Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «лоб»
Шукати «лоб» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Лоб (р. лба) –
1) лоб (р. ло́ба, м. (на) ло́бі, им. мн. лоби́), чо́ло́ (им. мн. чо́ла); срв. Чело́. [Пани́ чу́бляться, а в мужикі́в лоби́ боля́ть (Номис). Широ́кою доло́нею обтира́в собі́ піт із чола́ (Франко). Він уклони́вся, торкну́вшись чоло́м землі́ (Коцюб.)].
• Лоб высокий, низкий – висо́кий, низьки́й лоб, висо́ке, низьке́ чо́ло́. [Мов хма́рами було́ пови́те її́ висо́ке бі́ле чо́ло (Грінч.)].
• С высоким лбом – високоло́бий, високочо́лий. [Мов ті діди́ високочо́лі, дуби́ з гетьма́нщини стоя́ть (Шевч.)].
• С выпуклым, крутым лбом – горболо́бий.
• С большим лбом, см. Лоба́стый.
• Бить, ударить лбом (о баране) – бу́цати, бу́цну́ти. [І бара́н бу́цне, як заче́пиш (Номис)].
• Ударяться, удариться лба́ми – бу́цатися, бу́цнутися, би́тися, вда́ритися (трі́снутися) навло́бки. [Трі́снулися навло́бки бара́ни (Кролевечч.)].
• Подкатывать глаза под лоб – пуска́ти о́чі під ло́ба, (диал.) завіра́ти о́чі.
• Медный лоб – мі́д(я́)не чо́ло́, безчі́льник, наха́бний ду́рень.
• Лоб широк, а в голове тесно – під но́сом коси́ти пора́, а на ро́зум не о́рано.
• Выше лба уши не растут – ви́ще ти́ну лобода́ не бува́.
• Хлоп его в лоб, да в мешок – цок у лобо́к, та в пи́сану ка́йстру.
• Как поленом по́ лбу – як обу́хом по голові́.
• Лбом стены не прошибёшь – голово́ю (ло́бом) му́ру не проб’є́ш.
• Будь он семи пядей во лбу – бу́дь у ньо́го ро́зуму аж понад го́лову, будь він (з йо́го) і наймудрі́ша голова́.
• Лоб забрили – зняли́ чу́ба.
• Всадить себе пулю в лоб – пусти́ти собі́ ку́лю в ло́ба;
2) (фронтон) чо́ло, см. Перё́д 1;
3) (бой в молоте) чо́ло, фа́на, (иногда) ба́на;
4) Лоб бараний, геол. – бара́нячий лоб, кучеря́ва ске́ля.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Лоб – лоб, чоло, (насм., рус.) лобешник:
• атака в лоб – атака в лоб, лобова атака;
• брить, забривать лоб (лбы) кому (истор.) – чуба (лоба) голити, заголити кому; зняти чуба кому; голити, заголити кого; (про багат.) чуби (лоби) голити, поголити кому;
• глаза лезут на лоб – очі рогом лізуть; очі на лоба (на лоб) лізуть;
• как поленом по лбу – як обухом по голові;
• лбом стены (стену) не прошибешь – головою стіни не проб’єш (Пр.); головою (лобом) муру не проб’єш (Пр.); проти гори піском не сипати (Пр.); голим задом їжака не задавиш (Пр.); батога з піску не уплетеш. (Пр.); шилом моря не нагрієш (Пр.);
• лбы – лоботряси, лобурі, лобуряки;
• лоб в лоб – лобом в лоб; ніс у ніс;
• лоб широк, а в голове тесно – під носом косити пора (косовиця), а на розум не орано (Пр.); на голові гречка цвіте, а в голові й не орано (не сіяно) (Пр.);
• медный лоб – мідний лоб; безчільник, нахабний дурень;
• на лбу не написано – на чолі (на лобі) не написано (не намальовано);
• подкатывать глаза под лоб – пускати (закочувати) очі під лоба; підкочувати білки під лоба;
• пустить [себе] пулю в лоб – пустити [собі] кулю в лоба; застрелитися;
• с большим лбом – чолатий, чоластий;
• с высоким лбом – високочолий, високолобий;
• семи пядей во лбу – розуму як наклано (Пр.); розуму наче два клали, а третій топтав (Пр.); мудрий як Соломон; розуму аж понад голову; більше у нього в пам’яті, як у тебе (як у нього) в голові (Пр.); мудра голова, мудрагель; головатий чоловік;
• уши выше лба не растут – вуха вище лоба не ходять (Пр.); вище від лоба очі не ходять (Пр.); вище тину лобода не бува (Пр.);
• хлоп его в лоб, да в мешок – цок та в лобок, та в писану кайстру (тайстру) (Пр.);
• что в лоб, что по лбу – що раз батька по лобі, що два (Пр.); чи в камінь головою, чи каменем у голову (Пр.); хоч круть-верть, хоч верть-круть (Пр.); хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо (Пр.); круть-верть — в черепочку смерть!; не вмер Данило, так болячка задавила (Пр.).
[Мов ті діди високочолі, Дуби з гетьманщини стоять (Т.Шевченко). Ходив по храмині, ходив, Аж поки, лобом неширокий В своїм гаремі одинокий, Саул сердега одурів (Т.Шевченко). — Скажи: «Я їй цього не забуду!» Хай вона це запише собі на лобі!.. (П.Мирний). Матір поважав, а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (М.Вовчок). — Не виб’єш із їх бісових лобів тієї волі та мандрів (П.Мирний). По його лобі та по щоках у розмові бігали зморшки (І.Нечуй-Левицький). Ступили обидва на кладку, зійшлись по середині та й ну один одного лобами й рогами бити! (М.Коцюбинський). Мамо, не плач… Твій син піде на смерть з піднятим чолом і з чистим серцем. Бо в його серці скипілась кров, невинно пролита, бо в нього зіллялись всі людські сльози і полум’ям знявся народний гнів… Вбивай мене, кате. Ти забиваєш народ… (М.Коцюбинський). — Вночі козакові шлях на небі, а вдень на кінці язика та в лобі (М.Кропивницький). Відколи мачуха ввійшла в батькову хату, — ця маленька, семи років, дівчинка й разу не глянула на неї по-людському, а все з-під лоба (Б.Грінченко). Розкошлані на всіх вітрах вагань, як смолоскипи молодого болю, в неволі здобули для себе волю, ногою заступивши смертну грань. Щедрує вам безсмертя щедрий вечір в новій Вітчизні — по громадді спроб. Отож, не ремствуйте, що вам на лоб поклав Господь свій світлий перст нищівний (В.Стус). Сутеніло.  Сатаніло.  Погляд  сходив  кров’ю… В  скафандрі  хмар  ішло землею  небо. Сутеніло. Бомбами,  бомбами,  бомбами Бийте  свободу  в  лоб!.. (М.Вінграновський). Був  лоб  у  хлопця  —  сонячний  зеніт. І  розум  думку  рухав,  наче лопать. Філософи  пояснювали  світ. Такі  ось  хлопці  світ  цей  перероблять (Л.Костенко). ця німа й зтетеріла провінція ця велика і гола амбіція чимось пахне не тим кажуть жовта акація біноклі повзуть на лобешник поліції в тих хто в ній служить кажуть на лобі ростуть часом й інші частини тіла (В.Цибулько). Санчо Панса теж упізнав їх одразу, та поклав собі потаїти од них, де і в якому стані його пан перебуває, тим і сказав лише, що пан його робить в одному місці якусь вельми важливу справу, а де і яку — того він, Санчо, зроду не виявить,- хоч би йому і очі з лоба виймали (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). В очіпок парох не хотів прибиратись, узяв натомість стебновану полотняну шапочку, що на ніч собі одягав, чоло перев’язав чорною тафтяною тасьмою, а вид увесь аж до самої бороди чорним запиналом запнув (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Каїни порозумнішали. Тепер вони ставлять тавро на лоб Авелю (С.Є.Лєц). Нова акція від «Армані»: купи дві сукні з нової колекції і дістань від чоловіка в лобешник]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЛОБ збільш. лоби́сько; лоб в лоб ніс-у-ні́с, гру́ди-в-гру́ди;
что в лоб, что по́ лбу не вмер Дани́ло - боля́чка задави́ла.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Лоб – лоб (род. ло́ба).

