Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 39 статей
Запропонувати свій переклад для «ночной»
Шукати «ночной» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ночной – нічни́й, (происход. ночью, свойственный -чи ещё) вночі́шній. [По́гляд звів геть на не́бо нічне́є (Л. Укр.). В те́мряві нічні́й (Вороний). Калата́ло нічно́го сто́рожа (Коцюб.). Гудо́к прорі́зав пові́тря; кінча́лася нічна́ змі́на (Ледянко). Холо́дне вночі́шнє пові́тря (Грінч.) Серед вночі́шньої ти́ші (Корол.). Цвірча́ли вночі́шні цвіркуни́ (Загірня)].
• -на́я бабочка, -но́й мотылёк – не́тля, нічни́й мете́лик. [В гнівли́ве се́рце по́мисл злий, як не́тля в сві́тло, ли́не (Франко)].
• -ны́м бытом – вночі́; см. ниже -но́й порой. -но́е время, -на́я пора – нічни́й (вночі́шній) час, нічна́ доба́, (редко) нічна́ діб (р. доби́); см. Пора́ 1.
• В -но́е время, -но́й порой, в -ну́ю пору – вночі́, за но́чи, нічно́го (вночі́шнього) ча́су, нічно́ї доби́, нічно́ю добо́ю, (диал.) уні́чпори (Біл.-Нос.); срв. Но́чью.
• -но́й горшок – нічни́й го́рщик, нічни́й горще́чок, (нічне́) горня́(тко), урина́л (-ла), нічна́ ва́за, (эвфем.) генера́л. [Переда́йте мені́, будь ла́ска, нічни́й го́рщик (М. Хвильов.). Карло́ Іва́нович увійшо́в з поро́жнім «генера́лом» і поста́вив його́ обере́жно під кро́вать (М. Хвильов.). Шви́дше посади́ дити́ну на горня́тко! (Звин.)].
• -но́й дозор – нічни́й дозі́р, нічна́ ва́рта (ча́та).
• -на́я красавица, бот. –
а) (Hesperis matronalis L.) вечерни́ці (-ниць) (паху́чі), вечі́рня (нічна́) фія́лка, вечі́рня (нічна́) доба́;
б) -на́я красавица и -на́я красота (Mirabilis Jalappa L.) нічна́ краса́;
в) -на́я красавица и -ны́е духи (-но́й дух) (Platanthera bifolia Rchb.) любка (дволиста), нічна́ фія́лка.
• -но́й мрак, см. Мрак.
• -но́й отдых – нічни́й відпочи́нок (-нку), спокі́йне ночі́вля (-ля, ср. р.). [Як тебе́ забра́ли в москалі́, – ні одного́ спокі́йного ночі́вля не ма́ли ми (Г. Барв.)].
• -но́й пастух – нічни́й пасту́х, нічлі́жник, (редко ночлі́жник), нічліжа́нин, (редко) ночліжа́нин (мн. -жа́ни, -жа́н). [Ночлі́жники ба́чили, що такі́-то коло їх ко́ней ворожи́ли (Номис)].
• -ная птица – нічни́й (вночі́шній) птах, нічна́ (вночі́шня) пта́ха (пта́шка), нічни́ця.
• -на́я работа – нічна́ (вночі́шня) робо́та; нічкува́ння.
• -ная рубашка – нічна́ соро́чка, соро́чка на́ ніч.
• -но́е светило – нічне́ світи́ло, мі́сяць (-ця), мі́сяць ясноро́гий, нічни́к (-ка́) (Чуб. I), (поэт., аллег.) золота́ діжа́.
• -на́я тень – нічна́ (вночі́шня) тінь; (видение) нічни́й при́вид.
Горшо́к – го́рщик (р. го́рщика), горщо́к (р. горшка́), го́рне́ць (р. горнця́); ум. – го́рщичок, горще́чок, горща́ (р. горща́ти, ср. р.), горща́тко (р. -ка, ср. р.), горня́ (р. -ня́ти, ср. р.), горня́тко (р. -ка, ср. р.). Реже: (медный г.) мідня́к, мі́день (р. -дня); (чугунный) чаву́н, ум. чавуне́ць (р. -нця́); (большой медный) ґалаґа́н; (металлическ.) баня́к; (г. в одно ведро) віде́рник; (для варки) вари́льник; (для варки борща) борщівни́к; (для каши) ка́шни́к; (для бученья белья) золі́льник, золі́йник; (больш. г.) покоти́ло; (высокий, цилиндрич.) стовбу́н, стовбу́нчик; (маленький г.) питу́нчик, маценя́ (р. -я́ти).
