Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «собственность»
Шукати «собственность» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Лесовладе́ние –
1) (действие) лісоволоді́ння, володі́ння лі́сом;
2) (собственность) лісовла́сність (-ности).
Литерату́рный – літерату́рний; (писательский) письме́нницький, письме́нський. [Літерату́рна мо́ва (Основа). І наду́мався Фирдо́всій зароби́ти собі́ гро́ші оти́м письме́нським шляхо́м (Крим.)].
• -ная деятельность – літерату́рна (письме́нницька, письме́нська) дія́льність (-ности), письме́нництво, письме́нство. [Кони́ському на 35-ті рокови́ни його́ письме́нства (Глібов)].
• -ная конвенция, собственность – літерату́рна конве́нція (уго́да), вла́сність (-ности).
• -ная критика – літерату́рна кри́тика.
• -ное произведение – літерату́рний твір (р. тво́ру), (літерату́рне) писа́ння (-ння). [Не дійшли́ до нас його́ писа́ння (Куліш)].
О́бщий –
1) (совместный) спі́льний, гуртови́й, суку́пний, (редко) єди́ний. [Спі́льне володі́ння земле́ю. Спі́льна кімна́та. Спі́льна мо́ва. Гуртова́ пра́ця. Моя́ земля́ суку́пна з сестрино́ю. Ідеа́л єди́ного ща́стя (Єфр.)].
• О́бщее собрание – спі́льне зі́брання.
• О́бщими силами – спі́льно, гурто́м.
• О́бщий стол (table d’hôt’e) – спі́льний обі́д (вече́ря, сніда́нок).
• О́бщая собственность – спі́льна (гуртова́, суку́пна) вла́сність;
2) зага́льний, поспі́льний.
• -щее благо – зага́льне добро́.
• -щий план работы – зага́льний план робо́ти.
• -щее предисловие – зага́льна передмо́ва.
• -щее образование – зага́льна осві́та.
• О́бщая печаль – поспі́льне горюва́ння (Куліш).
• В о́бщем – у ці́лому, взагалі́, загало́м, на зага́л.
• В о́бщей сложности – загало́м беручи́.
• В о́бщих чертах – зага́льно.
• О́бщее место, выражение (в речи) – зага́льник.
• О́бщая сумма – зага́льна (ці́ла) су́ма, зага́л (р. зага́лу).
• О́бщий залог – зага́льний стан.
Принадле́жность –
1) (кому) нале́жність, принале́жність (-ности) кому́; (к чему) нале́жність, принале́жність до чо́го. [Нале́жність до па́ртії. Націона́льна принале́жність. Принале́жність осо́би до то́го чи и́ншого (соція́льного) ста́ну (Доман.)].
• По -жности – куди́ (кому́) нале́жить(ся). [Відда́ти куди́ нале́жить(ся)];
2) вла́сність (-ности); см. Со́бственность, Достоя́ние.
• Эта земля составляет -ность города – ця земля́ є вла́сність мі́ста;
3) (свойство) власти́вість (-вости) кого́, чого́.
• Тепло есть -ность огня – тепло́ є власти́вість вогню́;
4) (снасти, орудия, прибор) при́лад (-ду), при́стрій (-рою), при́ряд (-ду), зна́діб (-добу), причанда́лля (-лля), (хозяйственная) на́дібок (-бка).
• -сти – прила́ддя, причанда́ли (-лів), причанда́лля, справи́лля, знаді́б’я, зна́доби, на́доби (-бів), приря́ддя, (обычно для ремесла) спра́ва, припа́с (-су), майсте́рія, приму́сія, (хозяйственные) зна́дібок, на́дібок (-бку). [Зна́діб до шиття́ (Л. Укр.). Уся́ ше́вська спра́ва (майсте́рія). Гукни́, щоб пи́сар узя́в калама́р і всю свою́ спра́ву. При́строї кова́льські лю́ди рознесли́ (Кон.). За́раз цьо́го не пола́годю, бо припа́су не ма́ю: ні пи́лки, ні соки́ри (Звин.). Фотографі́чні причанда́ли. Уве́сь на́дібок до пе́чи вже ма́ю, нічо́го не позича́ю. Шва́цьке прила́ддя (приря́ддя). Уся́кі при́ряди маля́рські (Л. Укр.)].
