Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «щипати»
Шукати «щипати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Защи́пывать, защипа́ть, защипну́ть –
1) (соединять щипком) защи́пувати, защипну́ти що. [Вари́ла дру́жечка пиріжки́, защи́пувала їх в три ріжки́ (Основа)];
2) кого – защи́пувати, защипа́ти кого́, (за волосы, перья) заску́бувати, (сов.) заску́бати, заску́бти́ кого́. [Гу́си заску́бли курча́ (Сл. Ум.)];
3) почина́ти, поча́ти щипа́ти.
• Мороз -вает – моро́з щипа́є, куса́є.
• Защи́панный, Защи́пнутый – защи́пнутий; защи́паний, заску́баний.
Исщи́пывать, исщипа́ть –
1) щипа́ти, пощипа́ти, (перья, волосы) ску́ба́ти, поску́ба́ти, ску́бти, поску́бти (пі́р’я, воло́сся). [Пощипа́в мене́ всього́, аж синяки́ зна́ти (Сл. Ум.)];
2) -вать, исщипну́ть – вищи́пувати, ви́щипнути, (о волосах, перьях) виску́бувати, ви́скубати, ви́скубти, (о мн.) повищи́пувати, повиску́бувати; см. Выщи́пывать.
Исщи́панный –
1) пощи́паний; поску́баний и поску́блений;
2) ви́щипаний, ви́скубаний и ви́скублений.
Клешни́ть – щипа́ти клі́[е́]шнями, хвата́ти, хапа́ти клі́[е́]шнями.
Пощи́пывать, пощипа́ть – щипа́ти (и́ноді), пощи́пувати, пощипа́ти, (чаще о волосах, шерсти перьях) ску́бти, поску́бти. [Кі́зочка щипа́є (скубе́) трави́цю. Гірчи́чник до́бре щипа́є. Моро́з, щипа́є (куса́є) за па́льці. Поскубли́ ку́рку].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Роза –
1) (бот.) (новогреч.) троянда, (разг.) рожа, (диал.) ружа, (реже, лат.) роза, (ум., розочка) трояндочка, роженька, роженочка, розочка, розонька;
2) (спец.) роза:
• иерихонская роза – єрихонська троянда;
• как хороши, как свежи были розы – які були троянди гарні й свіжі; які то були рожі свіжі та хороші;
• китайская роза – китайська троянда (рожа);
• нет розы без шипов – у кожної троянди є колючки (Пр.); і за доброї години чекай лихої днини (Пр.); і в погоду часом грім ударить (Пр.);
• роза ветров – роза вітрів.
[На вікні червоніли між зеленим листом китайські рожі (І.Нечуй-Левицький). — Чого ти оце так змарніла? Колись цвіла, як повна троянда, а тепер така стала, як рожа в’яла, як шолудива квітка. Може тобі в чому недогода? (І. Нечуй-Левицький). У саду, в саду розонька цвіла… Пішла Катречка розочки щипати, Вирвала квіточку, приложила к личеньку… (Н.п.). Сидить Оленка між дружок, як повна рожа» (Марко Вовчок). Наш шлях, ласкавий пане, зовсім не встелений трояндами» (І.Франко). І щічки розцвіли у відповідь рум’яні, Як роза, що вітрець їй перса відслонив (М.Рильський, перекл. А.Міцкевича). Буває, що і на полі рожа виростає (Номис). І буде місце те повік привітне: Там соловій співає, роза квітне (М.Орест, перекл. Дж.Кардучі). Рози квітучії, Роси пахучії, Сяйно-живущії, Тайно-зцілющії… (М.Лукаш, перекл. Й.-В.Ґете). Яскравінь троянд (Є.Пашковський). — Що сталося?! — Він подарував троянду і сказав, що повернеться, коли та зів’яне. — Як романтично! — Троянда пластмасова…]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВЫЩИ́ПЫВАТЬ ще щипа́ти;
выщипывающий що вищи́пу́є тощо, за́йнятий ску́банням /ску́банкою/, ску́бальник, скубі́й, прикм. ску́бальний, щипальний, вискубувальний, вищипувальний;
выщипывающийся/выщипываемый ску́баний, щи́паний, виску́буваний, вищи́пуваний.
ПРИЧИНЯ́ТЬ причиня́ть что ще призво́дити до чого;
причинять беспоко́йство ще чини́ти кло́поти;
причиня́ть вред кому ще чини́ти /док. учинити/ зло, фраз. кри́вдити кого;
причинять душе́вную боль /причинять мора́льные страда́ния/ образ. пекти́ мо́зок /ду́шу, се́рце/, завдава́ти се́рцю ра́ни, рі́зати без ножа́, щипа́ти за се́рце, гри́зти ду́шу, роздира́ти /кра́яти, рва́ти, гніти́ти/ се́рце;
причинять муче́ния /причинять страда́ния/ образ. залива́ти са́ла за шку́ру, заганя́ти шпильки́ під ні́гті, куса́ти за се́рце, ні́вечити /му́чити, точи́ти/ се́рце;
причинять неприя́тности чини́ти при́крощі, роби́ти зби́тки, наступа́ти на мозолі́, псува́ти кров, дошкуля́ти, підсил. жар на го́лову си́пати;
причинять неудо́бство завдава́ти моро́ки;
причинять убы́тки завдава́ти зби́тків;
причинять уве́чье калі́чити;
причинять хло́поты ще клопота́ти /заклопо́чувати/ го́лову, обляга́ти /обсіда́ти/ кло́потами, завдава́ти кло́поту /клопотів/;
причиня́ющий що /мн. хто/ завдає́ тощо, зви́клий завдава́ти, зда́тний завда́ти, спричи́нник, призві́дець, фраз. з насту́пним [уда́р, причиняющий паде́ние уда́р з наступним паді́нням];
причиня́ющий вред чему шкідни́к, шкідли́вий для чого;
причиняющий го́ре /причиняющий неприя́тности/ зда́тний насоли́ти /нароби́ти ли́ха/;
причиняющий затрудне́ния схи́льний чини́ти тру́днощі;
причиняющий поврежде́ние зда́тний пошко́дити;
причиня́ющий страда́ния зда́тний зали́ти са́ла за шку́ру;
причиняющий убы́тки зда́тний завда́ти зби́тків, збитко́вий, утра́тний;
причиняющий уще́рб чему зда́тний пошко́дити що, кри́вдний для кого;
причиня́ющий хло́поты клопітни́й;
причиняемый чи́нений, завда́ваний, заподі́юваний, спричи́нюваний;
ЩИПА́ТЬ, щипа́ющий що /мн. хто/ щипа́є тощо, охо́чий щипати, ра́ди́й щипну́ти, щипу́н, прикм. щипки́й, щипу́чий, /мороз/ шпарки́й;
щипающийся/щипа́емый щи́паний, ску́баний, щипая (хто) = щипающий.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Ущипывать, ущипнуть – щипа́ти, -па́ю, -па́єш, ущипну́ти, -ну́, -не́ш.
Щипать, щипнуть –
1) щипа́ти, -па́ю, -па́єш, щипну́ти, -ну́, -не́ш;
2) (волосы, перья) ску́бти́, -бу́, -е́ш, скубну́ти, -ну, -не́ш;
3) (жечь) щипа́ти, пекти́ (печу́, пече́ш).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

