Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «привет»
Шукати «привет» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Приве́т – приві́т (-ту), привіта́ння; срв. Приве́тствие. [Приві́т тобі́, зеле́на Букови́но! (Самійл.). Шлемо́ тобі́ приві́т від тво́го му́жа (Франко)].
• Передать -ве́т через кого кому – переказа́ти приві́т (привіта́ння) ким кому́.
• С искренним, товарищеским, коммунистическим -том – з щи́рим, товари́ським, комуністи́чним привіта́нням, приві́том.
• Приве́т тебе! – приві́т тобі́, чоло́м тобі́!
• Ни -ту, ни ответу – ні гла́су, ні послуша́ння.
• Без -ве́та оставшийся – неприві́таний. [Неприві́таний співе́ць (Щогол.)].
Приве́тствие – привіта́ння, віта́ння, приві́т (-ту). [На Марко́ве привіта́ння вона́ подала́ йому́ ру́ку (Грінч.). Ма́рта почу́ла го́лос і віта́ння (М. В.)].
• Обменяться -ве́тствиями – привіта́тися, повіта́тися.
• Встретить -ве́тствием – привіта́ти кого́. [«Ах, ви прийшли́!» – привіта́ла вона́ мене́ (Л. Укр.)].
• -вет за -ве́т – віта́ння за віта́ння.
Здо́ро́во – здо́рово, пожи́точно.
• -ро́во! (привет) – здоро́в був! здоро́ві були́! здоро́в! (шутл.) доро́в!
• -рово живёте? – як ся ма́єте? чи жи́ві-здоро́ві? (За) -рово живёшь – ні за́ що, ні про́ що; ні сі́ло, ні впа́ло; ні з то́го, ні з сьо́го; з до́брого ди́ва; га́рма-да́рма; дурні́сінько. [Ви́лаяв з до́брого ди́ва. Напа́вся на ме́не га́рма-да́рма (Сл. Гр.)].
Наливно́й –
1) наливни́й, налива́льний.
• -но́е колесо, см. Колесо́.
• -на́я мельница – корча́к (-ка́), коре́чний млин (-на́);
2) -но́е яблоко –
а) оли́вне я́блуко, оли́винка/оли́в’янка;
б) (ласковый привет: о женщ.) по́вна ро́жа, красу́нька, кра́лечка, (о мужч.) ма́ковий квіт, красу́нчик, вродли́вчик.
Приё́м –
1) (действ.) прийма́ння.
• -ё́м денег, заказов – прийма́ння гро́шей, замо́вленнів.
• -ё́м рекрутов – прийо́м. [Ой става́ли до прийо́му, а все в одну́ ла́ву (Грінч. III)].
• Производить -ё́м в школу – прийма́ти, прийня́ти, запи́сувати, записа́ти, набира́ти, набра́ти до шко́ли;
2) (встреча и привет) прийма́ння, прийняття́, віта́ння, (реже) ша́на. [Відбуло́ся урочи́сте прийняття́ (віта́ння) госте́й. Чи хо́роше там гостюва́ть? Яка́ була́ тобі́ там ша́на? (Глібов)];
3) на́пад (-ду), за́хід (-ходу), раз (-зу). [Ви всіма́ на́падами, а ну-те ще по-жіно́чому! (Мир.)].
• В один -ё́м – заразо́м, за одни́м ра́зом, за одни́м хо́дом (за́ходом), за одни́м на́падом.
• В два (три) приё́ма – двома́ (трьома́) на́падами, за́ходами. [Трьома́ на́падами сі́яли ліс (Звин.). Трьома́ на́падами дощ ішо́в (Грінч.)].
• В несколько -ё́мов – кількома́ на́падами.
• Повторительный -ё́м – на́ворот. [Вони́ трьома́ на́воротами пили́ в нас (Крим.)].
• -ё́м пищи – пої́дка, попої́жка. [Ліка́рство три́чі на день пи́ти після попої́жки].
• Дать лекарство в два -ё́ма – да́ти лі́ки за два ра́зи.
