Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «оскорбить»
Шукати «оскорбить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Оскорбля́ть, оскорби́ть – обража́ти, обра́зити, вража́ти, вра́зи́ти, кри́вдити, покри́вдити, зневажа́ти, знева́жити.
• -би́ть обидным словом – вра́зи́ти вразли́вим сло́вом.
• -би́ть до глубины души (жестоко) кого – живи́м вра́зом вра́зи́ти кого́, тя́жко вра́зи́ти (обра́зити) кого́.
• -би́ть чью честь – покри́вдити кого́ на че́сті.
• -би́ть словом, действием – зневажа́ти (знева́жити) сло́вом, чи́ном.
• -би́ть чьё самолюбие – ура́зити чиє́ самолю́бство.
• Это -ля́ет здравый смысл – це пере́чить до́брому ро́зуму.
• Оскорблё́нный – обра́жений, вра́жений, скри́вджений, знева́жений від ко́го чим.
Ниско́лько, нрч. –
1) ніскі́льки. [«Скі́льки заплати́в за чо́боти?» – «А тобі́ що? – ніскі́льки!» (Брацл.)];
2) (ничуть) (а)ні́ тро́хи, (а)ні тро́[і́]шки, і тро́хи, ані скі́лечки, (фам.) ані ги́ч, (совсем не) зо́всі́м не, (отнюдь) аж нія́к, (диал.) аж ні́куди, (вовсе нет) зо́всі́м ні, (никак) нічо́го, аніні́. [Не справди́лись ані тро́хи ті наді́ї (Доман.). Тобі́ смі́шки, а мені́ ні трі́шки (Приказка). Мені́ зо́всім не жаль його́ (Сл. Ум.). Ні в мо́ві, ні в пово́дженні він аж нія́к не зміни́вся до не́ї (В. Підмог.). Всі ці за́ходи аж нія́к не помо́жуть (Пр. Правда). «А сам він чи ві́рить тому́?» – «Аж ні́куди!» (Звин.). Це йому́ нічо́го не пошко́дить (Київщ.). А диви́сь: сама́ маши́на аніні́ не зва́бить о́чі (Крим.)].
• Это меня -ко не касается – це мене́ ані тро́хи (і тро́хи, ані тро́шки, зо́всі́м) не обхо́дить.
• -ко не отличается от чего – ані тро́хи не відрізня́ється від чо́го.
• Я -ко не хочу оскорбить вас – я (а)ні (і) тро́хи не хо́чу обра́зити вас. «Вы ошибаетесь!» – «-ко!» – «Ви помиля́єтесь!» – «Ані тро́хи (Ані тро́шки, Зо́всім ні, Аж нія́к)!»

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Честь – честь; (уважение) шана, пошана, шаноба:
• береги честь смолоду – бережи честь замолоду (молоду) (Пр.); шануйся ззамолоду (Пр.);
• блюсти свою честь – класти на собі честь; шануватися;
• была бы честь предложена – було б сказано; (разг.) хоч не нагодували, аби запрохали;
• быть в чести, не в чести у кого – бути в пошані (у шані, у шанобі), не в пошані (не в шані, ну в шанобі) у кого; мати пошану (шану) чию, від кого, не мати пошани (шани) чиєї, від кого;
• быть (служить) к чести чьей – роби́ти честь кому;
• Ваша честь – Ваша милість;
• велика честь, коли нечего есть – і честь дарма, як їсти чого нема (Пр.); що з тієї (по тій) честі, коли нема чого їсти (коли нема чого в рот покласти) (Пр.);
• всё обошлось честью – все вийшло (обійшлось) гаразд;
• в честь кого, чего – на честь (на пошану) чию, чого; шануючи (шанувавши) кого, що;
• в честь праздника – для (на) шанування свята;
• выйти с честью из затруднительного положения – вийти з честю із скрутного (сутужного, трудного) стану (з, скрути, з сутуги);
• девичья честь – дівоча честь;
• долг (дело) чести – справа честі;
• ему всё не в честь (разг.) – йому нічим не догодиш; йому не догодити;
• затрагивать (затронуть) честь – ущербити честь кому; зачепити честь чию;
• из чести (устар.) – з пошани (з поваги); заради (задля) честі (пошани, шани);
• иметь честь (разг.) – мати [за] честь;
• к чести кого – віддаючи належне кому;
• много чести – багато (забагато) честі;
• надо (пора) и честь знать – треба й міру знати;
• оказать, сделать честь кому – зробити (реже учинити) честь кому; виявити честь кому, пошану (шану) до кого; скласти шану, честь кому; дати (віддати) шану (честь) кому;
• оскорбить честь – покривдити на честі; порушити честь;
• отдавать, отдать честь кому, чему (воен. перен.) – віддавати, віддати шану кому, чому;
• покушаться на честь чью – важити на честь чию;
• попадать, попасть в честь к кому – заживати, зажити (зазнавати, зазнати) честі чиєї, від кого; (иногда разг., только сов.) доскочити честі чиєї;
• послушать честью – послухатись добром (добровільно);
• по чести сказать, по чести говоря – правду сказати, правду (по правді) кажучи (казавши), щиро (по щирості) кажучи;
• просить честью кого – добром просити (прохати) кого;
• суд чести – суд честі;
• с честью делать, сделать что – гідно (з честю, як належить) робити, зробити що;
• считать (иметь, почитать) за честь что – мати (уважати) за честь що;
• честь имею кланяться! (устар., при прощании) – дозвольте вклонитися!; моє шанування
[Вам]!;
• честь и слава – честь і слава;
• честь и хвала – честь і хвала; шана і хвала (хвала і шана);
• честь лучше богатства – добре ім’я краще за багатство (Пр.);
• честь честью, (реже) честь по чести (разг.) – як слід (як треба, як годиться, як належить); гаразд; за всіма правилами (робити що);
• это делает честь, не делает чести кому – це робить (дає, приносить) честь, це не робить (не дає, не приносить) честі кому; це на честь, не на честь кому.
