Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «ничтожество»
Шукати «ничтожество» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ничто́жество –
1) (качество, свойство) нікче́мність, мізе́рність, мізе́рія, (редко) нікче́мство, мізе́рство, (тщета) ма́рність (-ности), марно́та. [Нікче́мність на́шого життя́ (М. Левиц.). Ва́ша нікче́мність рости́ме з літа́ми (Куліш). Дай мені́ моє́ безси́лля і мізе́рність зрозумі́ти (Куліш)];
2) (состояние) нікче́мність, мізе́рність, (убожество) мізе́рія, убо́зтво, нужде́нність, (ничтожная жизнь) нікче́мне (мізе́рне, злиде́нне) життя́ (животі́ння).
• Впадать (обращаться, превращаться), впасть (обратиться, превратиться) в -ство – нікче́мні́ти, знікче́мні́ти, зво́дитися (перево́дитися), зве́сти́ся (переве́сти́ся, зійти́) ні на́ що (на ніщо́, шутл., зап.: на пси). [До́блесть нікче́мніє в хуртовині́ форту́ни (Куліш). На́ші пре́дки знікче́мніли (Куліш). Був коли́сь госпо́дар, тепе́р зійшо́в на пси (Зеркало)].
• Выводить, вывести кого из -ства в люди – виво́дити, ви́вести кого́ з нікче́мности (з мізе́рії, з убо́зства, з нікче́много или мізе́рного животі́ння, из нищеты: із зли́днів) в лю́ди;
3) (всё ничтожное) нікче́мниця, мізе́рія, (пустяк) марни́ця, дрібни́ця, дрібни́чка; срв. Ме́лочь 6;
4) (ничтожный человек) нікче́мність, нікче́ма, нікче́мство, нікче́мник, -ниця, мізе́рія, мізе́ра, (бездарь) незда́ра. [Кри́тики до́сить ма́ю, щоб зрозумі́ти, що я нікче́мність (Крим.). Я нікче́мою сиджу́ в свої́х має́тках, марну́ючи весну́ життя́ (Грінч.). Яки́йсь кра́мар, тонконо́ге нікче́мство (В. Підмог.). Рушни́ці звільни́ли найкра́щий із світі́в від десяти́ ти́сяч нікче́м (Кандід). Мізе́рія, мізе́рія мені́ ім’я́! (Крим.). Зійді́ть на хвили́ну з парна́ських сфер, із га́музу муз і музе́йних мізе́р! (Влизько)].
• Абсолютное (полное, полнейшее, совершенное, сплошное) -ство – цілкови́та нікче́мність.
Ничто́жность –
1) незна́чність, мізе́рність (-ности);
2) см. Ничто́жество 1. Срв. Ничто́жный.
Ничто́жный –
1) (крайне малый) ду́же (зо́всі́м) мали́й, (незначительный) (ду́же, зо́всі́м) незначни́й, (мелкий) дрібни́й, (скудный) мізе́рний. [Все, що я повиві́дував, були́ ду́же незначні́ дрібни́ці (Крим.). (Як) ста́ну рівня́ти (тебе́) з пісня́ми мої́ми, – яки́ми-ж пісні́ ті здаю́ться дрібни́ми! (Самійл.). Задовольня́ються мізе́рними заробі́тками (Франко). Доста́тки мої́ такі́ мізе́рні! (Кониськ.). Наймізерні́ше (превосх. степ.) сві́дчення мене́ зіпхну́ть з моє́ї високо́сти може (Грінч.)].
• -ное большинство – (ду́же) невели́ка (незначна́) бі́льшість.
• -ный спрос – зо́всі́м (ду́же) мали́й (незначни́й) по́пит, мізе́рний по́пит.
• -ная цена – зо́всі́м мала́ (мізе́рна) ціна́.
• Я – человек -ный (не имеющий веса) – я люди́на мале́нька (незначна́).
• -ное количество, -ная сумма и т. п. – мізе́рна кі́лькість, мізе́рна су́ма и т. п., мізе́рія. [Робітни́к на́віть тіє́ї мізе́рії не дістає́, що умо́вився (Рада)];
2) (никчемный) нікче́мний, (жалкий, презренный) мізе́рний, злиде́нний, нужде́нний, хи́рний, хире́нний, хирю́щий, (гнусный) плюга́вий, (пустячный) ма́рний. [Чи до́вго бу́де ще мені́ понад оци́м нікче́мним мо́рем нуди́ти сві́том? (Шевч.). І всі ми нікче́мні, і всі ми хвили́нні (Черняв.). Наро́д нікче́мний (Самійл.). Нікче́мне життя́ (Грінч.). Нікче́много ви ро́ду (Номис). Візьми́ твій дар нікче́мний! (Самійл.). Ви мале́нькі, мізе́рні (Грінч.). Мізе́рні вті́хи (Р. Край). У клопо́тах мізе́рних та ма́рних слова́х красномо́вних лю́ди топи́ли свій дух (Самійл.). Марну́й життя́ своє́ злиде́нне (Вороний). А його́ мрі́ї – це щось таке́ плитке́ й нужде́нне! (Франко). Мовчи́, хи́рний! (Номис). Га? гм? що таке́? га́рна люди́на цей хи́рний чех? (Н.-Лев.). Вереду́є, як той пани́ч… І де взяло́сь таке́ хире́нне? (Шевч.). Каза́в, що все вволи́ш, про що-б я не проси́ла пита́ю-ж я таку́ дрібни́цю ма́рну! (Л. Укр.)].
