Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 38 статей
Запропонувати свій переклад для «настойчиво»
Шукати «настойчиво» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Насто́йчиво, нрч. – (энергично, твёрдо) завзя́то, (упорно) упе́рто, (упорно, настоятельно) притьмо́м, (неотступно) невідсту́пно, напосі́дливо, насті́йливо, (навязчиво) невідче́пно, (назойливо) насти́рливо, насти́рно, нава́жливо, навра́тливо. [Впевня́єте завзя́то, та хто-ж пові́рить вам? (Самійл.). «Ма́ю по́вне пра́во», – упе́рто сказа́в він собі́ за́друге (Крим.). Верзе́ притьмо́м, що… (Гул.-Артем.). Си́лувався зде́ржати щось, що притьмо́м ри́нуло з сере́дини (Черкас.). Притьмо́м про́сить (Квітка). Заздалегі́дь, напосі́дливо, збира́лися на свої́й си́лі (Рідний Край). Усе́ часті́ш, усе́ напосі́дливіше й ду́жче прорива́лася яка́сь, що за са́му ду́шу бра́ла, но́та (Корол.). Споча́тку ти́хо, мля́во, по́тім гли́бше, насти́рливіше (ср. ст.) (цілува́ла його́) (В. Підмог.). Життя́ насти́рливо вимага́є свого́ (М. Грінч.)].
• -во браться, взяться за что – завзя́то (упе́рто) бра́тися до чо́го, за(по)взя́тися на що, (пров.) наповра́титися. [Бува́ло, як на що заві́зьметься, то все поста́вить на свої́м (Франко). Якби́ наповра́тився, то діста́в-би землі́ (Липовеч.)].
• -во стремиться к своей цели – упе́рто йти (простува́ти, прямува́ти) до своє́ї мети́.
• -во требовать – притьмо́м (упе́рто, напосі́дливо, нава́жливо) вимага́ти.
Взя́ться – узя́тися.
• В. за руки – побра́тися за ру́ки, зчепи́ти ру́ки.
• В. за что – ста́ти, вхопи́тися, приступи́тися до чо́го, заходи́тися ко́ло чо́го. [Як до чо́го став – уся́ душа́ його́ в робо́ті (М. Вовч.)].
• В. энергично, настойчиво – завзя́тися на що, прихопи́тися до чо́го.
• В. за дело – взя́тися (ста́ти) до робо́ти. [До чужо́ї робо́ти взявсь].
• В. сделать что – підня́тися зроби́ти. [Підня́вся він це ді́ло зроби́ти за-для грома́ди].
• Откуда ни возьмись – де (не) взявсь.
• Откуда ни возьмё́тся – де не ви́рветься, ви́дереться, ві́зьметься, ви́скіпається.
Выпра́шивать, вы́просить – випро́хувати, ви́прохати, ви́просити; (униженно) шапкува́ти; (божьим именем) розбогара́дити що, збогара́дитися чого́. [Чи не збогара́джуся у вас пшінця́?]; (милостыню) же́бра́ти, ви́жебрати, злида́рити; (настойчиво) домогти́ся. [Поки було́ домо́жемось молока́ у па́ні].
• Вы́прошенный – про́ханий, ви́проханий, ви́жебраний.
Выспра́шивать, вы́спросить – випи́тувати, ви́питати що у ко́го, виві́дувати, ви́відати що у ко́го, допи́туватися, допита́тися чого́ у ко́го; (настойчиво) настава́ти на ко́го (Л. Укр.).
• Выспра́шиваемый – випи́туваний, виві́дуваний.
• Вы́спрошенный – ви́питаний, ви́віданий.
Напо́ристо, нрч. –
1) напо́ристо, напо́рливо, нати́сливо;
2) см. Насто́йчиво.
Настоя́тельно, нрч. – пи́льно, нага́льно, притьмо́м, (крайне) ко́нче; (хоть караул) про́бі, аж про́бі, аж ґвалт; см. ещё Насто́йчиво. [Мені́ пи́льно тре́ба його́ поба́чити (Харківщ.). Хтось мене́ нага́льно кли́че, хтось мене́ бажа́є пратьмо́м поба́чити (Крим.). Притьмо́м про́сить (Квітка). Притьмо́м наказа́в йому́, щоб він ї́хав (Кониськ.). А Саліє́нчисі аж ґвалт потрі́бні гро́ші (Крим.)].