[Честь — це зовнішня совість, а совість — це внутрішня честь (А.Шопенґауер). Не був там, де честь давали (Пр.). Шануймося, люди, бо ми того варті, щоб душі зігріла повага незла, щоб совість незрадно стояла на варті, і щемна надія розраду несла (Л.Терехович)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОСКОРБИ́ТЬ (почуття) урази́ти; і похідн.;
оскорбить де́йствием обра́зити вчи́нком; образ. наплюва́ти в борщ кому.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Оскорблять, оскорбить – обража́ти, -жа́ю, -жа́єш, обра́зити (обра́жу, обра́зиш), зневажа́ти, -жа́ю, -жа́єш, знева́жити, -жу, -жиш.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Действие – дія; діяння; (поступок) – учинок; (о машине) – хід; (в пьесе) – дія, акт; (юрид.) – чинність, сила. Образ действия – поведінка; поводження. Иметь действие – мати силу. Привести машину в действие – пустити машину в хід. Место действия – місце дії, чину. Оказывать, производить действие – діяти на кого; (влиять) – впливати на кого, що. Какое действие это произвело на него? – як це на нього подіяло? який вплив, враження це на нього мало (справило)? Распространять действие (закона) на что – поширювати чинність (закону) на що. Обратное действие – зворотна, відворотна сила. Оскорбить действием – зневажити чинно, чином.
Честь – честь; (уважение) – шана, пошана. В честь – на честь. Имею, считаю, почитаю за честь – маю за честь. Затрагивать честь – ущербити честь кому. Оказывать честь – робити, давати честь. Оскорбить честь – покривдити на честі; порушити честь. Блюсти свою честь – класти честь на собі. Покушаться на честь – важити на честь. Быть в чести – бути в пошані.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Оскорблять
• Оскорбить до глубины души кого-либо – тяжко (до глибокої душі) образити (уразити) кого; живою вразою (живим уразом) уразити кого. [Живим би її вразом вразило. Вовчок.]
• Это оскорбляет здравый смысл – це зневажає добрий розум (здоровий глузд); це гостро перечить доброму розумові.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вража́ти, вража́тися, врази́ти, врази́тися, -жу, -зиш –
1) поражать, поражаться, поразить, поразиться;
2) оскорблять, оскорбляться, оскорбить, оскорбиться, огорчать, огорчаться, огорчить, огорчиться.
Зневажа́ти, знева́жити – оскорблять, оскорбить. Знева́жити проха́ння чиє – не уважить чью просьбу.
Обража́ти, -жа́ю, обра́зити, -жу – оскорблять, оскорбить;
обража́тися, обра́зитися (чим, на що) – оскорбляться, оскорбиться, обижаться, обидеться.
Перекри́вдити, -джу, -диш – обидеть, оскорбить.
Покри́вдити, -джу, -диш – обидеть, оскорбить;
покри́вдитися – обидеться, оскорбиться.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Оскорблять, -бить – обража́ти, обра́зити; о. словом, действием – обража́ти, обра́зити сло́вом, чином, учинком, ді́янням.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зневажа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. знева́жити, -жу, -жиш, гл. Не уважать, оказывать, оказать неуваженіе, пренебрежніе, оскорблять, оскорбить. Свою неньку зневажав, з двора її виганяє. Макс. (1849). 100. Будуть мене пани і козаки на підпитку зневажати. Мет. 415.
Обража́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. обра́зити, -жу, -зиш, гл. Оскорблять, оскорбить. Сли-м кого образив, то перепрашаю. Гол. III. 509.
Оскорбля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. оскорби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Обижать, обидѣть, причинить несправедливость. Вх. Зн. 45. Семен був парубок годний... було й малу дитину не оскорбить. Федьк.
Перекри́вдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть, оскорбить. За правду перекривджену война. К. ПС. 31.
Уража́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. урази́ти, -жу́, -зи́ш, гл.
1) Поражать, поразить, ранить. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу. Гол. І. 2.
2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, — вона знов і прокинулась. Лебед. у. Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. Дума. Трудно рану гоїти, а не вразити. Ном. № 1574.
3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. Вона вразила мене словом лихим. Новомоск. у.
4) Поражать, поразить, удивить сильно. Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа. Левиц. Пов. 5.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Оскорбля́ть, оскорби́ть, ся = обража́ти, (С. Жел. Л.), уража́ти (С. Ш.), образи́ти (С. Жел.), у(в)рази́ти, ся (С. ш.). — Отпущено всїм, которі мене образили. Б. Н. — Слова його глибоко вразили мене. Кн. — На віщо не заводите розраду, на віщо ображаєте людей? Лев. В.

Запропонуйте свій переклад