• -ная вещь, причина и т. п. – нікче́мна (мізе́рна) річ, причи́на и т. п., нікче́мниця, (пустяк) марни́ця, дрібни́ця. [Він не ра́з люти́вся за марни́цю (Франко). Для твого́ слу́ху сі слова́ – марни́ця (Л. Укр.)].
• -ный человек – нікче́мна люди́на, нікче́ма; см. ещё Ничто́жество 4.
• Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным – роби́тися, зроби́тися нікче́мним, нікче́мні́ти, знікче́мні́ти.
Обраща́ться, обрати́ться –
1) см. Обора́чиваться, обороти́ться.
• -ща́ться, -ти́ться в бегство – ки́датися, ки́нутися, пуска́тися, пусти́тися навті́ки, навтікача́, (насм.) п’я́ти показа́ти, п’я́тами накива́ти.
• -ща́ться вспять – поверта́ти, -ся, поверну́ти, -ся назу́сп’ять, назу́спіт. См. Вспять.
• Кровь -ется в жилах – кров кружля́є (циркулю́є) по (в) жи́лах;
2) (вокруг чего), см. Обора́чиваться 2;
3) к кому, чему – зверта́тися, зверну́тися до ко́го, вдава́тися, вда́тися, пода́тися до ко́го, ударя́тися, уда́ритися до ко́го, ки́датися, ки́нутися до ко́го, приверта́тися, приверну́тися до ко́го, до чо́го. [Зверта́ється до рі́зних устано́в. Жінки́ вдава́лись одна́ до одніє́ї слова́ми (Грінч.). Вона́ вда́рилась до зна́харки. Си́ла люде́й приверну́лось до украї́нства].
• -ся к кому по делу – вда́тися до ко́го з спра́вою, у спра́ві.
• -ся с речью (словами) к кому – зверта́тися, зверну́тися (з) сло́вом (слова́ми) до ко́го, вдава́тися, вда́тися слова́ми до ко́го, озива́тися, озва́тися до ко́го;
4) во что, см. Обора́чиваться 4, а также – поверта́тися, поверну́тися на ко́го, на що. [Невже́ за́тишне за́ймище на о́зері пове́рнеться на комо́ру кра́дених рече́й?], бра́тися, взя́тися чим.
• -ти́ться в кого – оберну́тися, поверну́тися (несов. оберта́тися, поверта́тися), (о мног.) пооберта́тися на (у) кого́ или ким.
• -ти́ться, -ща́ться в пламя – взя́тися (бра́тися) по́лум’ям.
• -ти́ться в пар – узя́тися (несов. бра́тися) па́рою; (в воду) взя́тися (поня́тися) водо́ю. [Сніг поня́вся (взя́вся) водо́ю. Сіль узяла́ся водо́ю]; (в дым) здимні́ти; (в прах) спорохна́віти; (в камень) скам’яні́ти, бру́сом побра́тися, взя́тися. [Од його́ ліка́рства усе́ в животі́ бру́сом побра́лось (Г. Барв.)].
• -ся во что (худшее) – зіхо́дити, зійти́ на ко́го, на що, перево́дитися, переве́стися на що. [I ми коли́сь були́ до́брі, а ось-же довело́сь зійти́ на леда́що (М. Вовч.). Як поча́в пи́ти горі́лку, то й переві́вся на ка́-зна-що].
• -ся в ничтожество – зве́сти́ся ні на́ що. См. ещё Превраща́ться;
5) с кем – пово́дитися, повести́ся, об(і)хо́дитися, обійти́ся, захо́дити, поступува́ти з ким, трактува́ти кого́.
• Не уметь -ться в обществе – не зна́ти звича́ю до́брого, не вмі́ти пово́дитися сере́д люде́й.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Дерьмо – лайно, (гавно) гівно, (ещё) гидота, бридота, (ничтожество) нікчемність, нікчема.
[Оголошення: Семен Гівно міняє ім’я на Едуард]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НИЧТО́ЖЕСТВО (хто) кру́глий нуль, мізер, фраз. жалюгі́ддя, (порівняно з ким) чийого мізи́нця не варт.
