Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 28 статей
Запропонувати свій переклад для «родство»
Шукати «родство» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бра́тский –
1) бра́тський. [Бра́тський манасти́р];
2) брате́рський, брате́рній, бра́тній. [Брате́рська ра́да. В грома́ді на́шій бра́тній].
• -ое родство, -ое дружество – брате́рство.
Вступа́ть, вступи́ть – вступа́ти, вступи́ти, вхо́дити, увійти́. [Уступі́те до на́шої госпо́ди!]; (в должность) обніма́ти (обійня́ти) поса́ду, заступа́ти (заступи́ти, ста́ти на) уряд; (в брак) бра́тися, побра́тися, поня́тися, дружи́тися, одружи́тися з ким, пошлю́бити кого́; (во 2-й брак) бра́тися вдру́ге, одру́жуватися вдру́ге; (в бой) става́ти (ста́ти) до бо́ю, сточи́ти бій; (в открытый бой с кем) дава́ти по́ле кому́.
• Вступи́ть в спор – зазмага́тися.
• -а́ть в сношения – захо́дити в стосу́нки; (в разговор) заво́дити (заве́сти) розмо́ву, захо́дити (зайти́) в розмо́ву, в бала́чки, в бе́сіду; (в союз) вхо́дити (увійти́) в спі́лку, приступа́ти (приступи́ти, приста́ти) до спі́лки.
• Вступи́ть в предосудительный союз – злига́тися з ким.
• Вступа́ть, вступи́ть в связь – вступа́ти в зв’язо́к, (любовную) зазна́тися з ким (сов.).
• Вступи́ть в дружбу, в приятельские отношения – задружи́ти, заприязни́тися, заприятелюва́ти, затоваришува́ти з ким; (в фамильярные отношения) запанібра́татися; (в родство) порідни́тися, породича́тися.
• -и́ть в борьбу, в бой, в спор – вступи́ти в боротьбу́, зітну́тися, стя́тися.
• -и́ть в тяжбу – запозива́тися; (на престол) ста́ти на ца́рство, засі́сти (усадови́тися) на престо́лі.
Кро́вный –
1) (однокровный) кре́вний, покре́вний.
• -ные родственники – кре́вні (-них), кре́вні ро́дичі, кре́вна роди́на. [Він мені́ кре́вний ро́дич (М. Грінч.). Ой як тя́жко та ва́жко на чужі́й чужині́ без кре́вної роди́ни помира́ти (Пісня)].
• Не -ный родственник – назва́ний ро́дич, (о мн.) назва́на роди́на. [Відцура́лась мене́ вся кре́вна й назва́на роди́на (Пісня)].
• -ное родство – кре́вність, покре́вність, кре́вна роди́нність. [Зріка́юсь кре́вности з тобо́ю (Куліш). Не дозволя́є нам роди́нність кре́вна з тобо́ю би́тися крива́вим бо́єм (Куліш)];
2) -ная нужда в чём – пеку́ча, пи́льна потре́ба чого́.
• -ная обида – пеку́ча, смерте́нна обра́за.
• -ное мщение – кровопі́мста, родова́ пі́мства.
• Добытое -ным трудом, -ные денежки, -ный заработок – крива́ви́ця. [Багаті́є з моє́ї кривави́ці (Харківщ.)];
3) (чистокровный) чи́стої кро́ви, чистокро́вний. [Чистокро́вний кінь].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Родство – спорі́днення, спорі́дненість, покре́вність, кревність; (свойство) своя́цтво; (родня, разг.) рідня́, роди́на; (родственники) ро́дичі, рідня́, кре́вні:
• быть, состоять в родстве́ с кем – бути ро́дичами (рідне́ю) з ким, дово́дитися ро́дичами (рі́днею) кому;
• вступать, вступи́́ть в родство́ – ріднитися, порідни́тися, родичатися, породича́тися, своячитися, посвоя́читися, (диал.) порода́тися;
• да́льнее родство́ – дале́ка рідня́, дале́ке спорі́днення (дале́ка спорі́дненість), дале́ке своя́цтво;
• кро́вное родство́ – кре́вність, покре́вність, кре́вна роди́нність, кро́вне спорі́днення;
• ли́ния родства́ – колі́но спорі́днення;
• не по́мнящий родства́ – безрі́дний, безрі́дник, безба́тченко, непам’ятайрі́д;
• родство́ иде́й – спорі́дненість (спорі́днення) іде́й;
• родство́ по боково́й ли́нии – спорі́дненість (спорі́днення) по бічні́й лі́нії;
• родство по женской (мужской) линии – жіноче (чоловіче) коліно роду; споріднення по матері, по жіночій лінії (по батькові, по чоловічій лінії);
• родство́ со стороны́ кого – рідня́ по кому;
• состоя́ть в родстве́ пе́рвой сте́пени – (юрид.) бу́ти в спорі́дненні пе́ршого колі́на (сту́пеня);
• степень родства – спорідненість.
