Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 25 статей
Запропонувати свій переклад для «кипяток»
Шукати «кипяток» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кипято́к – окрі́п (р. окро́пу), кип’я́ч (-чу́), ки́п’яток (-тку), ки́пень (-пню), вар (-ру). [Щось клекоті́ло, як окрі́п у казані́ (М. Левиц.). Іва́н пода́в окрі́п до ча́ю (Коцюб.). Схо́питься, на́че хто на йо́го кип’яче́м лину́в (М. Вовч.). Попа́риш глади́шечки (кувшины) оти́м ва́ром (Борзенщ.). Відступи́сь, а то так ки́п’ятком і лину́ (Хорольщ.)].
• -ко́м обварить – спа́рити що, кого́ окро́пом (ки́пнем, ва́ром). [Спа́рила ру́ку окро́пом (Харківщ.). Ки́пнем її́ спа́рив (Основа)].
Вар –
1) (зной) спе́ка, вар, сквар;
2) (кипяток) ки́п’я́ч (р. -чу́), окрі́п (р. -ро́пу), вар;
3) ше́вська смола́.
• Точно ва́ром обдало – на́че при́ском сипну́ло.
Вылива́ть, вы́лить –
1) вилива́ти, ви́лити, ви́лляти; (опрокидывая) виверта́ти, ви́вернути. [Ви́верни во́ду з ді́жки. Гле́чики повиверта́ла];
2) висипа́ти, ви́сипати. [Ви́сип у ми́ску все́нький борщ. Ви́сип окрі́п із баняка́ в но́чви = вылей кипяток из котла в корыто].
• -а́ть, -ить напиток в рот – хили́ти, вихиля́ти, ви́хилити. [Ви́хилив дві ча́рки];
3) (колокол, статую и т. п.) ли́ти, вилива́ти, ви́лити.
Вы́литый –
1) ви́литий, ви́ллятий, ви́сипаний, ви́хилений. [Де-ж та́я бари́лочка, що ви́ллята горі́лочка?]
2) ви́литий, зли́тий, вили́ваний. [Креме́зни́й, як з кри́ці зли́тий (Коц.). Вили́ваних богі́в не бу́деш роби́ти];
3) похож, как вы́литый – як ви́капаний. [Син – ви́капаний ба́тько. Ми всі, як ви́капані, скида́ємся оди́н на о́дного (Крим.)].
Дополня́ть, -ся, допо́лнить, -ся – доповня́ти, -ся, допо́внювати, -ся, допо́вни́ти, -ся; додба́ти; доклада́ти; (возмещать) надолу́жувати, надолу́жити, приповня́ти, -ся. [Ніхто́ його́ не додба́є, ані розруйну́є (Шевч.). До книжо́к доклада́в він своє́ розу́мне сло́во. Хай вам бог приповня́ (Ном.)].
• Дополня́ть сыпучим телом – досипа́ти, доси́пати.
• -ять водой – долива́ти, доли́ти, долля́ти, (кипяток, борщ, водку) досипа́ти, доси́пати.
• Допо́лненный – допо́внений, доли́тий, долля́тий, (сып. телом) – доси́паний; (о книге, рукописи) з дода́тками, допо́внений. [Нове́ ви́дання, з дода́тками].
Ки́пень –
1) см. Кипято́к;
2) (пена от кипения или волнения воды) ки́пень (-пню), джерело́, жер(е)ло́. [Ру́ки бі́лі як ки́пень (Харківщ.). У го́рщику вго́ру джерело́ виска́кує (Волч. п.)].
Кипя́щий – кип’я́чий, кипля́чий. [Він тебе́ кип’я́чою смоло́ю напо́їть (Шевч.). Ви́ліз з кип’я́чого молока́ (Яворський). Кипля́ча течія́ життя́ (Кон.)]. -щая вода, см. Кипято́к.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КРУТО́Й ще різки́й [крута́я переме́на різка́ змі́на], (про яйце) накруто тве́рдо зва́рений;
крутой кипято́к, крути́й окрі́п;
круты́е пути́ (пізнання) крутосхо́ди.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кипяток – окрі́п, -ро́пу, ки́п’яток, -тку.
Вар –
1) (кипяток) окрі́п, -ро́пу;
2) (сапожный и корабельный вар) ше́вська смола́, вар, -ру.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Кипяток – окрі́п (-ро́пу).
Вода – вода́;
• в. абсорбированная – в. вбра́на, абсорбо́вана;
• в. аммиачная – в. амоніяко́ва;
• в. барометрическая – в. барометри́чна;
• в. быстрая – в. швидкові́ддя;
• в. верхняя, верховая – в. горі́шня;
• в. высокая – в. висо́ка;
• в. газовая – в. газо́ва;
• в. гидратная – в. гідра́тна;
• в. грунтовая – в. ґрунтова́;
• в. грязная – в. брудна́;
• в. дистиллированная – в. дестильо́вана;
• в. диффузионная – в. дифузі́йна;
• в. дождевая – в. дощова́, дощі́вка;
• в. дренажная – в. дрена́жна;
• в. жесткая, твердая – в. тверда́;
• в. известковая – в. вапня́на;
• в. кипящая, кипяток – окрі́п (-ро́пу);
• в. клеевая, бум. – в. клейова́;
• в. клоачная – в. клоа́чна;
• в. ключевая – в. крини́ч(а́)на;
• в. колодезная – в. коло́дязна;
• в. конденсационная – в. конденсаці́йна;
• в. кристаллизационная – в. кристалізаці́йна;
• в. ливневая – в. зливова́;
• в. минеральная – в. мінера́льна;
• в. моечная – в. ми́йна;
• в. морская – в. морська́;
• в. мыльная – в. ми́льна;
• в. мягкая – в. м’яка́;
• в. низкая – в. низька́;
• в. озерная – в. озі́рна;
• в. осмозная – в. осмо́зна;
• в. отмочная – в. розмочна́;
• в. отработанная – в. спрацьо́вана;
• в. отстаивающаяся – в. устійна́;
• в. отстоенная – в. усто́яна;
• в. питательная – в. живи́льна;
• в. питьевая – в. питна́;
• в. поверхностная – в. поверхне́ва;
• в. подземная – в. підзе́мна;
• в. подпочвенная, подземная – в. підзе́мна;
• в. полая – водопі́л (-по́лу);
• в. пресная – в. соло́дка;
• в. прессовая – в. вигнітна́;
• в. прибылая – в. прибутна́;
• в. промывная – в. промивна́;
• в. промышленная – в. промисло́ва;
• в. проточная – в. теку́ча;
• в. серная – в. сірча́на;
• в. спускная – в. зливна́;
• в. сточная – в. стічна́;
• в. стоячая (в реке) – нете́ча;
• в. сырая – в. сирова́;
• в. талая – в. та́ла;
• в. теплая – лі́тепло;
• в. фабричная – в. фабри́чна;
• в. фильтрованная – в. переці́джена;
• в. фруктовая – в. фрукто́ва, садови́нна;
• в. химически-связанная – в. хемі́чно-сполу́чена.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Дуть
• Дуй вовсю!; дуй [во все лопатки]! (разг.) – гони!; жени!; махай [на всі заставки]!; махай щосили (щодуху, чимдуж, з усієї сили)!
• Дуть водку (фам.) – дудлити (жлуктати, жлуктити, джуглити) горілку.
• Дуть в хвост и в гриву (разг.) – гнати в хвіст і в гриву; поганяти у три батоги; бити (стьобати) по конях і по голоблях.
• Дуть губы – надимати (надувати) губи; (ірон.) копилити (закопилювати) губи; (іноді зниж.) мурмоситися.
• Дуть на кипяток – дути (дмухати, часом хукати) на кип’яток (на кип’яч, на кипень, на вар, на окріп); студити кип’яток.
• И в ус не дует (разг.) – і гадки не має; і гадки й думки не має; [а] ні гадки; і вусом не веде; і за вухом не свербить.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

