Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «солоний»
Шукати «солоний» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Малоросс, малоросска, малороссиянин, малороссиянка – украї́нець, украї́нка, (диал.) ру́син, ру́синка, русна́к, русна́чка, (ирон. или пренебр.) малоро́с, малоро́ска, (устар.) малору́син, малору́синка.
[Я справжній малорос, я в дитинстві не говорив інакше, як по-малоросійськи (А.Чехов). Знаєте, що таке малорос? Ні? Паршивець, просто кажучи, ні те ні се. Він, бачите, собі з походження — українець, з виховання — руський, з переконань — неук у всьому, що торкається рідного народу, по вдачі — боягуз, себелюб, раб. От це — малорос (В.Винниченко). Що ж таке малорос? Це — тип національно-дефективний, скалічений психічно, духово, а — в наслідках, часом — і расово (Є.Маланюк). Як індивіди українці могли вижити – за умови беззастережного прийняття нової-старої ідентичности, яку насаджувала імперія: ідентичности малороса чи, як каже Андрухович, совоукра, такого собі хохлацького П’ятниці, що покірно приймає мовну, культурну і політичну вищість великоруського Робінзона (М.Рябчук). На покосах стоять бур’яни, нетямущі немов малороси (Любомир Стринаглюк). Малороси — не орли. І не Орлики. Малороси й новороси, малоновороси й недороси — та ж німа риба, котра ніколи не заговорить, як понесе її орел понад моря і пустить в своє старе гніздов’я (Д. і Т.Кремені). Серпневий вітер від сльози солоний На рідних землях — як в чужім полоні Надії попідтинню розбрелись Майбутнє, як завжди, лише здалося Вкраїнцями назвались — малороси Сумний Мойсей сумний зібравсь кудись (Віктор Мельник). Чи живеш біля моря синього, Чи в степу, чи обіч гори, Ти не будь малоросом, сину мій, Українською говори (Валентина Бондаренко). Чолобитна челядь кров зі столу змила. Сутінками стелить сатанинська сила. Підніміть повіки Вія-малороса! Маски і музики… Via Dolorosa (І.Римарук)]. Обговорення статті
Сухарь – сухар, (диал.) засушок, осух, осушок:
• свой сухарь лучше чужого пирога – хоч не красне, але власне (Пр.); свій хліб кращий (ліпший) від чужого книша (Пр.); ліпша своя хата, як чужа палата (Пр.); свої сухарі кращі від чужих пирогів (Пр.); свій борщ хоч не солоний, ліпший, ніж чужа юшка (Пр.); своє миле, хоч зогниле (Пр.); краще своє латане, аніж чуже хапане (Пр.).
[Зароблений сухар краще краденого бублика (Пр.). Сухар з водою, аби, серце, з тобою (Пр.). Кривоніс розпалив дрова, накидав в огонь картоплі, а в миску наклав чорних житніх сухарів і намочив їх у воді (І.Нечуй-Левицький). Хлопець одколупав од перепічки осушок, почалапав босими ногами до судника, щоб натерти осушок часником (Ю.Мушкетик). Сьогодні п’єм коньяк, а завтра — тільки воду, і те і те нам всмак, усе нам не на шкоду. Сидиш на сухарях — то і душа прозора, і відлітає страх, твердіє непокора (В.Стус). Обідрані, закутані в рядюжки, не розбереш, де злидні, де злодюжки. Ще й руки тягнуть, просять Христа ради. Це люди теж. А що ти їм даси, коли, минувши селища і гради, сам третій тиждень сухарі їси? (Л.Костенко)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СА́ЛЬНЫЙ (жарт) ще соло́ний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Соленость – соло́ність, -ности; -ный – соло́ний, -а, -е.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Соленый – соло́ний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Сухарь
• Свой сухарь лучше чужого пирога – хоч не красне, але власне. Пр. Свій хліб кращий (ліпший) від чужого книша. Пр. Ліпша своя хата, як чужа палата. Пр. Свої сухарі кращі від чужих пирогів. Пр. Свій борщ хоч не солоний, ліпший, ніж чужа юшка. Пр. Своє миле, хоч зогниле. Пр. Краще своє латане, аніж чуже хапане. Пр.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

солёный соло́ний, со́лений, ква́шений

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ки́снути –
1) киснуть.
• Ки́сне, як соло́ний огіро́к – хнычет.
2) долго мокнуть;
3) хандрить, киснуть;
4) у шинку́ – пьянствовать.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

