Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «отношение»
Шукати «отношение» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Отноше́ние
1)
к кому, чему – відно́сини, стосу́нок (-нку), відно́шення, ста́влення до ко́го, до чо́го. [Са́ме в таки́х відно́синах стоя́ла коли́сь хоч до че́хів літерату́ра й мо́ва німе́цька (Грінч.). Як-же ми́слиш ти з на́ми бу́ти? У яки́х стосу́нках? (Куліш)].
Доброе, благожелательное -ние к кому – ла́ска, прихи́льність, прихи́лля до ко́го. [Пани́ ла́скою навкруги́ се́бе люде́й купи́ли (Куліш). Не ті́льки дозволя́ли йому́ люби́ти їх, але й сами́ плати́ли прихи́ллям (Крим.)].
Внимательное, почтительное -ние к кому – шано́ба, пошані́вок (-вку) до ко́го.
Непочтительное -ние – непошанува́ння, знева́га, непова́га до ко́го.
Несправедливое -ние – кри́вдження кого́, кри́вда кому́.
Нерадивое -ние – занедба́ння кого́, чого́.
Иметь -ние к чему – стосува́тися до чо́го, ма́ти до чине́ння з чим, до чо́го, ма́ти щось до ко́го, ма́ти прито́ку (відно́сини, відно́шення) до чо́го. [Тре́ба, щоб усі́ думки́ стосува́лися до те́ми (Єфр.). Коцюби́нський мав до чине́ння з бу́рсою, семіна́рією та прива́тними ле́кціями (Єфр.)].
Никакого -ния к этому делу не имею – нія́кого дочине́ння (нія́кої прито́ки) до цьо́го ді́ла не ма́ю.
Взаимные -ния – взає́мні відно́сини, стосу́нки, взаємовідно́сини, взає́мини. [Оце́ все з ко́жним днем заго́стрювало їх взає́мини (Ор. Левиц.). Взаємовідно́сини нала́годились].
-ния приятельские – при́язнь, приятелюва́ння, товаришува́ння; (о женщинах ещё) подругува́ння.
-ния мирные, миролюбивые – (з)ла́года; (враждебные) ворогува́ння, ворожне́ча; (любовные) лю́бощі; (близкие) близькі́ відно́сини (стосу́нки).
Иметь с кем-л. -ния – захо́дити собі́ з ким.
Завязывать -ния – захо́дити в стосу́нки з ким.
Вступить в дружеские -ния – заприязни́тися, (о женщинах ещё) заподругува́ти.
Вступить в приятельские, товарищеские -ния – заприятелюва́ти, затоваришува́ти, потоваришува́ти, потовариши́ти; в фамильярные – запанібрата́тися; в любовные – зазна́тися. [Одко́ли зазна́вся з нею мій Я́ків, – ні до́ чого став па́рубок (М. Вовч.). Із и́ншою зазнава́вся, мене́ відцура́вся].
Быть в дружеских -ниях – дружи́ти, (о женщ. ещё) подругува́ти; в приятельских – приятелюва́ти, товаришува́ти, товариши́ти, товари́ство води́ти; в фамильярных – панібрата́тися; во враждебных – ворогува́ти; в хороших, миролюбивых – у до́брій (з)ла́годі, у до́брості жи́ти з ким, горну́тися до ко́го; в любовных – коха́тися, люби́тися з ким.
Стать в -ния отца и сына – поба́тька́тися. [Вони́ поба́тькались собі́ Петро́ та Семе́н: Петро́ сказа́в, що бу́де Семе́нові за си́на, то й послу́ха як ба́тька].
Стать к кому в -ния враждебные, дружеские и т. п. – ста́ти на воро́жу, на при́ятельську стопу́. [Одра́зу-ж ста́ли, що-до не́ї, на воро́жу стопу́].
Разорвать дружеские -ния – розбрата́тися, розрізни́тися.
Не имеющий -ния к делу – сторо́нній, неприче́тний.
