Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «мир»
Шукати «мир» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

I. Мир –
1) (согласие, лад) (до́бра) зго́да, (до́бра) зла́года, (реже) мир (-ру), ми́рність (-ности), суми́р (-ру). [Зни́кли скрізь тоді́ зо сві́ту зго́да бра́тня і любо́в (Грінч.). Культивува́ння до́брої зла́годи й спра́вжнього зами́рення (Єфр.). Помири́лися так, що ми́ру не ста́ло й до ве́чора (Н.-Лев.). Щоби́-сте дочека́ли (свят) в ми́рності, ра́дості і весе́лості (Kolb.)].
• В -ре (с кем) – у зго́ді, у зла́годі (з ким). [Я вме́р-би з чи́стою душе́ю у зго́ді з не́бом і земле́ю (Черняв.). Уме́рти хоті́в у зла́годі з усіма́ (Грінч.)].
• Быть, жить в -ре с кем – бу́ти, жи́ти в (до́брій) згоді, в (до́брій) зла́годі, ладна́ти з ким, у миру́, суми́ром жи́ти з ким. [Помирі́ться та живі́ть у зго́ді (Коцюб.). Живемо́ в зла́годі (Харківщ.). Він з бра́том ладна́є (Сл. Гр.). Живу́ть, страх, не в миру́ (Тесл.). Суми́ром з тобо́ю не проживе́ш (Звягельщ.)].
• Кончить дело -ром – дійти́ (доби́ти) зго́ди (в спра́ві).
• Покончить ссору -ром – переве́сти́ сва́рку на мир (Еварн.).
• Склонять, склонить к -ру кого – до зго́ди при[на]верта́ти, при[на]верну́ти, до зго́ди приє́днувати, приєдна́ти кого́. [Ба́тька з си́ном до зго́ди приєдна́йте (Самійл.)].
• Худой мир лучше доброй ссоры – кра́ща соло́м’яна зго́да, як золота́ зва́да (Приказка);
2) (покой, спокойствие) спо́кі́й, упокі́й, супокі́й (-ко́ю), (з)ла́года, мирно́та, суми́р, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказа́в вам, щоб ви у мені́ спокі́й ма́ли (Біблія). Святи́й споко́ю, до́бре з тобо́ю (Номис). Для розви́тку нау́ки найбі́льш потрі́бно того́ супоко́ю, яки́м даре́мно ту́жить суча́сник (Єфр.). Вони́ мече́м та кула́ччям, а ми ми́ром та ла́годою (Куліш). Затишни́й куто́к, по́вний зла́годи, ні́жности й споко́ю (Ніков.). Спокі́й і мирно́та були́ і в се́рці молоди́х люде́й (Н.-Лев.)].
• Душевный мир – душе́вний спо́кі́й.
• Мир вам – мир вам; неха́й бу́де з ва́ми супокі́й или упокі́й (Біблія).
• Идите с -ром – іді́ть з ми́ром, іді́ть щасли́ві. Мир праху твоему, см. Прах 2;
3) (отсутствие войны) мир, зами́р’я (-р’я), зами́рення (-ння). [Захо́чемо правди́вий із ляха́ми ма́ти мир (Франко). Коро́ль трактува́в з ха́ном про дові́чне зами́р’я (Куліш)].
• Заключать, заключить мир – замиря́ти(ся), замири́ти(ся), склада́ти, скла́сти мир; см. Заключа́ть.
• Заключение -ра – склада́ння ми́ру, замиря́ння, (оконч.) скла́дення ми́ру, замире́ння. [Пі́сля Зборо́вського замире́ння до яко́гось ча́су ста́ло ти́хо (Ор. Лев.)].
• Нарушение -ра – пору́шення споко́ю, ро́змир (-ру). [Чи мир, чи ро́змир – є на все свій зви́чай (Крим.)].
II. Мир –
1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи́, -ті́в), все́світ (-ту), всесві́ття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пи́шний світ, ввесь рух життя́ оту́т у мені́, в се́рці (Коцюб.). До́ки світ сві́том, не бу́де ба́ба ді́дом (Кониськ.). Ви сві́тло сві́ту (Куліш). І до ме́не ці́лий все́світ усміха́всь (Олесь). Ой, ви́дить бог, ви́дить творе́ць, що мир погиба́є (Колядка)].
