Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 30 статей
Запропонувати свій переклад для «пламя»
Шукати «пламя» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Пла́мя, см. Пла́мень.
II. Мета́ть, мё́тывать, метну́ть –
1) (бросать; н. вр. мечу́) ки́дати, ки́нути, мета́ти (-та́ю, -та́єш), метну́ти; срв. Броса́ть 1. [Ка́менем ки́нув (метну́в) на ме́не (М. Грінч.). Мета́ють гро́ші вго́ру і ди́вляться, як воно́ впа́де (Звин.)].
• Вулкан -чет пламя – вулка́н викида́є по́лум’я (ого́нь), кида́є по́лум’ям (огне́м).
• -тать банк (в карт. игре) – банкува́ти.
• -та́ть бомбы, камни, стрелы – кида́ти (мета́ти) бо́мби, камі́ння, стрі́ли.
• -та́ть взоры, глаза, очи. -ну́ть взор на кого, на что – зи́ркати, зи́ркнути на ко́го, на що и по ко́му, по чо́му, бли́м[к]ати, бли́м[к]нути очи́ма, скида́ти, ски́нути о́чі (о́ком, очи́ма) на ко́го, на що, метну́ти, гли́пнути, ве́ргнути, стре́льнути о́ком (очи́ма). [Зи́ркнула на ме́не і пішла́ (Крим.)].
• -та́ть громы – ки́дати (ве́рга́ти) громи́ и грома́ми.
• -та́ть жребий – ки́дати же́реб (-ба) или жеребо́к (-бка́), жеребкува́ти, (между собой) жеребкува́тися.
• -тать искры, огонь – іскри́ти, си́пати і́скрами, при́ском, огне́м, мета́ти і́скри (Л. Укр., Коцюб.), сов. сипну́ти, метну́ти і́скрами и т. д., (только из глаз) іскри́ти о́ком. [О́чі іскря́ть (М. Грінч.). Ко́ні мчать, аж іскря́ть нога́ми (Боров.). О́чі її́ си́пали при́ском (Черкас.). Чо́рні о́чі так і сипну́ли на не́ї огне́м (Н.-Лев.). Схили́всь до своє́ї жі́нки, о́ком іскри́ть (М. Вовч.)].
• -та́ть кровь – ки́дати, спуска́ти кров (руду́), відкрива́ти жи́лу.
• -та́ть пар – ора́ти, (орю́, о́реш) на (під) пар, парена́ти, па́ренити.
• -тать сено – кида́ти сі́но (в копну: в копи́цю, в стог: в стіг, в стіжо́к, на сеновал: в сінни́к). [Я вам помо́жу роби́ть – коси́ть там, чи сі́но ки́дать (Основа). До пі́вночи сі́но в копи́ці ки́дав (Кониськ.)].
• -та́ть стог – кла́сти стіг, стіжо́к.
• Рвать и -та́ть – рва́ти й мета́ти, сі́кти й руба́ти (Номис), лютува́ти, люти́тися аж підска́кувати.
• Что есть в печи, всё на стол -чи́ – що ха́та ма́є, тим і прийма́є; чим ха́та бага́та, тим і ра́да (Приказки).
• Не -чи́те бисера перед свиньями – не ки́дайте пе́рла́ перед сви́ньми;
2) -та́ть детёнышей – приво́дити, поно́сити маля́т; специальнее: (о суке) щени́ти цуценя́т (щеня́т), щени́тися, (о кошке) коти́ти котя́т, коти́тися, (о свинье) пороси́ти порося́т, пороси́тися. [Плю́нуть на тих оддо́єних щеня́т, що ти щени́ла (Шевч.)];
3) -та́ть икру – викида́ти ікру́, нере́сти́тися, (икриться) те́ртися; срв. Икра́ 1;
4) (шить на живую нитку; н. вр. мета́ю и мечу́) наживля́ти, ши́ти на живу́ ни́тку, фастриґува́ти що.
• -та́ть петли –
а) (у портных) обкида́ти пете́льки́, за́стіжки́;
б) (о зайце) ключкува́ти, ключки́ роби́ти.
Мё́танный –
1) ки́даний; о́раний; кла́дений;
2) нажи́влений, ши́тий на живу́ ни́тку; фастриґо́ваний; обки́даний.
Обраща́ться, обрати́ться –
1) см. Обора́чиваться, обороти́ться.
• -ща́ться, -ти́ться в бегство – ки́датися, ки́нутися, пуска́тися, пусти́тися навті́ки, навтікача́, (насм.) п’я́ти показа́ти, п’я́тами накива́ти.