Высказывать свое -ние к чему – висло́влювати свій по́гляд на що, дава́ти свій суд над чим. [Літопи́сець про́сто запи́сує, коли́ що ді́ялось не оці́нюючи поді́й, не даючи́ свого́ су́ду над ни́ми (Єфр.)].
Между этими событиями нет никакого -ния – між ци́ми поді́ями нема́ нія́кої зале́жности.
В -нии кого, чего, по -нию к кому, чему – що-до ко́го, що-до чо́го, відно́сно кого́, чого́, о́біч ко́го, чо́го, про́ти, супроти́ чо́го. [Істо́рія так зва́ної дре́вньої ру́ської слове́сности о́біч наро́ду украї́нського – те са́ме, що о́біч наро́ду по́льського – істо́рія слове́сности лати́но-по́льської (Куліш)].
В -нии меня, по -нию ко мне – відно́сно ме́не, щодо ме́не, (в сравнении со мной) про́ти, супроти́ ме́не.
В этом -нии – з цього́ по́гляду.
Во всех -ниях – з ко́жного по́гляду, всіма́ сторона́ми, круго́м. [Сла́вне було́ Запорі́жжя всіма́ сторона́ми. Таки́х Катери́н на сві́ті ти́сячі, і ні одна́ круго́м на не́ї не похо́жа (Куліш). Круго́м путя́ща люди́на];
2)
геометр., арифм. – відно́шення;
3)
канцел. – завідо́млення, лист. [Завідо́млення з дня 20-го кві́тня 1924 р. під число́м 123];
4)
хим. -ние весовое – вагове́ відно́шення.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Отношение – (к чему) ставлення, стосунок, (между людьми, государствами и т.д.) відносини, (сношения) зносини, (о личных) стосунки, (причастность) причетність, (матем.) відношення; (канцелярское) лист, завідомлення:
благожелательное отношение к кому, к чему – ласка, прихильність (прихилля) до кого, до чого;
близкие отношения – близькі́ відно́сини (стосу́нки);
быть в дружеских отношениях – дружи́ти, (о женщ. ещё) подругува́ти;
в приятельских – приятелюва́ти, товаришува́ти, товариши́ти, товари́ство води́ти;
быть в любовных отношениях – коха́тися, люби́тися з ким;
быть во враждебных отношениях – ворогува́ти;
быть в фамильярных отношениях – панібрата́тися;
в хороших, миролюбивых – у до́брій (з)ла́годі, у до́брості жи́ти з ким, горну́тися до ко́го;
быть в хороших отношениях с кем – мати добрі взаємини (стосунки) з ким; (иногда) у добрі (у добрості) жити з ким;
в близких, интимных отношениях быть, находиться с кем – у близьких, інтимних взаєминах (стосунках) бути з ким; кохатися (любитися) з ким;
в других отношениях – щодо иншого, з иншого погляду;
взаимные отношения – взаємні відносини; стосунки; взаємовідно́сини, взаємини;
внимательное, почтительное отношение к кому – шано́ба, пошані́вок до ко́го;
во всех отношениях – з усякого (з кожного) погляду, круго́м, з усіх поглядів; усім; кругом; всіма́ сторона́ми; у всьому (в усьому);
во многих отношениях – багато в чому (багато де в чому); багатьма сторонами, з багатьох поглядів;
в отношении кого, чего – щодо (стосовно) кого, чого; що стосується кого-чого; (в сравнении с кем, чем) проти кого, чого;
в отношении количественном, качественном – з боку кількісного, якісного;
в процентном отношении – відсотково;
враждебные отношения – ворогува́ння, ворожнеча;
вступить в дружеские, приятельские, товарищеские отношения – заприятелюва́ти, затоваришува́ти, потоваришува́ти, потовариши́ти, заприязни́тися, (о женщинах ещё) заподругува́ти;
вступить в любовные отношения – зазна́тися;
вступить в фамильярные отношения – запанібрата́тися;
в этом отношении – щодо цього, з цього погляду; цією стороною;
высказывать свое отношение к чему-либо – висловлювати свій погляд на що (своє ставлення до чого), дава́ти свій суд над чим;
в этом отношении он… – щодо цього він…; з цього погляду він…; цим він…; цією стороною він…;
