чість, жа́дність (р. -ости). [Жа́дність кисло́т (химич.). Їв з жадо́бою. А в се́рці ма́ють во́вчу жадо́бу (Коц.)];
2) (алчность) заже́рливість, ненаже́рливість, нена́їсть (р. -їсти), неси́тість на що, нена́тля, хти́вість, захла́нність (р. -ости). [Ось слу́хайте, що то ро́блять за́здрощі на сві́ті і нена́тля голо́дная (Шевч.)];
3) см. Жа́жда.
• С -ностью набрасываться, наброситься на что – з жадо́бою (пожа́дливістю) ки́датися на що, допада́тися (допа́стися) до чо́го.
Жа́ждание, см. Жа́жда.
Му́чить, му́чивать –
1) му́чити, (терзать, истязать) катува́ти, мордува́ти, рва́ти, (подвергать мучениям) бра́ти на му́ки, (предавать мучениям) дава́ти (завдава́ти, віддава́ти) на му́ки; (томить) мори́ти, томи́ти, нуди́ти кого́; (причинять боль кому) завдава́ти кому́ бо́лю, болі́ти кого́; (изнурять) висна́жувати, знеси́лювати кого́. [Не му́чте ви так його́ (Грінч.). Коли́сь би́ли-катува́ли, посторо́нками в’яза́ли (Пісня). Катува́ла, мордува́ла, та не помага́ло (Шевч.). Важке́ пита́ння – воно́ мене́ морду́є, не дає́ мені́ споко́ю (Н.-Лев.). Не рви́ся, лю́ба, і не рви мене́ (Л. Укр.). Каза́ла, що пі́деш за ме́не, то не мори́ мене́ (Квітка). Своє́ се́рденько томлю́ (Грінч. III). Сюди́ блу́дить, туди́ блу́дить, під собо́ю коня́ ну́дить (Пісня). Би́ли мене́, би́ли, на му́ки дава́ли (Голов.). Знева́га до її́ почуття́ болі́ла Раї́су (Коцюб.)].
• Мысль, совесть -чит – ду́мка, сумлі́ння (со́вість) му́чить (гризе́). [Гризе́ мене́ одна́ ду́мка (Г. Барв.). Со́вість не дає́ мені́ споко́ю, гризе́ мене́ і день, і ніч (Сторож.)].
• -чить тяжко – му́чити тя́жко (вели́кою му́кою). [Му́чили її́ вели́кою му́кою, закува́ли в тяжкі́ кайда́ни (Грінч.)].
• Что лошадь -чишь? – на́що коня́ морду́єш?
• Беды -чат, уму учат – біда́ доку́чить, та ро́зуму нау́чить (Приказка).
• Что -чит, то и учит – му́ка – найкра́ща нау́ка.
• Дело учит и -чит, и кормит – робо́та як наморду́є, то й навчи́ть, нагоду́є.
• Его -чит голод, жажда, болезнь – його́ му́чить (то́мить, в’я́лить, су́шить) го́лод, спра́га, хворо́ба (неду́га);
2) докуча́ти, насти́рливо домага́тися.
Неутоли́мый – невсити́мий, невгамо́вний, невти́шний, невтихоми́рний, (ц.-слав.) нев[у]толи́мий, (ненажорливый) ненаже́рливий, ненаже́[и́]рний. [Невсити́ме бажа́ння (Доман.). До всьо́го почува́в невсити́му ціка́вість, невти́шну жадо́бу зна́ти (В. Підмог.). Пряму́є тінь неутоли́ма Григо́рія Сковороди́ (М. Рильськ.)].
• -мый голод – невсити́мий (невгамо́вний) го́лод.
• -мая жажда – невти́шна (невгамо́вна, невтоли́ма) спра́га.
• -мая печаль – невтихоми́рна журба́, невтихоми́рний сум.
• -мая потребность – невгамо́вна потре́ба.
Паля́щий – пеку́чий, палю́ч[щ]ий, жарю́щий. [Пеку́чий по́гляд оче́й. Палю́че со́нячне промі́ння].
• -щее солнце – пеку́че, палю́че со́нце.
• -щая жажда – пеку́ча, палю́ча спра́га (жага́, сма́га).

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЖА́ЖДА, паля́щая жа́жда, смага́;
с жа́ждой, спра́гнено.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Жажда –
1) спра́га, -ги, жага́;
2) (стремление) жадо́ба, -би, жада́ння, -ння.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Жажда
• Жажда жизни – жадоба життя; спрага до життя.
• Жажда знания, знаний – жадоба до знання; жадоба знань.
• Жажда славы – жадоба (жадання, жага, прагнення) слави.
• Истомлённый жаждой – спрагою (згагою) знеможений; спраглий.
• Томиться жаждой – на спрагу (на згагу) знемагати; згагою томитися.
• Утолить жажду – угамувати (заспокоїти, наситити) спрагу (згагу, жадобу); заспокоїти смагу.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Жага́, -ги́ –
1) жажда;
2) желание.
Жа́да –
1) жажда;
2) желание;
3) жадник.
Жадо́ба –
1) жажда;
2) желание;
3) жадность.
• Жадо́ба на що, до чо́го – жаждание чего, влечение к чему.
Зга, зга́га –
1) изжога;
2) жажда.
Спра́га – жажда.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Жага́, -ги́, ж.
1) Жажда.
2) Горячее желаніе. До жаги приспіло. Ном. № 5026.
Жада́, -ди́, ж. Жажда желаніе.
Жадібка, -ки, ж. Ум. отъ жадоба.
1) Жажда. Циган з великої жадібки сьорбнув шевськаго квасу. Ном. № 934.
2) Желаніе. У жа́дібку, не в жа́дібку (кому) хочется, не хочется (кому). Чи побачимо ми там Чайченка?... А в жадібку його побачити. МВ. ІІ. 94. Се вам не в жа́дібку. Этого вамъ не хочется. Ном. № 4534.
3) Жадность.
Жадо́ба, -би, ж.
1) Жажда, сильный аппетитъ. Десь у жадобу ззів та води напивсь, та з того й сталось. Черк. у.
2) Желаніе. Все вона світом нудить, все ні до чого у неї нема охоти, ні до чого жадоби. МВ. II. 158. Велика жадоба у простих людей до освіти. О. 1862. ІІІ. 30. О неситая жадоба старшинування! тепер то я побачив тебе в вічі. К. ЧР. 186.
3) Жадность. До ласощів жадоба наглая напала. Мкр. Н.
Зга́, зга́га, -ги, ж.
1) Изжога. Ном. №8163. Неначе згага запекла. Шевч. 401.
2) Жажда. Будеш серед бою згагою томитись, — я подам тобі з криниці водиці напитись. К. Досв. 132.
Спра́га, -ги, ж. Жажда. Федьк. ІІІ. 117. Буде голод і спрага. Гн. II. 79. Від спраги мліли. Млак. 99.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Жажда — спра́га, -ги, жа́жда, -ди.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Жа́жда = жадо́ба, зга́га, жа́дібка (Номис). — Ой дївчино, дай нам, серце, водицї напитись, годї згагою у полї козакам томитись. К. Д.
Сгара́ть, сгорѣ́ть = пали́ти ся, горі́ти, спали́ти ся, згорі́ти, погорі́ти (Ос.), піти́ огне́м. — Згоріла хата. — Геть усе погоріло. — Сгара́ть любо́вью = пала́ти коха́нням (Д. під сл. Горѣ́ть 3.). — С. жа́ждою = томи́тись зга́гою (Д. під сл. Жа́жда). — С. стра́стью = пала́ти жаго́ю.

Запропонуйте свій переклад