• От сотворения -ра – від с(о)тво́ре[і́]ння сві́ту, від поча́тку сві́ту; відко́ли світ наста́в. [Відко́ли світ наста́в, не бува́ло ще тако́го (Брацл.)].
• Ещё до сотворения -ра – ще з-передві́ку, ще як світ не наста́в, ще перед сотво́ренням сві́ту.
• Системы -ра – систе́ми сві́ту (все́світу).
• Мир божий – світ (мир) бо́жий. [І світ бо́жий, як вели́кдень, і лю́ди, як лю́ди (Шевч.)];
2) (светило) світ. [Горя́ть світи́, біжа́ть світи́ музи́чною ріко́ю (Тичина)];
3) (земля) світ, наш світ, зе́мний світ, (ум.-ласк.) світо́чок (-чка), сві́тонько (-ка, ср. р.). [Зійду́ я на гі́рочку та гля́ну я по світо́чку: сві́те мій я́сний, сві́те мій кра́сний, як на тобі́ тя́жко жи́ти (Пісня). Над на́шого козаче́нька і в сві́ті нема́ (Метл.)].
• Во всём -ре – в усьо́му сві́ті (все́світі), по всьо́му (по ці́лому) сві́ті; на всьо́му сві́ті.
• Нигде в -ре – ніде́ в сві́ті.
• По всему -ру – по всьо́му (по ці́лому) сві́ті.
• На весь мир – на ввесь світ.
• Дурак на весь мир – усьогосві́тній, світови́й ду́рень, (фамил.) пері́стий ду́рень (-рня).
• Горний мир – ви́шній (надзе́мний) світ, (ви́шнє) не́бо.
• Дольний мир – до́лішній (зе́мний) світ, земля́.
• Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир – цей (цьогобі́чний) світ, сьогосві́ття, той (потойбі́чний) світ, тогосві́ття (-ття). [Усе́ на цім сві́ті зника́є (Грінч.). Привели́ до не́ї одну́ ба́бу, що неда́вно обмира́ла і на тім сві́ті була́ (ЗОЮР. I)].
• Этого -ра, потустороннего -ра – сьогосві́тній, тогосві́тній (несьогосві́тній, несві́тній). [Блука́ли які́сь ті́ні несьогосві́тні (Н.-Лев.). Мара́ несві́тня озива́ється (М. Вовч.)].
• Он человек не от -ра сего – він люди́на несьогосві́тня, (возвыш.) не від ми́ру сього́.
• Сильные -ра (сего) – мо́жні, вла́дні (-них), зве́рхники (-ків) (сві́ту сього́); воло́дарі сві́ту сього́.
• Гражданин -ра – громадяни́н все́світу, всесвітя́нин (-на, им. мн. -тя́ни, р. -тя́н), (космополит) всесві́тник. [Я всесвітя́нин ри́мський і бажа́в-би поба́чить Рим столи́цею всесві́ту (Л. Укр.)];
4) (перен.: круг явлений) світ.
• Два -ра (противоположных) – два сві́ти.
• Внешний, внутренний мир – зо́вні́шній (око́лишній, зве́рхній), вну́трішній світ.
• Идеальный, физический мир – ідеа́льний, фізи́чний світ.
• Новый, старый (древний) мир – нови́й, стари́й світ.
• Мир красоты – світ краси́.
• Мир психических явлений – круг (ко́ло, світ) психі́чних я́вищ.
• В -ре неведомого – у сві́ті невідо́мого;
5) (все люди) світ, (общество) грома́да лю́дська, зага́л (-лу). [Світ прозва́в (ді́да Хо) стра́хом (Коцюб.). Хто так неда́вно прийма́в гучну́ сла́ву, світ того́ ху́тко забу́в (Л. Укр.)].
• Пустить по -ру, см. Пуска́ть 1.
• Ходить, пойти по -ру, в мир – з торба́ми (з то́рбою), з до́вгою руко́ю ходи́ти, піти́, за про́ханим (за ласка́вим) хлі́бом, попідвіко́нню, по же́брах (на же́бри, в же́бри) ходи́ти, піти́, на про́шений хліб перейти́, (пров.) по миру́ ходи́ти, (нищенствовать) жебра́чити, же́брати, жебрува́ти, старцюва́ти. [Стара́ ма́ти пішла́ з то́рбою і з то́го сім’ю́ годува́ла (Крим.). «Чим заробля́?» – «По миру́ хо́дить» (Звин.)].
• С -ру по нитке, голому рубашка – зе́рнятко до зе́рнятка – от і ці́ла мі́рка.