завязывать отношения – захо́дити в стосу́нки;
иметь отношение к чему – стосуватися чого, ма́ти до чине́ння з чим, до чо́го, ма́ти щось до ко́го, ма́ти прито́ку до чо́го;
имеющий отношение к кому-чему – стосовний чого, який (що) стосується кого-чого;
любовные отношения – лю́бощі, любовні стосунки;
международные отношения – міжнародні відносини;
между этими событиями нет никакого отношения – між ци́ми поді́ями нема́ нія́кої зале́жности;
мирные отношения – мирні стосунки (відносини, взаємини), сумир (згода, злагода);
на ваше отношение имею честь уведомить – на вашого листа маю за честь повідомити;
небрежное отношение к – недбале ставлення до;
не имеющий отношения к делу – сторо́нній, неприче́тний;
непочтительное отношение – неповага, зневага до кого; непошана;
нерадивое отношение – занедба́ння кого́, чого́;
несправедливое отношение – кривда кому, кри́вдження кого́;
ни в каком отношении – аж ніяк не;
никакого отношения не иметь – анінайменшого стосунку не мати; нія́кого дочине́ння (нія́кої прито́ки) не мати;
ответное отношение – відпис;
отношения между событиями, явлениями и т. п. – залежність між подіями, явищами тощо;
отношения мирные, миролюбивые – зла́года (лагода), мирні відносини (стосунки);
отношения приятельские – при́язнь, приятелюва́ння, товаришува́ння; (о женщинах ещё) подругува́ння;
по отношению к кому, чему – щодо кого, чого; супроти кого, чого;
почтительное отношение – шаноба до кого;
при надлежащем отношении к делу… – при належному ставленні до діла (до справи)…; належно ставлячись до діла…; коли належно ставитися до справи…;
при хорошем отношении – за добрих відносин (взаємин); гарно ставлячись; коли гаразд ставитися;
производственные отношения – виробничі відносини;
процентное отношение – відсоткове відношення;
разорвать дружеские отношения – розбрата́тися, розрізни́тися;
разрыв мирных (дружественных) отношений – розрив мирних (дружніх) стосунків; розмир;
стать к кому в отношения враждебные, дружеские и т. п. – ста́ти на воро́жу, на при́ятельську стопу́;
это не имеет отношения к делу – це не стосується справи;
это очень полезно в том отношении, что… – це дуже корисно тим, що…; це дуже корисно з того погляду, що…
[Са́ме в таки́х відно́синах стоя́ла коли́сь хоч до че́хів літерату́ра й мо́ва німе́цька (Б.Грінченко). Як-же ми́слиш ти з на́ми бу́ти? У яки́х стосу́нках? (П.Куліш). Одко́ли зазна́вся з нею мій Я́ків, – ні до́ чого став па́рубок (М.Вовчок). Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво (Сл. Гр.). Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила (Сл. Гр.). Коцюби́нський мав до чине́ння з бу́рсою, семіна́рією та прива́тними ле́кціями (С.Єфремов). Літопи́сець про́сто запи́сує, коли́ що ді́ялось не оці́нюючи поді́й, не даючи́ свого́ су́ду над ни́ми (С.Єфремов). За три тижні, відколи вони познайомились, їхні відносини установились на певному ступені, немов заклякли, так хороше почавшись, і юнак почував цілковиту неспроможність їх на дальший поступ зрушити (В.Підмогильний). Тож з усіх поглядів гарне було свято проводжання в порту, де всі, хто зібрався, мали спільну турботу про тих, що відпливали (О.Пономарів, перекл. К.Асимакопулоса). Та Левін був закоханий, і через те йому здавалося, що Кіті була така досконалість з усякого погляду, така істота найвища за все земне, а він така земна низька істота, що не могло бути й думки про те, щоб інші й вона сама визнали його гідним її (А.Хуторян, перекл. Л.