Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 23 статті
Запропонувати свій переклад для «расположить»
Шукати «расположить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ла́герь – (военный и перен.) та́бо[і]р (-бору), ла́гер (-геря, редко -гря), (стан) стан (-ну), (только военный, стар.) обо́з (-зу), кіш (р. коша́). [Вся краї́на розби́лася на два вира́зні та́бори: пані́в та мужикі́в (Грінч.). Пусти́ мене́, коменда́нте, з обо́зу додо́му (Чуб.)].
• Расположить -рем – ота́борити кого́.
• Располагаться, расположиться, становиться, стать -рем – та́боритися, та́бо[і]р та́борити, ота́боритися, ута́боритися, става́ти, ста́ти та́бором (ста́ном, обо́зом, коше́м), (стар.) окоши́тися. [От він (цар) і ота́борився над мо́рем (Рудч.). Ута́борились козаки́ на яко́мусь Дніпро́вому о́строві (Куліш). Перемо́жці ста́ли ста́ном в доли́ні (Л. Укр.). Ми йшли (сте́пом) та тут окоши́лись (Куліш)].
• Стоять -рем – стоя́ти та́бором (ста́ном, стар. обо́зом, коше́м), таборува́ти, стоя́ти. [В Яру́ коли́сь гайдама́ки та́бором стоя́ли (Шевч.). Пе́рське ві́йсько таборува́ло на берега́х Босфо́ра (Павлик)].
• Стоянье -рем – таборува́ння.
Привя́зывать, привяза́ть –
1) кого, что к чему – прив’я́зувати, в’яза́ти, прив’яза́ти, ув’я́зувати, ув’яза́ти, (о мн.) поприв’я́зувати, поув’я́зувати кого́, що до чо́го. [В’я́же коня́ до яли́ни (Мет.). Прив’яза́ла коня до бере́стонька. Струну́ ув’я́зував до скри́ньки (Свидн.). Тебе́ коха́ння прив’яза́ло (Грінч.)]; (причаливать, придевать) припина́ти, прип’я́сти́ (и прип’я́ти), припну́ти, присиля́ти и приси́лювати, присили́ти, (о мн.) поприпина́ти, повпина́ти, поприси́лювати кого́, що до чо́го, де, куди́, (ремнями) приторо́чувати, приторочи́ти, (верёвкой) примоту́жувати, примоту́зити (и прив’яза́ти моту́зкою), (к столбу) прислупува́ти (и прив’яза́ти до слу́па, до стовпа́). [Чим ви припина́єте воли́? (Звиног.). Мене́ до ду́ба прип’яли́ (Олесь). Припну́ фарту́х дороги́й (Макс.). Припни́ ша́блю в лі́вім бо́ці (Драг.). Взяв він Марі́єньку за бі́лу ру́ченьку, приси́лив до со́сни (Голов.)].
• Привязать одно к другому рогатое животное при помоши верёвки, надеваемой на рога – злига́ти, прилига́ти, (о мног.) позли́гувати кого́;
2) (расположить) прихиля́ти, прихили́ти, приверта́ти, приверну́ти, (о мн.) поприхиля́ти, поприверта́ти кого́ до ко́го.
