Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «кое-что»
Шукати «кое-что» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ко́е-что́ – де́що (де́чого, де́чому и т. д.), де́не́що (р. де́нечого), аби́-що (р. аби́-чого), де́щиця, аби́щиця (-ці), що(сь). [З ньо́го Хафи́з теж де́що позича́в для своє́ї пое́зії (Крим.). Тре́ба де́чого накупи́ть ік весі́ллю (Н.-Лев.). Попроси́в старо́го, щоби́ прині́с горі́вки, ковбаси́ і ще де́нещо до їди́ (Франко). Бу́деш там роби́ти аби́-що, – от аби́ не гуля́ти (Сл. Гр.). Хоч де́щицю я, мо́же, до́бре зна́ю (Самійл.)].
• Ко́е к чему́ – до де́чого и де́ до чого.
• Ко́е с чем – де́ з чим и з де́чим.
• Ко́е от чего́ – де́ від чо́го и від де́чого.
• Ко́е о чё́м – про де́що и де́ про що.
• Ко́е на чё́м – де́ на чому и на де́чому.
• Ко́е в чё́м – де́ в чому и в де́чому; (кое-где) поде́куди. [Впе́внитись, чи вчи́нки та ї́хні моти́ви цілко́м однако́ві, чи ті́льки поде́куди схо́жі (Наш)].
• Может быть из этого ко́е-что́ и выйдет – мо́же з цьо́го й ви́йде що(сь), мо́же що й ви́йде з цьо́го.
Кой –
1) (местоим. вопрос.) яки́й, котри́й, (редко) кий (только в им. п. м. р. ед. н.). [Якби́ не ця прокля́та горі́лка, – як і га́рно було́-б! А кий її́ ді́дько ви́гадав? (Проскур.)].
• В кои́ годы, веки – коли́-не-коли́, вряди́-годи́. Кой чорт! – де в бі́са! де в ка́та! (пров.) кий чорт! кий чо́ртів ба́тько! [Гука́ють всю́ди, що лю́ди розумні́ші нас… Кий чо́ртів ба́тько! – бре́шуть лю́ди (Глібов)]. На кой чорт! – на бі́са! на чо́рта! яко́го бі́са! на яко́го бі́са! Кой с кем, кой с чем и т. п., см. Ко́е-кто, Ко́е-что;
2) (мест. относ.), см. Кото́рый 3;
3) (частица; народн.) то; по́ки, до́ки.
• Кой тем, кой сим – то тим, то тим.
Кой-че́й, Кой-что́, см. Ко́е-че́й, Ко́е-что́.
Немно́го, нрч. – небага́то, тро́хи, (редко, зап. тро́ха), ма́ло(-що), (устар.) немно́го, (кое-что) де́що, щось, (малость) де́щиця, (не так много) не скі́льки, (маловато) о́бмаль, не гу́рт, (диал.) не з гу́рта, (перен.) ка́пля, жме́ня, дроби́нка, (зап.) дрі́бка; срв. Мно́го 1 (Не -го). [Ті́льки ба́чив, а прочита́в ду́же небага́то (Шевч.). Літерату́рних тво́рів Ле́ніна ма́ємо ду́же небага́то (Еллан). Ма́ємо й горо́дчик і пашні́ тро́хи (М. Вовч.). А згада́ймо! мо́же се́рце хоч тро́хи спочи́не (Шевч.). Та я коли́сь тро́хи пла́вав (Мирний). Я таки́ тро́хи задріма́в, щоб хоч ма́ло голові́ ле́гше було́ (Квітка). За царя́ Горо́ха, як люде́й було́ тро́ха (Номис). Лиш да́ми тро́ха кри́вляться (Франко). А Переби́йніс про́сить немно́го (Пісня). Люди́на без суспі́льства ма́ло-що спромо́жна осягну́ти (Наш). Зароби́в де́що гро́шей (Франко). Тютюну́ вкрав щось, так його́ й прогна́ли (Тесл.). Грошеня́т де́щицю прині́с (Кониськ.). Ді́ла не скі́льки (Сл. Гр.). Хоч і не скі́льки, а й На́стя бере́ во́ду (Борзенщ.). Нові́тніх оса́д іще́ тут о́бмаль (Крим.). У передмі́ськім ліску́ лю́ду о́бмаль (Крим.). Худо́бу забра́в, не гу́рт тіє́ї й худо́би було́ (Загірня). У сами́х у їх не гу́рт чого́ є (Грінч.). На сві́ті страв було́ тоді́ не гу́рт, бо м’я́сива тоді́ іще́ не ї́ли (Крим.). Писа́в горопа́ха, щоб присла́ли гро́шей, – дак і ту́т-же не з гу́рта (Борзенщ.). За старо́го Хме́ля люде́й було́ жме́ня (Номис). Стої́ть хати́на, коло не́ї жме́ня горо́да (Н.