Знайдено 16 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Гото́вый – гото́вий, гото́в (ум. готове́нький), нагото́влений, зла́годжений, злашто́ваний, зла́джений [Магази́н (крамни́ця) гото́вого о́дягу], (о лицах) – гото́вий, нагото́влений до чо́го, на що = приготовившийся к чему-л.). [На це тре́ба гото́вим бу́ти (Єфр.). Аби він губу́ розтули́в, – всі вже нагото́влені смія́тися (Крим.)]; (согласный, склонный) гото́вий на що, охо́чий, ладе́н (-дна́, -дне́), рад, радні́ший. [Це залюбки́ ладе́н зроби́ти я. Радні́ший ці́лу дни́ну жартува́ти (Крим.)]. • От души гото́в всё сделать для вас – радні́ший душе́ю все для вас зроби́ти. • Быть нагото́ве – бу́ти напогото́ві. • Г-вый к услугам – гото́вий до послу́ги (до по́слуг). • Гото́в (пьян вдребезги) – п’яні́сінький, по́вний. |
Нагото́ве, нрч. – напогото́ві, (редко) на(в)гото́ві. [Неха́й сидя́ть напогото́ві і ждуть мого́ прика́зу (Тобіл.). Приї́дуть го́сті, – вона́ напогото́ві (М. Вовч.)]. |
Держа́ть, -ся, де́рживать, -ся – держа́ти, -ся, трима́ти, -ся. [Вона́ держи́ть мою́ ру́ку. А він – держи́ться мене́, як сліпи́й повода́таря. Як соба́ка стері́г ха́ту, то його́ й трима́ли]. • Держа́ть себя – держа́ти себе́, пово́дитися, трима́тися. [Люби́ла чепури́тися й держа́ла себе́ ду́же чи́сто. До́вго він навча́в їх, як ма́ють пово́дитися в гости́ні (Крим.). Трима́лася ду́же такто́вно]. • Важно, гордо держа́ть себя – пово́дитися пи́шно, пиша́тися, гонорува́ти, -ся, зго́рда трима́тися, (насмешл.) пиндю́читися. [Так-то вже гонору́є: про́стому чолові́кові і руки́ не пода́сть]. • Держа́ть кого в руках, в своей власти – ма́ти (держа́ти, трима́ти) кого́ в ла́пах, у жме́ні, в кулаці́. • Держа́ть наготове – держа́ти напогото́ві, насторожи́ти що. [Гайдама́ка стої́ть, насторожи́вши спи́са]. • Держа́ть правее – бра́ти цабе́, право́руч. • Д. левее – бра́ти цоб (соб), ліво́руч. • Держа́ть временно – переде́ржувати кого́, що. • Держа́ть чью сторону – держа́ти (тягти́) ру́ку за ким, стоя́ти за ким, за ко́го. • Держа́ться вместе – гу́рту (ку́пи) трима́тися, ку́питися. • Держа́ться за одно – трима́ти з ким, в оди́н гуж тягти́ з ким. • Держа́ть слово – доде́ржувати сло́ва, бу́ти кріпки́м на сло́во. • Держа́ться твёрдо, стойко – кріпи́тися. [Кріпи́ться, як ди́ня на моро́зі]. • Держа́ть в памяти – в тя́мці ма́ти. • Держа́ться своего – не ки́дати(ся) свого́, доде́ржувати свого́. • Держа́ться на стороже, на чеку – ма́тися на ба́чності, бу́ти сто́рожко з ким. • Де́ржанный – де́ржаний, три́маний. |
Наостре́, нрч. – наголо́; (наготове) напогото́ві; срв. Наголо́ 1. |
Начеку́, нрч. –
1) напогото́ві; см. Нагото́ве. • Быть -ку – бу́ти напогото́ві; 2) быть -ку́, см. Настороже́ (Быть -же́). |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Наготове – напогото́ві. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 
Готовый – готовий; наготовлений; злагоджений; зладжений; влаштований; (огласный, склонный) – готовий на що; охочий; ладен; радий; радніший. Готовый к услугам – готовий до послуг, до послуги. Быть готовым, наготове – бути напоготові.(Я) все готов (для вас) сделать – (я) радніший все (для вас) зробити. Готовые деньги – готівка. |
Держать, -ся – тримати, -ся; держати, -ся. Держать себя – поводитися; триматися. Держать экзамен – складати іспит. Держать наготове – тримати, держати напоготові. Временно держать у себя – передержувати кого, що. Держать пари – закладатися; битися об заклад іти, заходити в заклад. Держаться вместе – гурту, купи триматися; купитися. Держаться за одно – тримати за ким; в один гуж тягти з ким. Держаться стойко, твердо – міцно триматися, кріпитися. Держаться на стороже – матися на бачності; бути сторожко з ким. Держаться своего – додержувати свого; не видати, -ся свого. Держать слово – см. Слово. Держать в ежовых рукавицах – в тісних руках держати. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Нагото́ві, нар. – наготове. |
Напогото́ві, нар. – наготове. |
Нащу́лювати, нащу́лити, нащу́рювати, нащу́рити – настораживать, насторожить. • Нащу́рити ву́ха – быть наготове. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Нагото́ві, нар. Наготовѣ. Стояла постеля наготові для проїзжих панів. Стор. |
Напогото́ві, нар. Наготовѣ, въ готовности. Приїдуть гості — вона на поготові, привітає їх. МВ. (О. 1862. III. 41). У Бога все напоготові. Ном. № 22. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 
I. Гара́зд, нар. *6) Восклицание, лозунг: Держись, будь наготове! |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Нагото́вѣ = вгото́ві, напогото́ві. С. Л. — Гляди, щоб усе було напоготові. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)