Привя́занный –
1) (прич.) прив’я́заний, ув’я́заний, прип’я́тий, припну́тий, приси́лений, (ремнями) приторо́чений, (верёвкой) примоту́жений, (о мн.) поприв’я́зуваний, поприпи́наний;
2) (прил.) прихи́лений до ко́го, до чо́го, приве́рнутий до ко́го.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Порядок – порядок, добрий стан, злагодженість, узгодженість, організованість, дисципліна, (строй) лад, стрій, устрій, (последовательность) послідовність, (очередь) черга, черговість, (обычай) зви́ча́й, (общественные отношения) порядки, зви́ча́ї, (способ) спосіб, метод:
• боевые порядки пехоты – бойові порядки піхоти;
• в административном порядке – адміністративно; адміністративним порядком;
• в алфавитном порядке – за абеткою (за алфавітом); в абетковому (в алфавітному) порядку;
• в бесспорном порядке – безсуперечно;
• вводить порядки – заводити, запроваджувати лад;
• вещи одного (и того же) порядка – речі того самого роду;
• в надлежащем порядке (держать что-либо) – як слід (як годиться, як треба, як належить) (тримати що);
• в надлежащем порядке (проводить) – (переводити) установленим порядком;
• в порядке очереди – за чергою, по черзі (по ряду);
• в обычном порядке – звичайним ладом (порядком);
• в пожарном порядке (шутл.) – нагально; блискавично; як оком змигнути; ніби десь горить;
• в порядке дискуссии – порядком дискусії;
• в порядке исключения – як виняток;
• в порядке нагрузки – як навантага (як навантагу); як навантаження;
• в порядке назначения – як призначення;
• в порядке настоящего постановления – за цією (у згоді з цією) постановою;
• в порядке обсуждения – як обговорення;
• в порядке предложения – як пропозиція (як пропозицію);
• в порядке чего – з метою (заради, на предмет) чого, для чого, як що;
• в принудительном порядке – примусово;
• в произвольном порядке – довільно, в довільному порядку;
• всё в порядке (перен.) – усе гаразд; усе як слід; усе справне, справно; усе в порядку;
• в спешном порядке – нагально, негайно, спішно;
• в установленном порядке – заведеним порядком (ладом); як заведено;
• дело такого порядка – річ ось яка;
• для порядка – для порядку; для годиться;
• заводить, завести порядок – лад (порядок) запроваджувати, запровадити; порядкувати, упорядкувати;
• законным порядком, в законном порядке – законним порядком; законно;
• идти своим порядком – іти (собі) своїм звичаєм (своєю чергою, (диал.) своїм трибом);
• изменить порядок – повернути лад;
• наводить порядок – давати порядок (лад), порядкувати;
• напряжение порядка 100 вольт – напруга близько (коло) 100 вольт;
• нарушать порядок – порушувати лад (порядок); ламати, зламати звичай (звичаї);
• нет никакого порядка – нема (немає) ніякого ладу; ні ладу, ні поладу нема (немає);
• номер по порядку – порядковий номер; чергове число; номер по черзі (по ряду);
• общественный порядок – громадський порядок;
• одного [и того же] порядка – того самого ряду;
• по давно заведённому порядку – як давно заведено; давно заведеним ладом;
• поддерживать порядок – пильнувати ладу;
• по порядку – по черзі, послідовно; по ряду; (№ по порядку) чергове число;
• порядок ближний, дальний – (физ.) порядок близький, далекий;
• порядок вещей – порядок речей;
• порядок дня – порядок денний;
• порядок наводить, навести в чём – лад давати, дати (робити, зробити, іноді знаходити, знайти) чому; упорядковувати, упорядкувати що; порядкувати;
• приводить, привести в порядок что – давати, дати (робити, зробити) лад чому; доводити, довести до ладу що; упорядковувати, упорядкувати що; доводити, довести до ума (до розуму) що;
• приводить себя в порядок – опоряджатися;
• призывать, призвать к порядку кого – закликати, закликати до порядку кого;
• располагать что в возрастающем (убывающем) порядке – розташовувати (розміщати) що в висхідному (низхідному), зроставому (спадному) порядку;
• располагать, расположить в алфавитном порядке – розташувати (дати) в алфавітному порядку; абеткувати, заабеткувати;
• своим порядком – своїм порядком (ладом, звичаєм); як належить;
• следить, смотреть за порядком – глядіти порядку (ладу); стежити за порядком; пильнувати порядку (ладу), вести порядок; доглядати ладу;
• соблюдать порядок – додержувати порядку (ладу);
• соображения тактического порядка – міркування тактичного роду, тактичні міркування;
• судебным порядком – судом (через суд), судовно;
• считать по порядку – лічити з ряду, від ряду;
• установленный, существующий порядок – заведений лад;
• учреждать порядок – запроваджувати лад;
• число по порядку – порядкове число;
• это в порядке вещей – це звичайна (природна, нормальна) річ, це нормально (природно).