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Лоб, тех. – лоб (ло́ба);
• л., бой (молота) – передо́к (-дка).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Лоб
• Брить, забривать лоб (лбы) кому (истор.) – чуба (лоба) голити, заголити кому; зняти чуба кому; голити, заголити кого; (про багатьох) чуби (лоби) голити, поголити кому.
• Глаза лезут на лоб – очі рогом лізуть; очі на лоба (на лоб) лізуть.
• Как поленом по лбу – як обухом по голові.
• Лбом стены (стену) не прошибёшь – головою стіни не проб’єш. Пр. Головою (лобом) муру не проб’єш. Пр. Проти гори піском не сипати. Пр. Голим задом їжака не задавиш. Пр. Батога з піску не уплетеш. Пр. Шилом моря не нагрієш. Пр.
• Лоб широк, а в голове тесно – під носом косити пора (косовиця), а на розум не орано. Пр. На голові гречка цвіте, а в голові й не орано (не сіяно). Пр.
• Медный лоб – мідний лоб; безчільник; нахабний дурень.
• На лбу не написано – на чолі (на лобі) не написано (не намальовано).
• Подкатывать глаза под лоб – пускати (закочувати) очі під лоба; підкочувати білки під лоба.
• Пустить [себе] пулю в лоб – пустити [собі] кулю в лоба; застрелитися.
• С высоким лбом – високочолий (високолобий). [Мов ті діди високочолі, Дуби з гетьманщини стоять. Шевченко.]
• Семи пядей во лбу – розуму як наклано. Пр. Розуму наче два клали, а третій топтав. Пр. Мудрий як Соломон; розуму аж понад голову. Більше у нього в пам’яті, як у тебе (як у нього) в голові. Пр. Мудра голова; мудрагель; головатий чоловік.
• Уши выше лба не растут – вуха вище лоба не ходять. Пр. Вище від лоба очі не ходять. Пр. Вище тину лобода не бува. Пр.
• Хлоп его в лоб, да в мешок – цок та в лобок, та в писану кайстру (тайстру). Пр.
• Что в лоб, что по лбу – що раз батька по лобі, що два. Пр. Чи в камінь головою, чи каменем у голову. Пр. Хоч круть-верть, хоч верть-круть. Пр. Хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо. Пр.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

лоб 1. чоло́,-ла́, лоб,-ба
2. передо́к,-дка́

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Заставь дурака Богу молиться - он и лоб разшибет. —
1. Загадай дурному Богу молитися, він і голову розіб’є.
2. Дай дурню товкач, він і вікна поб’є.
3. Пошли дурня по раки, а він жаб наловить.
4. Заставили чоловіка моркву стругати.
5. Пошли дурня по масло, то й в печі погасне.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Лоб — лоб, -ба, чоло́, -ла́.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Лобъ = ліб (К. З. о Ю. Р.), лоб, чо́ло. — Добре лоба набив об двері. Чайч. — Боли ть моя головонька від самого чола. н. п. — Зробили ж ми се дїло, аж нам чодо впріло. н. п. — На чолї не написано, хто який.

Запропонуйте свій переклад