Знайдено 11 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Прогре́сс – по́ступ (-пу), прогре́с (-су). [Матерія́льний і духо́вний по́ступ. Я схиля́юсь перед, по́ступом (Крим.)]. |
Движе́ние –
1) рух, хід (р. хо́ду). [Життя́ – то ві́чний рух. Мо́ре-мо́ре, без кра́ю просто́ре, ру́ху по́вне і ра́зом споко́ю! (Л. Укр.). Грома́дський рух. Хід небе́сних плане́т]; 2) (проявление -ния, жест) рух, по́рух, мах. [Її́ ру́хи зроби́лися жва́вими, нерво́вими (Коцюб.). Зви́чним по́рухом торкну́всь держака́ від кинжа́ла. Інти́мний по́рух душі́ (Єфр.). Ки́нув зру́чним ма́хом на пле́чі пальто́ (Неч.-Лев.)]. • Он весь в движе́нии (фамил.) – дви́жки його́ всього́ беру́ть. • Движе́ние рефлекторное (невольный жест) – ві́друх. • Сделать быстрое движе́ние к чему – порва́тися до чо́го́. [Порва́вся бі́гти (Крим.)]. • Делать, сделать быстрое судорожное движе́ние ногою – дри́ґа́ти, -ся, дри́ґну́ти, -ся, дриґону́ти. • Быстрое судорожное движе́ние ногою – дри́ґання; 3) движе́ние многих одушевл. предметов – рух, ворушня́, рухани́на. • Движе́ние суетливое – метушня́. [Метушня́ в ха́ті зчини́лася: всі метуша́ться, не зна́ють, що поча́ти. Ворушня́, га́мір, крик, бігани́на (Франко)]; 4) (волнение, смута) ро́зрух, ворохо́бня́; 5) движе́ние вперёд (о культуре = прогресс) – по́ступ. [Шляхо́м ві́чного по́ступу]; (к известной цели) прямува́ння, простува́ння, хід (р. хо́ду) до чо́го. [Невпи́нний хід до кра́щих форм життя́ (Єфр.)]. • Дать делу движе́ние – да́ти спра́ві хід, зру́шити спра́ву. • Дело лежит без движе́ния – спра́ва не руша́є напере́д, (диал.) ді́ло лежи́ть (в суді́) без по́двигу; 6) прийти в движе́ние (зашевелиться) – заворуши́тися. [В корчмі́ все заворуши́лося; жид уті́к; горі́лка булькоті́ла на зе́млю]. • Привести в движе́ние – двигну́ти, зворухну́ти, пусти́ти в рух. |
Заде́рживать, задержа́ть –
1) (останавливать, удерживать) заде́ржувати, заде́ржати, затри́мувати, затри́мати, спиня́ти, спини́ти, зупиня́ти, зупини́ти кого́, що, запиня́ти, запини́ти (напр. во́ду), перепиня́ти, перепини́ти, тамува́ти, затамо́вувати, затамува́ти що; га́яти, зага́ювати, зага́яти, уга́ювати, уга́яти кого́, що, бари́ти, забаря́ти, забари́ти, ба́вити, забавля́ти, заба́вити кого́. [Не бав їх, неха́й ді́ло ро́блять]. • Обстоятельства -жа́ли меня в городе – обста́вини заде́ржали (затри́мали) мене́ в мі́сті. • -вать дыхание – запиня́ти (затри́мувати, затамо́вувати) дух (ві́ддих). • -вать шаги, ход – прити́шувати (прити́шити) ходу́, приде́ржувати (приде́ржати) ходу́, прити́шитися. [По́їзд на мосту́ прити́шивсь]. • -вать воду (течение воды) – запиня́ти (перепиня́ти, тамува́ти) во́ду, рі́чку. • Не -вайте меня, мне некогда – не га́йте (не барі́ть, не ба́вте, не затри́муйте) мене́, мені́ ні́коли. • Он -жа́л меня до вечера (до темноты) – він дога́яв мене́ до ве́чора (до сме́рку). • -вать кого своею мешкотностью – волово́дити, мару́дити кого́; 2) (препятствовать чему) затри́мувати, затри́мати, гальмува́ти, загальмува́ти, тамува́ти, затамува́ти що, пере́чити чому́. • -вать духовное развитие, прогресс – затри́мувати, гальмува́ти, тамува́ти духо́ви́й ро́звій, по́ступ. • -вать ход дела – (препятствуя) затри́мувати, гальмува́ти спра́ву, (умышленно оттягивая) зага́ювати (уга́ювати) спра́ву; 3) затри́мувати, затри́мати, заарешто́вувати, заарештува́ти, (о мног.) позатри́мувати, позаарешто́вувати кого́, що; (наложить арест) причиня́ти, причини́ти що. [Само́го пусти́ли, а хліб причини́ли, бо не було́ квитка́ (Чигир.)]. • Заде́рживающий, см. Заде́рживательный. • Заде́ржанный – заде́ржаний, затри́маний, запи́нений, затамо́ваний и т. д. -ный с поличным – затри́маний з дове́деною краді́жкою, з гаря́чим, (стар.) пі́йманий з до́водом, з лице́м. |
Преуспея́ние – доспіва́ння, поступа́ння в чо́му, (успех, прогресс) по́спіх, у́спіх (-ху), по́ступ (-пу) у чо́му. [Бага́то спі́ху, та ма́ло поспі́ху (Приказка)]. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
НАМЕ́ТИТЬСЯ, наметившийся помі́тний тепе́р, вже помі́тний [наметившийся прогре́сс вже помі́тний прогре́с], ОКРЕМА УВАГА; наметившийся отны́не відтепе́рішній; |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Прогресс – по́ступ, -пу, проґре́с, -су; -ивный – поступо́вий, проґреси́вний, -а, -е. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
прогре́сс прогре́с,-су, по́ступ,-пу (розвиток по висхідній лінії, удосконалення в цьому процесі) |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
По́ступ, -пу –
1) шаг, поступь; 2) прогресс; 3) до чого – продвижение (вперед). |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
По́ступ, -пу, м.
1) Шагъ, поступь. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Фр. Пр. 72. 2) Прогрессъ, движеніе впередъ. За правду, поступ, волю кожен з нас на смерть готов. Млак. 124. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Прогре́ссъ = по́ступ. — Усобицї в значній мірі утрудняли поступ громадський. Зап. Груш. — Виробити відповідний сьвітовому поступові сьвітогляд. Зїньк. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)