Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «нетерпение»
Шукати «нетерпение» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Нетерпе́ние –
1) нетерпля́чка, (реже) нетерпі́ння (-ння), (нетерпеливость) нетерп(е)ли́вість (-вости); (нетерпёж) нетерпе́ць (-пця), и (диал.) нетерпі́й (-пія́), неви́держка; (не дающее усидеть на месте) непосидя́чка. [Андрі́я же́рла нетерпля́чка (снедало -ние) (Коцюб.). Нетерпля́чка Лаго́вського росла́ (Крим.). В’їжджа́є в двір – і по́вен нетерпі́ння пряму́є до двере́й (М. Рильськ.). Жанда́рм аж затремті́в з нетерпели́вости (Франко). Од неви́держки втік з ха́ти (Чигиринщ.)].
• От (с) -ния – з нетерпля́чки. [Са́вка аж гори́ть з нетерпля́чки і ціка́вости (Франко). Нетя́мивсь з нетерпля́чки (Самійл.)].
• С -нием – нетерпля́че, (с таким -нием) так нетерпля́че, (с большим и т. п. -нием) з вели́кою и т. п. нетерпля́чкою; срв. Нетерпели́во. [«Зовсі́м тут не в одини́ці си́ла», – нетерпля́че одказа́в мені́ Р. (Крим.). Тепе́р му́сить поча́тися а́кція, так нетерпля́че очі́кувана (Коцюб.). Зо́ся з вели́кою нетерплячкою диви́лась на гай (Н.-Лев.). З яко́юсь несвідо́мою нетерпля́чкою (Крим.)].
• Быть в -нии – нетерпели́витися, нетерпля́че роби́ти що, (опис., диал.) (аж) вари́тися.
• В -нии ждать – нетерпля́че чека́ти; чека́ти аж вари́тися.
• Выказывать (выражать проявлять) -ние – нетерпели́витися, виявля́ти нетерпля́чку (нетерпі́ння). [Го́сті нетерпели́вилися, щоб шви́дше поча́ти та́нці (О. Пчілка). Джіафе́р види́мо нетерпели́вився, очі́куючи Русте́ма (Коцюб.). До вас депута́ція прийшла́; біжі́ть шви́дше, вони́ нетерпели́вляться (Виннич.)].
• -ние охватывает (одолевает, разбирает), охватило (одолело, разобрало) кого – нетерпля́чка бере́, взяла́ (напа́ла) кого́, (не терпится) корти́ть, закорті́ло, сверби́ть, засвербі́ло кому́ и кого́; (невтерпёж) неви́держка кому́. [Макси́ма бра́ла нетерпля́чка: йому́ аж ру́ки свербі́ли до бі́йки (Коцюб.). Розмовля́ть тобі́ притьмо́м корти́ть (Самійл.). Корти́ть побі́гти подиви́тися (Сл. Гр.). Йому́ була́ неви́держка, і, зві́вшись з посте́лі, він пішо́в… (Корол.)];
2) (недопущение чего, ненависть к чему) нетерпі́ння чого́.
Выража́ть, -ся, вы́разить, -ся –
1) см. Обнару́живать, -ся, обнару́жить, -ся;
2) (определять) визнача́ти, -ся, ви́значити, -ся. [Пови́нність соціялі́стів під час війни́ не мо́жна ви́значити одніє́ю ду́мкою (Грін.)];
3) (словами) висло́влювати, -ся, ви́словити, -ся. [Не так ви́словив], вилива́ти, -ся сло́вом, ви́лити, -ся сло́вом, у сло́ві; (высказывать, -ся) виповіда́ти, -ся, ви́повісти, -ся, ви́мовити, змо́вити. [Ко́жен наро́д виповіда́є свої́ думки́, свій по́гляд по-сво́йому. Не змо́влю я своє́ї ду́мки].
• Если можно так вы́разиться – коли мо́жна так ви́словитися; сказа́ти-б. [Характеризу́є воно́ дух епо́хи, передає́ її́, сказа́ти-б, непропа́щі па́хощі (Єфр.)].
