Знайдено 13 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Любова́ться чем, на что – любува́ти, -ся, милува́ти, -ся ким, чим, на ко́го, на що, в чо́му, з чо́го, (сильнее: есть глазами) па́сти очи́ма що. [Любу́є садка́ми (М. Вовч.). Любу́є квітка́ми (Грінч.). Любу́йся, як Дідо́на сто́гне (Котл.). Любу́є на зе́млю, що як пи́санка красу́ється (Мирн.). Любу́ється з свого́ вчи́нку (Єфр.). Милува́тися на красу́ мо́ря (Леонт.). Милу́ється красо́ю світово́ю (Мирн.)]. |
Милова́ться –
1) (взаимн. з.) милува́тися, голу́битися з ким. [Цілува́лись, милува́лись (Метл.)]; 2) (ср. з.) милува́тися, любува́тися ким, чим; срв. Любова́ться. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ЛЮБОВА́ТЬСЯ (чим) ще чарува́тися, забут. любува́ти з чого /на що/; любу́ющийся що /мн. хто/ милу́ється тощо, милува́льник, зами́луваний, замило́ваний, зачудо́ваний, зачаро́ваний, зади́влений на що. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Любоваться – милува́тися, -лу́юся, -лу́єшся. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Любоваться
• Любоваться кем, чем – милуватися (любувати(ся)) ким, чим, на кого, на що (зрідка з кого, з чого). |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Любува́ти –
1) кого – любить, ласкать, осыпать любовными ласками; 2) выбирать по вкусу; 3) на кого – любоваться кем. |
Любува́тися (на ко́го, ким, з ко́го) – любоваться. |
Милува́тися –
1) кого́ – ласкать друг друга; 2) на ко́го, ким – любоваться. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Любува́ти, -бу́ю, -єш, гл.
1) — кого́. Любить; ласкать, осыпать любовными ласками. Чужі жонки любувати. Вх. Уг. 251. Мій миленький іде тихою ходою з инчою милою, він її цілує, він її любує, а на мене, молоденьку, нагайку готує. Чуб. V. 621. На що люба любувала, з броду воду вибірала, кацарівно? ЗОЮР. II. 15. 2) Выбирать по вкусу. Любує кобилу. Лебед. у. 3) — на. Любоваться. Лубує на землю, що як писанка красується. Мир. ХРВ. 354. Любував на вола. |
Любува́тися, -бу́юся, -єшся, гл. Любоваться. О пуцьверинку Купидоне, любуйся, як Дідона стогне. Котл. Ен. І. 36. |
Милува́тися, -лу́юся, -єшся, гл.
1) Ласкать другъ друга. Вони собі цілувались, цілувались, милувались. Мет. 25. 2) Любоваться. Знайшла очима свого сина і милувалась ним. Левиц. І. 269. Милувався такою вродливою красою. Мир. ХРВ. 61. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 
*Горцува́тися, -цуюся, -єшся, гл. Любоваться. Горцува́тися красо́ю. Любоваться красотой. Чайк. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Любова́ться = любова́ти, ся, милува́ти ся. — Любую не налюбую з сього роскішного краєвиду. Кн. — Багатий вийшов — любовав тим, що він такий багатирь, що йому орють і сїють, а він тільки дивить ся — любує. н. к. — Царівна підпила стрілку, любує. н. к. — Він милував ся тїєю молодою парою. Лев. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)