• -но прошу вас – проха́ю вас пи́льно.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Втюхивать, втюхать, разг.-сниж. – (навязывать свою точку зрения, идею; настойчиво пытаться продать что-либо, рус.) втюхувати, втюхати; втелющувати, втелющити, впихати, упхати.
[Україна потроху повертається в європейський контекст. Але це відбувається аж ніяк не зусиллями держави, яка на міжнародних акціях, таких, наприклад, як Франкфуртський книжковий ярмарок, продовжує втюхувати світові совдепівсько-шароварний образ країни (Діана Дуцик). Тоді більшість чернігівців жила ще за стандартами «будівників комунізму», але більш спритні створювали кооперативи, вчилися «втюхувати» покупцю товар з Малої Арнаутської, як найкращий «фірмовий» ексклюзив, приховувати від держави прибутки — тобто «крутилися» як могли (Марина Кордик). — Тоді я взагалі нічого не збагну,— мовив Джельсоміно.— Спершу крамар захотів мені втелющити чорнило замість хліба, тепер оцей кіт із собачою кличкою… (І.Корунець, перекл. Дж.Родарі)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НАСТО́ЙЧИВО ще насти́рливо, насти́рно, навра́тливо, образ. як Колу́мб до Аме́рики; (вимагати) упе́рто;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Настойчиво – невідсту́пно, насти́рливо, притьмо́м.
Требовать –
1) (настойчиво просить) вимага́ти, -га́ю, -га́єш, допевня́тися, -ня́юся, -ня́єшся, доправля́тися, -ля́юся, -ля́єшся (чого́);
2) (нуждаться) потребува́ти, -бу́ю, -бу́єш; на это требуется много времени – на це тре́ба бага́то ча́су, це вимага́є бага́то ча́су;
3) (звать) кли́кати, -чу, -чеш (кого́); его требуют в город – його́ кли́чуть до мі́ста.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Настойчиво – дуже; уперто; настирливо. Крайне настойчиво – невідступно. Настойчиво просить – см. Просить.
Просить – просити; прохати. Убедительно, настойчиво просить – дуже просити; (умолять) – благати. Просить пожаловать – просити прибути.
Требовать – вимагати; (нуждаться в чем) – потребувати чого. Требуется – треба. Потребует много времени – візьме багато часу. Дело требует рассмотрения – справу треба розглянути. Требовать настойчиво – уперто вимагати.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Настойчиво
• Настойчиво браться, взяться за это – завзято (наполегливо, уперто) братися, узятися до чого.
• Настойчиво стремиться к своей цели – уперто йти (простувати, прямувати) до своєї мети.
• Настойчиво требовать – притьмом (наполегливо, уперто, напосідливо, настійно) вимагати.
Взяться
• Взялся за гуж — не говори, что не дюж – коли взявсь за гуж, не кажи, що не дуж. Пр. Не дуж — не берись за гуж. Пр. Засунув шию в ярмо, то й вези (то й тягни, то треба й везти, то треба й тягти). Пр. Коли запрігся, то й тягни (вези). Пр. Бачили очі, що купували — їжте, хоч повилазьте. Пр.
• Взяться делать, сделать что – узятися до чого, робити, зробити що; узятися (вхопитися) робити, зробити що; заходитися робити, зробити що, коло чого; піднятися до чого, робити, зробити що. [Гарної осінньої днини взялися молодиці до конопель… Дніпрова Чайка.]
• Взяться за кого – узятися до кого, за кого; заходитися коло кого. [А що, коли б не тільки збиратися, — сказав я, — та не тільки журнали читати, а підпалити дідича для початку, а тоді вже й коло Косована заходиться. Муратов.]
• Взяться за руки – взятися (побратися, забратися, позабиратися) за руки; зачепити руки (рука з рукою, руки з руками); зчепитися (позчіплюватися) руками. [Побравшися за руки, дівчата перебігли вулицю. Христенко.]