соло́ний, -на, -не

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

За́єць за́йця, м.
1) Заяцъ. Бігає, як солоний заєць. Ном. № 6677. Боїться, щоб йому заєць дороги не перебіг. Ном. № 303.
2) Названіе вола съ прямыми толстыми и приподнятыми вверхъ рогами. К. С 1898. VII. 44.
8) Дѣтскія игры: а) охотники охотятся за зайцемъ. Ив. 60. б) то-же, что и сі́ра кі́шка. Ив. 47. Ум. За́йчик, за́йчичок, за́їнько. Зайчичок-стрибайчичок обгризує молоді пагонці на вишнях. О. 1861. V. 74.
Ки́снути, -сну, -неш, гл.
1) Киснуть. Не можно вже юшки їсти: почала киснути. Учинила вчора хліб, — кисне, кисне, та ніяк не сходе. Харьк. Чи не той то хміль, хміль, що у пиві кисне? ЗОЮР. І. 273. Ки́сне, як соло́ний огіро́к. Постоянно плачетъ. Ном. № 2380. Гля́не — молоко́ ки́сне. Сдѣлаетъ очень кислую физіономію. Ном. 3041.
2) Долго мокнуть. Чи ти коли пооджимаєш ті сорочки? Доки їм киснути? Харьк.
3) Хандрить, киснуть, плакать. Та вже мабуть вас так Бог создав, щоб усе киснути. К. ЧР. 290. Часом чоловік не купить на базарі своїй жінці шматок дрантини, а вона киснутиме цілий день. Левиц. І. 499.
4) — у шинку́. Пьянствовать часто. Стали тільки по шинках киснути. Мир. ХРВ. 119.
Мокля́к, -ка́, м.
1) Все мокрое. Солоний мокляк у штанях закляк. Загадка: огіро́к.
2) Болотистое мѣсто. Желех.
3) Трухлый предметъ.
4) Пустой орѣхъ. Сього року нема горіхів, а як є де який, то все мокляки. Подольск. г. Лісковий оріх, що нема в нім зерна; коли на Івана дожджь іде, то вимокне. Вх. Зн. 36.
Ропа́, -пи́, ж.
1) Сукровица.
2) Разсолъ. Солоний як ропа. Ном. № 12381.
3) Нефть. Шух. І. 15.
Соло́ний, -а, -е. Соленый. Сахару хоч повен віз, а віз усе солоний. Ном. № 328.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Огуре́цъ, здр. огу́рчикъ, рос. Cucunis sativus L. = огіро́к, гіро́к, гуро́к здр. — огіро́чок, гуро́чок, мн. огірки́, гурки́, старий, переспілий — жовтя́к, молоденький — пу́пъянок. С. Ан. — Огірки, жовтяки — старі собаки парубки, огірочки зелененькі — наші дївочки молоденькі. н. п. — Ізъїв солоний огірок. Кот.
Пусто́й, пу́сто = 1. поро́жній, пусти́й, пу́сто. — Порожня бочка гучить, а повна мовчить. н. пр. — Перша сьвітличка порожня, зовсїм без меблїв. Кн. — Хоч в голові пусто, та в кишенї густо. н. пр. — Пусто въ карма́нѣ = ві́тер в кише́нї. – У самих у нас вітер в кишенї ходить. Кн. — Съ пусты́ми рука́ми = з порожнїми рука́ми, порожняко́м. С. З. — Пусто́й домъ = пу́стка. С. З. — Пустку натопити нема кому. К. Ш. — Пусто́е мѣ́сто = пусти́рь, пу́стка. С. З. — Вернув ся із наймів господарювати в пустку. Кулїш. С. З. — П. зерно́ = пужи́на. — Переточи зерно, нехай пужина одійде. — Пужину й маленький вітер знесе. — Сіяв добре зерно без пужини. Кн. — П. орѣ́хъ = холости́й, мокля́к, з дїрочкою — свисту́н. — П. огуре́цъ (солоний) — плю́скний. Кр. 2. даре́мний (С. Л.), ма́рний, поро́жнїй (С. Л.); пусти́й, поро́жнїй, недодїльний. — Даремна надїя. — Марна праця. — Порожня тому надїя на Запорожців. Л. С. — Для спасенія душі, а не для якогось тщеславія і порожней хвали. Б. Н. — Пуста́я тра́та вре́мени = марнува́ння.
Солёный = соло́ний (С. Л.), дуже — сілки́й. – Солёная ры́ба = просі́л, просо́льне. С. З. — С. насто́й = ропа́. С. З. — Солёнымъ заку́сывать, закуси́ть = солонцюва́ти, посолонцюва́ти. — Солёнѣе дѣ́латься = солонїти.
Со́лкій = сілки́й, соло́ний ду́же.
Со́лный = соло́ний.
Сыръ = сир. — С. ове́чій = ґля́ґаний, ґля́ґанка, солоний — бри́ндзя, бу́нза. — Оби́льно сы́ромъ = си́ряно.

Запропонуйте свій переклад