• По ложке на -ё́м – по ло́жці на раз;
4) (способ, сноровка) спо́сіб (-собу). [Не вели́ка шту́ка дерев’я́ну ло́жку зроби́ти, а все́-таки тре́ба ма́ти свої́ способи́ (Франко)].
• Хитрые -ё́мы – му́дрощі, викрута́си.
• Проделать ч.-нб. другим -ё́мом – зроби́ти що и́ншим спо́собом.
• Здесь нужен другой -ё́м – сюди́ тре́ба и́ншого спо́собу;
5) (движения, ухватки) у́даль (-ли), вда́ча (-чі). [Вся ба́тьківська у́даль у ньо́го (Херс.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Ответ – відповідь, (реже) відмова, (диал.) відказ, (устар.) відвіт, одвіт, обзвив, (реже) відповіт, (отклик) відгук, (письменный) відпис, відписка:
быть в ответе, давать ответ, нести ответ за что (разг.) – відповідати за що;
в ответ – у (на) відповідь, на відка́з, на відмо́ву кому́;
в ответ на… – відповідаючи на…;
говорить, сказать в ответ – відказати, відказати (відмовляти, відмовити);
давать, дать ответ кому – давати, дати відповідь кому; відповідати, відповісти (усно также відказувати, відказати) кому; відказ держати кому; (только письмом) відписувати, відписати кому, да́ти ві́дпи́ску, (устар., только сов.) відвісти́ти, відповісти́ти кому́;
дельный ответ – доладна відповідь;
жду вашего ответа – жду (чекаю) вашої відповіді (вашого відпису); чекаю на вашу відповідь (на ваш відпис);
имунный ответ – імунна відповідь;
каков вопрос, таков и отве́т – яке́ пи́та́ння, така́ й ві́дповідь (відмо́ва, відповіда́ння);
каков привет, таков и ответ – як ви нам, так і ми вам (Пр.); який «добридень», таке й «доброго здоров’я» (Пр.); який «здоров», такий і «помагайбі» (Пр.); яке «помагайбі», таке й «бувай здоров» (Пр.);
не находить ответа – не знати, що відповісти (відказати);
несколько слов в ответ – кілька слів (кількаслів’я) у відповідь;
ни ответа ни привета – ні відвіту ні привіту (Пр.); ні клику ні відклику (Пр.);
он дал утвердительный отве́т – він пода́в свою́ згоду;
оставаться без ответа – залишатися без відповіді (редко, без відгомону);
отрицательный ответ – незго́да, відмо́вна відповідь, відмова; негативна, заперечна відповідь;
привлекать к ответу – притягати до відповідальності, (к суду) позивати [до суду];
призвать к ответу кого (юрид.) – покликати до права (до суду) кого;
семь бед — один ответ – чи раз, чи два — одна біда (Пр.); раз на світ родила мати, раз і помирати (Пр.); чи раз батька вдарив, чи сім раз — однаково [одвічати] (Пр.); раз козі смерть (Пр.); більш як півкопи лиха не буде (Пр.);
удовлетворительный ответ – достатня відповідь;
уклончивый ответ – ухильна відповідь;
у него на всё есть ответ – він на все відповідь (відказ) має (Пр.); він на все має що відповісти (відказати) (Пр.);
утвердительный ответ – згідна відповідь, згода.