• Письменные -сти – прила́ддя до письма́ (до писа́ння), писе́мне прила́ддя.
• Канцелярские -сти – канцеля́рське прила́ддя.
• Чайные -сти – прила́ддя (при́ряд, знаді́б’я) до ча́ю.
• -сти куренья – куре́цьке знаді́б’я.
• Типографские -сти – друка́рська спра́ва.
• Дорожные -сти – доро́жня спра́ва.
• Дом со всеми -тями – буди́нок з усі́м до йо́го належи́тим;
5) (атрибут власти, достоинства) клейно́д (-да), принале́жність (-ности). [Булава́ – клейно́д гетьма́нський или принале́жність вла́ди гетьма́нської].
• -сти власти – клейно́ди (-дів). [Возьмі́ть мої́ отама́нські клейно́ди (Шевч.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Общий –
1) (совместный) спі́льний, гуртови́й, громадський, колективний, суку́пний, (редко) єди́ний;
2) зага́льний, поспі́льний, стосовний до всіх:
• более общее утверждение – загальніше твердження;
• в общей сложности – загалом беручи́, у цілому;
• в общем – загалом (узагалі, взагалі); у цілому (у підсумку), назагал;
• в общем итоге – у загальному підсумку; загальним підсумком;
• в общем и целом – загалом і в цілому; у загальній цілості; без подробиць;
• в общем-то – загалом;
• в общий котёл – до гурту;
• в общих чертах – загально; загальними рисами; у загальних рисах, назагал;
• как общее правило – як загальне правило;
• места общего пользования – місця спільного користування;
• найти общий язык с кем-либо – знайти спільну мову з ким;
• на общих основаниях – на загальних підставах;
• не иметь ничего общего с кем-чем – не мати нічого спільного з ким-чим;
• о́бщая печаль – поспі́льне горюва́ння (Куліш);
• общая собственность – спі́льна (гуртова́, суку́пна) вла́сність;
• о́бщая сумма – зага́льна (ці́ла) су́ма, зага́л;
• общее благо – загальне добро (благо);
• общее имущество – спільне (гуртове) майно;
• общее место, выражение (трюизм) – загальник (трюїзм);
• общие места – загальщина;
• общее образование – зага́льна осві́та;
• общее предисловие – зага́льна передмо́ва;
• общее руководство – загальне керівництво;
• общее собрание – загальні збори; спільне зібрання;
• общие вопросы науки – загальні питання науки;
• общие интересы – спільні інтереси;
• общий залог – зага́льний стан;
• общий план работы – зага́льний план робо́ти;
• общий рынок – спільний ринок;
• о́бщий стол – спі́льний обі́д (вече́ря, сніда́нок);
• общий тираж – сукупний наклад;
• общими силами, общими усилиями – спільно (гуртом, громадою);
• от общего к частному – від загального до окремого;
• по общему мнению – на загальну думку, на думку всіх;
• по общему согласию – за спільною згодою. Обговорення статті
Частный – приватний, (частичный) частковий, (отдельный) поодинокий, окремий, випадковий, ізольований, (мат.) частинний:
• от частного к общему – від часткового до загального;
• по частному делу – у приватній справі;
• частный случай – поодинокий (окремий) випадок;
• частная производная – частинна похідна;
• частная собственность – приватна власність. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОСТУПА́ТЬ ще учиня́ти, (про товар) оде́ржуватися;
поступа́ть в мединститу́т фаміл. іти́ на медици́ну;
поступа́ть в подчине́ние перехо́дити під ру́ку /зве́рхність/;
поступа́ть на содержа́ние перехо́дити на утри́мання;
поступа́й по со́бственному усмотре́нию роби́ як зна́єш;
поступа́ющий 1. що /мн. хто/ ро́бить тощо, зви́клий чини́ти, зму́шений учиняти, 2. що вступа́є тощо, гото́вий вступи́ти, вступни́к, новачо́к, 3. що надхо́дить тощо, що ма́є надійти́, надхо́джуваний, (про суму) оде́ржуваний, отри́муваний (товар) сві́жий;
поступа́ющий в со́бственность призна́чений бу́ти вла́сністю;
поступа́ющий на рабо́ту шука́ч пра́ці, майбу́тній робітни́к /працівни́к/;
поступа́ющий отовсю́ду звідусю́дний, зусебі́чний;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Собственность – вла́сність, -ости.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Собственность – власність. В собственность – на власність. Приобретать в собственность – набувати на власність. В пожизненную собственность – на власність до життя. Собственность городская – міська, комунальна власність. Собственность государственная – державна власність. Собственность частная – приватна власність.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Общий
• В общей сложности – загалом беручи; у цілому.