кипято́к окрі́п,-ро́пу див. вода́ кипя́щая
вода́ вода́,-ди́
в. аммиа́чная вода́ амо́някова (водний розчин амоняку)
в. артезиа́нская вода́ артезія́нська
в. водопрово́дная вода́ водопрові́дна [водогі́нна] (вода з водогону)
в. глуби́нная вода́ глиби́нна [підґрунтова́]
в. грунто́вая вода́ ґрунтова́
в. дистили́рованная вода́ дестильо́вана
в. диффузио́нная вода́ дифузі́йна
в. дождева́я вода́ дощова́
в. жёсткая вода́ тверда́
в. известко́вая вода́ вапно́ва [вапня́на]
в. капилля́рная вода́ капіля́рна
в. кипя́щая [кипято́к] окрі́п,-ро́пу
в. ключева́я вода́ джере́льна
в. кристаллизацио́нная вода́ кристалізаці́йна
в. мо́ечная вода́ ми́йна [промива́льна]
в. мя́гкая вода́ м’яка́
в. напо́рная вода́ напі́рна
в. обессо́леная вода́ знесо́лена
в. оборо́тная вода́ обіго́ва [циркуляці́йна]
в. отрабо́танная вода́ спрацьо́вана [зливна́]
в. охлади́тельная вода́ охоло́дна [охоло́джувальна]
в. питьева́я вода́ питна́ [для пиття́]
в. пове́рхностная вода́ поверхне́ва
в. подзе́мная вода́ підзе́мна
в. подпо́чвенная вода́ підґрунтова́
в. почве́нная вода́ ґрунтова́
в. пре́сная вода́ прі́сна
в. прото́чная вода́ прото́чна [пропливна́]
в. сбро́совая вода́ скидна́
в. сто́чная вода́ стічна́
в. умягче́нная вода́ зм’я́кшена
в. хлори́рованная вода́ хлоро́вана
в. хло́рная вода́ хло́рна (розчин хлору у воді (2,5 об. Cl2/1 об. H2O))
в. циркуляцио́нная вода́ обіго́ва [циркуляці́йна]
в. ювени́льная вода́ ювені́льна [глиби́нна]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вар, -ру –
1) вар;
2) кипяток;
3) зной, жара;
4) варка.
• На оди́н вар – на одну варку.
Ки́пень, -пню – кипяток.
Кип’ято́к, -тку́, кип’я́ч, -чу́ – кипяток.
Окрі́п, -ро́пу –
1) кипяток;
2) (раст.) укроп.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Кипяток – окрі́п (-о́пу), вар (-ру) (Г).

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Вар, -ру, м.
1) Кипятокъ.
2) Варка, количество для сваренія въ одинъ пріемъ. Вареників буде тільки на один вар. Борзен. у.
3) = Узварь. Шух. І. 144. МУЕ. І. 109.
4) Жижа изъ квашенной капусты.
5) Составъ для смазки привитыхъ деревьевъ.
6) Зной, духота. Вертаються з панщини люде потомлені і варом сояшним і тяжко́ю працею. МВ. (О. 1862. ІІІ. 43).
Ки́пень, -пню, м. Кипятокъ. Кипнем її... спарив. О. 1862. V. 85.
Кип’я́ч, -чу́, м. Кипятокъ. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Окрі́п, -ро́пу, м.
1) Кипятокъ. Вареники, мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12350.
2) Раст. Укропъ.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Кипяток — окрі́п (окро́пу).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Кипято́къ = д. Ки́пень 1.

Запропонуйте свій переклад