Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «неловко»
Шукати «неловко» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Нело́вко, нрч. –
1) неспри́тно, (неуклюже) незгра́бно, (диал., вульг.) неокови́рно, невкови́рно, (мешковато: об одежде) бахма́то, (о человеке) вайлува́то, (непроворно) немото́рно, неме́тко, (неумело) невпра́вно; срв. Ло́вко. [Тро́хи незгра́бно гла́див її́ доло́нею по бі́лій голо́вці (Л. Укр.)].
• Вы всё делаете -ко – ви все ро́бите (у вас все́ ро́биться) незгра́бно (немото́рно, невпра́вно).
• Он -ко танцует – він незгра́бно танцю́є; він невпра́вно танцю́є;
2) (неудобно: о вещи) незру́чно, не з руки́, невигі́дно, непохва́тно, (немётко) неза́машно, неки́дко. [Підмости́ сі́на, бо невигі́дно сиді́ти (Звин.). Сіда́йте в крі́сло, – на тому́ стільці́ невигі́дно вам бу́де (Київ). Непо́хватно склав, то й незру́чно нести́ (Мирг.)].
• -ко сделанный, пошитый – недола́дно (не до ладу́) зро́блений, поши́тий.
• Платье -ко сидит – вбра́ння лежи́ть нега́рно (не до ладу́, недола́дно, неуклюже: незгра́бно, мешковато: бахма́то);
3) (неудобно: о положении и т. п.) ні́я́ково, незру́чно, нега́рно, недо́бре, (диал.) ні́я́ко, яково́сь, ва́рівко. [Синя́вський нія́ково посміхну́вся (Ле). Розмо́ву почина́є незру́чно яки́мись ури́вками (Грінч.)].
• Делается, сделалось -ко – ро́биться (стає́), зроби́лося (ста́ло) ні́я́ково (незру́чно, недо́бре). [Тому́ й зовсі́м нія́ково ста́ло (Номис). Рома́нові ро́биться нія́ково (Васильч.)].
• Он чувствует себя -ко – він себе́ почува́є ні́я́ково (ні в сих, ні в тих), він ні́якові́є.
• Он почувствовал себя, ему стало -ко – йому́ ста́ло ні́я́ково, він зні́якові́в.
• Вы поступили -ко – ви зроби́ли (вчини́ли) негара́зд (недо́бре, нега́рно);
4) (неметко) невлу́чно; невлу́чли́во, невлу́чко. [І зно́ву невлу́чно уда́рив (Київ)];
5) (сказ. безл. предл.) –
а) ні́я́ково, незру́чно, нега́рно, недо́бре, (диал.) ні́я́ко, яково́сь, ва́рівко. [Андрі́єві було́ ні́яково (Коцюб.). Споча́тку було́ яко́сь ва́рівко: чужа́ люди́на, очеви́дно, тро́хи псува́ла на́стрій (Коцюб.)].
• Ему здесь как-то -ко – йому́ тут яко́сь ні́я́ково (недо́бре).
• Ему -ко встречаться с вами – йому́ ні́я́ково (образно: не ви́дне о́ко) зустрів[ч]а́тися з ва́ми;
б) (не годится, не подобает) не ли́чить, не годи́ться, не випада́є, ні́я́ково, незру́чно, нега́рно, недо́бре, не до ладу́, неподо́ба, (диал.) нечля́, ні́я́ко, яково́сь, (неприлично) непристо́йно, (зап.) непризвої́то. [Нія́ково мені́ з старця́ми зна́тися (Мартин.). Він почува́в себе́ нія́ково (Полт.). Ні, Ма́рку, нія́ко мені́ ма́тір’ю сиді́ти (Шевч.). Іски́нь, іски́нь, бо неподо́ба, не пристає́ хусти́на до ло́ба (Пісня). Нечля́ в день коло це́ркви блука́ти (Н.-Лев.). Тепе́р вже мені́ яково́сь іти́ по во́ду (Кременч.). Яко́сь на́віть непризвої́то самі́й прохо́джуватися (Л. Укр.)].
• Как-то -ко хвалить своих – яко́сь-то не випада́є вихваля́ти свої́х (Л. Укр.).