• Вы́разить на письме – ви́словити листо́вно, списа́ти.
• Выража́ть пением – вимовля́ти спі́вом, виспі́вувати.
• -а́ть мимикой – говори́ти на ми́гах, мімікува́ти.
• Выража́ть нетерпение – нетерпели́витися.
• В-а́ть охоту – охо́титися, поохо́титися.
• В-а́ть желание принять участие в чём, присоединиться к чему – зголо́шуватися, зголоси́тися до чо́го;
4) (передавать) віддава́ти, відда́ти. [Що-ж до бу́кви ю, то вона́ ма́є віддава́ти в старі́й се́рбській гра́фіці звук jo (Кримськ.)].
Выража́емый –
1) вия́влюваний;
2) визна́чуваний;
3) висло́влюваний, вимо́влюваний.
Вы́раженный –
1) ви́явлений;
2) ви́значений;
3) ви́словлений, ви́мовлений, ви́повіджений; (переданный) ві́дданий.
• Ясно, определённо вы́раженный – вира́зний. [Виявля́ється вира́зне бажа́ння схова́ти части́ну пра́вди (Грінч.)].
Нетерпё́ж – нетерпе́ць (-пця́), нетерпля́чка, (диал.) нетерпі́й (-пія́); срв. Нетерпе́ние. [Нетерпі́й напа́в (Брацл.)].
• -пё́ж берёт кого – бере́ нетерпля́чка кого́, неви́держка кому́, корти́ть кому́ и кого́.
Одолева́ть, одоле́ть – перемага́ти, перемогти́, замага́ти, замогти́, боро́ти, зборо́ти, побо́рювати, поборо́ти, посіда́ти, посі́сти, ду́жати, поду́жати, переважа́ти, перева́жити, здолі́ти, здола́ти, подо́ла́ти кого́, бра́ти, взя́ти го́ру над ким, підверта́ти, підверну́ти кого́ під се́бе. [Перемага́є си́ла на́ше пра́во (Куліш). Змогла́ їх ста́рість. Що за лю́те го́ре тебе́, си́ну, бо́ре? (Рудан.). Харци́з поду́жав, пану́є над на́ми (Грінч.). Палі́й посі́в того́ ли́царя, звяза́в його́. А ді́вчину ду́ми лю́тії посі́ли. Раби́ пітьми́, вони́ її́ не подола́ють (Самійл.). Не перева́жить його́ во́рог (Куліш). Тяжке́ ли́хо її́ не здолі́ло (Грінч.). Не змогла́ польщина́ взя́ти го́ру над ру́счиною (Куліш)].
• -а́ть, -е́ть в битве – воюва́ти, звоюва́ти, повоюва́ти, побива́ти, поби́ти, звитя́жити кого́. [Мале́ ві́йсько вою́є вели́ке, – ото́ ди́во. Я його́ війно́ю повою́ю. Во́рога ми подолі́ли. Звитя́жили ми їх в оста́ннім бо́ї].
• -е́ть в драке – поби́ти, переби́ти. [Як я тебе́ переб’ю́, то я бу́ду ста́рша].
• Сон -а́ет, -е́л кого – сон змага́є, зміг кого́, наляга́є, налі́г на ко́го.
• Печаль, скука -а́ет кого – журба́, нудьга́ посіда́є, бере́ кого́, наляга́є на ко́го.
• Нетерпение -а́ет кого – нетерпля́чка бере́ кого́.
• Думы -а́ют – думки́ (гадки́) обсіда́ють, обійма́ють го́лову.
• Зевота -е́ла – по́зіхи напа́ли.
• Бедность -е́ла – зли́дні посі́ли, обсі́ли.
• Страх -е́л – страх (о́страх) посі́в кого́.
• Беда -а́ет – ли́хо намогло́ся.
• Одолё́нный – подо́ла́ний, поду́жаний, перемо́жений, змо́жений, звитя́жений.