[На перву рутулян попитку Троянці так дали в одвіт, Що Турн собі розчухав литку, Од стиду скорчило живіт (І.Котляревський). Хто не спитає, за кого вона йде, «за Левка» — один одвіт (Г.Квітка-Основ’яненко). — Як дочка хоче, — відвіт дала Векла, — так нехай і буде (Г.Квітка-Основ’яненко). Чайченка тоді гарячка палила; без пам’яті сливе був він. Не вважають — беруть, везуть його судити судом. Питають: одкази його нерозумні, чудні (М.Вовчок). — І чого в тебе такі очі смутнії— Да того, може, що нездужаю, — сказала на одвіт (М.Вовчок). Сім бід — один одвіт (Номис). — Ланочку, — зітхнувши важко, вимовив він, — хай уже я один в одвіті буду… (П.Мирний). Написавши про все те, я сподівався одповіту (П.Мирний). Він не знайшов у йому поради й одповіді на свою важку думу (І.Нечуй-Левицький). — А ти що робиш ото на хаті? — гукнув голова до Лавріна. — Зараз мені злазь та давай одвіт перед нами (І.Нечуй-Левицький). Чого б не попрохав, про що б не поспитав Семен у старшого брата — на все одна відповідь: «а що даси?» (М.Коцюбинський). Невже на всі великії події, На все у вас одна відповідь є — Мовчання, сльози та дитячі мрії? (Л.Українка). — Єсть у полі дві зірниці. Ото ж мої брат-сестриці! Гей! — пронеслось немов на відповідь тій бурлацькій пісні, що тільки що замовкла (Л.Українка). — Ну, ми напишемо такий одвіт, що довго він нас пам’ятатиме!.. (Б.Грінченко). Півроку дожидався відповіді, а тоді попрохав вернути рукопис, та аж на четверте прохання прийшов до мене відпис (Б.Грінченко). І підвівся Остап і сказав матері, щоб вона влаштувала йому ліжко на ґанку; мовляв, він там буде до ранку чекати відповіді і її останнього слова (М.Хвильовий). У відповідь з-під байди вискочив хвостатий звірок, з добру кішку, і з усіх ніг кинувся навтьоки (І.Багряний).  Степан цілком припускав можливість цієї неприємної розмови і мав готову відповідь — через тиждень він вибереться. Дістане стипендію, це напевно, і вибереться (В.Підмогильний). Тут один погонич, не дуже, бачиться, добромисний, почувши, як шпетить їх простягнений долі рицар, не стерпів і надумав замість відповіді полічити йому ребра. Він підбіг до нього, вхопив списа, поламав на цурки й заходився на бідоласі лати латати, аж поки не змолотив його на околот (М.Лукаш, перекл. М.Севантеса). У цьому світі набагато легше почути відлуння, ніж відповідь (Жан Поль)]. Обговорення статті
Сердечный, сердешный, прост. –
1) (анат., мед.) серцевий;
2) (нетерминол.) сердечний;
3) (искренний, задушевный) щирий, сердечний, щиросердий, щиросердний;
4) (бедняжка) сердега, сердечний, сердешний:
• сердечная мышца – серцевий м’яз;
• сердечные муки – сердечні муки, муки серця;
• сердечные шумы – серцеві шуми, шуми в серці;
• сердечный привет – щире (сердечне) вітання;
• сердечный человек – щира душа; щира (сердечна, щиросерда) людина. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КАКО́В, каков пасту́х, таково́ и ста́до яки́й пасту́х, така́ й череда́;
каков приве́т, тако́в и отве́т яка́ ша́на, така́ й дя́ка, яки́й „Добри́день”, таке й „До́брого здоро́в’я”.
ПЕРЕДАВА́ТЬ (мовою) відтво́рювати, (по радіо) транслюва́ти, (ен-ерґію) пересила́ти;
передавать на слова́х перека́зувати;
передавать по эстафе́те передава́ти естафе́тою;
передаю́щий що /мн. хто/ передає́ тощо, ста́вши передавати, ра́ди́й переда́ти, за́йня́тий переда́чею, передава́ч, передаве́ць, пересила́ч, перека́зув, відтво́рювач, тех. трансля́тор, прикм. переда́тний, пересильни́й, трансляці́йний, нада́вчий, реконстр. переда́вний, переда́тливий, передава́льний, віддава́льний, відтво́рювальний, перека́зувальний, транслюва́льний, пересила́льний;
передающий на усмотре́ние кому зго́дний переда́ти на чий ро́зсуд;
передающий по ра́дио радіоінформа́тор;
передающий по эстафе́те передаве́ць естафе́ти;
передающий приве́т от з приві́том від;
передающий чьи слова́ перека́зувач чиїх слів;
передающийся/передава́емый переда́ваний /віддаваний/, відтво́рюваний, перека́зуваний, трансльо́ваний, переси́ланий;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Привет, приветствие – привіта́ння, -ння, приві́т, -ту.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Привет – привітання; привіт. С товарищеским приветом – з товариським привітанням, привітом. Передавать привет – переказувати привітання.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Привет
• Без привета оставшийся – непривітаний.