[Що в порядку лежить — саме в руку біжить (Пр.). О музо, панночко Парнаська! Спустись до мене на часок; Нехай твоя научить ласка, Нехай твій шепчеть голосок, Латинь к війні як знаряджалась, Як армія їх набиралась, Який порядок в війську був (І.Котляревський). Непосидяча Онися вешталась до самого вечора по покоях та по пекарні, та по коморах, — і ввечері вже скрізь був порядок та чистота (І.Нечуй-Левицький). Дома теж немає у неї ніякого порядку: одежа розкидана, кісники та стрічки і на печі, і під піччю валяються, де скинула що — там воно лежатиме хоч і вік (П.Мирний). — Пустіє, глухне наш край!  Незабаром й запліснявіє серед такої каламуті! — казав іноді Мирін, згадуючи давнє. — І порядки які тепер настали!? Що воно за порядки?.. Свій свого у неволю правторить… Старшина козацтво унівець повернула… Усі землі посіла… (П.Мирний). Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (М.Коцюбинський). Чує Хо, як сільський учитель обіцяє хитромудро керувати поміж підводними каміннями сучасних порядків, а таки доплисти, куди треба, таки досягти своєї мети… (М.Коцюбинський). У фризієра Славко не тільки привів своє волосся до порядку й підстриг вуса, але навіть купив собі плящину з водою для волосся (Л.Мартович). Навівши порядок і позбиравши черепки в пелену, довго вичитувала Титарчиха хлопцям, стоячи коло дверей (С.Васильченко). Поклавши всі своï ïстівні достатки на верстаті, поставивши поруч для порядку одв’язаний від торби походовий казаночок, він уже заходився краяти хліб, як зненацька згадав про фізкультуру. Йому конче захотілось розпочати день нормально, по-міському, так, ніби він уже зовсім у нових обставинах освоïвся (В.Підмогильний). Пиріг тепер сидить на особливому режимі, звідки він періодично виходить і сідає знову, ріжучи когось раз у раз для порядку (П.Вольвач). У нього дружина повинна бути леді, і то доброго роду, з такими манерами й вишуканістю, як у місіс Вілкс, і з таким же вмінням давати лад великому господарству (Р.Доценко, перекл. М.Мітчел). На світі залишилося багато безладу після тих, хто хотів довести його до ладу (Лешек Кумор). Лікар, який вважає, що у вас усе в порядку, працює тільки в військкоматі]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Располагать, расположить –
1) (к себе) прихиля́ти, -ля́ю, -ля́єш, прихили́ти, -лю́, -лиш, приверта́ти, приверну́ти (кого́ до се́бе);
2) (войско) розташо́вувати, -вую, -вуєш, розташува́ти, -шу́ю, -шу́єш (ві́йсько);
3) (в стройные ряды) шикува́ти, ушикува́ти, -ку́ю, -ку́єш; -гать своим временем – порядкува́ти своїм ча́сом. Я не располагаю свободным временем – я не ма́ю ві́льного ча́су; -гать своими правами – користува́тися із свої́х прав.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Располагать, -ложить (что) – розташо́вувати, розташува́ти;
• р. (чем) – ма́ти (що).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Польза
• В свою пользу – собі на користь (на пожиток).
• Всё это говорит в вашу, не в вашу пользу – все це за вас, не за вас (на вашу, не на вашу руч) промовляє (говорить).
• Движение в пользу реформы – рух за реформу.
• Для общей пользы – для загального добра (для добра всіх, на пожиток усім); для загальної користі.