Пожира́ть, пожра́ть – пожира́ти, же́рти, поже́рти, (-жеру́, -жере́ш), зажира́ти, заже́рти, поїда́ти, пої́сти, (поглотить) поглина́ти, поглину́ти; (вульг.) лига́ти, полига́ти, трі́скати, потрі́скати и т. п., см. Жрать. [Непе́вність та триво́га, мов ого́нь, же́рли Гна́тове се́рце (Коцюб.). Непра́вда уве́сь світ заже́рла (ЗОЮР). Зі́лля сухе́ ого́нь поїда́ (Ном.)].
• Его -ра́ло нетерпение – нетерпля́чка же́рла його́.
• -ра́ть глазами кого, что – поїда́ти (ї́сти) очи́ма кого́, що, па́сти о́чі на ко́му, на чо́му.
• Пожира́ющий – жеру́щий.
• По́жранный – поже́ртий, заже́ртий.
• -ться – пожира́тися, же́ртися, бу́ти поже́ртим.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Проявлять, проявить –
1) виявляти, виявити; проявляти, проявити; являти, явити, появля́ти, появи́ти, вика́зувати, ви́казати, пока́зувати, показа́ти що, дава́ти, да́ти озна́ку чого́;
2) (хим.) виявля́ти, ви́явити, проявляти, проявити:
• проявлять бдительность – бути пильним (недріманним);
• проявлять безрассудную отвагу – перти на рожен;
• проявлять беспечность к чему – легковажити що;
• проявлять заботу – дбати, піклуватися;
• проявлять недальновидность – не бачити далі від свого носа;
• проявлять нетерпение – нетерпеливитися; виказувати нетерпець;
• проявлять неуважение – проявляти неповагу, (сильнее) зневажати;
• проявлять, проявить интерес к чему – цікавитися, зацікавлюватися, зацікавитися; виявляти, виявити зацікавлення (цікавість, інтерес) до чого бути цікавим до кого;
• проявлять, проявить себя – виявляти, виявити (проявляти, проявити) себе; проявитися, виявитися;
• проявлять, проявить чудо – проявля́ти, прояви́ти чу́до, явля́ти, яви́ти чу́до;
• проявлять способности – мати хист;
• проявлять чрезмерную поспешность – хапатися як попівна заміж.
[Тут він вия́влював ро́зум прони́кливий (П.Куліш). Світання появило їм, яка лука зелена пуста й які гори округи безмовні (М.Вовчок). Лице його нічого не виказало: ні похвали, ні огуди (П.Мирний). Ще дитиною проявляв він надзвичайну цікавість, проворність і хитрість (І.Франко). Він стільки раз за се літо проявив делікатність до мене самої, що я б не хотіла навіть ненароком чимсь вразити його (Л.Українка). — Навіть тоді, коли хлопці підіймали бучу, Галя виявляла охоту взяти найближчу участь у ній (С.Васильченко). Мати ж — вона зітхала й журилася, та нікому не виявляла свої гризоти (Л.Мартович). Не смі́ємо ви́словити свої́х думо́к, появи́ти своє́ї журби́ (М.Леонтович). Оту́т уже́ Хомі́ було́ на чо́му показа́ти сво́ю си́лу (М.Загірня). Прояви́в Бог сла́вне чу́до для всього́ наро́да (І.Франко). Діти нетерпеливилися чекаючи на свій виступ (Б.Антоняк, перекл. О.Токарчук). — А знаєш, Санчо, як послужить нам фортуна,— сказав Дон Кіхот,— то все буде так, як ти мовив. Забудь же те, що сталось — ти, яко чоловік розумний, повинен знати, що не в нашій волі буває стримати перший порив. Та й сам надалі будь обачен і не дуже розпускай язика, як зо мною говориш, бо скільки я не читав рицарських романів (а прочитав я їх безліченну безліч), ніде джура так із своїм паном не розпатякував, як оце ти, і ми тут винні обопільно: ти виявляєш до мене не досить пошани, а я не досить од тебе її вимагаю (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Та хоч в однострої він був, хоч у цивільному вбранні, все в ньому виказувало чоловіка, що збув своє життя серед жінок (Л.Кононович, перекл. Л.Ґію). Людина, що залишає гроші своїм спадкоємцям, не проявляє ніякого милосердя: у нього просто немає іншого виходу (Вільям Ґладстон)].
 Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НЕТЕРПЕ́НИЕ, с нетерпением укр. нетерпля́че;
с нетерпением жду чека́ю не дочека́юсь;
сгоре́ть от нетерпения лу́снути з нетерпля́чки.
ВЫРАЖА́ТЬ (суть) розкрива́ти, (словом) відтво́рювати, віддава́ти, зобража́ти, (гідні риси) висві́чувати, забут. виповіда́ти, (стан) окре́слювати; (що) бу́ти виразнико́м чого, (цифрою) познача́ти, фіксува́ти, запи́сувати, подава́ти в чому, оказ. оприя́внювати, выражать благода́рность склада́ти подя́ку;
выражать жела́ние ще зголо́шуватися;
выражать на лице́ недово́льство криви́ти гу́би;
выражать недово́льство крути́ти /док. закрутити/ но́сом;
выражать неодобре́ние звуконасл. цма́кати, обцма́кувати;
выражать нетерпе́ние нетерпели́витися;
выражать поэ́зию ди́хати пое́зією;
выражать свою́ беспо́мощность розво́дити рука́ми;
выражать согла́сие дава́ти зго́ду;
выражать уваже́ние засві́дчувати пова́гу;
выражать удово́льствие (на виду) світи́тися від задово́лення;
ПРОЯВЛЯ́ТЬ (нетерпець) вика́зувати, (чуття) засві́дчувати, (фото) галиц. виклика́ти;
проявлять бди́тельность начува́тися;
проявлять безрассу́дную отва́гу про́ти рожна́ пе́рти, пе́рти на роже́н;
проявлять беспе́чность к чему легкова́жити що;
проявлять беста́ктность зга́дувати мотузо́к у до́мі ши́беника;
проявлять вы́держку не панікувати;
проявлять геро́йство оказ. геро́йствувати;
проявлять гума́нность /проявлять гуманное отноше́ние/ фаміл. ма́ти Бо́га в животі́;
проявлять забо́ту о чём дба́ти про що;
проявлять изобрета́тельность бра́тися на шту́ки;
проявлять и́стинные наме́рения пока́зувати ро́ги;
проявлять недальнови́дность не ба́чити да́лі від сво́го но́са;
проявлять недово́льство крути́ти /док. закрутити/ но́сом;
проявлять нетерпе́ние вика́зувати нетерпе́ць;
проявлять неуваже́ние к кому зневажа́ти кого;
проявлять по́лное безразли́чие /проявлять беззабо́тность, проявлять незаинтересо́ванность тощо/ ма́ло ду́мати;
проявлять разбо́рчивость в вы́боре чего перебира́ти чим;
проявлять свободомы́слие іти́ про́ти те́чії́;
проявлять спосо́бности к чему ма́ти хист до чого;
проявлять чрезме́рную поспе́шность хапа́тися як попі́вна за́між;
не проявлять самостоя́тельности трима́тися за ма́мину спідни́цю;
ПРОЯВИ́ТЬ, проявить забо́ту о чём заопі́куватися чим;
проявить инициати́ву заініціюва́ти;
проявить интере́с к чему поверну́тися обли́ччям до чого, ухопи́тися за що;
проявить любопы́тство ціка́витись, розціка́витись;
проявить нетерпе́ние знетерпели́витися;
проявить по́лное непонима́ние впа́сти з не́ба;
проявить себя́ збереж. гал. пописа́тися;
проявить снисхожде́ние ви́явити до́брість;
проявить сочу́вствие проли́ти сльозу́;

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Выражать, -ся – висловлювати, -ся; (обнаруживать что) – виявляти, -ся; (определять) – визначати, -ся. Выразить на письме – висловити листовно; списати. Если можно так выразиться – коли можна так висловитися; сказати б. Выражать нетерпение – нетерпеливитися. Выражать в рублях, червонцах – показувати карбованцями, червінцями. Средства, выразившиеся в сумме (140) руб. – кошти, що становлять (140) карб.; кошти на суму (140) карб.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Нетерпение
• Ждать с нетерпением – чекати (ждати) нетерпляче (з нетерпінням).