Засте́нчиво – соромли́во, соромля́же, (неловко) ні́яково, (несмело) несмі́ливо, (дичась) вовкува́то. [Соромля́же спусти́в о́чі додо́лу (Крим.). Соромли́во на діл погляда́є (Л. Укр.)].
Ло́вко, нрч. –
1) спри́тно, мото́рно, ме́тко, жва́во, прово́рно, в’ю́нко, зви́нно, зру́чно, впра́вно, промі́тно, доте́пно, зми́сно, імкли́во; срв. Ло́вкий. [Тихе́нько, але́ спри́тно вклада́ється на ла́ву (Л. Укр.). Ластівки́ зру́чно хапа́ли вся́ких кома́шок (М. Грінч.). Пру́дко та зви́нно зіска́кує з рундука́ (Л. Укр.). Снопи́ кладу́ ме́тко (Г. Барв.)].
• -ко танцовать – згра́бно (зви́нно) танцюва́ти; (умело) впра́вно танцюва́ти.
• Он всё делает -ко – він усе́ ро́бить (у йо́го все ро́биться) спри́тно (мото́рно, ме́тко, впра́вно, зру́чно, з руки́), у його́ є ві́тер у рука́х.
• -ко лгать – гла́дко бреха́ти.
• Он -ко выпутался из беды – він спри́тно позбу́вся ха́лепи.
• Я его -ко провёл – я його́ спри́тно (хи́тро) одури́в;
2) (удобно) зру́чно, вигі́дно; і́мко, по́хватно; (мётко) за́машно. [Чи тобі́ зру́чно нести́? (Мирг.). По́хватно склав рядно́ (Полт.). Ціє́ю ги́лкою за́машно би́ти (Луб.)].
• -ко сшитое платье, -ко пошитая обувь – дола́дно (до ладу́) поши́те вбра́ння́, взуття́.
• -ко (по мерке, по ноге) сделанный – як ули́тий. [Як ули́ті чо́боти (Золотон.)].
• Платье -ко сидит – вбра́ння́ га́рно (дола́дно, до ладу́) лежи́ть.
• Мне в этом платье не совсем -ко – мені́ в цьому́ вбра́нні́ не зовсі́м вигі́дно (ві́льно, зру́чно).
• -ко ли мне итти туда? – чи я́ково, чи випада́є мені́ йти туди́?
• Он чувствовал себя не совсем -ко – йому́ було́ тро́хи ні́я́ково; срв. Нело́вко;
3) (метко) влу́чливо, влу́чно.
• Он -ко стреляет из ружья – він улу́чливо б’є з рушни́ці.
• Он -ко попал в цель – він влу́чно поці́лив до мети́.
• -ко сказано – влу́чно, доте́пно ска́зано.
• Ло́вче – спритні́ше, моторні́ше и пр.
Неудо́бно –
1) нрч. – невигі́дно, (чаще несподручно) незру́чно;
2) (сказ. безл. предл.) –
а) невигі́дно и (редко) (є) невиго́да, неспосі́бно, (чаще несподручно) незру́чно, (зап. ненару́чно), не з руки́, не від руки́, (неприятно) при́кро, (плохо, круто) му́лько. [Одному́ ле́гше тіка́ти ти́ми ліса́ми, а двом невигі́дно (Франко). Мені́ є невиго́да тут сиді́ти (Л. Укр.). Ї́хати цим во́зом неспосі́бно (Звин.). Лі́вою руко́ю незру́чно роби́ти (Київ). Ненару́чно йому́ верта́тися доро́гою, котро́ю прийшо́в (Маковей). Сиді́ти було́ при́кро, бо скри́нька була́ перев’я́зана гудзо́ватим мотузко́м (М. Левиц.). І в того́ (си́на) старо́му ху́тко ста́ло му́лько (Драг.)].
• Сидеть в этом кресле -но – сиді́ти в цьо́му крі́слі невигі́дно.