• В общем – загалом (узагалі); у цілому (у підсумку).
• В общем итоге – у загальному підсумку; загальним підсумком.
• В общем и целом – загалом і в цілому; у загальній цілості; без подробиць.
• В общих чертах – загально; загальними рисами; у загальних рисах.
• Места общего пользования – місця спільного користування.
• Найти общий язык с кем-либо – знайти спільну мову з ким.
• Общая собственность – спільна (іноді гуртова, сукупна) власність.
• Общее благо – загальне добро (благо).
• Общее место, выражение (трюизм) – загальне місце, загальник (трюїзм).
• Общее собрание – загальні збори; спільне зібрання.
• Общими силами – спільно (гуртом, громадою).
• От общего к частному – від загального до окремого.
• По общему мнению – на загальну думку.
• По общему согласию – за спільною згодою.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

со́бственность вла́сність,-ности

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вла́сність – собственность.
• Пра́во вла́сности – право собственности.
Своєщина – собственность.
• Роби́ти на своєщтну – работать для себя.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Собственность – вла́сність (-ности); с. общая – співвла́сність (-ности), спі́льна вла́сність; в пожизненную -ность – у вла́сність (на вла́сність) до життя; лишать -сти – вивла́снювати, вивласнити; поступать в чью -ность – ста́ти чиє́ю вла́сністю; право -сти – пра́во вла́сности; приобретать в -ность – набува́ти у (на) вла́сність.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Вла́сність, -ности, ж. Собственность. Левиц. Пов. 320. Листи Шевченка тепер уже сталися власністю всеї рідкої землі, всеї слав’янщини. О. 1861. X. 3.
Рука́, -ки́, мн. ч. ру́ки и ру́ці, ж. Кожна рука до себе горне. Ном. Не в’яжіте Касі руці. Чуб. V. 910. До рук. Въ руки. Забрав нас до рук. Стор. II. 208. Чи ти давав мені його до рук? Левиц. Пов. 59. Ру́ку дава́ти. Подавать руку. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Мет. 67. Ру́ку дава́ти, придава́ти. Особый обрядъ на свадьбѣ: подаваніе невѣстой жениху черезъ столъ платка въ знакъ согласія на выходъ замужъ. МУЕ. III. 97. Придавали рученьки за столом. МУЕ. III. 97. Ру́ку пода́ти. а) Подать руку. б) Помочь. Взиваєть тебе ціла Україна, діво царице, надеждо єдина, абись подала ей руку в пригоді. Чуб. І. 163. Ру́ка, не ру́ка кому́. Удобно, не удобно кому. Коли тобі рука се брати, то й бери, а мені не рука. Полт. Ні, не рука. Рудч. Ск. II. 112. Ру́ка вла́сна, руко́ю вла́сною. Замѣчаніе при подписи: собственноручно. На́ руку, на́ руку кові́нька. Въ руки, выгодно, удобно. Ном. № 5039. Марусі на руку ковінька. Кв. І. 49. Право́ю руко́ю бу́ти у ко́го. Быть первымъ помощникомъ въ дѣлахъ, быть правой рукой. Ти у його правая рука. Ном. № 9523. б) Ру́ки зв’яза́ти. Повѣнчаться. Ходімо до церкви — зв’яжемо