• Извлекать для себя пользу из чего – мати для себе користь (собі пожиток) з чого; (образн. розм.) грати на чому в свою сопілку (дудку).
• Невелика польза, мало пользы из того – мало користі (пожитку, мале спасибі, малий спасибіг) з того.
• Обращать, обратить в свою пользу – повертати, повернути (обертати, обернути) собі на користь (на свою користь, собі на пожиток); вернути (навертати, повертати, горнути) на свою руч.
• Он расположен в мою пользу – він сприяє мені; він прихильний до мене.
• От этого нет никакой пользы – від (з) цього нема ніякої (жодної) користі (вигоди, ніякого пожитку); (образн. розм.) з того ні вари, ні пари.
• Пойти без пользы – літи без пуття (марне, даремне, даром, пусто).
• Получать, получить, извлекать, извлечь пользу из чего – мати користь (пожиток, вигоду, зиск) з чого; брати, узяти користь з чого; використовувати, використ(ув)ати що.
• Приносить, принести пользу кому, чему – давати, дати користь (пожиток, ужиток) кому, чому.
• Располагать, расположить в свою пользу – привертати, привернути до себе.
• Служить, послужить в пользу, на пользу – іти, піти, вийти на користь (на пожиток).
• Употребить с пользой что – ужити на користь (на добре) що; спожиткувати що.
• Что пользы из того, что… – яка користь (який ужиток, який пожиток, яка вигода (лок. який хосен) з того що…
• Это пойдёт на пользу кому – це піде на користь (на пожиток) кому; це стане у пригоді кому.
• Это разговоры в пользу бедных (разг.) – це пуста (порожня, марна) розмова (балачка, балаканина); шкода про це й говорити.
• Я не извлёк ни малейшей пользы из этого дела – я не мав ані найменшої користі (найменшого пожитку, найменшої вигоди, найменшого вжитку, зиску) з цього діла.
Порядок
• В административном порядке – адміністративно; адміністративним порядком.
• В алфавитном порядке – за абеткою (за алфавітом); в абетковому (в алфавітному) порядку.
• В надлежащем порядке (держать что-либо) – як слід (як годиться, як треба, як належить) (тримати що).
• В обычном порядке – звичайним ладом (порядком).
• В пожарном порядке (шутл.) – Див. пожарный.
• В порядке нагрузки – як навантага (як навантагу); як навантаження.
• В порядке назначения – як призначення.
• В порядке настоящего постановления – за цією (у згоді з цією) постановою.
• В порядке очереди – за чергою; по черзі (по ряду).
• В порядке предложения – як пропозиція (як пропозицію).
• Всё в порядке (перен.) – усе гаразд; усе як слід; усе справне, справно; усе в порядку.
• В спешном порядке – нагально; негайно.
• В установленном порядке – заведеним порядком (ладом); як заведено.
• Дело такого порядка – річ ось яка.
• Для порядка – для порядку; для годиться.
• Заводить, завести порядок – лад (порядок) запроваджувати, запровадити; порядкувати, упорядкувати.
• Законным порядком, в законном порядке – законним порядком; законно.
• Нарушать порядок – порушувати лад (порядок); ламати, зламати звичай (звичаї).
• Нет никакого порядка – нема(є) ніякого ладу; ні ладу, ні поладу нема(є).
• Номер по порядку – порядковий номер; чергове число; номер по черзі (по ряду).
• Одного [и того же] порядка – того самого ряду.
• По давно заведённому порядку – як давно заведено; давно заведеним ладом.
• Поддерживать порядок – пильнувати ладу.
• Порядок наводить, навести в чём – лад давати, дати (робити, зробити, іноді знаходити, знайти) чому; упорядковувати, упорядкувати що.
• Приводить, привести в порядок что – давати, дати (робити, зробити) лад чому; доводити, довести до ладу що; упорядковувати, упорядкувати що; доводити, довести до ума (до розуму) що.
• Призывать, призвать к порядку кого – закликати, закликати до порядку кого.