[Між спорідненістю та сирітством ми завмерли удвох на межі. Не здолати невидиму відстань — ми одвіку з тобою чужі (Л.Вировець)].
 Обговорення статті
Вступать, вступить – вступати, вступити, поступати, поступити, входити, увійти; (в должность) обнімати (обійняти) посаду, заступати (заступити, стати на) уряд:
• вступать во второй брак – братися вдруге, одружуватися вдруге;
• вступать в открытый бой с кем – давати поле кому;
• вступать в сношения – заходити в стосунки;
• вступать, вступить, идти, пойти в бой – вступати, вступити в бій, ставати, стати до бою, стинатися, зітнутися, стятися; сточити бій, см. Бой;
• вступать, вступить в брак, сочетаться браком с кем – братися, побратися, понятися, дружитися, одружитися з ким, пошлюбити кого, см. Брак;
• вступать, вступить в борьбу с кем – вступити в боротьбу, зітнутися, стятися, см. Борьба;
• вступать, вступить в должность – заступати, заступити [на] посаду, ким; обіймати, обняти (зайняти) посаду; ставати, стати (вступати, вступити) на посаду;
• вступать, вступить в дружеские, приятельские, товарищеские, фамильярные отношения с кем – заходити, зайти в приязнь з ким; заприязнюватись, заприязнитися з ким; подружитися (про жінок заподругувати); поєднатися; заприятелювати; задружити; затоваришувати (потоваришувати, давн. засябрувати); запанібратитися;
• вступать, вступить в перебранку (разг.) – удаватися, удатися у лайку (у сварку, в пересварку); лаятися, полаятися; сваритися, посваритися, ставати, стати до сварки;
• вступать, вступить в переговоры – починати, розпочинати, почати, розпочати переговори (перемови); ставати, стати до переговорів (до перемов);
• вступать, вступить в права – уступати, уступити (увіходити, увійти) в права;
• вступать, вступить в пререкания с кем – заходити, зайти (удаватися, удатися) в суперечки, засперечатися з ким;
• вступать, вступить в разговор с кем – заводити, завести розмову з ким; заходити, зайти у розмову (в балачки, в бесіду, в речі) з ким; ставати, стати до розмови з ким; починати, розпочинати, почати, розпочати (зачинати, зачати) розмову з ким; у розмову вдаватися, вдатися (даватися, датися) з ким; розбалакуватися, розбалакатися (розмовитися, розгомонітися) з ким; уступатись, уступити до розмови з ким; стати на речах з ким;
• вступать, вступить в родство – ріднитися, поріднитися (родичатися, породичатися);
• вступать, вступить в связь с кем – уступати, уступити в зв’язок з ким; (груб., неприязн.) злигуватися, злигатися (полигатися) з ким;
• вступать, вступить в силу (в действие) – набирати, набрати сили (чинності);
• вступать, вступить в соглашение с кем – ставати, стати до угоди з ким; погоджуватися, погодитися з ким;
• вступать, вступить в союз с кем – уступати, уступити (увіходити, увійти) в союз (у спілку) з ким; приставати, пристати до спілки з ким;
• вступать, вступить в спор, заспорить – заходити, зайти в суперечку; сперечатися, засперечатися (совет. еще заспоритися); на суперечки йти, піти; зчеплятися, зчепитися; зазмагатися; зітнутися;
• вступать, вступить на престол (книжн.) – ставати, стати на троні (на царство); сідати, сісти (засісти, усадовитися) на престолі (на троні); обняти трон; зацарювати; закоролювати;
• вступать, вступить на путь – ступати, вступати, ступити, вступити (ставати, стати) на шлях (на путь, на стежку); іти, піти шляхом чого;
• вступать в тяжбу – позиватися, запозиватися;
• вступить в законную силу – набрати сили (чинності) закону;
• вступить в любовную связь – зазнатися з ким; зав’язати любовні взаємини (стосунки); кохатися (любитися).
