Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «предположить»
Шукати «предположить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Предполага́ть, предположи́ть – (полагать, рассчитывать) гада́ти, ду́мати, поду́мати, ма́ти на ду́мці (на га́дці, на ми́слі), поклада́ти, покла́сти що (що роби́ти), (намереваться) ма́ти, ма́ти на ду́мці (що роби́ти), (допускать) припуска́ти, припусти́ти що, ста́вити, поста́вити (перед собо́ю) га́дку про що, ми́слити перед собо́ю що, місти́ти в собі́ га́дку про що. [Нау́ку в шко́лі я гада́ла розпоча́ти на Се́мена (Кон.). Через ти́ждень мав ви́їхати до Ки́їва (Н. Лев.). Нау́ка ста́вить перед собо́ю га́дку і про працівникі́в (ми́слить перед собо́ю і працівникі́в), які́-б її́ розробля́ли (Крим.)].
Основательно -га́ть – слу́шно гада́ти.
Это и -жи́ть нельзя было – цього́ й припусти́ти не мо́жна було́.
Нужда -га́ет лишения – коли́ (як) неста́тки, то й зли́дні, в неста́тках і зли́дні.
Человек -ет, а бог располагает – крути́ не крути́, а бу́де так як Бог дасть; чолові́к стріля́є, а Бог ку́лі но́сить.
Предполо́жим – припусті́мо, покладі́мо, кладі́мо, да́ймо (на те́є) що. [Ну, а покладі́м, що хтось вам дові́в, що вони́ (класи́чні мо́ви) про́сто шкодли́ві (Крим.). Да́ймо, що він прода́сть жи́то (Він. п.)].
-жим, что ваши надежды основательны – припусті́мо, да́ймо (на те́є), що ва́ші наді́ї ма́ють підста́ви.
Предполага́емый – га́даний, здога́дни́й, ду́маний, припу́сканий. [Це да́та здогадна́ й непе́вна (Крим.)].
-мое путешествие – га́дана по́дорож.
-мая сумма – га́дана, припу́скана су́ма.
Предполо́женный – зага́даний, заду́маний, припу́щений.
-ный на первое июня с’езд не состоится – зага́даний на пе́рше че́рвня з’їзд не відбу́деться.
-ться – гада́тися, ду́матися, ма́тися; припуска́тися.
-га́ется что-н. сделать – гада́ється (є ду́мка, га́дка) щось зроби́ти.
-га́лось – ду́малось, була́ ду́мка, ма́лося. [Ма́лося йти на я́рмарок, та дощ не пусти́в. Була́ ду́мка так зроби́ти, а ви́йшло ина́кше].
Предположи́ть, см. Предполага́ть.
Натя́жка
1) (
действие), см. Натя́гивание; оконч.
а) натя́гнення, на́тяг (-гу), напнуття́ (-ття́), напру́ження, нату́ження; накру́чення
и накруті́ння;
б) натя́гнення, напнуття́;
в) натя́гнення, напнуття́, нацу́плення;
2)
сапоги в -ку – обли́плі (підли́пчасті, обли́пчасті, тісні́) чо́боти;
3) натя́гування (-ння), на́тяжка, (
принуждение) си́лування; (преувеличение) прибі́льшення. [Худо́жник пода́в ру́ку громадя́нинові, і вку́пі вони́, без натя́гування й тенденці́йности, таку́ змалюва́ли карти́ну, яка́ вбира́є о́чі мисте́цьким ви́конанням (Єфр.)].
Стихи с -ками – ві́рші з на́тяжками, си́лувані ві́рші.
Дело решено с -кой – спра́ву ви́рішено з на́тяжкою (си́лувано).
С -кой можна предположить – через си́лу (від си́ли, натяга́ючи пра́вду, натяга́ючись) мо́жна припусти́ти.
С -кой концы свели – через си́лу (від си́ли, си́луючись, натяга́ючись, ле́две) звели́ кінці́ з кінця́ми.
Вывод с -кой – си́луваний ви́сновок.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРЕДПОЛОЖИ́ТЬ, кто мог предположи́ть, что... іди́ знай, що... предположи́вший ОКРЕМА УВАГА

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Предполагать, предположить – гада́ти, -да́ю, -да́єш, припуска́ти, -ка́ю, -ка́єш, припусти́ти, -пущу́, -пу́стиш.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Натяжка – натяг; натягання. С натяжкой (можно предположить) – через силу, від сили (можна припустити).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

предполага́ть, предположи́ть припуска́ти, припусти́ти; передбача́ти, передба́чити

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Кла́сти, -ду́, -деш
1)
класть.
Кла́сти о́чі на ко́го – останавливать взор на ком.
2)
ставить;
3)
раскладывать;
4)
вить (гнездо);
5)
допустить, предположить.
Кла́сти ва́риво – солить на зиму (капусту, бураки, огурцы). Кла́сти копу́ – копнить.
Кла́сти межу́ – проводить межу.
Кла́сти ни́тку – забрасывать невод.
Кла́сти приса́ди – прививать прищепы.
Кла́сти ски́рту – метать скирду, стог.
Кла́сти ха́ту – строить избу.
Кла́сти до мі́ри – мерять.
Кла́сти у го́лову – догадываться, думать, ожидать.
Припуска́ти, -ка́ю, припусти́ти, -пущу́, -стиш
1) до чо́го –
допускать, допустить;
2) що –
прилаживать, приладить;
3)
пойти, побежать быстро.
Дощ припусти́в – пошел сильный дождь.
4) що –
предполагать, предположить, допустить что;
припуска́тися, припусти́тися –
1) до чо́го –
с жадностью есть, пить;
2) на ко́го –
ссылаться, сослаться;
3)
пуститься.
Припусти́тися бі́гти – пуститься бежать.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Кла́сти, гл. *5) Допустить, предположить, положить. На хату треба вісімнадцять стовпів. Треба дати за кожний стовп, кладім уже, по карбованцеві, бо за гарний стовп треба дати і півтора карбованця. Крим. *8) Есть, уминать. То ото цілого хліба умекати? Видно, не сам клав, а ще й другим давав. Мирн. III. 283. *Кла́сти на ко́го о́чі. Вперять в кого взор. Відвертається, коли дід кладе на нього свої очі. Черемш.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Предполага́ть, предположи́ть = гада́ти, ду́мати, припуска́ти (С. Жел.), домисля́ти ся, ва́жити ся, зду́мати, заду́мати, доми́слити, ся, припусти́ти. — Человѣ́къ предполага́етъ, а Богъ располага́етъ = чолові́к стріля́є, а Бог влуча́є (або: а Бог ку́лї но́сить). н. пр.

Запропонуйте свій переклад