• Цветочный г. – вазо́н (р. -ну).
• Ночной г. – урина́л, (эвфем.) генера́л.
• Плавильный г. – ти́гель.
• Не боги горшки́ обжигают – не святі́ горшки́ лі́плять.
• Принадлежащий -ку́, относящийся к -ку́ – го́рщиків (-ова, -ове).
Мрак (в прямом и перен. знач.) – мо́рок, змо́рок (-ку), (тьма) те́мрява, те́мнява, тьма, пі́тьма́, темно́та, па́морока, о́мрак (-ку), по́мерки (-ків), по́темок (-мку), по́темки (-ків); срв. Темнота́, Тьма. [Густи́й мо́рок скрізь по хата́х; густі́ший в буди́нках, що нема́ душі́ живо́ї в се́страх украї́нках (Куліш). Вже змо́рок упа́в (Липовеч.). Хто сві́тло міня́є на те́мряву но́чи? (Олесь). Свої́м сло́вом пое́т розві́яв ту те́мряву з уся́кої непра́вди, яка́ обійма́ла до́сі пита́ння про на́шу націона́льність (Грінч.). Ві́римо ми, що світ невечі́рній жада́ний зася́є і нам серед но́чи й пітьми́ (Грінч.). Крізь темно́ту само́тно зори́ть одино́кая зі́рка ясна́я (Л. Укр.). Пово́лі розві́ялася густа́ холо́дна па́морока, що була́ залягла́ над Борисла́вом (Франко). О́мрак на зе́млю ні́чка напусти́ла (Мкр.). Си́зі по́мерки но́чи (Мирн.)].
• Ночной мрак – нічна́ (вночі́шня) те́мрява (темно́та, пі́тьма́). [Вночі́шня те́мрява обгорта́ла все навкруги́ (Загірня)].
• Мрак невежества – темно́та не́уцтва, розумо́ва те́мрява.
• Во -ке времен – в те́мряві часі́в.
• Во -ке неизвестности – в те́мряві невідо́мости.
Ночева́я –
1) нічлі́г, (редко) ночлі́г (-лі́гу).
• Итти на -ву́ю –
а) (на ночлег) іти́ на́ ніч (на нічлі́г);
б) (ложиться спать) ляга́ти спа́ти, ляга́ти;
2) (ночной промысел) нічкува́ння, нічлі́ги (-гів), (редко ночлі́ги), нічлігува́ння, (редко нічлігува́ння), нічна́ (вночі́шня) пра́ця (робо́та), (охота) нічні́ (вночі́шні) (в)ло́ви (-лів), нічне́ (вночі́шнє) полюва́ння, (ловля) нічна́ (вночі́шня) ло́вля (лови́тва).
Ночни́к –
1) (ночная лампочка) кагане́ць (-нця́). [Дрижи́ть, ізігну́вшися над каганце́м, лі́чить гро́ші (Шевч.). Убо́ге сві́тло каганця́ (Васильч.)];
2) артиллер. – нічни́к (-ка́);
3) (ночная птица) нічни́ця, нічни́й (вночі́шній) птах (-ха), нічна́ (вночі́шня) пта́ха (пта́шка);
4) (ночной мотылёк) не́тля; см. Ночно́й (-на́я бабочка);
5) (ночной извозчик, сторож и т. п.) нічни́й візни́к (-ка), нічни́й сто́рож и т. п., нічня́к, нічня́ник, нічни́к (-ка);
6) (ночное стойло) нічне́ сті́йло.
Ночня́нка – не́тля; см. Ночно́й (-на́я бабочка).
Но́чью, нрч. – вночі́; (ночной порой) нічно́ї доби́, нічно́ю добо́ю, нічно́ї пори́, (пров.) уні́ч-пори (Біл.-Нос.); (среди ночи) перед (реже посеред) но́чи; (до окончания ночи) за но́чи, по́ки ніч. [Ні вдень йому́ споко́ю, ні вночі́ (Грінч.). Його́ збуди́ли вночі́ (Коцюб.). (Оди́н коза́к) нічно́ю добо́ю нена́че нудьгу́є, нена́че суму́є (Грінч.). О́чі йому́ аж сві́тяться, на́че серед но́чи у во́вка (Кониськ.). Ми-б полеті́ли до не́ньки, хоч посеред но́чи (Мартин.). Ще за́ ночи й на мо́ре! (Куліш)].