• На весь мир мягко не постелешь – всім не дого́диш; всім (на всіх) не наста́(р)чиш, на всіх не настара́єшся.
• С -ром и беда не убыток – як усі́м біда́, то то вже півбіди́.
• На -ру и смерть красна – за кумпа́нію і цига́ни ві́шаються (Приказка);
6) (социальная группа) світ. [Світ розбу́рканих люде́й (Єфр.)].
• Крещённый, христианский мир – хреще́ний, христія́нський світ.
• Преступный мир – злочи́нний світ, злочи́нна грома́да;
7) (крестьянская община) грома́да, (редко) мир, (пров., рус.) о́бчество, (стар.) копа́, (ум.) грома́дка, грома́дочка, грома́донька. [Вже вся грома́да зібра́лася коло во́лости (Грінч.). Біля збо́рні зібра́вся ввесь мир (Коцюб.). Копа́ перемо́же й попа́ (Номис)].
• -ром – грома́дою, ми́ром. [Похова́ли грома́дою (Шевч.). Ми́ром і бо́гу до́бре моли́тися (Номис)].
• Он выбран -ром – його́ обра́ла грома́да;
8) (мирская сходка) сход (-ду), грома́да. [Як сход ска́же, так і бу́де (Брацлавщ.). Прийшо́в ба́тько з грома́ди таки́й серди́тий (Грінч.)].
• Класть, положить на -ру – кла́сти, покла́сти (ви́рішити) на схо́ді;
9) (светская, неотшельническая жизнь) (грі́шний) світ, сві́тське (мирське́) життя́ (-ття́); мир. [Черне́ць Пахо́мій, у миру́ Петро́ Борзе́нко (Крим.)].
• Жить в -ру́ – жи́ти серед люде́й, прова́дити сві́тське (мирське́) життя́, жи́ти в світові́й (в зе́мній) марно́ті.
• Оставить, покинуть мир –
а) (светскую жизнь) поки́нути світ, відійти́ від (грі́шного) сві́ту. [Покида́є світ і во́лю, щоб в пече́рі сме́рти ждать (Франко)];
б) (умереть) поки́нути світ, зійти́ з(о) сві́ту, переста́витися.
III. Мир, бот., см. Кудря́вец 2.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

I. Мир – світ, (вселенная, ещё) всесвіт (усесвіт), (редко) всесві́ття, (мн.) світи; (земля) світ, наш світ, зе́мний світ, (ум.-ласк.) світо́чок, сві́тонько; (круг явлений) світ:
• вещественный, физический, идеальный мир – матеріяльний, фізичний, ідеальний світ;
• в мире неведомого – у сві́ті невідо́мого;
• внешний, внутренний мир – зо́вні́шній (око́лишній, довколишній), вну́трішній світ;
• во всём мире – в усьо́му сві́ті (все́світі), по всьо́му (по ці́лому) сві́ті; на всьо́му сві́ті;
• горний мир – ви́шній (надзе́мний) світ, (ви́шнє) не́бо;
• гражданин мира – громадяни́н все́світу, всесвітя́нин, (космополит) всесві́тник;
• два мира – два світи;
• дольний мир – до́лішній (зе́мний) світ, земля́;
• древний мир – стародавній (давній, прадавній) світ;
• дурак на весь мир – усьогосві́тній, світови́й ду́рень, (фамил.) пері́стий ду́рень;
• ещё до сотворения мира – ще з-передві́ку, ще як світ не наста́в, ще перед ство́ренням сві́ту;
• малые мира сего – малі світу сього;
• мир Божий – світ Бо́жий;
• мир красоты, искусства – світ краси́, мистецтва;
• мир психических явлений – круг (ко́ло, світ) психі́чних я́вищ;
• на весь мир – на цілий (на весь) світ;
• нигде в мире – ніде в світі;
• новый, старый мир – нови́й, стари́й світ;
• он не от мира сего (книжн.книжнустар.) – він людина не сьогосвітня (не з сього світу); він не від світу сього;
• от сотворения мира – відколи світ [настав]; від початку світу; від створення світу;
• по всему миру – по всьо́му (по ці́лому) сві́ті;
• растительный, животный мир – рослинний, тваринний світ;
• сего мира (мира сего) – свого світу; сьогосвітній;
• сильные (великие) мира сего – сильні (можні, владні) світу сього; зверхники (володарі) світу сього;
• система мира – систе́ма сві́ту (все́світу);
• того мира, потустороннего мира – того світу; тогосвітній; несьогосвітній, несві́тній;
• тот, потусторонний, загробный мир – той, потойбічний світ, потойбіччя; тогосвіття, засвіти, позасвіття;
• этот, здешний мир – сей, сьогобічний (цьогобічний) світ; сьогосвіття.