• Взяться за ум – за розум (до розуму) узятися; прийти у розум (до розуму); схаменутися (отямитися).
• Взяться за что (за работу, за дело…) – узятися до чого (чого, зрідка за що); заходитися коло чого; стати до чого. [Після війни ми скинули шинелі, Взялися знов до мирних наших справ. Нехода.]
• Взяться энергично, настойчиво, поспешно за что-либо – завзятися що робити; прихопитися (прихватитися, ухопитися) до чого, робити що. [Шпарко прихопилась прясти… Лебединець, перекл. з Реймонта.]
• [Давайте] возьмёмся за дело, делать что – візьмімося до діла (до роботи, до праці), робити що; нум(о) до праці (до роботи, до діла), робити що; ставаймо до праці (до роботи, до діла), робити що. [Ой нене сум! Нум плакать, нум! Українка. Нум гуртом співать! Глібов.]
• [Давайте] возьмёмся за что – візьмімося до чого, за що; нум(о) до чого, за що. [Гей нум, братці, одностайно Візьмімось до зброї. Н. п.]
• Круто взяться за кого, за что – добре (прикро) заходитися коло кого, коло чого; (образн.) з короткими гужами взятися до кого, до чого; з короткими гужами заходитися коло кого, коло чого.
• Откуда вы (они…) взялись? – звідки (звідкіля, звідкіль, де) [це] ви (вони…) узялися (вискіпалися)?
• Откуда ни возьмись – де [не] взявся(-лась, -лось); аж ось і; коли це; звідкись (не знати звідки, казна-звідки) узявся. [Подув, де не взявся, вітерець холодком… Васильченко.]
• Откуда ни возьмётся – де [не] візьметься (вирветься, вискіпається).
Требовать
• Требовать настойчиво – настійно вимагати (правити); (розм. фіг. іноді) приставати з короткими гужами.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Наупо́рно, нар. – настойчиво.
Пе́рти, пру, преш –
1) переть, напирать, гнать;
2) настойчиво двигаться, итти вперед;
3) выпирать, выпереть.
Пра́вити, -влю, -виш –
1) говорить, твердить;
2) своє, своєї, свого – настойчиво повторять, настаивать;
2) з кого – требовать, взыскивать;
3) за що – спрашивать цену, запрашивать.
• Пра́вить, як за ба́тька – так дорого.
4) служить церковную службу;
5) за що – служить чем;
6) выправлять;
7) ким – управлять;
8) делать;
пра́витися –
1) до кого, чого – направляться;
2) возиться, хлопотать;
3) за ко́го – исправлять должность чью;
4) служиться (о церковн. служении);
5) на ко́го – судиться, искать за обиду, жаловаться;
6) поправляться.
При́кро, нар. –
1) неприятно, горько, досадно;
2) тяжело, трудно;
3) круто;
4) крайне, резко.
• При́кро од руба́ти, одрі́зати – гладко, близко к корню отрубить, отрезать.
5) усердно, горячо;
6) очень сильно;
7) совершенно.
• При́кро диви́тися – смотреть не сводя глаз, настойчиво.
Притьмо́м, притьма́, нар. –
1) безотлагательно, как можно скорее, мигом;
2) очень сильно, настойчиво;
3) совершенно, окончательно;
4) как раз, непременно;
5) окончательно, решительно;
6) наверное.
Училя́питися, -плюся –
1) вцепиться, взяться настойчиво;
2) зарядить.
Шку́ра, шкі́ра –
1) шкура, кожа.
• В одну́ шку́ру – крайне настойчиво (хотеть, добиваться чего);
2) (бранное) стерва.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Настойчиво – упе́рто, доле́гливо (Н); (очень) – ду́же; требовать настойчиво – упе́рто, доле́гливо вимага́ти.
Просить, попросить – проха́ти, попроха́ти, просити, попросити; п. извинения – проха́ти вибачити, перепро́шувати, перепросити; п. настойчиво – ду́же просити; п. у кого совета – просити чиє́ї пора́ди; просят не курить – про́сять не палити; просят не шуметь – про́сять не гомоні́ти.