• Нести это ведро -но – не́сти́ це відро́ незру́чно;
б) (неловко) незру́чно, ні́я́ково, (диал.) яково́сь; (не пристало) не випада́є. [Тепе́р їй незру́чно було́ зустріча́тися з цим учи́телем (Васильч.). Незру́чно було́ нага́дувати нача́льникові про його́ обо́в’язки (М. Левиц.). Мені́ чого́сь ні́яково було́ проси́ти його́ про це (Крим.). І не хоті́лось-би йти в го́сті, та яково́сь, бач (Кобеляч.). Яко́сь-то не випада́є вихваля́ти свої́х (Л. Укр.)].
Неудо́бный –
1) невигі́дний, (редко) недогі́дний, (очень редко) непридо́бний, (чаще несподручный) незру́чний, не з руки́, (зап.) ненару́чний, (-ный для пользования вследствие громоздкости и т. п.) неповоротки́й, (-ный для взятия, в работе) непохватни́й; неспосі́бний. [Почина́лася до́вга та вто́млива доро́га з невигі́дними ночі́влями (Корол.). Невигі́дне лі́жко (Київ). Непридо́бне крі́сло (М. Вовч.). Яка́сь незру́чна ло́жка (Київ). Лице́ (його́) ле́две витика́лось із ко́ваних, бага́тих риз, важки́х і незру́чних (Коцюб.). У націона́льностях ба́чать вони́ незру́чну перешко́ду за-для сьогоча́сних інторе́сів (Грінч.). Ви́ла неповороткі́, бо ду́же до́вгі й товсті́ (Вовч.). Ва́ша коцю́бка ду́же непохватна́,— верні́ть мені́ мою́ (Звин.)].
• -ное время – неслу́шний (незру́чний) час, невча́сна доба́.
• Притти в -ное время – прийти́ невча́с(но) (неслу́шного ча́су).
• -ная дорога – невигі́дна (неспосі́бна, пога́на) доро́га.
• -ная обувь – невигі́дне взуття́, -ні череви́ки, -ні чо́боти.
• -ная одежда – невигі́дна (реже незру́чна) оде́жа, -ний о́дяг.
• -ное положение (по отнош. к окруж. местности) – невигі́дне стано́вище, -на пози́ція.
• Лежать в -ном положении – невигі́дно лежа́ти, (неловко) незру́чно лежа́ти.
• -ный стул – невигі́дний стіле́ць;
2) (непригодный) неприда́тний, негодя́щий, неспосі́бний, (для постройки ещё, диал.) неприютни́й (Кролевеч.).
• -ная земля – неприда́тна земля́, -ний ґ[г]рунт, невжи́тки (-ків). [Ліс займа́є 39% про́стору, сіно́жаті і толо́ки 16%, невжи́тки 19% (Калит.)];
3) (о человеке) невигі́дний, (очень редко) непридо́бний. [Невигі́дний пожиле́ць (Київ). З яку́тських «при́їсків» бі́льшість цих непридо́бних громадя́н наза́д не поверта́ється (Корол.)];
4) (неловкий) незру́чний, нія́ковий, (затруднительный) скрутни́й, (неприятный) при́крий, неприє́мний.
• -ное положение – ні́я́кове (незру́чне, скрутне́, при́кре) стано́вище.
Неуклю́же, нрч. – незгра́бно, нескла́дно, (неловко: о человеке) вайлува́то, (диал., вульг.) неокови́рно, невкови́рно. [Убра́на до́сить незгра́бно (Л. Укр.). (Блю́зку) тро́хи незгра́бно поши́то (Л. Укр.). Незгра́бно підступи́в до скри́ні (Корол.). Уря́д то́пчеться на одному́ мі́сці безси́ло і невкови́рно (Рада). Андрі́й Іва́нович яко́сь невкови́рно воруши́вся (Корол.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Затруднительно – ва́жко, тру́дно, скру́тно, суту́жно, приту́жно, (неловко) незру́чно, (затруднённо) утру́днено, (обременительно) обтя́жливо, (хлопотно) кло́пітно, моро́чливо, (нелегко) нелегко, (непросто) непросто:
• это весьма затруднительно – це досить важко.
