Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «прогресс»
Шукати «прогресс» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Прогре́сс – по́ступ (-пу), прогре́с (-су). [Матерія́льний і духо́вний по́ступ. Я схиля́юсь перед, по́ступом (Крим.)].
Движе́ние –
1) рух, хід (р. хо́ду). [Життя́ – то ві́чний рух. Мо́ре-мо́ре, без кра́ю просто́ре, ру́ху по́вне і ра́зом споко́ю! (Л. Укр.). Грома́дський рух. Хід небе́сних плане́т];
2) (проявление -ния, жест) рух, по́рух, мах. [Її́ ру́хи зроби́лися жва́вими, нерво́вими (Коцюб.). Зви́чним по́рухом торкну́всь держака́ від кинжа́ла. Інти́мний по́рух душі́ (Єфр.). Ки́нув зру́чним ма́хом на пле́чі пальто́ (Неч.-Лев.)].
• Он весь в движе́нии (фамил.) – дви́жки його́ всього́ беру́ть.
• Движе́ние рефлекторное (невольный жест) – ві́друх.
• Сделать быстрое движе́ние к чему – порва́тися до чо́го́. [Порва́вся бі́гти (Крим.)].
• Делать, сделать быстрое судорожное движе́ние ногою – дри́ґа́ти, -ся, дри́ґну́ти, -ся, дриґону́ти.
• Быстрое судорожное движе́ние ногою – дри́ґання;
3) движе́ние многих одушевл. предметов – рух, ворушня́, рухани́на.
• Движе́ние суетливое – метушня́. [Метушня́ в ха́ті зчини́лася: всі метуша́ться, не зна́ють, що поча́ти. Ворушня́, га́мір, крик, бігани́на (Франко)];
4) (волнение, смута) ро́зрух, ворохо́бня́;
5) движе́ние вперёд (о культуре = прогресс) – по́ступ. [Шляхо́м ві́чного по́ступу]; (к известной цели) прямува́ння, простува́ння, хід (р. хо́ду) до чо́го. [Невпи́нний хід до кра́щих форм життя́ (Єфр.)].
• Дать делу движе́ние – да́ти спра́ві хід, зру́шити спра́ву.
• Дело лежит без движе́ния – спра́ва не руша́є напере́д, (диал.) ді́ло лежи́ть (в суді́) без по́двигу;
6) прийти в движе́ние (зашевелиться) – заворуши́тися. [В корчмі́ все заворуши́лося; жид уті́к; горі́лка булькоті́ла на зе́млю].
• Привести в движе́ние – двигну́ти, зворухну́ти, пусти́ти в рух.
Заде́рживать, задержа́ть –
1) (останавливать, удерживать) заде́ржувати, заде́ржати, затри́мувати, затри́мати, спиня́ти, спини́ти, зупиня́ти, зупини́ти кого́, що, запиня́ти, запини́ти (напр. во́ду), перепиня́ти, перепини́ти, тамува́ти, затамо́вувати, затамува́ти що; га́яти, зага́ювати, зага́яти, уга́ювати, уга́яти кого́, що, бари́ти, забаря́ти, забари́ти, ба́вити, забавля́ти, заба́вити кого́. [Не бав їх, неха́й ді́ло ро́блять].
• Обстоятельства -жа́ли меня в городе – обста́вини заде́ржали (затри́мали) мене́ в мі́сті.
• -вать дыхание – запиня́ти (затри́мувати, затамо́вувати) дух (ві́ддих).
• -вать шаги, ход – прити́шувати (прити́шити) ходу́, приде́ржувати (приде́ржати) ходу́, прити́шитися. [По́їзд на мосту́ прити́шивсь].
• -вать воду (течение воды) – запиня́ти (перепиня́ти, тамува́ти) во́ду, рі́чку.
• Не -вайте меня, мне некогда – не га́йте (не барі́ть, не ба́вте, не затри́муйте) мене́, мені́ ні́коли.
• Он -жа́л меня до вечера (до темноты) – він дога́яв мене́ до ве́чора (до сме́рку).
• -вать кого своею мешкотностью – волово́дити, мару́дити кого́;
2) (препятствовать чему) затри́мувати, затри́мати, гальмува́ти, загальмува́ти, тамува́ти, затамува́ти що, пере́чити чому́.
• -вать духовное развитие, прогресс – затри́мувати, гальмува́ти, тамува́ти духо́ви́й ро́звій, по́ступ.
• -вать ход дела – (препятствуя) затри́мувати, гальмува́ти спра́ву, (умышленно оттягивая) зага́ювати (уга́ювати) спра́ву;
3) затри́мувати, затри́мати, заарешто́вувати, заарештува́ти, (о мног.) позатри́мувати, позаарешто́вувати кого́, що; (наложить арест) причиня́ти, причини́ти що. [Само́го пусти́ли, а хліб причини́ли, бо не було́ квитка́ (Чигир.)].
• Заде́рживающий, см. Заде́рживательный.
• Заде́ржанный – заде́ржаний, затри́маний, запи́нений, затамо́ваний и т. д. -ный с поличным – затри́маний з дове́деною краді́жкою, з гаря́чим, (стар.) пі́йманий з до́водом, з лице́м.
Преуспея́ние – доспіва́ння, поступа́ння в чо́му, (успех, прогресс) по́спіх, у́спіх (-ху), по́ступ (-пу) у чо́му. [Бага́то спі́ху, та ма́ло поспі́ху (Приказка)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вперёд –