Требовать, потребовать –
1) (что от кого) – вимага́ти, поча́ти вимага́ти, поста́вити вимо́гу, допомина́тися, доправлятися чого́ від ко́го, пра́вити що з ко́го; (чего) – домага́тися, вимага́ти чого́; т. долги – пра́вити (справляти, виправляти) довги; потребовать долг – (поча́ти) пра́вити довг; потребовать зарплату – (поча́ти) вимага́ти платню; т. исполнения – вимага́ти виконати, вимага́ти, щоб виконали; потребовать исполнения – зажада́ти, щоб виконали; т. настойчиво – домага́тися, допомина́тися, упе́рто вимага́ти; потребовать настойчиво – (поча́ти) упе́рто вимага́ти, домага́тися; т. объяснений – вимага́ти пояснень, вимага́ти пояснити; потребовать объяснений – зажада́ти пояснень; т. по суду – пра́вити, виправляти судо́м; потребовать прав – заявити вимо́гу, щоб дали прав;
2) (нуждаться в чем) – потребува́ти чого́; дом -ет капитального ремонта – будинок тре́ба ґрунто́вно попра́вити, будинок потребу́є ґрунто́вної попра́ви, будинкові потрі́бна ґрунто́вна попра́ва; дело -ет рассмотрения – спра́ву тре́ба розглянути; по делу -ются письменные доказательства – спра́ва потребу́є до́водів на письмі́ (письмо́вих до́водів); это -ет много времени – на це тре́ба бага́то ча́су́, це забира́є бага́то часу́; это потребует много времени – це ві́зьме бага́то ча́су́, на це тре́ба бу́де бага́то ча́су; это потребует много средств – це ду́же до́рого ста́не, це потребува́тиме бага́то гро́шей, на це тре́ба бу́де бага́то гро́шей;
3) (вызывать, вызвать кого) – кликати, покликати, виклика́ти, викликати кого́; т. к суду – кликати до суду́, тягти до су́ду́, позива́ти; его -ют в Харьков – його кличуть, виклика́ють до Ха́ркова; по делу -ют в суд свидетелей – у спра́ві виклика́ють до су́ду́ сві́дків.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гуж, -жа́, м.
1) Гужъ. Ремень для прикрѣпленія оглобли къ хомуту. Вас. 159. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11015. Приста́ти з коро́ткими гужа́ми. Требовать настойчиво. Ном. № 3439.
Домога́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. домогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл. Требовать, добиваться, добиться, настойчиво просить. Поки було доможемось молока у пана, або тарані, то краще сами собі купимо. Лебедин. у.
Лебеді́ти, -джу́, -ди́ш, гл.
1) Настойчиво и слезливо просить, клянчить.
2) Напѣвать, пѣть. Зачав пісню лебедіти слізними словами. Млак. 92.
Наупо́рно, нар. Настойчиво. Хочу оце іти наупорно, свого не попущу ні за що. Павлогр. у.
Пра́вити, -влю, -виш, гл.
1) Говорить, твердить, настойчиво повторять, настаивать. Я йому кажу одно, а він своє править. Радом. у. Там що йому не толкуй, а він своє править. Лебед. у.
2) Требовать, взыскивать. Правити долг. Ніхто не прийде править проценту. Рудч. Ск. II. 26. Півник уп’ять пішов править жорна: кукуріку! оддай, пане, жорна! Рудч. Ск. І. 38.
3) Спрашивать извѣстную цѣну, запрашивать. А вона тільки й правила штирі злотих за нього. Умань. Пра́вить, як за ба́тька. — такъ дорого.
4) Служить (церковную службу). Шевч. 234. Молебні день-у-день Спасителеві править.
5) — за що. Служить чѣмъ.
7) Выправлять. Буде він знати, де козам роги правлють. Богодух. у.
6) Управлять. Гляди, щоб добре народом правив. Рудч. Ск. II. 163. Владично правиш ти народом. К. Псал. 204.
8) Дѣлать. Будеме правити із Мар’ї невісту. Гол. IV. Пра́вити гніздо́. Дѣлать гнѣздо. Вх. Уг. 262.
Притьмо́м, нар.