• -ща́ться вспять – поверта́ти, -ся, поверну́ти, -ся назу́сп’ять, назу́спіт. См. Вспять.
• Кровь -ется в жилах – кров кружля́є (циркулю́є) по (в) жи́лах;
2) (вокруг чего), см. Обора́чиваться 2;
3) к кому, чему – зверта́тися, зверну́тися до ко́го, вдава́тися, вда́тися, пода́тися до ко́го, ударя́тися, уда́ритися до ко́го, ки́датися, ки́нутися до ко́го, приверта́тися, приверну́тися до ко́го, до чо́го. [Зверта́ється до рі́зних устано́в. Жінки́ вдава́лись одна́ до одніє́ї слова́ми (Грінч.). Вона́ вда́рилась до зна́харки. Си́ла люде́й приверну́лось до украї́нства].
• -ся к кому по делу – вда́тися до ко́го з спра́вою, у спра́ві.
• -ся с речью (словами) к кому – зверта́тися, зверну́тися (з) сло́вом (слова́ми) до ко́го, вдава́тися, вда́тися слова́ми до ко́го, озива́тися, озва́тися до ко́го;
4) во что, см. Обора́чиваться 4, а также – поверта́тися, поверну́тися на ко́го, на що. [Невже́ за́тишне за́ймище на о́зері пове́рнеться на комо́ру кра́дених рече́й?], бра́тися, взя́тися чим.
• -ти́ться в кого – оберну́тися, поверну́тися (несов. оберта́тися, поверта́тися), (о мног.) пооберта́тися на (у) кого́ или ким.
• -ти́ться, -ща́ться в пламя – взя́тися (бра́тися) по́лум’ям.
• -ти́ться в пар – узя́тися (несов. бра́тися) па́рою; (в воду) взя́тися (поня́тися) водо́ю. [Сніг поня́вся (взя́вся) водо́ю. Сіль узяла́ся водо́ю]; (в дым) здимні́ти; (в прах) спорохна́віти; (в камень) скам’яні́ти, бру́сом побра́тися, взя́тися. [Од його́ ліка́рства усе́ в животі́ бру́сом побра́лось (Г. Барв.)].
• -ся во что (худшее) – зіхо́дити, зійти́ на ко́го, на що, перево́дитися, переве́стися на що. [I ми коли́сь були́ до́брі, а ось-же довело́сь зійти́ на леда́що (М. Вовч.). Як поча́в пи́ти горі́лку, то й переві́вся на ка́-зна-що].
• -ся в ничтожество – зве́сти́ся ні на́ що. См. ещё Превраща́ться;
5) с кем – пово́дитися, повести́ся, об(і)хо́дитися, обійти́ся, захо́дити, поступува́ти з ким, трактува́ти кого́.
• Не уметь -ться в обществе – не зна́ти звича́ю до́брого, не вмі́ти пово́дитися сере́д люде́й.
Охва́тывать, охвати́ть –
1) (обнимать) обхо́плювати, обхопи́ти кого́, що, обніма́ти, обійма́ти, об(ій)ня́ти, поніма́ти, по(й)ня́ти, осяга́ти, осяг(ну́)ти́ кого́, що, (о)повива́ти, (о)пови́ти. [Що то за цивіліза́ція була́, коли́ вона́ осягла́ ті́льки саме́ па́нство (Куліш)].
• Это дерево не -ти́ть руками – цього́ де́рева не обхо́пиш рука́ми.
• Зараза -ла весь город – по́шесть усе́ мі́сто обхопи́ла.
• Этот период -вает несколько десятилетий – ця доба́ обійма́є кі́лька десятилі́ттів.
• Пламя мигом -ло всё здание – по́лум’я враз поняло́ (обхопи́ло) ввесь буди́нок.
• -ла прохлада – обняло́ холодко́м (прохоло́ди́ло) кого́.
• Истома -вает – мло́сті беру́ть кого́, мло́сно стає́ кому́.
• -ти́ть глазом – о́ком (за)сяга́ти, (за)сяг(ну́)ти́, зсяга́ти; зсягну́ти о́ком, запосягти́, захо́плювати, захопи́ти о́ком, згля́нути о́ком, скида́ти, ски́нути о́ком. [Скі́льки мо́жна було́ засягти́ о́ком на всі бо́ки. Пшени́ці таки́й лан, що й о́ком не згля́неш].