-Лев.). Зачне́ сірі́ти, так що мо́жна бу́де хоч дрі́бку ба́чити в лі́сі (Франко). Дрі́бку посто́яти і поговори́ти (Верхр.). Дрі́бку води́ в скляня́тко взяв (Яворськ.)].
• -го погодя – тро́хи зго́дом, по малі́й годи́ні. [Коли́ тро́хи зго́дом дзвоно́к: дзеле́нь-дзеле́нь (Рудч.). Коли́ по малі́й годи́ні і він прихо́дить наза́д (Новомосковщ.)].
• -го не два метра – бе́змаль (без тро́шки) (не) два ме́три; срв. Немно́гий (Без -гого).
• -го взял – небага́то поживи́вся, (грубо) поживи́вся, як пес му́хою.
• -го пользы от этого – з цьо́го небага́то кори́сти.
• -го поправился – тро́хи очу́няв (оду́жав, окли́гав).
• -го лучше, больше – не бага́то (не на бага́то, тро́хи) кра́ще, бі́льше.
• Ещё -го и конец – ще тро́хи та й край.
I. Не́что, мест. неопр. – щось, (кое-что) де́що, (как сщ.) де́щиця. [Я ма́ю сказа́ти вам щось (де́що) (Київ). Мо́же в цій кни́жці є щось пу́тнє (Кандід). Я ма́ю де́що бра́тові пересла́ти (М. Вовч.). Ми хо́чемо розказа́ти де́щицю про мі́сяць (Дещо)].
• -то весьма удивительное – щось ве́льми ди́вне.
• -то невообразимое – щось неуявле́нне.
• -то поразительное – щось разю́че, (невероятное) щось неймові́рне.
• Взгляд и -то – по́гляд і де́що.
• -то иное – що (щось) и́нше. [Ра́дить йому́ зо́всім що и́нше, ніж до́сі пра́вив (Кониськ.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Что, местоим. –
1) (относит. и вопросит.) що (р. чого, д. чому, зн. що, ор. чим., м. (на) чому і (на) чім;
2) (оносит., который) що, який;
3) (при сопоставлении нескольких предложений, одно…, другое…, третье….);
4) (вопросит. и относит., как) як;
4) (вопросит. и оносит., сколько) скільки, (рідко) що;
6) (кое-что, что-нибудь) дещо, що, щось, що-небудь;
7) (вопросит., почему) чого, чому; (с какой целью) для чого, навіщо, нащо;
8) та що там:
• а вам-то что? (разг.) – а що вам до того?;
• а что? – а хіба що?; (иногда) або що?;
• возможно, что и получится – можливо (може), що й (щось і, що-небудь і, дещо й) вийде;
• вот что – он що;
• во что бы то ни стало – за всяку ціну;
• до чего он умён, хорош… – який він розумний, гарний…;
• до чего ты мне надоел! – як ти мені обрид (набрид)!;
• если что – коли що (щось);
• за что – за що; за віщо;
• к чему это? – навіщо (нащо) це?; до чого це?;
• на что [уж] (разг.) – уже ж який, яка, яке, які (перед сущ. или прил.), уже ж як (перед нар. или гл.);
• не́ за что – нема за що́;
• не к чему – нема до чого; не маєш, не має… до чого; ні до чого; (в значении «ничего») нема (немає) чого (нічого);