• Передавать, передать привет через кого кому – переказувати, переказати (рідше передавати, передати) привіт (привітання) ким кому.
• Привет (тебе, вам…)! – привіт (тобі, вам…)!; чолом (тобі, вам…)!
Каков
• Каков молодец! – ото молодець (козак)!; ото птах!
• Каков он собой, из себя? (разг.) – який він із себе?; який він на вроду (на лице, з лиця)? [Де він живе?.. Який він з себе?.. Коцюбинський.]
• Каков поп, таков и приход – який піп, така його й парафія. Пр. Який пастух, така й череда. Пр. Який цар, такий і псар. Пр. Яка хатка, така й паніматка. Пр.
• Каково семя, таков плод – яка нива, таке й насіння. Пр. Яке зілля, таке й насіння. Пр. Яке коріння, таке й насіння. Пр. Яке дерево, такі й паростки (відмолодки). Пр. Яка шепа, така яблуня. Пр. Який дід, такий його плід. Пр. Який батько, такі й діти. Пр.
• Каков привет, таков и ответ – яке помогайбі, таке й бувай здоров. Пр. Який здоров, такий і помогайбі. Пр. Який добридень, такий і бувай здоров. Пр.
• Каков Савва, такова ему и слава – який Сава, така й слава. Пр. Який Яків, стільки й дяки. Пр.
• Каков у хлеба, таков у дела – як їсть, так і робить. Пр.
• Какова Аксинья, такова у неё и Меланья – дурна мати — дурні діти. Яка трава, таке й сіно. Пр. Сова не приведе сокола. Пр. Тернина грушок не родить. Пр.
• Какова псу кормля, такова от него ловля – як собаку (пса) годують, так він і гавка. Пр. Як Рябка годують, так Рябко і бреше. Пр. Сип коневі мішком — не ходитимеш пішком. Пр.
• Какова яблоня, таковы и яблочки – яка грушка, така й юшка. Пр. Яка пшениця, така й паляниця. Пр. Яка пряжа, таке й полотно. Пр. Яке частування, таке й дякування. Пр.
Ответ
• Быть в ответе, давать ответ за что (разг.) – відповідати за що.
• В ответ – у (на) відповідь. [«Що за гора?» — спитав я, потягуючись, і почув у відповідь: «Арарат». Козланюк, перекл. з Пушкіна.]
• В ответ на… – відповідаючи на…
• Говорить, сказать в ответ – відказувати, відказати (відмовляти, відмовити) – давати, дати відповідь кому; відповідати, відповісти (усно також відказувати, відказати) кому; (застар., тільки докон.) відвістити кому; (тільки листовно) відписувати, відписати кому.
• Жду вашего ответа – жду (чекаю) вашої відповіді (вашого відпису); чекаю на вашу відповідь (на ваш відпис).
• Каков привет, таков и ответ – як ви нам, так і ми вам. Пр. Який «добридень», таке й «доброго здоров’я». Пр. Який «здоров», такий і «помагбі(г)». Пр. Яке «помагайбі», таке й «бувай здоров». Пр.
• Не находить ответа – не знати, що відповісти (відказати). [Вахмістр вражено зіпав квадратним риб’ячим ротом, не знав, що відповісти. Ковганюк, перекл. з Шолохова («Тихий Дін»).]
• Ни ответа ни привета – ні відвіту ні привіту. Пр. Ні клику ні відклику. Пр.
• Призвать к ответу кого (юр.) – покликати до права (до суду) кого.
• Семь бед — один ответ – чи раз, чи два — одна біда. Пр. Раз на світ родила мати, раз і помирати. Пр. Чи раз батька вдарив, чи сім раз — однаково [одвічати]. Пр. Раз козі смерть. Пр. Більш як півкопи лиха не буде. Пр.