руки. Чуб. V. 77. Ру́ки зложи́ти. Умереть. Ном. № 3594. — перебива́ти. Разнимать руки, быть свидѣтелемъ при сдѣлкѣ, пари. Ном. № 14062. — пога́нити. а) Браться за дѣло, не стоющее того; б) браться за дѣло неумѣло. Коли не коваль, то й рук не погань. Ном. № 9574. — погрі́ти чим. Нажиться на чемъ, обобрать кого. Буде чим руки погріти. Ном. № 9351. — приклада́ти. Усердно работать. Бога взивай, а руки прикладай. Ном. № 65. Ні за віщо рук зачепи́ти. Не надъ чѣмъ работать, хозяйничать; нечего украсть. Ном. № 9870. Піти́ руко́ю. Повезти, имѣть удачу. Недавно ся оженили, не пішло рукою: пішла жінка за пшоном, а я за мукою. Нп. Ном. № 8855. Піти́ в ру́ку. Пойти въ прокъ. Як хто продає жалкуючи, не піде куплене в руку. Ном. № 13416. Ма́ти до руки́ кого́. Имѣть въ виду? «Батько за тебе дати мене не хоче». — Має другого зятя до руки? МВ. II. 114. Ру́ку тягти́ за ким. Держать чью сторону. Ру́ку потягти́ за ким. Принять чью сторону. Кв. І. 218. Бу́ти за рука́ми. Быть подъ присмотромъ, быть взаперти. Думала, що корова пропала, а вона була за руками. Злодія піймали, не буде більше красти, бо сидить за руками. З до́вгою руко́ю під манасти́рь, під це́ркву, під цви́нтарь. Отказъ попрошайкѣ — отправляйся просить около монастыря, церкви, гдѣ стоитъ нищіе. Ном. № 4733. До́вгі ру́ки ма́ти. Брать чужое, воровать. Пійшла я ходити з хати в хату, бо дуже довгі руки мала. Г. Барв. 365. З чиє́ї руки́ бу́ти. Съ чьей стороны быть. Свашки з його і її рук співають: його на дворі, а її в хаті. Грин. III. 483. За ру́ки да́ти. При заключеніи пари отдавать условленный выигрышъ третьему лицу, отъ котораго выигравшій и получаетъ какъ свою собственность обратно, такъ и выигрышъ. Грин. II. 90. Рук доложи́ти до чо́го. Поработать надъ чѣмъ.
2) Власть. Сильного руку Бог один судить. Ном. № 945.
3) Смѣна поля, участокъ, клинъ поля. У трьох руках поле. Харьк. Поля в неї в кожну руку по 15 десятин. Г. Барв. 303.
4) Сторона. Треба повертать у ліву руку. Стор. II. 14.
5) — бо́жа. Раст. Heracleum Sponctium. Шух. І. 21. Ум. Ру́чка, ру́ченька, ру́чечка. Як же мені, козаченьку, раненько ходити? Як візьмеш ти за рученьку, — не мусиш пустити. Мет. 83.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Со́бственность = вла́сність (С. Л.), вла́стність (С. Жел.), своя́щина, своє́щина. – Недви́жимая со́бственность = має́тність і д. Имѣ́ніе. — Не було між народом певного розуміння про право власности на землю. Бар. О. — На Українї виробило ся розуміння загальної власности на землю. Бар. О. — Після староруського громадського права земля вважала ся власностю того, що її перше заняв на свій вжиток. Бар. О. — Право власности на видання творів Шевченка. Кн. — Що розуміє нарід під понятєм правним власности? Ет. зб. — Маєтность свою до рук своїх взяти, яко властность свою. Ст. Л.

Запропонуйте свій переклад