[Тільки старостою заступив, а ти вже мене й старшиною робиш (Сл. Гр.). Не вдавайсь у сварку, бо будеш битий (Сл. Гр.). 3 дурнем зчепитися — дурнем зробитися (Пр.). Він трон обняв за юних літ… (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). Очі йому були, щоправда, заплющені, бо він таки спав і снив, що з велетнем воює: так йому вбилася в тяму пригода, в яку він удався, що зразу примарилось, ніби він уже прибув у царство Обізіянське і сточив бій із лютим ворогом. Отож він і затинав мечем по бордюгах, думаючи, що рубає велетня, аж уся комірчина вином підпливла (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). 1. Коли стає жарко, набирає сили закон джунглів. 2. — Коли в спорі народжується істина? — Коли в суперечку заходить начальник]. Обговорення статті
Близкий –
1) (в пространстве) близький, поблизький, недалекий;
2) (в духовном смысле) бли́зьки́й, бли́жній, ві́рний, схожий, подібний, споріднений:
• бли́зкий свет – бли́гом світ, бли́гий світ, близьки́й світ;
• близкое родство – близька спорідненість, близьке споріднення; близкие отношения  – близькі стосунки (взаємини);
• близок локоть, да не кукусишь –   близько лікоть, та не вкусиш; є в глеку молоку, та голова не слізе;
• более близкий – ближчий;
• слишком близкий – заблизький.
[В близьких селах думали, що в Вербіщі пожежа (І.Нечуй-Левицький). — Ти ж, Христе, раніше порайся та раніше й лягай спати, щоб виспатись на завтра, бо не близький світ тобі йти, — рає їй хазяйка в четвер після обіду (П.Мирний). В близьких хатах ще не світилось (Л.Українка). Не близький світ топтав: Не тільки в Крим ходив, — в Туреччині бував (Л.Глібов). Література. Вона стала йому близькою і найдорожчою з причин, яких він не мав охоти докладно аналізувати, виправдуючи своє захоплення тією поважною підставою, що знати літературу є перша ознака культурної людини (В.Підмогильний). У Григорія аж чорна гора з душі зсунулась. Стало легко і радісно. Біля нього стояли рідні, близькі люди (І.Багряний). Вимріяна і близька донині, Незнайома, але й знана теж, Заховавшись в довгій самотині, Вже мене не кличеш, не зовеш (В.Стус). Ось вона йде у своїй сріблястій сукні, юна й прекрасна, світлий вогник життя, я любив її і коли казав: «Іди до мене», вона приходила, ніщо не стояло між нами, ми могли бути такі близькі, як тільки взагалі можуть бути близькі люди… А проте часом усе якось загадково відступало в тінь, ставало мукою, я не міг вирвати дівчини з сукупності речей, з кола її реального існування, яке було й поза нами, і в нас, яке нав’язувало нам свої закони, свій подих і свою тлінність, сумнівний блиск теперішнього, що невпинно поринає у небуття, хистку іллюзію почуття… ти володієш чимось, щоб втратити (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Одночасно Дон Кіхот провадив перемовини з одним селянином, близьким своїм сусідом; був то чоловік добрий,хоч добра мав, сердега, не гурт, але, як то кажуть, без олії в голові (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Санчо подякував йому красненько, поцілував ще раз руку і край кольчуги, підсадив його на Росинанта, а сам сів на осла та й потюпав слідком за паном, що, навіть не попрощавшися з подорожніми дамами і не сказавши більше ні слова, покатав у поблизький лісок (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Люди стають щораз ближчими один до одного: світ перенаселений (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

РОДСТВО́ діял. кре́вність;
кро́вное родство кро́вне спорі́днення;
родство со стороны́ кого (отца́ тощо), рідня́ по кому (по ба́тькові тощо);
ли́ния родства́ колі́но спорі́днення.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Родство – спорі́днення, -ння; (кровное) кре́вність, -ности.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Родство
• Быть, состоять в родстве с кем – бути родичами (ріднею) з ким; доводитися родичем кому.
• Не помнящий родства – безрідний (безрідник); безбатченко; непам’ятайрід.
Вступать
• Вступать, вступить, идти, пойти в бой – Див. бой.
• Вступать, вступить в брак, сочетаться браком с кем – Див. брак.
• Вступать, вступить в борьбу с кем – Див. борьба.
• Вступать, вступить в должность – заступати, заступити [на] посаду, ким; обіймати, обняти посаду; ставати, стати (вступати, вступити) на посаду. [Тільки старостою заступив, а ти вже мене й старшиною робиш. Сл. Гр.]
• Вступать, вступить в дружеские, приятельские, товарищеские, фамильярные отношения с кем – заходити, зайти в приязнь з ким; заприязнюватись, заприязнитися з ким; подружитися (про жінок заподругувати); поєднатися; заприятелювати; затоваришувати (потоваришувати, давн. засябрувати); запанібратитися. […Вона бездоганно правила своє шкільне діло, але ніколи ні з ким не заходила у приязнь. Дніпрова Чайка. Вони ще дужче затоваришували. Мирний.]