1) (нар. места) вперед, наперед;
2) (нар. времени) вперед, попереду, наперед, надалі, далі, (сначала) спочатку, спершу;
3) (межд.) вперед!, рушай!, наперед!; (понукание на лошадей) вйо! но!; (понукание на волов) гей!, (диал.) гійє!, гейє!, гейки!:
• брать деньги вперёд – брати гроші вперед (наперед);
• вперёд, впредь так не делай – надалі так не роби;
• вперёд выдаваться (торчать) – вистава́ти, ви́стати, випина́тися, ви́пнутися, вистро́млюватися, ви́стромитися, виставля́тися, ви́ставитися, вганя́тися в що, увігна́тися, висува́тися, ви́сунутися, виступа́ти куди́сь, ви́ступити;
• вперёд выскакивать, выскочить – вириватися, вирватися;
• вперёд двигаться (прогрессировать) – поступати;
• вперёд забежать – перейняти кого;
• вперёд залетать – заполітати;
• выставля́ть вперёд – випина́ти, ви́пнути, ви́п’ясти; (обнаженную часть тела) ви́тріщити;
• двигать вперёд – посо́вувати, посува́ти напере́д;
• движе́ние вперёд (прогресс) – по́ступ;
• забегая вперёд – забігаючи вперед, кажучи наперед;
• на годы вперёд – на роки вперед;
• ни вперёд ни назад; ни взад, ни вперёд – ні туди, ні сюди; ні напере́д (вперед), ні наза́д;
• наклониться вперёд – похилитися, (схилитися) наперед;
• платить вперёд – платити наперед; (лок.) згори платити;
• полный вперёд – повний вперед;
• проходить, пройти́ вперёд – про́ходити, пройти́, проступа́ти, проступи́ти (напере́д);
• ходить взад и вперёд – ходити туди й сюди, снувати (снуватися);
• часы идут вперёд – годинник поспішає.
[І то лихо попереду знати, що нам в світі зострінеться (Т.Шевченко). За харч і за кватирю заплачено вже згори (А.Свидницький). Нехай дадуть мені гроші наперед. Гей, наперед! Або добути, або дома не бути! (АС). — Повний хід вперед! — загукав капітан (М.Трублаїні). Я стою на палубі, приклавши руку до безкозирки, і груди мої випинаються, і морський вітрюган шмагає в обличчя. Право руля! Повний вперед — по гарбузинню! Обертаюсь і бачу: мати чистить картоплю, зігнулась над мискою, але губи у неї злегка тремтять і в очах сміхотливі блищики. Я й забув, що поруч — старші. Рука моя сама опускається, безкозирка зникла, як і не було її, а пароплав став ненаситною кабицею (Віктор Близнець). Шлях до успіху, забитий дамами, які проштовхують вперед своїх чоловіків (Томас Дьюрі). 1. Теорія вчить нас дивитися далеко вперед, а практика — собі під ноги. 2. Лейтенант: — Хто поїде на картоплю, два кроки вперед. Виходять два солдати. — Решта піде пішки. 3. Чоловік жаліється психоаналітикові: — Моя жінка веде щоденник, в який заносить всі мої справи і вчинки до найдрібніших деталей! — І що? Багато дружин ведуть щоденники. Тут нема нічого незвичного. — Так, але моя веде на тиждень вперед! 4. Якщо тобі плюють в спину — отже, ти попереду. 5. Деколи рішучий крок вперед — наслідок добрячого копняка ззаду]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НАМЕ́ТИТЬСЯ, наметившийся помі́тний тепе́р, вже помі́тний [наметившийся прогре́сс вже помі́тний прогре́с], ОКРЕМА УВАГА;
наметившийся отны́не відтепе́рішній;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Прогресс – по́ступ, -пу, проґре́с, -су; -ивный – поступо́вий, проґреси́вний, -а, -е.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

прогре́сс прогре́с,-су, по́ступ,-пу (розвиток по висхідній лінії, удосконалення в цьому процесі)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

По́ступ, -пу –
1) шаг, поступь;
2) прогресс;
3) до чого – продвижение (вперед).

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

По́ступ, -пу, м.
1) Шагъ, поступь. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. Фр. Пр. 72.
2) Прогрессъ, движеніе впередъ. За правду, поступ, волю кожен з нас на смерть готов. Млак. 124.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Прогре́ссъ = по́ступ. — Усобицї в значній мірі утрудняли поступ громадський. Зап. Груш. — Виробити відповідний сьвітовому поступові сьвітогляд. Зїньк.

Запропонуйте свій переклад