Пасту́х – пасту́х.
• Помощник -ха́ – підпа́сач, підпа́сич, підпа́сок (-ска).
• Старший над -ха́ми, чаще старший -ту́х овец – вата́г, ота́ман, личма́н, отага́с, (гал.) бац.
• -ту́х овец – вівча́р, чаба́н, гайда́р (-ря́), гайда́й, (-дая́), вата́жник, юга́с; (младший -ту́х при чабане и личмане) тре(й)тя́к.
• -ту́х баранов – бара́нник.
• -ту́х ягнят – ягня́тник, янча́р, (у гуцулов) ягни́чник.
• -ту́х коз – коза́[я́]р.
• -ту́х телят – теля́тник.
• -ту́х крупного рогатого скота – скота́р (-ря́), чередни́к, череда́р (-ря́), черда́ш, (у черноморцев) това́рчий, (коров, телят и пр.) коров’я́р, корі́вник, (волов) волопа́с, волови́к, (угор.) волова́р, (гал.) вола́р, воля́р.
• -ту́х лошадей – ста́дник, стада́р, табу́нник, табу́нщик, коня́р (-ра́), кона́р.
• -ту́х свиней – свинопа́с, свина́р (-ря́).
• -ту́х гусей – гуся́тник, гуся́р, гусі́й, дроби́нник.
• -ту́х ночной – ночліжа́нин, ночлі́жник, поночлі́жник.
• Без -ха́ (быть или обходиться) – само́пас, само́паски, само́пасом, самопа́сно, пусто́паш, на-бе́збаш (бе́збач, бе́збеш). [Череда́ хо́дить само́пас].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НОЧНО́Й діял. уно́чішній, (сторож) цілоні́чний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Ночной – нічни́й, -а́, -е́.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Ночной – нічни́й.
Сигнал – га́сло;
• с. (прибор) – гасліве́ць (-вця́), при́лад гаслівни́й;
• с. акустический (звуковой) – г. звукове́, акусти́чне;
• с. весовой – гасліве́ць терезо́вий;
• с. враждебные – га́сла воро́жі;
• с. выходной, с. отправления – г. вихідне́;
• с. дисковый – г. кружа́льне;
• с. дневной – г. де́нне;
• с. заграждающий – г. заборо́нне;
• с. закрытый – г. закри́те;
• с. звуковой – г. звукове́;
• с. известительный – г. сповісне́;
• с. маневровый – г. маневро́ве;
• с. местный – г. місце́ве;
• с. ночной – г. нічне́;
• с. оповестительный – г. звісткове́, сповісне́;
• с. оптический (видимый) – г. зорове́;
• с. остановки – г. зупи́нне;
• с. открытый – г. відкри́те;
• с. переездной – гасліве́ць переїздо́вий;
• с. переносный – г. переносни́й, переставни́й;
• с. позывной – г. викличне́;
• с. предохранительный – г. запобі́жне;
• с. предупредительный – г. пересторо́жний;
• с. пригласительный – г. запро́шувальне;
• с. ручной – г. ручне́;
• с. самодействующий – г. самочи́нний;
• с. тревожный – г. триво́жне;
• с. тригонометрический – г. тригонометри́чне;
• с. указательный поездкой – г. вказівне́ поїздо́ве;
• с. хвостовой – г. хвостове́;
• с. штормовой – г. штормове́, бурхайло́ве;
• с.-заградитель – гасліве́ць-загоро́дник (-ка).
Тариф – тари́ф (-фу);
• т. двойной – т. подві́йний;
• т. дифференциальный – т. диференція́льний;
• т. льготный – т. пільгови́й;
• т. ночной – т. нічни́й;
• т. ординарный – т. звича́йний;
• т. оптовый – т. гуртови́й;
• т. поясной – т. смугови́й;
• т. средний – т. пересі́чний;
• т. установленный – т. устано́влений.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Мудраге́ль, мудраґе́ль, -е́ля –
1) умник, хитрец;
2) ночной мотылек.
Нічни́й – ночной.
Нічни́к, -ка́ – (у пастухов) ночной дежурный.
II. Ночі́вля, -ля – ночной отдых.
Ночліжа́нин, -на, ночлі́жник, -ка –
1) ночлежник;
2) ночной пастух.