• Располагать, расположить в алфавитном порядке – розташувати (дати) в алфавітному порядку; абеткувати, заабеткувати.
• Своим порядком – своїм порядком (ладом, звичаєм); як належить.
• Следить, смотреть за порядком – глядіти порядку (ладу); стежити за порядком; пильнувати порядку (ладу).
• Соблюдать порядок – додержувати порядку (ладу).
• Судебным порядком – судом (через суд).
• Это в порядке вещей – це річ звичайна (природна, нормальна); це нормально (природно).
Располагать
• Располагает сделать кто что (выехать, поступить…) (устар.) – має (має на думці, має намір, думає, гадає) хто зробити що.
• Располагать, не располагать временем, деньгами… – мати час, гроші…; не мати часу, грошей…
• Располагать, расположить кого к себе, в свою пользу – привертати, привернути (прихилити, прихиляти) кого до себе.
• Человек предполагает, а Бог располагает – чоловік мислить, а Бог радить. Пр. Чоловік крутить, а Бог розкручує. Пр. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Пр.
• Это располагает к отдыху – це настроює на відпочинок (спочинок); це викликає бажання відпочити.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

располага́ть, расположи́ть 1. розташо́вувати, розташува́ти; розміща́ти, розмі́щувати, розмісти́ти; розставля́ти, розста́вити; розподіля́ти, розподіли́ти
2. ма́ти

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Заго́джувати, -джую, загоди́ти, -джу́, -ди́ш –
1) задабривать, расположить в свою пользу;
2) удовлетворять, удовлетворить.
З’є́днувати, з’єдна́ти –
1) соединять, соединить;
2) договаривать, договорить.
• З’єдна́ла його́ па́сти ста́до – договорила его пасти стадо.
• З’єдна́ти собі кого, що – приобресть, снискать, расположить к себе кого, что;
3) выдать замуж.
Ота́бо́рювати, -рюю, ота́борити, -рю – располагать, расположить лагерем;
ота́бо́рюватися, ота́боритися –
1) располагаться, расположиться лагерем, обозом;
2) обосновываться, обосноваться;
3) укрепиться (в крепости);
4) чим – окружать, окружить.
Примо́щувати, -щую и примоща́ти, -ща́ю, примости́ти, -мощу́, -стиш –
1) прилаживать, приладить, приставить;
2) устраивать, устроить, пристроить, расположить;
примо́щуватися –
1) прилаживаться, приладиться;
2) присесть, усесться;
3) пристраиваться, устроиться, расположиться.
Прихиля́ти, -ля́ю, прихили́ти, -лю́ –
1) наклонять, наклонить к чему, склонить;
2) преклонять, преклонить. I не́ба їм прихили́в би – готов все для них сделать.
3) (о дверях, ставнях) притворять, притворить;
4) склонять, склонить, расположить к кому;
прихиля́тися, прихили́тися –
1) наклоняться, наклониться, склониться;
2) до ко́го – найти у кого расположение, любовь, приют, приютиться;
3) чувствовать, почувствовать к кому расположение, склонность;
4) до чо́го – склоняться, склониться к чему, делаться, сделаться сторонником (какого-либо дела).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Располагать, -ложить –
1) (что) – розташо́вувати, розташува́ти, розміща́ти, розмістити; (раскладывать) – розклада́ти, розкла́сти, порозклада́ти; р. войска – розташо́вувати ві́йсько;
2) (распоряжаться) – порядкува́ти чим, розпоряджа́ти чим, користа́тися з чо́го; (иметь в распоряжении время, средства) – ма́ти; (пользоваться чем, напр., правами, услугами) – користа́тися з чо́го; р. временем – ма́ти час; р. своим имуществом – порядкува́ти свої́м майно́м; не располагать свободным временем – не ма́ти ві́льного ча́су́;
3) (предполагать) – гада́ти, ма́ти на́мір, ма́ти ду́мку; я -гаю сегодня выехать – я гада́ю (ма́ю на́мір, ма́ю ду́мку) сього́дні виїхати;
4) (р. в свою пользу) – прихиляти, прихилити до се́бе;
5) (р. кого к чему) – заохо́чувати, заохо́тити ко́го до чо́го.