• ни во что ставить кого – ні за що (за ніщо, за нізащо) мати кого; зовсім (аж ніяк) не поважати (не шанувати) кого; (иногда разг. фиг.) не мати кого й за устілку;
• ни за что [на свете] – нізащо [в світі]; ніколи в світі (ні в світі);
• ни за что [ни про что] (разг.) – ні за що [ні про що]; (у значении «ни с того ни с сего» фиг. еще) ні сіло ні впало;
• ни к чему – ні до чого; нінащо;
• ни с чем уйти, вернуться… – ні з чим піти, вернутися… (иногда разг. фиг.) облизня піймати (ухопити, з’їсти); ухопити шилом патоки;
• тут что-то не так – тут щось не те (не так); (насм.) тут щось не до шмиги;
• уж на что… – уже ж який, яка, яке, які…;
• хоть бы что кому – хоч би що кому;
• что бы ни… – хоч [би] що…; (иногда) будь-що…;
• что в этом проку? – яка з цього (з того) користь?; який з цього (з того) пожиток?;
• что (есть) мочи – щосили; чимдуж;
• что за вечер! – який (що за) вечір!;
• что и говорить – що й казати;
• что касается меня – щодо мене; як на мене;
• что касается этого вопроса – щодо цієї справи;
• что ли – чи що; абощо; хіба;
• что ни говорите, а… – хоч і що кажіть, а…;
• что нужды? – яка потреба?; навіщо (нащо)?;
• что пользы? – яка користь?;
• что случилось – що трапилось (сталось)?;
• что с тобой? – що тобі [таке]?; що з тобою?;
• что толку? – яка рація?
[— Бо все тоді нінащо. Будинки, і вулиці, і телевізори… не було б нічого (С.Павличко, перекл. В.Ґолдінґ). — Ось, — тицьнула пальцем. — Ага, он воно що! — мовив Зафод. — Що? — запитала вона. — Що — «що»? (О.Антомонов, перекл. А.Дуґласа)].
 Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МЕ́ЛОЧЬ (гроші) ще дрібняки́; (дрібниця) аби́щиця;
по мелочам дрібни́ми по́рціями, тро́хи то́го, тро́хи сьо́го;
должа́ть по мелочам боргува́ти щось тут, щось там /тро́хи тут, тро́хи там/;
по мелочи (збирати) дрібни́чками, (назбирати) вся́ких дрібни́ць, (починати) з дрібни́ць;
ко́е-что по мелочи те́є-се́є;
ко́е-чего́ по мелочи то́го-сьо́го, тро́хи то́го, тро́хи сьо́го;
мелочи жи́зни усе́ дрібне́, про́за життя́;
вы́ше мелочей жи́зни над усе́ дрібне́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кое-что – де́що.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Кое-где – подекуди; де-не-де. Кое-как – абияк; як-небудь. Кое-когда – деколи; коли-не-коли. Кое-кто – дехто. Кое-что – дещо. Кое-куда – декуди; абикуди.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Шоло́пати, -паю –
1) (об утках) есть зерно;
2) шуршать, шелестеть;
3) рыться в чем, перебирать что;
4) кое-что понимать, соображать.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Аби́ и аби́-б, сз.
1) Дабы, чтобы, лишь-бы. Я гроші дам, аби він зробив. Аби люде, а піп буде. Посл. Аби день до вечора. Лишь-бы день прошелъ. Я то зроблю, аби б було, як ви кажете. Аби́-м, аби́-х. Чтобы, пусть. Аби-м так здоров був! Аби-х так жила! (Божба). Ogon. 157, 7. Вх. Зн. 1.