Ночни́й – ночной.
Ночни́к –
1) луна;
2) бес;
3) ночной сторож.
Ночува́ка, -ки, ночува́льник, -ка –
1) ночлежник;
2) ночной сторож;
3) ночевщик.
Поночлі́жник, -ка – пастух при ночной пастьбе.
Стука́р, -ря́ – ночной сторож.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Ночной (о дежурстве, работе) – нічний.
Сторож, -жиха – сто́рож (-жа), сторожиха, вартовий (-во́го), вартовик (-ка́); (в поле) – лановий (-во́го); (лесной) – побере́жник (-ка); (привратник) – ворота́р (-ря); с. линейный – сто́рож на ко́лії; с. ночной – нічний сто́рож, ночі́вник (-ка́); быть -жем – сторожува́ти.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Драпі́жник, -ка, м.
1) См. Дряпіжник.
2) У гуцуловъ: ночной церковный сторожъ. Шух. І. 119.
Нічни́й, -а́, -е́. Ночной.
Нічни́к, -ка́, м. Въ жилищѣ горныхъ гуцульскихъ пастуховъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежить поддерживать ночной огонь, варя на немъ завтракъ, и сторожить всю стоянку. Шух. I. 216, 190. См. Ночник 3.
ІІ. Ночі́вля, -ля, с. Ночной отдыхъ. Як тебе забрали в москалі..., — ні одного спокійного ночівля не мали ми, поки тебе визволили. Г. Барв. 133.
Ночлі́жник, -ка, м.
1) Ночлежникъ.
2) Ночной пастухъ. Ночліжники бачили, що такі то коло тих коней ворожили. Ном. № 12823.
Ночни́й, -а́, -е́. Ночной.
Ночни́к, -ка́, м.
1) Луна. Сосниц. у. Чуб. І. 9.
2) Бѣсъ. Ночник тебе уплодив. Ном. № 3578.
3) Ночной сторожъ возлѣ лошадинаго табуна. Маріупольск. у. Залюбовск. См. Нічник.
О́пар, -ру, м.
1) Испареніе. Рк. Левиц.
2) Ночной мотылекъ — phalaena. Вх. Уг. 256.
Поночлі́жник, -ка, м. Пастухъ при ночной пастьбѣ. Ум. Поночлі́жничок. То не гайдамаки, то поночліжнички. Мет. 308.
Стука́рь, -ря́, м. Ночной сторожъ. Харьк. у.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Ночной — нічни́й; Н. бой — нічни́й бій; Н-е действия — нічні́ ді́ї; Н. пост — нічна́ сті́йка. Ночью — вночі́.
*Бой — бій (бо́ю); Б. авангардный — бій авангардо́вий; Б. арьергардный — ар’єргардо́вий бій; Б. артиллерийский — бій гарма́тний; Б. ближний — бій бли́зьки́й; Б. в горах — бій у го́рах: Б. в лесу — бій у лі́сі; Б воздушный — бій повітряни́й; Б. в населенных пунктах — бій у залю́днених пу́нктах; Б. вольный — бій ві́льний; Б. встречный — бій зустрі́чний; Б. групповой — бій групови́й; Б. ночной — нічни́й бій; Б. наступательный — бій нападни́й; Б. оборонительный — бій оборо́нний; Б. открытый — бій відкри́тий; Б. отступательный — відступни́й бій; Б. преднамеренный — бій навми́сний; Б. рукопашный — бій рукопа́шний; Б. уличный — бій ву́личний; Б. штыковой — бій багнето́вий; боем управлять — керува́ти бо́єм; место б. — бойо́вище.
*Пост — сті́йка, -КИ; П. внутренний — вну́трішня сті́йка; П. временный — тимчасо́ва сті́йка; П. караульный — сторо́жова сті́йка; П. наружный — надві́рна сті́йка; П. ночной — нічна́ сті́йка; П. одиночный — пооди́нча сті́йка; П. парный — па́рна сті́йка; П. постоянный — пості́йна сті́йка; П. промежуточный — промі́жна сті́йка; П. сторожевой — охоро́нна сті́йка; табель П-ам — та́бель сті́йок.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ночно́й = нічни́й, у(в)но́чішнїй (що був у ночі). — Дощ уно́чішнїй. Чайч. Полт.

Запропонуйте свій переклад