Порядок –
1) порядок (-дку), лад (-ду); (устройство) – лад (-ду); п. государственный – держа́вний лад; п. дня – порядок де́нний; п. правовой – пра́вний порядок, правола́д (-ду), пра́вний лад; п. следственный – порядок слі́дства; п. общежительный – інтерна́тський порядок; п. установленный, существующий – заве́дений лад; вводить -ки – заво́дити, запрова́джувати порядки; все в -ке – все гара́зд; п. давать чему – порядкува́ти, попорядкува́ти чим, розпоряджа́ти, розпорядити що; держать в надлежащем -ке – трима́ти, як нале́жить (як слід, у порядку); наводить п-к – заво́дити, завести лад; поддержание -дка – доде́ржання порядку; порядка ради – задля порядку, для порядку; приводить в -док что – упорядко́вувати, упорядкува́ти, що, лад дава́ти, да́ти чому́; смотреть за -ком – гляді́ти, догляда́ти порядку; соблюдать -док – доде́ржувати порядку; установлять -док – заво́дити, завести порядок (лад); утверждать -док – запрова́джувати лад;
2) (способ) – порядок (-дку), спо́сіб (-собу); п. ведения книг – спо́сіб (порядок) вести книги; п. ведения предварительного следствия – яким порядком нести попере́днє (передсудо́ве́) слі́дство; п. обжалования решений суда – яким порядком оска́ржуються судо́ві присуди (вироки); п. частный – окре́мий порядок; в административном -ке – адміністративно, адміністративним порядком; в бесспорном -ке – безсупере́чно, безсупере́чним порядком; в дискуссионном -ке – спо́собом диску́сії, дискусі́йно; в законной -ке – пра́вним (зако́нним) порядком; в законодательном -ке – правода́тно, законода́тно; в -ке назначения, нагрузки – як призна́чення, як наванта́ження; в общем -ке – зага́льним порядком, спо́собом; в обычном -ке – звича́йним порядком, спо́собом; во внесметном -ке – позакошто́рисним порядком; в надлежащем -ке (проводить) – уста но́вленим порядком; в -ке поступления заказов – за тим порядком (за то́ю черго́ю), як надхо́дять замо́влення; в положенном, установленном -ке – заве́деним порядком; в спешном, срочном -ке – нега́йно, спі́шно; в -ке статьи закона – згі́дно з артикулом зако́ну, на підста́ві артикулу зако́ну; в том самом -ке – тим са́мим порядком; в ударном -ке – нага́льним порядком, нага́льно, в щонайпе́ршу чергу́; законным -ком – пра́вним спо́собом, пра́вним чином, пра́вно; судебным -ком – судо́м, судо́вно, судо́вим порядком, че́рез суд; этапным -ком – ета́пом; явочным -ком – оказо́вим (Н) спо́собом, без дозво́лу, оказо́во (Н);
3) (очередь) – черга́, ряд (-лу); в алфавитном порядке (расположить) – за абе́ткою; номер по -ку – ну́мер (число́) з ряду, черговий ну́мер (число́); по -ку – в чергу́, з ряду; считать по порядку – лічити зряду; число по -ку – порядко́ве число́.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Заго́джувати, -джую, -єш, сов. в. загоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Задабривать, задобрить, располагать, расположить въ свою пользу. Загоджує судців. НВолын. у. Старшина побив мене та загодив справника — півсотні карбованців одвіз. Канев. у. Щоб і ту загодить, і мене не розгнівить. НВолын. у. См. Загаждати.
З’єдна́ти, -на́ю, -єш, гл.