[Зійду́ я на гі́рочку та гля́ну я по світо́чку: сві́те мій я́сний, сві́те мій кра́сний, як на тобі́ тя́жко жи́ти (Пісня). І світ Бо́жий, як вели́кдень, і лю́ди, як лю́ди (Т.Шевченко). Блука́ли які́сь ті́ні несьогосві́тні (І.Нечуй-Левицький). Мара́ несві́тня озива́ється (М.Вовчок). Ввесь пи́шний світ, ввесь рух життя́ оту́т у мені́, в се́рці (М.Коцюбинський). До́ки світ сві́том, не бу́де ба́ба ді́дом (О.Кониський). Я всесвітя́нин ри́мський і бажа́в-би поба́чить Рим столи́цею всесві́ту (Л.Українка). Усе́ на цім сві́ті зника́є (Б.Грінченко). І до ме́не ці́лий все́світ усміха́всь (О.Олесь). Відко́ли світ наста́в, не бува́ло ще тако́го (АС). Чи, може, відлітає у вигляді священного димку в засвіти і приєднується там до велетенської хмари космічної любові, без якої не можуть жити люди, звірі, а хто зна чи й не рослини? (І.Вільде). За що ти судиш цілий світ, діставшись берега, коли ти в світі місця не знайдеш, як вікове багаття душить. І знов в вогонь, у воду йди, весь вік жахаючись біди (В.Стус). Бджіл медоносних українські доли, Й сама Вкраїна — вулик золотий… Було, було… Та відгуло в світи Й взяло з собою щільники медові (Тарас Мельничук). дрімає всесвіт на травині підперши зіркою щоку стоїть по пояс в Україні ромашка в білому вінку (Тарас Мельничук). І скаже світ: — Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов — на грані маячні і віра — у наївності на грані (Л.Костенко). Світ який — мереживо казкове!.. Світ який — ні краю ні кінця! Зорі й трави, мрево світанкове, Магія коханого лиця. Світе мій гучний, мільйонноокий, Пристрасний, збурунений, німий, Ніжний, і ласкавий, і жорстокий, Дай мені свій простір і неспокій, Сонцем душу жадібну налий! (В.Симоненко). І так вони пританцьовували і казились безмежно,— звісно на американські грошики, бо який чорт ще влаштовує інтелектуальні підарасники на чолі з криптолесбіюгами?!— так вони зловтішалися, доки за тебе не вступились фантоми спалених напалмом у в’єтнамській бойні (вони линули їм межи очі палаючого фосфору: нехай повилазить вам, якщо не бачите або відвертаєтесь од правди; хай ваша вжаханість її узрить, щоб ви, хоч трохи, очистились перед сконом, вишмарчки, і вкрай не засмерджували тогосвіття)… (Є.Пашковський). І божеволіють солдати, Коли сміються автомати, Шугають душі в позасвіття Невінчані… (Володимир Погорецький). Я навіть не помітив‚ коли пішла із «Трьох поросят» та жінка‚ що цілий вечір поглинала мій зір‚ а потім‚ завваживши це‚ впав у таку нуду‚ що на мене повіяло потойбіччям (В.Шкляр). Не плач за мною, мила, не заводь, Як дзвони сповістять у скорбній тиші, Що хробам оддали вже мою плоть, Що відійшов я в засвіти гидкіші За світ гидотний… (Д.Павличко, перекл. В.Шекспіра). Отак міркуючи, пройшов Санчо, як йому здавалось, із півмилі чи й більше, і тут йому замріло щось іспереду, ніби світло денне, що добувалось крізь якусь відтулину — отже, той шлях, що ввижався йому дорогою у позасвіття, мав його вивести нарешті на білий світ (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вбивали багатьох; Владика загодя спроваджував у засвіти боягузів і тих, кого брав сумнів — аби вони не згубили решти; до того ж, кожне вбивство заощаджувало провіант (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Якийсь час ми мовчки слухали скрипаля, що вигравав трелі й варіації повторюваної мінорної мелодії. Молодий, у стоптаних черевиках і незаправленій сорочці, він був якийсь не сьогосвітній — риса, яка іноді зближує музикантів з природознавцями й математиками (Ю.Костюк, перекл. Д.Ніколза). Люди стають все ближчими, світ перенаселяється (С.Є.Лєц). — Коханий, купімо авто… Світ побачимо! — Цей чи той?]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МИР забут. суми́р;
потусторо́нний мир за́світи, позасві́ття;
мир пра́ху кого побут. хай бу́де земля́ перо́м /пу́хом/ кому;
мир хи́жинам, война́ дворца́м мир хата́м, війна́ пала́цам;
в мире и согла́сии у зго́ді та спо́кої;
во всём мире ще на ці́лі́м сві́ті;
на миру и смерть красна́ в товари́стві і смерть ми́ла, прибл. за компа́нію і жид пові́сився;
далёкие миры́ /неве́домые миры́/ гала́й-світи́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Мир –
1) (вселенная) світ (род. сві́ту), все́світ, -ту;
2) (согласие) мир (род. ми́ру), лад, -ду́;
3) (общество) грома́да, -ди.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Мир – мир; (вселенная) – світ. Заключать мир – замирюватися; підписувати мир.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

I. Мир
• Малые мира сего – малі світу сього.