• У него на всё есть ответ – він на все відповідь (відказ) має. Пр. Він на все має що відповісти. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Віта́ння –
1) привет, приветствие;
2) прием гостей.
Приві́т, -ту, привіта́ння – привет, приветствие.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Віта́ння, -ня, с.
1) Привѣтъ, привѣтствіе. Чолом! Вітання за вітання! К. ЦН. 174.
2) Пріемъ гостей.
До́брий, -а, -е.
1) Добрый, благой. Дуже се добре діло. Добре словом до його озивався. Лихий доброму попсує. Ном. № 5983. Говорить добреє. Ном. № 5829.
2) Добрый, отличающійся добротой (о человѣкѣ). Добрий дуже чоловік: кожному запоможе, пособить. Будь для того, мати, добра, що я полюбила. Метл.
3) Хорошій. Він добрий був син і щирий козак. К. ЧР. 234. Темного лугу калина, доброго роду дитина. Нп.
4) Хорошій, доброкачественный. Кожне дерево, що не дає доброго овощу зрубують та й в огонь кидають. Єв. Лк. ІІІ. 9. Добрі чоботи. Добра горілка.
5) Искусный. Злодіяка був добрий. Кв. II. 193. Добрий з його коваль.
6) Вкусный. Та й сирівець добрий, — аж губи злипаються. Полт. І того, було, не їсть, і того не п’є. Все хотілося їй ласенького та добренького. Левиц. Пов. 113. Доброго борщу наварила, — в смак попоїв.
7) Благопріятный (о времени). Ой добрая ж годинонька, не цуралась родинонька. Нп. В недобру час-годину почав се.
8) Порядочныхъ размѣровъ, большой. Цей кухлик з добру діжку. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! Сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця. Ном. № 370.
9) Добри́-вечір! (привѣтствіе) Добрый вечерь! Ой прийшов він під віконце, добри-вечір, серце! Чуб. III. 154.
10) Добри́-день! (привѣт.) Добраго дня! Добраго утра! Добри-день же, тату, в хату. Шевч. 129. Дава́ти на добри́-день. Здороваться, желать добраго утра. Шапку зняти, на добри-день дати. Уман. у. По воду йде, добридень дає, з водою йде, жалю завдає. Бал. 98.
11) Добри-до́світок! Добраго утра! Привѣтствіе, употребляемое только раннимъ утромъ, на разсвѣтѣ. Основа. 1861. 51. Сам. 148.
12) До́бре мило. Всякое туалетное мыло. Лебедин. у.
13) До́бре нами́сто. Кораловыя мониста. Чуб. VII. 426. Усі груди так і обнизані добрим намистом з червінцями. Кв. І. 6.
14) Добра́-ніч, на добра́-ніч. Доброй ночи, спокойной ночи. Ой добра-ніч, широкеє поле, жито ядренеє. Мет. 322. На добра-ніч, усі блохи на ніч! Спать до півночі витріщивши очі. Ном. (Шутка).
15) До́брий ро́зум. Здравый смыслъ. Да хоч хожу пізнесенько, — добрий розум маю: ой я ж тому ледачому віри не доймаю. Чуб. ІІІ. 141. Держи сама розум добрий в своїй головонці. Метл.
16) До́брого здо́ров’я зи́чу (жи́чу). Желаю здравствовать. Боярину, красний паничу! Доброго здоров’я жичу. Мет. 202. Доброго здоров’ячка, пані! Ном. №6417.
17) З до́брого ди́ва. Ни съ того, ни съ сего, на здорово живешь. Вилаяв ні з доброго дива. Васильк. у. Ум. Добре́нький, добре́сенький, добрі́ненький. Чоботи ще добрісенькі. НВолын. у.
Приві́т, -ту, м. Привѣтъ, привѣтствіе. Харьк. г. Мет. 242.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Привѣ́тъ = д. Привѣ́тствіе.

Запропонуйте свій переклад