1) Соединить.
2) Отдать замужъ. Мати та з’єднала дочку за нелюба. О. 1862. II. 58. Я з’єднала доню за султана. К. МБ. X. 12.
3) Договорить. З’єднала го пасти Угельскоє стадо. Гол.
4) — собі́. Пріобрѣсть, снискать, расположить къ себѣ. Бо ти й суху з’єднаєш собі землю і всяка тварь прихилиться до тебе. К. Іов. 13.
Ота́борити, -рю, -риш, гл. Расположить лагеремъ. Отабориш войовників при мості. K. МБ. X. 19.
Приверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. приверну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Поворачивать, поворотить къ чему (при ѣздѣ). Нехай вони човни до берега привертають. АД. І. 248. Коло мого дворика козаченько кониченьком грає, да все до моїх ворітечок коня привертає. Чуб. V. 150.
2) Располагать, расположить, склонять, склонить къ чему.
3) Наваливать, навалить чѣмъ-либо тяжелымъ сверху. В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула, біленьким камінцем привернула. Чуб. V. 781. Десь мого милого сира земля привернула. Рудч. Чп. 137.
4) Возвращать, возвратить. Назад до життя привернув. Гн. І. 112.
5) Запошивать, запошить. Шух. І. 153.
Прихиля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. прихили́ти, -лю́, -лиш, гл.
1) Наклонять, наклонить къ чему, склонить, преклонять, преклонить. Вітрець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок. МВ. (О. 1862. III. 42) Не має де голови прихилить. Єв. Л. IX. 58. Їй нігде бідній було жить, головоньки на старість прихилить. Гліб. І не́ба їм прихили́в би. Готовъ все для нихъ сдѣлать. Св. Л. 18. Рад би я небо прихилити, та не хилиться. МВ. (О. 1862. III. 47).
2) Притворять, притворить. Прихили двері.
3) Склонять, склонить, расположить къ кому. Прихиляймо його до нас.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Располагать, -ся, расположить, -ся — розташо́вувати, -ся, розташува́ти, -ся, розмі́щувати, -ся, розмісти́ти, -ся.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Располага́ть, расположи́ть, ся = 1. ряди́ти, уряжа́ти (С. Ш.), порядкува́ти, лаштува́ти, уряди́ти, упорядкува́ти (С. Ш.), улаштува́ти, військо — ушикова́ти (С. Ш.). 2. пра́вити, ору́дувати, порядкува́ти. — По своїй волї своїм добром орудувати. — Располага́ть свои́ми права́ми = своїм пра́вом кори́стуватись. 3. понука́ти, спонука́ти; схиля́ти, прихиля́ти, схили́ти, прихили́ти. — Огидливість до Бруховецького спонукала людей пристати до кого иншого. Кн. — Його ласкавий погляд зразу прихиляв до його. — Располо́женный = прихи́льний (до кого), схи́льний (до чого). — Не располо́женъ рабо́тать = не ма́ю охо́ти до робо́ти. 4. заміря́ти ся, поклада́ти собі́, ма́ти на ду́мцї, замі́рити ся, покла́сти собі́. — І поклав собі на тім тижнї засилати старостів. М. В. — Располага́ю за́втра вы́ѣхать = ма́ю, (або: ду́маю, або: ма́ю на ду́мцї) за́втра їхати. 5. става́ти, ста́ти; розклада́ти ся, розікла́сти ся, розта́борити ся, розпомісти́ти ся, отакува́ти ся, отабу́нити. ся. — Расположи́ться ла́геремъ = та́бором ста́ти, ота́борити ся. – Расположи́ться съ веща́ми, съ това́рами = розташува́ти ся. — А він розіклався на столї, а мінї й місця нема. Кр. — Він розтаборив ся в указаній йому кімнатї. Бар. — Ішли та потомили ся, от ми на стернї й отабунили ся. Кн.

Запропонуйте свій переклад