ПРЕВРАЩА́ТЬ, превраща́ть в нали́чные (чек) міня́ти;
превраща́ть в ни́щих ожебра́чувати;
превраща́ть в прах перетира́ти /стира́ти/ на по́рох;
превраща́ть в ничто́ оберта́ти ніна́що, перево́дити на пшик;
превраща́ть в ничто́жество знікче́мнювати;
превраща́ющий що /мн. хто/ оберта́є на тощо, зго́дний /зда́тний/ оберну́ти на /у/ що, зви́клий оберта́ти на, для перетво́рення, за́йня́тий перетворенням, перетво́рювач, реформа́тор, (річ) трансформа́тор, прикм. перетво́рювальний, перетво́рчий, г-а трансформаці́йний;
превраща́ющий в прах зда́тний оберну́ти на по́рох;
ПРЕВРАТИ́ТЬ (що у що) перероби́ти, (чуття) образ. перели́ти;
преврати́ть в нали́чные (чек) ви́міняти;
ПРЕВРАЩЁННЫЙ, превращённый в ничтожество знікче́мнений;
превращённый в порошо́к спорошко́ваний;
ПРЕВРАЩА́ТЬ, ПРЕВРАЩА́ТЬСЯ ще трансформува́ти, трансформува́тися;
ПРЕВРАТИ́ТЬСЯ, преврати́ться во что переве́стися на, перерости́ /ви́робитися/ у що, зроби́ти /стати/ чим, галиц. переміни́тися у що;
преврати́ться в желе́ здраглі́ти;
преврати́ться в лёд скрижані́ти /недок. крижані́ти/;
преврати́ться в ничто́ переве́сти́ся ніна́що;
преврати́ться в прах переве́сти на по́піл;
мину́ты преврати́лись в часы́ хвили́ни тягли́ся як ро́ки́;
преврати́ться из а в б ще пороби́тися б з а;
преврати́вшийся перетво́рений обе́рнений, ОКРЕМА УВАГА;
преврати́вшийся в боло́то /преврати́вшийся в грязь/ (про шлях) розба́гнений;
преврати́вшийся в желе́ /преврати́вшийся в лёд/ здраглі́лий /скрижані́лий/;
преврати́вшийся в ничто́жество знікче́мні́лий;
преврати́вшийся в порошо́к спорошко́ваний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Ничтожество
• Превращаться, превратиться в ничтожество – нікчемніти, знікчемніти (занікчемніти); зводитися, звестися (переводитися, перевестися, зійти) нінащо (на ніщо).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Мизе́рність, мізе́рність, -ности –
1) бедность, убожество;
2) жалкий вид;
3) ничтожество.
Мизе́рство –
1) бедность, убожество;
2) имущество бедняка;
3) ничтожество;
4) бедный народ.
Нікче́мність – ничтожность, ничтожество.
Нікче́мніти, -нію –
1) портиться, вырождаться, превращаться в ничтожество;
2) оскудевать, беднеть.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бі́дниця, -ці, ж.
1) Бѣдная, бѣдствующая, бѣдняжка, несчастная. Шейк.
2) Пустячная вещь? малое количество? ничтожество? Устану я у п’ятницю, помотаю сю бідницю: сюди, туди помахнула та нічого не вмотнула. Грин. ІІІ. 494. Із ми́шачу бідни́цю. Очень мало. Ном. № 7696.
Мизе́рність, -ности, ж.
1) Бѣдность, убожество.
2) Жалкій видъ.
3) Ничтожество. Я знав свою мизерність перед Богом. К. Іов. Скажи, Господи, чи довго ще на світі мені жити? Дай мені моє безсилля і мизерність зрозуміти. К. Псалт. 95.
Мизе́рство, -ва, с.
1) Бѣдность, убожество.
2) Имущество бѣдняка. Єсть у мене деяке хазяйство — мизерство: овечки, свині. Борз. у.
3) Ничтожество.
4) Бѣдный народъ.
Нече́вля, -вля и нече́в’я, -в’я, с. Употребляется только съ предлогомъ з: З нече́в’я. Изъ ничего. З нечев’я, а базар в степу як треба став. Греб. 372. У Кулиша это слово имѣетъ болѣе самостоятельное положеніе и употреблено въ значеніи: ничтожество. У нас на Вкраїні, серед забутих степових могил, мужицька мова піднялась із нечевля до високости всенароднього жалю, плачу, піднялась до погорджування великою гординею і до погрожування великій потузі. К. ХП. 129. См. Знечев’я.
Нікче́мність, -ности, ж. Ничтожность, ничтожество. К. Грам. 46.
Нікче́мніти, -нію, -єш, гл.
1) Портиться, вырождаться, превращаться въ ничтожество. Забували Бога, нікчемніли в гріхах і роскошах. К. Грам. 72.
2) Оскудѣвать, бѣднѣть.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ніщо, мест. *2) Ничего, пустяки. Пустили собі трохи крови, але то ніщо, присхне. Лепкий. Нічи́м. Ничего, не беда. Нічим, що в нашого господаря мало паші,—є ще в його озеред соломи. Драг. 3. *3) Ничтожество. Там таке ніщо, що сором і дивиться.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ничто́жество = нїкче́мність (С. Л.), про вещ — нїкче́мниця, поки́дька, гарі́ль (С. З.). — Помста за власную нїкчемність, як огонь, пече мене. Сам. — Доволї письменників працювало і довело нїкчемність отакої теориї Погодина. Кн. — Шкода грошей на таку покидьку.

Запропонуйте свій переклад


Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)