Толстого). Наші стосунки ні в чому не мали ані майбутнього, ані великих надій, і нам обом це було відомо (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). Якийсь гімназист за мармуровим столиком каже своїй подобі протилежної статі, що тепер, очевидно, час їхньому знайомству, їхньому першому поверховому контакту перерости в щось інше, гімназистка називає це все ще товаришуванням, що видається гімназистові незрозумілою стриманістю (О.Курилас, перекл. Е.Єлінек). Будувати правильно стосунки найважче з жінками і ницими людьми. Якщо наблизиш їх до себе — вони стають розв’язними, якщо віддалиш від себе — зненавидять (Конфуцій). Якщо не можеш змінити ситуацію — зміни своє ставлення до неї (С.Є.Лєц)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОТНОШЕ́НИЕ оказ. доти́чність [име́ть отношение ма́ти доти́чність];
отношение к галиц. наста́влення /настано́ва/ до;
каково́ Ва́ше отношение к як Ви задивля́єтесь на;
хала́тное отношение к служе́бным обя́занностям службо́ве недба́льство;
како́е отношение име́ет что к чему яки́м бо́ком що мо́же торка́тися чого;
в отношении, по отношению к фраз. супро́ти [грех в отношении себя́ гріх су́проти се́бе];
в отношении (в э́том отношении) ще під (цим) о́глядом;
в проце́нтном отношении відсотко́во;
ОТНОШЕ́НИЯ, взаи́мные отношения коротк. взає́мини;
отношения ме́жду чем зале́жність між;
во всех отношениях ще всіма́ сторона́ми, з усі́х бо́ків, куди́ не кинь, галиц. під ко́жним о́глядом;
быть в наилу́чших отношениях живомовн. жи́ти як ри́ба з водо́ю.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Отношение
1) стосу́нок, -нку;
2) ста́влення, -ння;
3) (
в канц.) лист, -та́.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Отношение (к кому, чему) – відносини; стосунки; ставлення до кого, чого; (матем.) – відношення; (канцелярское) – завідомлення; лист. Благожелательное отношение к кому – ласка, прихильність до кого. При хорошем отношении – за добрих відносин; гарно ставлячись; коли гаразд ставитися. Почтительное отношение – шаноба до кого. Непочтительное отношение – неповага до кого; непошана. Несправедливое отношение – кривда кому. Взаимные отношения – взаємні відносини; стосунки; взаємини. Враждебные отношения – ворожнеча. Быть в хороших отношениях – в добрості жити з ким. Иметь к чему отношение – стосуватися до чого. Отношения между событиями, явлениями и т. п. – залежність. Высказывать свое отношение к чему-либо – висловлювати свій погляд на що. В отношении кого, чего – щодо кого, щодо чого; (в сравнении с кем, чем) – проти кого, чого. В этом отношении – з цього погляду; цією стороною. Во всех отношениях – з кожного погляду; всіма сторонами. Процентное отношение – відсоткове відношення. В процентном отношении – відсоткове. В отношении количественном, качественном – з боку кількісного, якісного. Ответное отношение – відпис. На ваше отношение имею честь уведомить – на вашого листа маю за честь повідомити.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Отношение, мат. – відно́шення.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Отношение
• Быть в хороших отношениях с кем
– мати добрі взаємини (стосунки) з ким; (іноді) у добрі (у добрості) жити з ким.
• В близких, интимных отношениях быть, находиться с кем
– у близьких, інтимних взаєминах (стосунках) бути з ким; кохатися (любитися) з ким.
• Во всех отношениях
– з усякого (з кожного) погляду (іноді з усіх поглядів); усім; у всьому (в усьому); усіма сторонами; кругом. [Кругом кума хороша. Н. п.]