• На весь мир – на цілий (на весь) світ.
• Он не от мира сего (книжн. устар.) – він людина не сьогосвітня (не з сього світу); він не від світу сього.
• От сотворения мира – відколи світ [настав]; від початку світу; від с(о)творення світу.
• Сего мира (мира сего) – сього світу; сьогосвітній.
• Сильные (великие) мира сего – сильні (можні, владні) світу сього; зверхники (володарі) світу сього.
• Того мира, потустороннего мира – того світу; тогосвітній; несьогосвітній.
• Тот, потусторонний, загробный мир – той (книжн. потойбічний) світ; (іноді) тогосвіття.
• Этот, здешний мир – сей (книжн. сьогобічний) світ; (іноді) сьогосвіття.
• [Всем] миром – [Усією] громадою; [усім] миром.
• Идти, пойти, ходить по миру (разг.) – іти, піти, ходити з торбами (з торбою); іти, піти у старці (на жебри, у жебри); з довгою рукою ходити; на проханий хліб переходити, перейти; іти, піти по ласкавий (по проханий) хліб; попідвіконню іти, піти, ходити; по жебри іти, піти, ходити, жебрачити (жебрати, жебрувати, жебракувати); старцювати.
• На весь мир (всему миру) мягко не постелешь (не угодишь) – усім не догодиш; усім (на всіх) не настачиш; на всіх не настараєшся; Ще ся той не вродив, щоб усім догодив. Пр.
• На миру и смерть красна – у гурті то й смерть не страшна. Пр. При гурті і смерть добра. Пр. У гурті й куліш з кашею їсться. Пр. Громада — великий чоловік. Пр.
• Пускать, пустить по миру кого (разг.) – пускати, пустити по світу кого; пустити з торбою (з торбами, старцем, на жебри) кого.
• С миром и беда не убыток – як усім біда, то вже півбіди. Пр.
• С миру по нитке — голому рубашка – з миру по нитці — голому сорочка. Пр. З кожної хати нитка — сироті свитка. Пр. З миру по крихті — голому пиріг. Пр. Зернятко до зернятка — от і ціла мірка. Пр. З крихіток купка виходить, а з краплинок — море. Пр.
II. Мир
• Жить в мире с кем – жити у [добрій] згоді (у [добрій] злагоді) з ким; ладнати з ким; у мирі (сумиром) жити з ким.
• Заключать, заключить мир – укладати, укласти (складати, скласти, чинити, учиняти, учинити) мир; (іноді) замирятися, замиритися.
• Иди, идите, поезжай, поезжайте с миром – іди, ідіть, їдь, їдьте з миром; іди, їдь щасливий, ідіть, їдьте щасливі.
• Мир вам; мир дому сему (устар.) – мир вам; мир домові сьому.
• Мир во всём мире – мир у всьому (у цілому) світі.
• Мир всем народам мил – нема в світі над мир.
• Мир и спокойствие – мир і (та) спокій.
• Мир (покой) — святое дело – супокій — святеє діло.
• Мир праху твоему (вашему…) – пером (іноді пухом) земля тобі (вам…); нехай земля над тобою (над вами…, тобі, вам…) пером (пухом); легко тобі (вам…) лежати, сиру землю держати.