[Борги схожі на всяку іншу пастку: потрапити в них дуже легко, але вибратися досить важко (Б.Шоу)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЧУ́ВСТВОВАТЬ образ. ма́ти на се́рці, (лихо) передчува́ти, ду́хом /серцем/ чу́ти, фраз. бу́ти [чувствуйте себя́ как до́ма бу́дьте як удо́ма], оказ. вичува́ти;
чувствовать что спо́внюватися чим [чувствовать го́рдость спо́внюватися го́рдістю];
чувствовать кра́йнее неудо́бство ве́сти́ся як го́лому на їжаку́;
чувствовать нело́вкость = неловко себя чувствовать; чувствовать неограни́ченную свобо́ду образ. ди́хати на по́вні гру́ди;
чувствовать неприя́знь к кому ва́жко /підсил. пе́клом/ ди́хати на кого;
чувствовать неудо́бство гніти́тися;
чувствовать отвраще́ние (к чему) відверта́ти ніс (від чого), (бри́дитися чим, бри́дити /док. збри́дити/ що);
чувствовать расположе́ние к кому прихиля́тися /душе́ю/ до кого;
чувствовать своё превосхо́дство зна́ти собі́ ціну́;
чувствовать себя́ почува́тися, чу́тися;
чувствовать себя́ в безопа́сности бу́ти пе́вним у свої́й безпе́ці, чу́тися як за кам’яни́м му́ром /стіно́ю/;
чувствовать себя́ винова́тым відчува́ти, що ви́нен, галиц. почува́тися до вини́;
чувствовать себя́ в родно́й стихи́и бу́ти в своє́му репертуа́рі;
чувствовать себя́ в си́лах чу́тися на си́лі;
чувствовать себя́ как до́ма розго́щуватися, док. розгости́тися [чувствуйте себя как до́ма! про́шу́ розгості́ться!];
чувствуй себя́ на седьмо́м не́бе землі́ не чу́ти під собо́ю;
чувствовать себя́ нело́вко не зна́ю, на яку́ ступи́ти, чу́тися ні в сих ні в тих;
чувствовать себя́ непло́хо ма́тися не зле /зле́цьки/;
чувствовать себя́ обя́занным (кому) галиц. чу́ти на собі́ обо́в’язок, (почува́тися до обо́в’язку пе́ред ким);
чувствовать себя́ уве́ренно (чувствовать себя́ хозя́ином положе́ния) ма́ти /відчува́ти/ міцни́й /тверди́й/ ґрунт під нога́ми;
чувствовать симпа́тию к кому припада́ти се́рцем до кого тощо СИМПАТИЗИРОВАТЬ;
чувствовать угрызе́ния со́вести угриза́тися со́вістю;
чувствовать шесты́м чу́вством чу́ти шкі́рою;
инстинкти́вно чу́вствовать (интуити́вно чу́вствовать) чу́ти се́рцем;
пло́хо себя́ чувствовать незду́жати;
не чувствовать ста́рости фраз. почува́тися мо́лодо;
он не чувствует к ней симпа́тии у ньо́го не лежи́ть до не́ї душа́;
что она́ чувствует що у не́ї на се́рці;
как ты себя́ чувствуешь? коротк. як твоє́ здоро́в’я́?;
чувствующий що /мн. хто/ відчува́є тощо, ста́вши відчува́ти, зда́тний відчу́ти, охо́плений /обтя́жений/ почуття́м чого, прикм. чутли́вий, чу́лий, образ. з почуття́м чого (в се́рці), стил. перероб. відчува́ючи;
чувствующий что 1. свідо́мий чого [чувствующий опа́сность свідо́мий небезпе́ки], 2. спо́внений чого [чувствующий тоску́ спо́внений ту́ги], 3. з чим у се́рці [чувствующий доса́ду з доса́дою в се́рці], травмо́ваний чим [чувствующий перхоту́ в го́рле травмо́ваний ло́скотом у го́рлі];
хорошо́ себя́ чувствующий (хто) нічи́м не травмо́ваний, (де) як ри́ба у воді́;
чувствующий жа́жду спра́глий;
чувствующий недомога́ние нездужа́лий;
чувствующий неудо́бство не зна́вши, на яку́ ступи́ти;
чувствующий по́чву под нога́ми (чувствующий по́чву под собо́й) з міцни́м ґру́нтом під нога́ми, упе́внений у собі́;
чувствующий при́стальный взгляд відчу́вши пи́льний по́гляд;