• -ти́ть (постичь) умом, мыслью – збагну́ти, засягти́ що (ро́зумом, ду́мкою);
2) (о чувствах, сне, дремоте и т. п.) поніма́ти, поня́ти, обніма́ти, обня́ти, бра́ти, взя́ти кого́, (перен.) (о)повива́ти, (о)пови́ти, о(б)горта́ти, о(б)горну́ти, окрива́ти, окри́ти, порива́ти, порва́ти кого́. [Ра́дощі ду́шу мені́ обніма́ли (Грінч.). Поняли́ його́ жа́лощі до тих нещасли́вих. Чого́сь і мене́ вже страх бере́. Обгорну́ла мене́ самота́. Го́ре тяжке́ опови́ло його́. Мене́ порива́є доса́да. Недо́бре почува́ння окри́ло їй ду́шу].
• Грусть, тоска, жаль -вает кого – сум, ту́га, жаль поніма́є, бере́, посіда́є кого́.
• -ла зависть кого – за́здрощі вхопи́ли кого́, за́видки взяли́ кого́, за́здрість поняла́ кого́.
• -ла страсть кого – жага́ (при́страсть) вхопи́ла, поняла́, взяла́ кого́;
3) (окружать) ото́чувати и оточа́ти, оточи́ти кого́, що, ким, чим. См. Окружа́ть, Облега́ть; (перехватать) перема́цувати, перема́цати, перела́пувати, перела́пати.
• Всё в лавке -та́ет, а ничего не купит – усе́ в крамни́ці перема́цає, а нічо́го не ку́пить.
• Охва́ченный – обхо́плений, обня́тий, по(й)ня́тий.
• -ный ужасом – поня́тий жа́хом.
По́ломя и По́лымя – по́лум’я (-м’я), по́лумня; см. Пла́мя.
По́лымя – по́лум’я (-м’я), см. Пла́мя, Пла́мень. Из огня да в -мя – з дощу́ та під ри́нву; уника́в ди́му та й упа́в в ого́нь; від яко́ї втік, таку́ й зди́бав.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПЛА́МЯ ще по́луміння.
И́СКРА, из искры возгори́тся пла́мя із і́скри по́лум’я /шквал вогню́/ повста́не;
И́СКРЫ (в очах, з очей) ще каганці́, зірки́, свічки́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Пламя – по́лум’я, -м’я, по́лумінь, -меня.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Пламя – по́лум’я.
Пламя восстановительное – п. відновне́;
• п. окислительное – п. оки́сл[н]ювальне;
• п. сварочное – п. зварне́.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Пламя
• Пламя охватило дом – дім (будинок) полум’ям (вогнем) узявся; дім (будинок) пойняло полум’я.
Возгораться
• Возгорелась война, полемика… – вибухнула (спалахнула) війна, полеміка (суперечка)…
• Из искры возгорится пламя – із іскри розгориться пломінь; із іскри полум’я займеться.
Дрогнуть
• Вода дрогнула (пошла на убыль) – воду смикнуло; вода на спад пішла.
• Голос дрогнул – голос затремтів.
• Дрогнула у кого рука – рука задрижала (здригнулася) у кого; рука зрадила кого; (іноді) рука не піднялася в кого.
• Дрогнули брови – ворухнулися (рухнулися) брови.
• Дрогнуло пламя – мигнуло (блимнуло) полум’я.
• Рука не дрогнет у кого (сделать что) – рука не здригнеться в кого; не зупиниться ні перед чим хто; нічого не злякається хто.
• Сердце дрогнуло – серце тьохнуло (кинулося, тіпнулося).
Искра
• Из искры возгорится пламя – з іскри займеться (спалахне) полум’я; (і)з іскри розгориться пломінь.
• Искра надежды – іскра надії.
• Искра остроумия – іскра дотепу.
• Искры из глаз посыпались – [Аж] свічки (каганці) в очах (давн. в очу) засвітили(ся); аж ув очах (давн. в очу) заіскрилося; [аж] зіниці засвітили(ся).
• Ни искры правды – і (а)ні зернини правди; і (а)ні на мізинний ніготь правди; (а)ні на стілечки правди.
• Ни искры таланта – (а)ні іскри таланту (хисту); (розм. зниж.) хисту — анітелень.
• Ни искры ума – (а)ні іскри (ні іскрини) розуму нема; (розм. зниж.) і на копійку розуму нема.
Обращаться
• Бумажные деньги обращаются наравне с металлическими – паперові гроші є в обігу (мають обіг) нарівні з металевими (так само, як і металеві); паперові гроші ходять нарівні з металевими (так само, як і металеві).
• [Весь] обращается, обратился кто-либо в слух, в зрение, во внимание – [Увесь] обертається, обернувся хто в (на) слух, зір, увагу; [увесь] стає, став хто слух, зір, увага. [Серце тоді переставало битись і, спинивши дух у грудях, Гнат увесь обернувся в увагу… Коцюбинський.] – вода перетворюється, перетворилась на (в) пару; вода береться, узялася парою.