щипа́ть, щипну́ть ску́бти, ску́бати, скубну́ти, щипа́ти, щипну́ти

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

щипа́ти, -па́ю, -па́єш, -па́є

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

В’яли́ти, -лю́, -ли́ш, гл.
1) Дѣлать вялымъ, вялить. Чужина в’ялить як билину. Гліб. Уже ж мені, мій же братіку, уже роженьки не щипати.... а запашного василечка у рученьках не в’ялити. Грин. ІІІ. 536. Уроки.... печінку в’ялили. Мнж. 152.
2) Сокрушать, печалить. Не суши, не в’яли чорними бровами. Мет. 17. Сушать мене, в’ялять мене мої воріженьки. Мет. 253. Хлопцеві серденько слізьми в’ялила. МВ.
Ро́за, -зи, ж. Роза. См. Рожа, троянда. Ум. Ро́зонька, ро́зочка. У саду, в саду розонька цвіла. Пішла Катречка розочки щипати, вирвала квіточку, приложила к личеньку. Грин. III. 25.
Щеба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Отщипывать, обрывать. См. Щипати. Наказувала, щоб з калиноньки цвіток не рвати, аби при горі тернок не щебати, аби на полі росу не щебати. Гол. II. 582.
Щипа́ти, -па́ю, -єш, гл. Щипать. Правда так, гусарин! — казав Радюк, щипаючи за щоку свого Павлика. Левиц. Пов. 148. Щипає-ламає зелений виноград. Чуб. V. 346. Вибігала.... прудка коза, щипала травицю. Левиц. І. 92. Кинув не палку, уб’ю не галку, щиплю не пірря, їм не м’ясо. Ном. стр. 293, № 92.
Щипну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ щипати. Щипнуть. А в тих лозах барвін-листок, щипну-вирву, вінець сплету. Чуб. III. 37. Вже й лає; часом щипне або штовхне стиха. МВ. (О. 1862. III. 41).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Куса́ть, ся = 1. куса́ти, ся, гри́зти, ся. — Скажений собака і хазяїна кусає. н. пр. — Гриземо ся, мов собаки, за маслак смердячий. К. Ш. — Куса́ющійся = кусли́вий, кусю́чий (д. під сл. Куса́ка 2). 2. щипа́ти, ся, пекти́. — Перець пече в ротї. — Това́ръ куса́ется = ду́же дороги́й, до́рого кошту́є.
Ущи́пывать, ущи́пнуть = щипа́ти, ущіпа́ти (С. Ш.), ущіпну́ти (С. Ш.), вщипну́ти; ускуба́ти, вскубну́ти.
Щипа́ть, ся, щипну́ть, ущипну́ть = 1. щипа́ти, ся, щипну́ти, ущіпну́ти (С. Ш.), вщипну́ти, вовну, волосся, піръя — скубти, дра́ти, скубну́ти, вскубну́ти. 2. пекти́, запекти́. — Перець пече в ротї.

Запропонуйте свій переклад