Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «юмор»
Шукати «юмор» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

I. Избега́ть, избежа́ть и избе́гнуть кого, чего – уника́ти, уни́кнути, тіка́ти и утіка́ти, утекти́ кого́, чого́ и від ко́го, від чо́го, мина́ти, мину́ти, (обходить) обмина́ти, обмину́ти, омина́ти омину́ти кого́, що, (уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися від ко́го, від чо́го, (сторониться, чуждаться) саха́тися, цура́тися кого́, чого́, бокува́ти кого́. [Уника́в ди́му, та й упа́в в ого́нь (Приказка). Той щи́ро-украї́нський ю́мор, що тіка́є зве́рхніх ефе́ктів (Єфр.). Хто ді́йсне стра́ждає, той пи́льно утіка́тиме од уся́кої зга́дки, а не ста́не сам собі́ її́ виклика́ти (Крим.). І Па́волоч-мі́сто того́ не мину́ло: Тете́рине ві́йсько його́ обгорну́ло (Грінч.). Та все те вмів Ге́рман омина́ти щасли́во (Франко). Хто змо́же ухили́тись, що нам бо́ги всеси́льні присуди́ли? (Куліш). Саха́йся брехні́ (Сл. Гр.). Не сказа́ти, що він цура́вся жіно́чого товари́ства (Грінч.)].
• -га́ть ссоры – уника́ти, тіка́ти сва́рки.
• -га́ть встречи с кем-л. – уника́ти, тіка́ти зу́стрічи (стрі́чи) з ким.
• -га́ть кого – уника́ти кого́, тіка́ти від ко́го, обмина́ти, (гал.) омина́ти кого́, саха́тися, цура́тися кого́. [Ба́чила, що він уника́є її́, що йому́ не до не́ї (Черкас.). Дружи́ну ва́шу скрізь я бу́ду обмина́ть (Самійл.). Саха́ється вона́ тебе́ як чо́рта (Конгр.)].
• -жа́ть опасности – утекти́ небезпе́ки, обмину́ти небезпе́ку.
• О если б -жа́ть нам этой опасности – коли́-б нас мину́ла ця небезпе́ка.
• -нуть наказания – утекти́ ка́ри и від ка́ри.
• Не -нуть тебе наказания – не мину́ти тобі́ ка́ри, не мине́ тебе́ ка́ра, не втече́ш од ка́ри.
• -га́ть вопроса – ухиля́тися від пита́ння.
Обнару́живаться, обнару́житься –
1) відкрива́тися, відкри́тися;
2) вия́влюватися, виявля́тися, ви́явитися, про[об’]я́влюватися, про[об’]явля́тися, про[об’]яви́тися, пока́зуватися, показа́тися, викрива́тися, ви́критися, познача́тися, позначи́тися, визнава́тися, ви́знатися, викида́тися, ви́кинутися, віднахо́дитися, віднайти́ся, заповіда́тися.
• Оттенки см. Обнару́живать. [Усе́ це тепе́р ви́явилось. У селі́ прояви́лася новина́ (Чуб.). Допі́ру по жнива́х показа́лося, що зима́ бу́де холо́дна (Коцюб.). Зняла́-ж бу́чу Пилипиха, як ви́зналась ба́тькова поді́я (М. Вовч.). Ю́мор познача́ється в опові́дача́ десь ті́льки у ви́разі (Єфр.). Почали́ стерегти́, чи не ви́кинеться де-не́будь чума́ (Яворн.). Не тепе́р, то в четве́р, а все ви́криється].
• Тайна -жилась – таємни́ця ви́явилась.
• В городе -жилась холера – в мі́сті проки́нулась (ви́кинулась) холе́ра.
• При ревизии -жились большие злоупотребления чиновников – реві́зія ви́крила вели́кі надужива́ння урядо́вців.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Юмор – гумор:
• быть не в юморе – бу́ти не в на́строї (гу́морі, ду́сі);
• чувство юмора – чуття (почуття) гумору;
• юмор висельника (ирон.) – гумор шибеника (повішеника); шибеників гумор.
[В їх розмові багато гумору та ще й щиро народного, цікавого, сільського (І.Нечуй-Левицький). — Не в гуморі я сьогодні, кохана пані (С.Васильченко). І тільки згодом з’ясовується: кохання — це тимчасова втрата почуття гумору (В.Слапчук). Гумор завжди був для мене вірним товаришем у дорозі; тільки йому я завдячую моментами справжнього тріумфу над суперником. Нікому ніколи не вдалося вибити в мене цю зброю, і я тим охочіше обертаю її проти себе самого, що володітиму нею лише доти, доки гостритиму на собі. Гумор — це вияв гідності, ствердження вищості людини над будь-якими обставинами (М.Марченко, перекл. Р.Ґарі). — Героїчна витримка, хлопче, потрібна у важкі часи,— повчально заперечив Ленц. — А ми живемо в добу відчаю, їй личить тільки гумор (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Добре відомо, що гумор, більше ніж будь-яка інша риса людського створіння, здатен подолати відчуженість і дозволяє піднятися над будь-якою ситуацією, навіть якщо це триває кілька хвилин (Олена Замойська, перекл. Віктора Франкла). — На досвіді воєнного часу я збагнув, що таке гумор. Це вияв свободи. Де усмішка, там свобода. Без усмішки може обійтися тільки той світ, у якому геть усе визначено й вирішено наперед (О.Король, перекл. Д.Фаулза). Гумор — це усмішка людини, що знає, як мало підстав сміятися (Ж. де Фалкенаре)]. Обговорення статті
Туалетный – туалетний:
• туалетная бумага – туалетний папір, (шутл., вульг.) срайтасьма;
• туалетное мыло – туалетне мило;
• туалетные губки – (зоол.) туалетні губки;
• туалетные принадлежности – туалетне приладдя (начиння);
• туалетный столик – туалетний столик;
• туалетный юмор – туалетний (нижчеплінтусний, низький) гумор.
[Аркадій Петрович поклав гребенем борозни на рідкому волоссі, розчесав вуси, на кінчиках жовті, і довго любувався сухим високим чолом та благородним панським обличчям, що одбивалось в синявих водах туалетного дзеркала (М.Коцюбинський). — Я причепурювалась коло дзеркала. Коли дивлюсь, десь подівались з туалетного столика чисто всі мої гребінці й щітки (І.Нечуй-Левицький). У ритуальних послугах дедалі частіше з’являються «евротруни» — певно, для тих, хто прагне опинитися в райській Европі бодай після смерти. У Горлівці нині виготовляють туалетний папір «Евро» із гаслом «М’який підхід до кожного клієнта» (Володимир Єрмоленко). Фальшиві діаманти переливаються в них у вухах, на величезних капелюхах погойдується пір’я, в руках у всіх незмінна сумочка-ридикюль, в якій зберігається таке-сяке туалетне начиння — губна помада, пудра й протизаплідні засоби (Р.Осадчук, перекл. Т.Мана). Туалетний папір «Ностальжі». Тепер із запахом лопуха!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

Ю́МОР, юмор ви́сельника ще гу́мор прире́ченого.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Юмор – гу́мор, -ру.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Юмор
• Юмор висельника (ирон.) – гумор шибеника (повішеника); шибеників гумор.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Гу́мор, -ру и -о́ру –
1) юмор;
2) настроение.
• В пога́ному гу́морі – в плохом настроении.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гу́мор, -ру, м. Юморъ. Левиц. (Пр. 1868, 474).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ю́моръ = гумо́р. — Шевченків добросердий гумор. Кн.

Запропонуйте свій переклад