Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «отгонять»
Шукати «отгонять» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Отгоня́ть, отогна́ть –
1) відганя́ти и відго́нити, відігна́ти (б. вр. віджену́, -не́ш), повідго́нити кого́ куди́ (від чо́го), обганя́ти и обго́нити, обігна́ти, пообганя́ти кого́, що чим.
• -ть стадо на пастбище – відго́нити че́реду на па́шу (на па́стовень).
• -ть мух, оводов – обганя́ти му́хи, оводи́. [Ко́ні хвоста́ми обганя́ють оводі́в (Греб.)].
• -ть оводов от лошади – обганя́ти коня́ від оводі́в, обганя́ти оводи́ з коня́.
• -ть от себя мух, собак – обганя́тися, обго́нитися від мух, від соба́к.
• Неприятель -гна́л у нас весь скот – вороги́ відігна́ли (відби́ли, зайняли́) усю́ на́шу худо́бу;
2) (спирт, скипидар и т. п.) переганя́ти и перего́нити, перегна́ти, попереганя́ти и поперего́нити.
• Ото́гнанный – віді́гнаний; пере́гнаний.
Отга́нивать, отогна́ть – кінча́ти, скінчи́ти гна́ти (горі́лку). Срв. Отгоня́ть.
Отма́хивать, отмахну́ть –
1) (отгонять, махая, кругом) обма́хувати, обмахну́ти. [Обмахну́в гі́лкою мух];
2) (отхватить) зру́бувати, зруба́ти, відру́бувати, відруба́ти, відтина́ти, відтя́ти. [За одни́м ма́хом відтя́в го́лову. Зруба́в дере́вце́. Відруба́в гі́лку];
3) -вать, ха́ть – маха́ти, відмаха́ти, учи́стити. [Не лю́блю́ ходи́ти пома́лу, а так версто́в по со́рок на день маха́ю. І не помі́тили за розмо́вою, як версто́в з п’ятна́цять учи́стили]; (отвахлять) відмаха́ти.
Отогна́ть, см. Отгоня́ть.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Угонять, угнать – гнати, погнати, (загонять) заганяти, загонити, загнати, (о мн.) позаганяти, (выгонять) виганяти, вигонити, вигнати, (о мн.) повиганяти; (отгонять) відганяти, відгонити, відігнати, (о мн.) повідганяти; (похищать) красти, украсти (вкрасти), (о мн.) покрасти, викрадати, викрасти, (о мн.) повикрадати; (уводить) займати, зайняти; (забирать) забирати, забрати, (о мн.) позабирати, (быстро уехать) погнати, (разг.) махнути, махонути; (спешно уходить, убегать) тікати, утікати (втікати), утекти, втекти, (о мн.) повтікати, дременути, чкурнути:
• угнать коня – вкрасти (викрасти, забрати) коня;
• угнать машину – вкрасти (викрасти) машину;
• угнать на край света – утекти (дременути, чкурнути, махнути) на край світу;
• угнать неприятеля – загнати (відігнати, вигнати) противника;
• угонять в плен – гнати (брати, забрати) в полон, полонити. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОТГОНЯ́ТЬ (жестом) одге́тькувати, (страхом) віджа́хуватися;
отгонять сон зганя́ти сон з оче́й;
отгоня́ющий що /мн. хто/ проганя́є тощо, ста́вши одге́тькувати, покли́каний прогна́ти, прикм. відгі́нний, образ. для обго́ну, прикм. відганя́льний, одго́нювальний, одге́тькувальний, віджа́хувальний;
отгоня́емый, гна́ний, го́нений, одга́няний, одго́нюваний, одге́тькуваний, віджа́хуваний, (спирт) перего́нюваний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Отгонять, отогнать –
1) (стадо на пастбище) відганя́ти, -ня́ю, -ня́єш, відго́нити, -ню, -ниш, відігна́ти (віджену́, віджене́ш);
2) (мухи) обганя́ти, -ня́ю, -ня́єш, обігна́ти (обжену́, обжене́ш);
3) (спирт) переганя́ти, -ня́ю, -ня́єш, перего́нити, -го́ню, -го́ниш, перегна́ти (пережену́, пережене́ш).

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Отгонять, стогнать (спирт) – переганя́ти, перегна́ти.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

отгоня́ть, отогна́ть відганя́ти, відігна́ти; переганя́ти, перегна́ти; дестилюва́ти, здестилюва́ти

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Відганя́ти, відго́нити, відігна́ти – отгонять, отогнать.
Обганя́ти, обігна́ти, обжену́ –
1) обгонять, обогнать;
2) отгонять, отогнать; обганя́тися, обігна́тися (від чого, чого) – отгонять, отогнать от себя.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Відганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. відігна́ти, віджену́, -не́ш, гл. Отгонять, отогнать. Курка як співа, то відганяє ворогів. Чуб. І. 58.
Обганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. обігня́ти, обжену́, -не́ш, гл.
1) Отгонять, отогнать. Любистком мухи обганяв. Котл. Ен. Злодіїв обганяй та гавкай на звірюку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 84).
2) Обгонять, обогнать (вокругъ чего). Не позволю волів поганяти! — Позволь, мати, хоч раз обігнати. Чуб. V. 218.
Оганя́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Отгонять отъ себя (нападающихъ). Собаки в’їдаються, а бояре оганяються. МУЕ. III. 217.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Отгоня́ть, отогна́ть = 1. од(від)ганя́ти, одго́нити, проганя́ти, розганя́ти, одігна́ти, прогна́ти, розігна́ти. — Оджени теля в череду. Та вже одігнав. — Прожени собак. — Почав читати, тай розігнав сон. 2. од(від)бива́ти, од(від)ганя́ти, займа́ти (С. Аф.), одби́ти, одігна́ти, заня́ти. (С. Аф. З.) — Чи його убито, чи в полон занято? н. п. — Не пускай коней у мій овес, а то займу. С. Аф. — Займи череду. С. Аф. 3. переганя́ти, перегна́ти. — Вже усю горі́лку перегнали.
Отга́нивать, отогна́ть = д. Отгоня́ть.

Запропонуйте свій переклад