2) Аби́-де. Гдѣ бы то ни было, гдѣ-нибудь, гдѣ попало. Та я аби-де захропу.
3) Аби́-коли. Когда-нибудь, когда-бы то ни было. В Лубенщині... на дощ викидають помело і кочерги і викидають не тільки весною, а і аби-коли. Ном. с. 282, № 576.
4) Аби́-куди. Куда-нибудь, куда-бы то ни было, куда попало. Неси сміття аби-куди!
5) Аби́-то. Лишь-бы, какъ-нибудь, такъ себѣ, шутя. Він усе робить аби-то.
6) Аби́-хто. Кто-нибудь, который-нибудь, всякій. Та це і аби-хто зробить. Побить, то й аби хто знайдеться, — от инше діло пожалувать. Ном. № 4072.
7) Аби́-чий. Чей-нибудь, чей-бы то ни было. Оттак чини, як я чиню, люби дочку аби-чию: хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Шевч. 183.
8) Аби́-що. Что-нибудь, кое-что, что-бы то ни было. Та будеш там робити аби-що, — от, аби не гуляти. Нехай тобі аби-що! А чтобъ тебѣ! Ном. № 3257. Иногда употребляется какъ существительное въ значеніи: малозначительная вещь, негодная вещь, человѣкъ, не заслуживающій вниманія, уваженія. Дав таке аби-що, — тільки на смітник викинути! От, якесь аби-що! а величається мов яка цяця!
9) Аби́-як. Какъ-нибудь, какъ попало. Одружись! Чому ні? — А тому ні, каже Гриць, що любої пари не знайшов, а побратись аби-як не гоже. МВ. І. 64. Ти все робиш тільки аби-як.
10) Аби́-який. Какой-нибудь, какой попало. Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак. Котл. Ен. VI. 44.
11) Съ отрицаніемъ эти выраженія принимаютъ значеніе чего-то важнаго, не зауряднаго, напр.: Це чоловік не аби́-який, т. е. не изъ заурядныхъ. Це зовсім не аби-що, щоб про його так казати. Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не аби-що він. Гліб. 82.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ко́е-гдѣ́ = де́-де, де-не-де́, де-не-де́сь, поде́куди, місця́ми, місти́ною. — А блїдий місяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав. К. Ш. — Усе небо похмарило, де-де блищать зорі. С. Аф. — А там із року на рік стала подекуди пробивать ся трава, став рости де-не-десь шелюг. н. о. — Жито місцями посходило. — Коё-како́й = яки́й не́будь, аби́-яки́й, сяки́й-таки́й, яки́й-таки́й. — З його не аби-який чоловік вийде. — Сякий-такий панок, а про людей душа добряча. Кн. — Ко́е-какъ = аби́-як, як не́будь, сяк-та́к, так-ся́к. – Зробив аби-як. — Узяв сокиру, тай полагодив аби-як. С. Аф. — Сяк-так на косяк, аби не по людськи. н. пр. — Ко́е-когда́ = коли́ не коли́, де-коли́, в ряди́-годи́. — Зовсїм не пъю горілки, хіба де-коли у сьвято. С. Аф. — І слїпа курка де-коли знайде зерня. н. пр. — Ко́е-кто = де́-хто, хто́сь. — У нас нїхто не бува, хіба коли не коли де-хто прийде. — Кое-куда́ = де-куди́, аби́ куди́. — Мінї хоч аби куди, аби в хату, та на піч. Кн. — Ко́е-что, коё-что = де́-що, аби́-що, де́щиця, аби́щиця, щось. — Піду я, то може де-що зароблю. н. к. — Треба б робить де-що, так рука болить. С. Аф. — Позбірала дещицю, тай до міста. Кн. — Ко́е-чего́ = де-чого́, аби́-чого́. — Багатий ? — Багато де-чого не має. н. пр. — Йому хоч трохи, та мняса, мінї хоч аби-чого, та багато. Кн.

Запропонуйте свій переклад