• Во многих отношениях
– багато в чому (багато де в чому); багатьма сторонами; з багатьох поглядів.
• В отношении кого, чего
– щодо кого, чого; відносно кого, чого.
• В этом отношении он…
– щодо цього він…; з цього погляду він…; цим він…; цією стороною він…
• По отношению к кому, чему
– щодо кого, чого; супроти кого, чого.
• При надлежащем отношении к делу…
– при належному ставленні до діла (до справи)…; належно ставлячись до діла…; коли належно ставитися до справи…
• При хороших отношениях
– за добрих взаємин.
• Разрыв мирных (дружественных) отношений
– розрив мирних (дружніх) стосунків; розмир. [Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво. Сл. Гр. Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила. Сл. Гр.]
• Это очень полезно в том отношении, что…
– це дуже корисно тим, що…; це дуже корисно з того погляду, що…
• Отнюдь [не, нет]
– аж ніяк [не]; ні в якому (в жодному) разі [не]; жодним (ніяким) способом (чином, робом, світом) [не]; зовсім ні.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

отноше́ние 1. відно́шення; відне́сення
2. відно́сина,-ни, стосу́нок,-нку
3. мат. відно́шення
о. весово́е відно́шення вагове́
о. переда́точное відно́шення переда́тне
о. числово́е відно́шення числове́

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Отношение
1) (
касательство к чему) – стосу́нок (-нку), до́діл (-лу) (Н), дочинення, прито́ка (до чо́го), зв’язо́к (-зку) між чим; в -нии аккуратности – акура́тністю, щодо акура́тности; в процентном -нии – відсотко́во, на відсо́тки; в санитарном -нии – саніта́рним ста́ном, щодо санітарі́ї; в этом -нии – з цьо́го по́гляду, ціє́ю стороно́ю; во всех -ниях – з ко́жного по́гляду, всіма́ сто́ронами, круго́м; во всех других -ниях – у всьо́му і́ншому, всіма́ і́ншими сто́рона́ми; завязывать -ния с кем – нав’язувати стосу́нки з ким, захо́дити в стосу́нки з ким; иметь -ние к чему – стосува́тися до чо́го, ма́ти дочинення з чим до чо́го; имеющий -ние к чему – приче́тний до чо́го; опасно в пожарном -нии – небезпе́чно супроти поже́жі; по -нию к кому, чему: а) супроти ко́го, чо́го; (судить о ком по его отношению к делу) – міркува́ти про ко́го з то́го, як він ста́виться до спра́ви;
2) (
о. к кому, к чему, в см. обращения с кем, с чем) – ста́влення до ко́го, до чо́го; о. несправедливое – кривдження кого́, кривда кому́; о. отрицательное (к кому) – несприятне (негативне) ставлення; (к чему) – запере́чне негативне ста́влення; о. ровное – одна́кове ста́влення; халатное о. к служебным обязанностям – недбайливе ста́влення до службо́вих обов’язків, службо́ве недба́льство;
3) (
вид бумаги) – лист (-та́), завідо́млення; в ответ на ваше -ние от 15 ноября текущего года за №… – відповіда́ючи на ваш лист (на вашого листа́) з 15 листо́па́да цього року під ч… (під ну́мером); вследствие вашего -ния – (вважа́ючи) на Ва́шого листа́; прислать при -нии – надісла́ти ра́зом з листо́м; согласно -ния – згі́дно з листо́м.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Отношение — відно́шення, (канц.) завідо́млення.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Отноше́ніе = 1. відно́сини (С. Жел.), стосу́нок (С. Жел. Пар.) — Взаи́мныя отноше́нія = взайо́мини. — Духовенство в своїх відносинах до народу зъявляло ся. Бар. О. — Прикрі відносини до мене Палажки. Кн. — Я зо всїма у добрих стосунках маю ся. — Наша Україна була легкою нивою для взайомин з Балканськими Словянами. Пр. 2. відно́шеня.

Запропонуйте свій переклад


Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)