• Вступать, вступить в перебранку (разг.) – удаватися, удатися у лайку (у сварку, в пересварку); лаятися, полаятися; сваритися, посваритися, ставати, стати до сварки. [Не вдавайсь у сварку, бо будеш битий. Сл. Гр.]
• Вступать, вступить в переговоры – (роз)починати, (роз)почати переговори (перемови); ставати, стати до переговорів (до перемов).
• Вступать, вступить в права – уступати, уступити (увіходити, увійти) в права.
• Вступать, вступить в пререкания с кем – заходити, зайти (удаватися, удатися) в суперечки, засперечатися з ким. [Не будемо в суперечку заходити, бо я і так нагризся з тобою за ці часи! Тобілевич.]
• Вступать, вступить в разговор с кем – заводити, завести розмову з ким; заходити, зайти у розмову (в балачки, в бесіду, в речі) з ким; ставати, стати до розмови з ким; (роз)починати, (роз)почати (зачинати, зачати) розмову з ким; у розмову вдаватися, вдатися (даватися, датися) з ким; розбалакуватися, розбалакатися (розмовитися, розгомонітися) з ким; уступатись, уступити до розмови з ким; стати на речах з ким. [В розмову вона не заходила. Вовчок. Він сподівався, що Порадюк дасться з ними у розмову… Чендей.]
• Вступать, вступить в родство – ріднитися, поріднитися (родичатися, породичатися). [Ми хазяїни, як і були, а Хома старець! Нема рації нам ріднитись з ним. Тобілевич.]
• Вступать, вступить в связь с кем – уступати, уступити в зв’язок з ким; (згруб. неприхильно) злигуватися, злигатися (полигатися) з ким.
• Вступать, вступить в силу (в действие) – набирати, набрати сили (чинності).
• Вступать, вступить в соглашение с кем – ставати, стати до угоди з ким; погоджуватися, погодитися з ким. [Погодились брати хуру, та підвід нема. Сл. Гр.]
• Вступать, вступить в союз с кем – уступати, уступити (увіходити, увійти) в союз (у спілку) з ким; приставати, пристати до спілки з ким.
• Вступать, вступить в спор, заспорить – заходити, зайти в суперечку; сперечатися, засперечатися (докон. також заспоритися); на суперечки йти, піти; зчеплятися, зчепитися. [З дурнем зчепитися — дурнем зробитися. Пр.]
• Вступать, вступить на престол (книжн.) – ставати, стати на троні (на царство); сідати, сісти на престолі (на троні); обняти трон; зацарювати; закоролювати. [Він трон обняв за юних літ… Лукаш, перекл. з Гете.]
• Вступать, вступить на путь – (в)ступати, (в)ступити (ставати, стати) на шлях (на путь, на стежку); іти, піти шляхом чого. [На добру стежку вступив я, піду й далі по ній… Коцюбинський.]
• Вступать в тяжбу – позиватися.
• Вступить в любовную связь – зазнатися з ким; зав’язати любовні взаємини (стосунки); кохатися (любитися). [Зазнався з молодичкою. П. Куліш.]
Женский
• Родство по женской линии – жіноче коліно роду; споріднення по матері (по жіночій лінії).
• Это не женское дело – це не жіноча річ; це не жіноче діло.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Кре́вність, -нести – родство.
Покре́вність, -ности – родство.
Рода́тися –
1) з ким – родниться, вступать в родство;
2) до ко́го – поддерживать родственные отношения с кем, признаваться в родстве к кому.
Сваха́тися – (о матерях жениха и невесты) вступать в родство.
Спорі́днення – родство, родственность.
Сро́дство, -ва –
1) родство, родственники;
2) сродство.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Родство – спорі́днення; (родственность) – спорі́дненість (-ности); (родственники) – рідня; р. кровное – покре́вність (-ности), кре́вна спорі́дненість (-ности), кре́вність (-ности); боковая линия -ва – бічне́ колі́но спорі́днення; между ними (близкое) -во – вони собі́, (близькі́) родичі́; родство со стороны кого (отца, матери) – рідня по ко́му; прямая линия -ва – пряме́ колі́но спорі́днення.
