Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «пожимать»
Шукати «пожимать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Пожима́ть, пожа́ть – дави́ти, стиска́ти (ча́сом, часа́ми), (слегка) поти́скувати (зле́гка), сов. подави́ти, сти́снути, поти́снути що.
• -ма́ть руку кому, кого за руку – стиска́ти (сти́сну́ти) кому́ ру́ку, кого́ за ру́ку. [Я стисну́ла йому́ ру́ку (Рудан.). Сти́сну щи́ро за ру́ченьку, в гу́бки поцілу́ю (Чуб. V)].
• -ма́ть друг другу руки – рука́тися, порука́тися, ру́чка́тися, пору́чка́тися.
• -ма́ть плечами – зни́зувати и низа́ти, знизну́ти (реже зниза́ти) плечи́ма, здвига́ти, здвигну́ти, стина́ти, стену́ти плечи́ма, стули́тися плечи́ма.
• Пожа́тый – поти́снутий, сти́снутий.
• -ться – щу́литися, зщу́люватися, ко́рчитися, ї́житися.
Перемина́ть, перемя́ть – перемина́ти, перем’я́ти, (вульг.) перем’яшку́рити, (о мног.) поперемина́ти; (измять всё) пом’я́ти. [Ті орі́шки, що взяла́ у Василя́, усе́ в жме́ні перемина́є (Кв.-Осн.)].
• -на́ть плечами, см. Пожима́ть.
• Перемя́тый – перем’я́тий, перем’яшку́рений.
Плечо́ – плече́, ра́м’я, рамено́. [У ла́таній свити́ні, на пле́чах торби́на (Шевч.). Він почу́в, що хтось стисну́в його́ за ра́м’я. З раме́н мої́х могу́тні кри́ла вироста́ють (Олесь)].
• -чо́ с -чё́м – о́пліч, по́(с)пліч, плече́-в-плече́, пліч-о-плі́ч. [Та йшли́ по́спліч з ковале́м дво́є – молоді́ й щасли́ві (М. Вовч.). Вони́ ви́йшли по́руч, плече́-в-плече́ (Корол.)].
• Голова на -ча́х – голова́ на в’я́зах. [У ме́не не ду́рно голова́ на в’я́зах].
• По -чу́ (по силам) – до снаги́, до си́ли. [Ця робо́та йому́ до снаги́].
• Пожимать -ча́ми – низа́ти, зни́зувати плечи́ма, стену́ти плече́м.
• -чи (в одежде) – ба́рки.
• Двойные -чи в мужской рубахе – прира́мки.
Пожа́ть –
1) См. Пожима́ть;
2) см. Пожина́ть.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОЖИМА́ТЬ ще ти́снути;
пожима́ющий що /мн. хто/ ти́сне тощо, ра́ди́й поти́снути, стил. перероб. ста́вши ти́снути;
пожимающий плеча́ми складн. стиска́й-плечима;
пожимающий ру́ку стил. перероб. поти́скуючи ру́ку;
пожимающийся/пожима́емый поти́скуваний /сти́скуваний/;
пожимающийся (з холоду) = поёживающийся.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Пожимать, пожать – стиска́ти, -ка́ю, -ка́єш, стисну́ти, -ну́, -неш; -мать, -жать плечами – здвига́ти, здвигну́ти, стиска́ти, стисну́ти плечи́ма; -ся – щу́литися, зщу́литися, -люся, -лишся.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Плечо – плече; рамено. Плечо с плечом – опліч; попліч; плече в плече; пліч-о-пліч. По плечу (по силам) – під силу; до сили; до снаги. Пожимать плечами – низати, знизувати плечима.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Пожимать
• Давай пожмём друг другу руки – потиснім(о) одне одному (один одному, одна одній) руки.
• Пожимать, пожать друг другу руки – тиснути, потиснути одне одному (один одному, одна одній) руки; ручкатися, поручкатися.
• Пожимать, пожать плечами (плечом) – знизувати, знизати (стенати, стенути, стискати, стиснути) плечима.
Плечо
• Взваливать, взвалить (класть, положить) на плечи чьи, кому – складати, скласти (класти, покласти, звалювати, звалити) на кого (на плечі чиї, кому).
• Висеть на плечах у кого – висіти на плечах у кого.
• Все лежит на моих плечах – усе лежить на моїх плечах; уся відповідальність (увесь клопіт) [лежить] на мені.
• Выносить (нести), вынести на [своих (собственных)] плечах – виносити (нести), винести на (своїх) плечах (на собі).
• Голова на плечах у кого; имеет голову на плечах кто – має голову на в’язах (на в’язях) хто; є голова на плечах у кого; знається (розуміється) на дечому хто.
• За плечами (быть, иметься, иметь…) – за плечима (за собою) (бути, мати…).
• Как (будто, словно, точно…) гора с плеч [свалилась] у кого – як (мов, немов, наче…) камінь із серця (з плечей, з плеч) [звалився, скотився]; наче (мов) камінь від серця відпав.
• Косая сажень в плечах – сажневі плечі (рамена).
• Лежать (быть) на плечах кого, чьих, у кого – лежати (бути) на плечах чиїх (нагорбі чиєму), у кого.
• Ложиться, лечь на плечи чьи, кому – лягати, лягти на плечі чиї, кому.
• Не по плечу кому что (разг.) – не до снага (не під силу) кому що; понад силу кому що; (іноді) не доріс до того хто.