чувствующий себя́ каким фраз. з чим у душі́ [чувствующий себя́ оби́женным з обра́зою в душі́];
чувствующий себя́ в безопа́сности пе́вний у свої́й безпе́ці;
чувствующий себя́ на седьмо́м не́бе з душе́ю на сьо́мому не́бі;
чувствующий себя́ нело́вко не зна́вши, на яку́ ступи́ти;
чувствующий себя́ поко́йно безтурбо́тний, незаклопо́таний;
чувствующий себя́ уве́ренно = чувствующий почву под ногами;
чувствующий трево́гу спо́внений триво́ги;
чувствующий уваже́ние спо́внений пова́ги;
чувствующий уста́лость охо́плений вто́мою;
чувствующий уважение во всех чле́нах з почуття́м уто́ми в усьо́му ті́лі;
ПЕРЕЧУ́ВСТВОВАТЬ образ. попотлі́ти душе́ю;
перечувствовавший попотлілий душею, ОКРЕМА УВАГА;
ПРЕДЧУ́ВСТВОВАТЬ ще недок. вичува́ти, док. передчу́ва́ти, ви́чува́ти;
ПРОЧУ́ВСТВОВАТЬ образ. пропусти́ти крізь се́рце, відчу́ти се́рцем, фраз. перевідчу́ти, недок. пропуска́ти че́рез ду́шу;
ПРОЧУ́ВСТВОВАННО ще із се́рцем, перечу́лено;
ПРОЧУ́ВСТВОВАННЫЙ перечу́лений, відчутий се́рцем, пропу́щений крізь се́рце.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Му́лько, нар. –
1) жестко;
2) неудобно, неловко, плохо.
Нія́ко, ні́я́ково, нар. – неловко, не по себе.
• Нія́ко, ні́я́ково туди́ йти – неловко туда итти.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Варівко́, нар.
1) Опасно.
2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Сквир. у. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале. Волч. у.
Ди́бати, -баю, (-блю), -баєш, (-блеш), гл.
1) Ходить на ходуляхъ.
2) Ходить медленно и неловко; ходить, вытягивая ноги (о людяхъ съ длинными ногами, о дѣтяхъ и пр.). Близько видати, далеко дибати. Ном. № 11423. Диба, мов муха по сметані. Ном. Диба, мов журавель. Ном. Та мала пташка, та невеличкая по билиночці дибле. Лавр. На дворі під тополями дибали Ова журавлі. Диба, мов не своїми ногами. Стор. II. 44.
Микуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. — очи́ма. Смотрѣть, избѣгая встрѣчаться глазами, чувствуя себя неловко. Микуляє очима, як кіт на глині. Ном. № 3187. Въ другомъ случаѣ: Не микуляй очима, бо не твоя дівчина. Слѣдить глазами? Поворачивать глаза слѣдомъ за чѣмъ? Мил. 103.
Му́лько, нар.
1) Жестко.
2) Неудобно, неловко, плохо. Попереду у їх було по шість десятин, а тепера як поділили подушно, то по одній, — так їм і мулько. Черниг. г. І в того (сина) старому хутко стало мулько. Драг. 178.
Незгра́бно, нар. Неловко, неуклюже.
Незру́чно, нар.
1) Неловко.
2) Несподручно.
Нія́ко, нія́ково, нар. Неловко, не по себѣ. Ні, Марку, ніяко мені матіррю сидіти. Шевч. 113. Тому й зовсім ніяково стало. Ном. 880.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Лу́пати, одн. в. лу́пнути, гл. Лу́пати очи́ма.*б) Чувствовать себя неловко. Ото, жінко, наговорила такого, що тепер тільки очима лупай. С. Пальчик Звен. у. Ефр.
*Ні́якові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Чувствовать себя неловко, не по себе. Сам Левицький чи то соромиться, чи ніяковіє в атмосфері... Ніков.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Нело́вкій, ко = незру́чний, но (С. Л.), неметки́й (С. З.) незгра́бний, но, незгра́ба, вайлува́тий. — Нело́вко = нїя́ково (С. Л.), нїякось. — Наплела на мене такого, що й казати нїяково. Ч. К. — Катерині стало нїяково. Лен.

Запропонуйте свій переклад