• Не сидится от нетерпения – не сидиться з нетерплячки; бере непосидячка (кого).
• Нетерпение охватывает, охватило (одолевает, одолело, разбирает, разобрало) кого – нетерпеливиться, нетерпеливилося (нетерпиться, нетерпілося) кому; нетерплячка бере, узяла (нападає, напала) кого; нетерпіння бере, узяло (нападає, напало) кого; нетерпець (нетерпій) бере, узяв (нападає, напав) кого; кортить, закортіло (зниж. свербить, засвербіло) кому, кого; (розм.) невидержка кому; (образн. розм.) [аж] вариться хто.
Выражать
• Выражать, выразить неудовольствие – виявляти, виявити незадоволення (невдоволення); (розм. образн.) носом крутити, закрутити. [Як се почув чорт, то аж носом закрутив — наче чемериці понюхав. Стороженко.]
• Выражать, выразить пением – виявляти, виявити співом; виспівувати, виспівати [долю, горе]. [Вона наче мою долю виспівує. Барвінок. Виспіває горе. Н.-Левицький.]
• Выражать, выразить почтение кому – виявляти, виявити (віддавати, віддати, висловлювати, висловити) шану (пошану) кому.
• Выражать, выразить словами что – висловлювати, висловити (вимовляти, вимовити) що; вимовляти, вимовити (виливати, вилити) у слові (словом) що; виявляти, виявити у слові що. [Що він для мене, — висловить несила. Українка.]
• Выражать нетерпение – виявляти нетерпіння (нетерплячку); нетерпеливитися. [Гості нетерпеливилися, щоб швидше почати танці. Пчілка.]
• Выразить мысль подлинника в переводе – передати думку первотвору (оригіналу) у перекладі (перекладом).
• Выразить порицание кому – висловити (зробити, дати) догану кому; (розм.) ганьбу дати кому; погудити кого. [Сестру похвалять, мене погудять. Сл. Гр.]
Приходить
• Как пришло, так и ушло (прошло) – як набув, так і забув; як нажив, так і прожив.
• Мне пришла охота делать, сделать что – узяла мене охота (припала мені охота) робити, зробити що.
• Он приходил в нетерпение – його брала нетерплячка; йому нетерпеливилося.
• Они пришли к заключению, что… – вони дійшли (прийшли) до висновку, що…; вони стали на тому, що…
• Прийти в восторг, в восхищение от чего – захопитися (запалитися), зачаруватися чим.
• Прийти в гнев, в ярость – розгніватися (розгнівитися), розлютуватися.
• Прийти в (крайнее) изумление – (великим дивом) здивувати(ся); (іноді) здивовижитися.
• Прийти в себя – прийти до пам’яті; опам’ятатися (спам’ятатися); отямитися (стямитися); (іноді) схаменутися; (після зомління) опритомніти.
• Прийти в себя от удивления – отямитися з подиву (від здивування); (іноді) вийти з дива.
• Прийти в чувство (в сознание) – опритомніти, прийти (вернутися) до пам’яті; опам’ятатися; (іноді) очутіти (очутитися, прочунятися).
• Прийти (явиться…) к шапочному разбору – Див. шапочный.
• Приходить, прийти в голову, прийти на (в) мысль – спадати, спасти (спливати, спливти, збігати, збігти, набігати, набігти, навертатися, навернутися) на думку; упадати, упасти в голову; западати, запасти в голову (до голови).