• Не к тебе обращаются – не до тебе мова (річ); (іноді розм. фам.) не до тебе п’ється.
• Обратилось в дым что-либо – здиміло що.
• Обращается, обратилось в пламя что-либо – береться, узялося полум’ям що.
• Обращается что-либо вокруг чего-либо – обертається (кружляє) що навколо (навкруги, округ(и), круг) чого. [Хай собі кружляє, обертається Хоч круг лампочки земля стара!.. Рильський.]
• Обращаться, обратиться в бегство – кидатися, кинутися (пускатися, пуститися) тікати (навтіки, навтікача, навтіч); (образн. глузл., тільки докон.) показати п’яти; п’ятами накивати; закресати підошвами. [Як побачив те Рінуччо, то, не довго думавши, кинув додолу Александра і пустився чимдуж навтікача. Лукаш, перекл. з Боккаччо. Ти чув? — Що таке? — Дід Цигай п’ятами накивав. Баш.]
• Обращаться, обратиться к доводам ума (рассудка) – удаватися, удатися до доводів розуму (ума); (розм.) ходити, піти до голови по розум.
• Обращаться, обратиться кем-либо, в кого-, во что-либо – перекидатися, перекинутися (перевертатися, перевернутися, обертатися, обернутися) ким, чим, на кого, на що, в кого, в що; скидатися, скинутися ким, чим; перемінятися, перемінитися в кого, в що.
• Обращаться, обратиться назад, вспять – повертати(ся), повернути(ся) назад (зрідка лок. назусп’ять).
• Умеет, не умеет обращаться кто-либо в обществе – уміє, не уміє поводитися хто в товаристві (серед людей); знає добрий звичай, не знає доброго звичаю хто.
• Умеет, не умеет обращаться с инструментами кто-либо – уміє, не уміє орудувати інструментом хто.
• Хорошо, плохо обращается кто-либо с кем-либо – добре, зле (погано) поводиться хто з ким; добре, погано (зле) ставиться хто до кого.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

пла́мя по́лум’я, по́лумінь,-меня
п. ацетиле́новое по́лум’я ацетиле́нове
п. ацетиле́ново-кислоро́дное по́лум’я ацетиле́ново-кисне́ве
п. бесцве́тное по́лум’я безба́рвне
п. водоро́дное по́лум’я водне́ве
п. водоро́дно-кислоро́дное по́лум’я водне́во-кисне́ве
п. восстанови́тельное по́лум’я відно́вне
п. га́зовое по́лум’я га́зове
п. кислоро́дное по́лум’я кисне́ве
п. коптя́щее по́лум’я кіптя́ве [димли́ве]
п. науглеро́живающее по́лум’я навуглецьо́вувальне
п. несветя́щееся по́лум’я несвітне́
п. окисли́тельное по́лум’я окисне́ [оки́снювальне]
п. пло́ское по́лум’я плеска́те
п. сва́рочное по́лум’я зва́рювальне
п. светя́щееся по́лум’я світне́

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Жеврі́й, -рі́ю – синее пламя над углями.
По́ломінь, -ни, по́ломня, -ня, по́лом’я, -м’я – пламя.
По́луміння, по́лумінь, -мени – пламя.
По́лум’я, -м’я – пламя, полымя.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Из искры возгорится пламя. —
1. З малої хмари великий дощ буває.
2. Лиха іскра поле спалить, а сама щезне.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Дзендзелик, -ка, м. Въ загадкѣ: пламя фитиля. Червоний дзендзелик, чорна ниточка (каганець). Чуб. І. 309.
Жері́й, -рі́ю, м. Синее пламя надъ. горящими угольями.
Поломінь, -ні, ж. Пламя. Робім ся огньом. Яков ти поломінев будеш? Драг. 266. Іван палахнув наче та поломінь. Федьк.
По́лум’я, -м’я, с. Пламя, полымя. А полум’я так з рота й паше, так і паше. Рудч. Ск. II. 31. Ум. По́лум’ячко. Мил. 88.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Пламя — по́лум’я.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Пла́мень, пла́мя = по́лумъя, по́ломінь (С. Жел. Пар.), синє — же́врій. — Полумъєм бъє від його. Кн. — Головешки то там то сям тліють і полумъя бува блисне, як вітер повіє. Аф.
Пла́мя = д. Пла́мень.
По́лымя = д. Пла́мя. — Изъ огня́ да въ по́лымя. н. пр. = з дощу́ та під ри́нву. н. пр.

Запропонуйте свій переклад