Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «запрос»
Шукати «запрос» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Запро́с –
1) (действ. от Запроси́ть) запита́ння, за́пит (-ту);
2) (канцел. бум. с вопросом) запита́ння. [На ва́ше запита́ння з 20-го сі́чня 1928 р. за № 5… (или ч. 5).];
3) (вопрос устн. или письмен.) запита́ння, за́пит (-ту), пита́ння. [Акаде́мія дає́ ві́дповідь на науко́ві запита́ння всім інститу́ціям (Ст. УАН)].
• Пред’являть, вносить -про́с куда – ста́вити, вно́сити запита́ння, за́пит до ко́го, до чо́го.
• Входить с -про́сом куда – зверта́тися з запита́нням до ко́го, до чо́го;
4) (допрос) до́пит (-ту), (расспрос) ро́зпиток (-тку). [Ніко́му він на до́пит не відка́же (не ответит) (Куліш). Нау́м приста́в до йо́го з ро́зпитками (Квітка)];
5) (в торговле: назначение высок. цены) запра́ва, (чрезмерный) заги́лення.
• -про́с в карман не лезет, -про́с по рылу не бьёт – запра́ва ли́ха не чи́нить (Приказка); даду́ть не даду́ть – запра́вити мо́жна.
• Без -су – без запра́ви, без то́ргу. [Ці́ни – без запра́ви];
6) (перен.: спрос) по́пит (-ту), (в дух. отнош.) за́пит (-ту), запита́ння, пита́ння; (стремление) змага́ння, порива́ння до чо́го; (потребность) потре́ба чого́; (непреод. влечен.) вимо́га, потре́ба. [Ле́ся Украї́нка найповні́ше відби́ла в собі́ озна́ки сво́го ча́су з усіма́ його́ за́питами, порива́ннями до висо́кої мети́ (Єфр.)].
• На что -про́с, то и дорого – на що по́пит, на те й запра́ва; чого́ пита́ють, за те й заправля́ють.
• Животрепещущие -сы жизни – пеку́чі за́пити життя́.
Запра́шивать, запроси́ть –
1) (просить слишком дорого) пра́вити, заправля́ти и (реже) запра́влювати, запра́вити, (диал.) ґе[а]рува́ти, заґе[а]ро́вувати, заґе[а]рува́ти, гну́ти, загну́ти, гили́ти, загили́ти з ко́го за що, скі́льки, що. [Пра́влять за все, як за рі́дного ба́тька (М. Вовч.). Кра́мар запра́вить з те́бе вде́сятеро (Кониськ.). Яку́ він ціну́ загили́в за чо́боти? (Звин.). До́рого ґеру́є за вола́ (Мнж.). Заґерува́в ти з йо́го бага́то (Лохв. п.). Гне, як ду́рень за ба́тька (Приказка)].
• -вать слишком много (образно) – пра́вити як за (рі́дного) ба́тька (Номис), як за вола́;
2) кого (зазывать, приглашать) – запро́шувати, запроси́ти, запро́хувати, запроха́ти, заклика́ти, закли́кати кого́;
3) (спрашивать) запи́тувати, запита́ти кого́. [А хто-ж були́ ті вояки́, що їх зібра́в під пра́пор свій Спарта́к? – запи́тує а́вторка (Єфр.)];
4) (делать оффиц. запрос на бумаге) запи́тувати, запита́ти листо́вно кого́ про ко́го, про що;
5) (просить усиленно) блага́ти кого́.
• Запро́шенный – запра́влений, (диал.) заґе[а]ро́ваний; запро́шений, закли́каний; запи́таний.
Осве́домочный (запрос) – за́пит, щоб дізна́тись (дові́датись) про щось, дізна́вчий за́пит.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗАПРО́С, по запро́су о, на за́пит про.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Запрос –
1) запита́ння, -ння, за́пит, -ту;
2) (при продаже) запра́ва, -ви.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Запрос – запитання; запит. По запросу о… – на запит про… Без запроса (цены) – без торгу. Входить с запросом – вдаватися, звертатися з запитом.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Запрос
• Входить с запросом – удаватися (звертатися) з запитом.
• Животрепещущие вопросы жизни – животрепетні (пекучі) потреби життя.
• Запрос в карман не лезет; запрос по рылу не бьёт – заправа лиха не чинить. Пр. Дадуть не дадуть, а заправити можна. Пр.
• По запросу о… – на запит про…
• Сделать запрос – подати запит; запитати.
• Цены без запроса – ціни без заправи (без торгу).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

запро́с за́пит,-ту

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

За́пит, -ту –
1) вопрос;
2) запрос.
Запи́та́ння – вопрос.
• Парла́ментське запи́та́ння – запрос в парламенте.
Запи́тування – спрашивание, запрос.
• Запи́тування з мі́сця – вопросы с места.
Запра́ва –
1) запрос (при продаже);
2) начинание, приготовление к чему, материал, для чего-либо приготовленный;
3) приправа.
Інтерпеля́ція – запрос.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Запрос –
1) за́пит (-ту), запита́ння; входить с -сом – вдава́тися з за́питом (запитуючи, запита́вши);
2) (о цене) – запра́ва, за́цінка; цены без -са – ці́ни без то́ргу, сталі ці́ни;
3) (потребность) – потре́ба; -сы рынка – потре́би ринку.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Запра́ва, -ви, ж.
1) Запросъ (при пропродажѣ).
2) Начинаніе, приготовленіе къ чему, матеріалъ для чего-либо приготовленный. Пропала вся заправа! Черном. І вже! шкода й заправи! Лебед. у.
3) Приправа.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Запрос — запита́ння.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Зап́росъ = 1. запра́ва. С. Л. — Запро́сь въ карма́нъ не лѣ́зетъ, н. пр. = запра́ва лиха не чи́нить, н. пр. 2. запита́ння. — Не знаю, що йому й казати на таке запитання.

Запропонуйте свій переклад