Сторона –
1) (направление) – сторона́, бік (бо́ку); с. дела отрицательная – недо́бре (ує́мне, неґативне) в спра́ві; с. дела положительная – позитивне в спра́ві; с. левая – лівору́ччя, лі́вий бік; с. окрестная – око́лиця; с. правая – правору́ччя, пра́вий бік; брать чью-либо сторону – става́ти, ста́ти на чиє́му бо́ці (на чий бік), тягти, потягну́ти ру́ку (руч) за ко́го (за ким), става́ти, ста́ти за ким; в -не (проходить) – о́сторонь, стороно́ю; в сн-е держаться – бу́ти о́сторонь; искать на -не – шука́ти в і́ншому мі́сці, в і́нших місцях, по людях шука́ти; итти на заработки на -ну – іти на заробі́тки; оставлять в -не что – полиша́ти без ува́г, мина́ти, обмина́ти що; переходить на чью -ну (в смысле перебежки, измены) – перекида́тися, перекинутися до ко́го; по левую -ну – ліво́руч; по правую -ну – право́руч; принимать, брать, держать чью-либо -ну – обстава́ти, обста́ти за ким, тягти за ко́го, тягти, потягти ру́ку за ким, озива́тися, озва́тися за ко́го, стояти за ким, за ко́го; с левой -ны – ліво́руч, в лі́вій руці́; с нашей -ны нет препятствий – від нас нема́ перешко́д, ми не чинимо перешко́д, ми не запере́чуємо; с обеих с-н – оба́біч, по оба́біч; с правой -ны – право́руч, в пра́вій руці; склонять на свою -ну – залуча́ти, приверта́ти на свій бік; со всех с-н – звідусі́ль; со -ны отца (родство) – по ба́тькові; со своей -ны – від се́бе, і собі́, з своє́ї руки; стоять на чьей -не – тягти ру́ку за ким, тягти за ко́го; узнать -ной – від люде́й дізна́тися, стороно́ю дізна́тися; уклоняться в -ну – збо́чувати, збо́чити;
2) (поверхность предмета) – бік (бо́ку); с. задняя – тил (-лу), затильний бік, затильна сторона́, спинка; с. лицевая документа – (з)ве́рхній бік доку́менту, лице́ доку́менту; с. лицевая дома – чоло́ будинку; с. обратная – зворо́т (-ту); (изнанка) – виворот (-ту); с. передняя – пе́ред (-ду), чоло́; имеющий обе лицевые -ны – личковий (напр., личкове́ сукно́); на обратной -не – на зворо́ті;
3) (страна) – сторона́, край (р. кра́ю); с. родная – рі́дний край; с. чужая – чужина́, чужий край; на чужой -не – на чужині́;
4) (в судебн. процессе) – сторона́; -ны договаривающиеся – догові́рні сто́рони; с. заинтересованная – заінтересо́вана (в спра́ві) сторона́; с. истцовая (возбудившая дело) – позива́ч (-ча́), позивачі́, позовна́ сторона́, позовник (-ка́); с. ответная – позивана сторона́, позиванець (-нця); с. противная – супротивна сторона́, супротивник (-ка); с. тяжущаяся – позива́льник (-ка), позовна́ сторона́, процесо́ва сторона́; с. явившаяся – сторона́, що прибула́, прибу́ла сторона́.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Брате́рство, -ва, с.
1) Братство, братское родство.
2) Братство, братское дружество. Шевч. 211. Розбить те гемонське братерство ляхів з козаками. Стор. МПр. 44.
3) Соб. Брать и его жена.
Кре́вність, -ности, ж. Родство.
Ку́мство, -ва, с. Кумовство, духовное родство. Умерла дитина, та й кумство пропало. Ном. 9497.
Покре́вність, -ности, ж. Родство.
Породича́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Вступить въ родство. Та ми ж породичалися: мій брат узяв її сестру. Харьк. у.
Рода́тися, -да́юся, -єшся, гл.
1) Родниться, вступать въ родство. Александров. у.
2) Поддерживать родственныя отношенія, признаваться въ родствѣ. Старі повмірали, а молоді не дуже вже родаються. Черк. у. Хто з нами родається, той і родич нам. Лебед. у.
Сваха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. О матеряхъ жениха и невѣсты: вступать въ родство.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Родство́ = роди́нність, сро́дство (Кр.), кре́вність, покре́венство. — А в мене у Київі було сродство: тїтка. Кр. — Єсть покревенство духовноє між тим, которий крестить і тим, которий крестить ся. Б. Н. — Родство́ подде́рживать = родича́ти ся. — Він не дуже то родичаєть ся з ними. н. о.
Сродство́ = 1. рід, рідня́, ро́дичі і д. Родные. 2. д. Родство́. — Оиъ съ ни́мъ въ сродствѣ́ = він ро́дич йому́. 3. (хим.) — сро́дство. С. Жел. 4. зго́дність (в музицї).

Запропонуйте свій переклад