1) Безотлагательно, какъ можно скорѣе. Притьмом треба грошей. Кв. Щоб притьмом було зроблено. Черк. у. Злякалась миша та притьмом поміж травою, лопушком з переполоху почухрала. Гліб.
2) Очень, сильно, настойчиво. А їсти притьмом хочеться. Котл. МЧ. 458. Ледві ноги волочить, піт із неї так і тече, притьмом просить музику: «Та годі бо, дядьку!» Кв. Тепер ти бачиш сам, що мокрим він рядном напався на тебе і знай верзе притьмом, що... Г.-Арт. (О. 1861. III. 83).
3) Совершенно, окончательно, рѣшительно, какъ разъ, непремѣнно. Хоч притьмом винен, — каже: ні! Притьмом лежить, каже — стоїть. НВолын. у. Притьмом прибрав у свої руки. Стор. МПр. 146. Притьмом у сій порі прийшов, ні, каже, опізнився. НВолын. у. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, все випада таки Рябка притьмом побить. Г.-Арт. (О. 1861. III. 85). Коли люде косять, заробляють, — йому притьмом у шинок треба йти. Г. Барв. 286.
4) Окончательно, рѣшительно; навѣрное. Нехай скаже притьмом. НВолын. у. А тут я притьмом знаю, шо не він тут був. Уман. у.
Прова́дити, -джу, -диш, гл.
1) Вести, везти. О. 1862. IX. 110. А куди Бог провадить? Св. Л. 8. — життя́. Вести жизнь. Життя провадить собаче. Ном. № 2114.
2) Дѣлать. Провадили ми наше діло в благодатній тихості. К. ХП. 10. 31. Доставлять. Аж з Рейну і Угорщини бочками провадили рейнське і усякі напитки. Стор. МПр. 67.
4) Твердить, настойчиво говорить одно и то-же. Мудрець же физику провадив. Котл. Ен. III. 53. Перша каже: у небоги пристрітні уроки; друга плеще: їй завійна всунулася в боки; третя лихо зве уразом і провадить зілля: росторопшу, то хвилівник і друге безділля. Мкр. Н. 4. Прова́дити на вербі́ гру́ші. Разсказывать небылицы. — не знать що. Нести вздоръ. Не знать що провадять!... То вигадки бабські! К. Досв. 79.
Укленя́ти, -ня́ю, -єш, гл.
1) Настойчиво упрашивать, заклинать. Екат. у. (Залюб.).
2) Упрекать. Вона його вкленяла, як почула, що він так зробив. Екат. у. (Залюб).
Училя́питися, -плюся, -пишся, гл. Взяться настойчиво; зарядить. Ото, вчиляпився до теї роботи — нема йому й перестання. НВолын. у. Добре учеляпився дощ, нема йому перестання. НВолын. у.
Шку́ра, -ри, ж.
1) Шкура, кожа. З одчого вола двох шкур не деруть. Ном. № 7472. Пошився в собачу шкуру. Ном. № 2910. Жвавий, аж шкура на ньому говорить. Ном. № 5764. В одну́ шку́ру. Крайне настойчиво (хотѣть, добиваться чего). Чіпка розвередувався: «Їсти та й їсти, бабо!» В одну шкуру: «їсти!» Мир. ХРВ. 33. Затялись в одну шкуру: давай рощот! — і дав. Мир. ХРВ. 259.
2) Бранное: женщина легкаго поведенія. Ум. Шку́рка, шку́рочка.
Щі́льно, нар.
1) Плотно, не оставляя скважинъ, промежутковъ; въ обхватъ. А зачини двері, да щоб щільно. Грин. II. 8. Ополудні гребли сіно і в вилочки клали щільно. Мет. 315. Чобіт щільно на нозі. НВолын. у.
2) Настойчиво, усердно, неотвязно. Як присікавсь щільно, так він і признавсь. Черк. у. А візьмись за його щільніш, — зараз признається. Черк. у. Щільно бре́ше. Складно вретъ. Константиногр. у. Ум. Щільне́нько.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Насто́йчиво = притьмо́м (С. З.), на́висом, невідсту́пно, упе́рто.

Запропонуйте свій переклад