• Перекладывать, переложить на плечи чьи, кому – перекладати, перекласти на плечі чиї, кому.
• Плечом к плечу, плечо [о] плечо – пліч-о-пліч, плече до плеча (іноді плече у в плече); опліч (попліч).
• Пожимать, пожать плечами – низати, знизувати, знизати плечима; стенути плечима; стискати, стиснути плечима.
• По плечу кому – до снаги (під силу) кому.
• Сваливаться, свалиться с плеч кого, чьих – Див. сваливаться.
• Сидеть на плечах у кого – сидіти на плечах у кого.
• Со всего плеча – навідліг; з усієї снаги (з усієї сили); щосили (щодуху).
• С плеч долой – та й край (мороці); тай квит; та й по всьому; збувся (позбувся) клопоту (халепи).
• С плеч сбросить (свалить, скинуть…) – скинута з плечей.
• С чужого плеча костюм – убрання (костюм, одіж) після когось, з чогось; з чужого плеча костюм (одіж).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Зни́зувати, зниза́ти –
1) снизывать, снизать;
2) и зни́зуватися, зниза́тися плечи́ма – пожимать, пожать плечами.
Поти́скувати, -кую, потиска́ти, -ка́ю, поти́снути, -ну –
1) пожимать, пожать, сжимать, сжать, давить, придавить.
• Моро́з поти́с – мороз усилился.
2) швырять, швырнуть, бросить;
3) отправиться, пойти;
потиска́тися – (сов. в.) потесниться.
Ру́чкатися – здороваться за руку, пожимать руку.
Стина́ти, -на́ю, стя́ти, зітну́ – отрубать, отсечь, срубить.
• Стя́ти зу́би – стиснуть зубы.
• Стина́ти плечи́ма – пожимать плечами.
• Стина́тися, стя́тися (з ким) – вступать, вступить с кем в бой, в спор, сразиться, сцепиться.
Стиска́ти, -ка́ю, стисну́ти, -ну́ – сжимать, пожимать, сдавить, стиснуть.
• За се́рце стисну́ло – сжалось сердце.
• Жаль ду́шу стиска́є – тяжело на душе.
• Стиска́тися, стисну́тися – 1) сжиматься, сдавиться, стиснуться;
2) сбиваться в кучу, столпиться.
Сту́лювати, сту́люю, стуля́ти, -ля́ю, стули́ти, -лю́ –
1) складывать, сложить одно с другим, сжимать, сжать.
• Стули́ти о́чі – а) зажмурить глаза; б) умереть.
2) соорудить, сделать кое-как;
сту́люватися, стули́тися –
1) складываться, сложиться, сжиматься, прижаться друг к другу;
2) (о человеке, животном) с’еживаться, с’ежиться.
• Сту́люватися, стули́тися плечи́ма – пожимать, пожать плечами.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зни́зувати, -зую, -єш, сов. в. зниза́ти, -жу́, -жеш, гл.
1) Снизывать, снизать. Знижи мені оце намисто.
2) Натыкать, наткнуть на что острое, пронзить. Возміте Байду, повісіте і на острий гак знижіте. АД. І. 149.
3) — плечи́ма. Пожимать, пожать плечами.
Стина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. стя́ти, зітну́, -неш, гл.
1) Отрубать, отрубить, отсѣкать, отсѣчь, срубать, срубить. Будем ми тернове віття, верхи стинати. АД. І. 108. Стинати липу. Гн. II. 186.
2) Обезглавливать, обезглавить, казнить. Уже милую до гробу впускають, а милому головку стинають. Чуб. V. 731.
3) Стя́ти зу́би. Сжать зубы. Як упав, зуби стяв, ледві спам’ятався. Чуб.
4) Стина́ти плечи́ма. Пожимать плечами. Дивиться на мене, стина плечима та й годі. Лебед. у. См. Стенати.
Стиска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. стисну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Сжимать, сжать, сдавливать, сдавить, стискивать, стиснуть. Мстислав не одного стиснув. Ном. № 724. Нова сукня стиснула їй повне роскішне тіло. Левиц. І. 185. Хто тисне, тому груди стисне. Ном. № 14267. За се́рце стисну́ло. Сжалось сердце. Жа́ль ду́шу стиска́є. Тяжко на душѣ. Нема милого, жаль душу стискає. Чуб. V. 16.
2) Пожимать, пожать (руку). Не стій, доню, з нелюбом, не дай ручку стискати. Чуб. III. 36. Стисну щиро за рученьку, в губки поцілую. Чуб. V. 65.
3) — плечи́ма. Пожимать, пожать плечами. Той пан стиснув плечима. Рудч. Ск. І. 212.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Низа́ти, гл.
2) *А дівчат тих, як той стрілець, одним поглядом десятками б низав. Мирн. III. 42. *3) Низа́ти плечи́ма. Пожимать плечами. Тільки плечима ниже, на таке диво дивлячись. С. Пальчик Звен. у. Ефр.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Пожима́ть, пожа́ть = ти́скати, стиска́ти, поти́скувати, поти́скати, сти́снути; рука́ти ся, порука́ти ся, пору́чкати ся. — Він дивить ся, вихваля́є, стиска́є мінї руку. Пісоч. — Зустрілись, поручкались тай пішли. Хар. (Пр. д. ще під сл. Жать 1). — Пожима́ть, пожа́ть плеча́ми = здвига́ти, сти́снути плечи́ма.
Пожа́ть, ся = д. Пожима́ть і Пожина́ть.

Запропонуйте свій переклад