• Мир хижинам, война дворцам – мир хатам (халупам), війна палацам.
• Отстаивать дело мира – обстоювати (відстоювати, боронити) мир; стояти за мир.
• Покончить ссору миром – перевести (обернути) сварку на мир.
• Склонять, склонить к миру кого – до згоди привертати, привернути (навертати, навернути) кого.
• С миром отпустить кого (устар.) – (від)пустити з миром кого.
• Худой мир лучше доброй ссоры – краще солом’яна згода, як (ніж) золота звада. Пр. Краща цнота у болоті, як нецнота у злоті. Пр. Де незгода, там часто шкода. Пр.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Мир –
1) мир (-ру); (мирные отношения) – зго́да, (з)ла́года; заключать мир – уклада́ти, укла́сти мир, замир’ювати, замирити, замиритися; покончить дело миром – кінчити спра́ву миром, змиритися, поладна́ти спра́ву;
2) (вселенная) – світ (-ту), все́світ (-ту);
3) (деревенская община) – (сільська́) грома́да.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Худой мир лучше доброй ссоры. —
1. Худий мир гірше лихої сварки.
2. Згода дім будує, а незгода руйнує.
3. Лучче солом’яна згода, як золота звада.
4. Де незгода, там часто шкода.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Мир — мир, -ру.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Миръ = 1. мир (С. Л.), зго́да (С. З. Л.), ла́года, лад, зла́года (С. Л.). — Краща згода нїж сварка. н. пр. — Стала ся згода з Турчином на років 30. Л. С. — Пригоди учать згоди. н. пр. — Уже тої сварцї годї, дай рученьку, жиймо в згодї. н. п. — Худо́й миръ лу́чше до́брой ссо́ры = лу́чча соло́мъяна зго́да, як золота́ зва́да. н. пр. 2. рос. Ghenopodium Botrys L. = марь. С. Ан.
Міръ = 1. сьвіт (С. Ж.), сьвіт Бо́жий, здр. сьвіто́чок. (К. З. о Ю. Р.). — Ой сьвіте ясний, сьвіте прекрасний, як на тобі тяжко жити. н. п. — Ви сьвітло сьвіту. К. Св. П. — Без мови не змогли б люди господарювати над иньшими тварями і ввесь сьвіт обертати на користь собі. Де-що про Св. Б. — Дознаєть ся чоловік з книжки і про сьвіт Божий. Ід. 2. мир, лю́ди. — Люди як мухи, а сьвіт як банька. н. пр. — Ходи́ть по́ міру = по під ві́конню ходи́ти, старцюва́ти. — Пішла по під віконню миркати. Кв. — Не отъ міра сего́ = не сьогосьві́тнїй. — Блукали якісь тїнї не сьогосьвітні. Лев. 2. грома́да. С. Аф. З. — Громада — великий чоловік. н. пр. — Яка громада, така її й рада. н. пр.
Свѣтъ = 1. сьвіт, сьві́тло; д. Разсвѣ́тъ. — Доки сьвіт сонця. — Не тільки сьвіту, що в вікнї. н. пр. — Вже сьвітла не видно, мабуть усї спать полягали. С. Л. — Свѣтъ издава́ть = сьвіти́ти ся. — До свѣ́ту (на пр. встати, виїхати) — у до́сьвіта, перед сьві́том. — Чѣмъ свѣ́тъ, чуть свѣ́тъ = як сьві́т. – Ни свѣ́тъ, ни заря́ = ду́же ра́но, ще й на сьві́т не благослови́лось. — При дневно́мъ свѣ́тѣ = по виднотї. 2. сьвіт, сьвіт Бо́жий (д. Вселе́нная і Міръ 1.). — Уви́дѣть свѣтъ = на сьвіт народи́тись. — Од твоїх слів я неначе на сьвіт народив ся, неначе мінї сьвіт підняв ся. С. З. — Оста́вить свѣтъ = поки́нути сьвіт, уме́рти. — Свѣтъ мой = д. Свѣ́тикъ. 3. лю́ди, рід людськи́й, сьвіт. — Нема в сьвітї правди. н. пр. — Большо́й свѣтъ = великопа́нство. — Изда́ть въ свѣтъ = надрукува́ти. — На чёмъ свѣтъ руга́ется = ла́єть ся на всї за́ставки.

Запропонуйте свій переклад