• Приходить, прийти в движение – починати, почати рухатися; (тільки докон.) зарухатися, заворушитися.
• Приходить, прийти в забвение – іти, піти в непам’ять; забуватися, забутися.
• Приходить, прийти в замешательство – бентежитися, збентежитися; ніяковіти, зніяковіти; мішатися, з(а)мішатися; бути (стати) ні в сих ні в тих. [Катря і та мішалася перед удовиним поглядом. Вовчок.]
• Приходить, прийти в негодность – робитися, зробитися непридатним (негодящим); ставати, стати непридатним (негодящим); непридатним, знепридатніти.
• Приходить, прийти в негодование – обурюватися, обуритися.
• Приходить, прийти в отчаяние – удаватися, удатися (укидатися, укинутися) у розпач (у розпуку).
• Приходить, прийти в раздражение – дратуватися, роздратуватися, роздратовуватися; (зниж.) роздрочуватися, роздрочитися.
• Приходить, прийти в смущение – бентежитися, збентежитися; ніяковіти, зніяковіти.
• Приходить, прийти в совершенный упадок – зводитися, звестися (зійти) ні на що (нанівець); (зниж.) зійти на пси.
• Приходить, прийти в ужас – жахатися, (у)жахнутися.
• Приходить, прийти в умиление – розчулюватися, розчулитися.
• Приходить, прийти в упадок – занепадати, занепасти (підупадати, підупасти).
• Приходить, прийти к выводу – доходити, дійти [до] висновку; приходити, прийти до висновку.
• Приходить, прийти к единодушному соглашению, решению – доходити, дійти [до] одностайної згоди; брати, узяти думку і волю єдину.
• Приходить, прийти к мысли – доходити, дійти (приходити, прийти) до думки (до гадки); (іноді тільки докон.) намислитися (що зробити).
• Приходить, прийти к соглашению – доходити, дійти [до] згоди (до порозуміння); порозумітися; (давн.) учиняти, учинити згоду.
• Приходить, прийти на память – приходити, прийти (спадати, спасти, спливати, спливти) на пам’ять; навертатися, навернутися на пам’ять (на згадку).
• Приходить, прийти на помощь, оказывать, оказать помощь кому – ставати, стати до помочі (до підмоги, у помочі, у допомозі) кому; давати, дати (подавати, подати) допомогу (підмогу, запомогу) кому; допомагати, допомогти кому; запомагати, запомогти (підмагати, підмогти) кого (чим).
• Приходить, прийти на язык кому – спадати, спасти на язик кому.
• Пришёл конец кому – Див. конец.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Нетерпі́й, -пія́ – нетерпение.
• Йому́ нетерпі́й – ему невтерпеж.
Нетерпі́ння, -ння – нетерпение.
Нетерпля́чка – нетерпение.
• Бере́ його́ нетерпля́чка – ему невтерпеж, он не может утерпеть.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Нетерпі́й, -пія́, м. Нетерпѣніе. Йому́ нетерпі́й. Ему невтерпежъ. Як оце у шинку сидять та п’ють горілку люди, то вже йому нетерпій, — і собі купе. Волч. у.
Нетерпля́чка, -ки, ж. Нетерпѣніе. Зося з великою нетерплячкою дивилась на далекий гай. Левиц. І. 357. Бере́ його́ нетерпля́чка. Ему невтерпежъ, онъ не можетъ утерпѣть. Мир. ХРВ. 190.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Неви́держка, -ки, ж. Нетерпение, несдержанность. Неви́держка кому́. Невтерпеж, нетерпение разбирает, нет мочи сдержаться. От невидержка тобі! Кортить напитись? С. Пальчик Звен. у. Ефр.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Нестерпѣли́вость, нетерпѣ́ніе = нетерпіння, нетерпли́вість, нетерпля́чка. С. Жел. — Оце нетерплячка бере!

Запропонуйте свій переклад