Знайдено 11 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Отноше́ние –
1) – к кому, чему – відно́сини, стосу́нок (-нку), відно́шення, ста́влення до ко́го, до чо́го. [Са́ме в таки́х відно́синах стоя́ла коли́сь хоч до че́хів літерату́ра й мо́ва німе́цька (Грінч.). Як-же ми́слиш ти з на́ми бу́ти? У яки́х стосу́нках? (Куліш)]. • Доброе, благожелательное -ние к кому – ла́ска, прихи́льність, прихи́лля до ко́го. [Пани́ ла́скою навкруги́ се́бе люде́й купи́ли (Куліш). Не ті́льки дозволя́ли йому́ люби́ти їх, але й сами́ плати́ли прихи́ллям (Крим.)]. • Внимательное, почтительное -ние к кому – шано́ба, пошані́вок (-вку) до ко́го. • Непочтительное -ние – непошанува́ння, знева́га, непова́га до ко́го. • Несправедливое -ние – кри́вдження кого́, кри́вда кому́. • Нерадивое -ние – занедба́ння кого́, чого́. • Иметь -ние к чему – стосува́тися до чо́го, ма́ти до чине́ння з чим, до чо́го, ма́ти щось до ко́го, ма́ти прито́ку (відно́сини, відно́шення) до чо́го. [Тре́ба, щоб усі́ думки́ стосува́лися до те́ми (Єфр.). Коцюби́нський мав до чине́ння з бу́рсою, семіна́рією та прива́тними ле́кціями (Єфр.)]. • Никакого -ния к этому делу не имею – нія́кого дочине́ння (нія́кої прито́ки) до цьо́го ді́ла не ма́ю. • Взаимные -ния – взає́мні відно́сини, стосу́нки, взаємовідно́сини, взає́мини. [Оце́ все з ко́жним днем заго́стрювало їх взає́мини (Ор. Левиц.). Взаємовідно́сини нала́годились]. • -ния приятельские – при́язнь, приятелюва́ння, товаришува́ння; (о женщинах ещё) подругува́ння. • -ния мирные, миролюбивые – (з)ла́года; (враждебные) ворогува́ння, ворожне́ча; (любовные) лю́бощі; (близкие) близькі́ відно́сини (стосу́нки). • Иметь с кем-л. -ния – захо́дити собі́ з ким. • Завязывать -ния – захо́дити в стосу́нки з ким. • Вступить в дружеские -ния – заприязни́тися, (о женщинах ещё) заподругува́ти. • Вступить в приятельские, товарищеские -ния – заприятелюва́ти, затоваришува́ти, потоваришува́ти, потовариши́ти; в фамильярные – запанібрата́тися; в любовные – зазна́тися. [Одко́ли зазна́вся з нею мій Я́ків, – ні до́ чого став па́рубок (М. Вовч.). Із и́ншою зазнава́вся, мене́ відцура́вся]. • Быть в дружеских -ниях – дружи́ти, (о женщ. ещё) подругува́ти; в приятельских – приятелюва́ти, товаришува́ти, товариши́ти, товари́ство води́ти; в фамильярных – панібрата́тися; во враждебных – ворогува́ти; в хороших, миролюбивых – у до́брій (з)ла́годі, у до́брості жи́ти з ким, горну́тися до ко́го; в любовных – коха́тися, люби́тися з ким. • Стать в -ния отца и сына – поба́тька́тися. [Вони́ поба́тькались собі́ Петро́ та Семе́н: Петро́ сказа́в, що бу́де Семе́нові за си́на, то й послу́ха як ба́тька]. • Стать к кому в -ния враждебные, дружеские и т. п. – ста́ти на воро́жу, на при́ятельську стопу́. [Одра́зу-ж ста́ли, що-до не́ї, на воро́жу стопу́]. • Разорвать дружеские -ния – розбрата́тися, розрізни́тися. • Не имеющий -ния к делу – сторо́нній, неприче́тний. • Высказывать свое -ние к чему – висло́влювати свій по́гляд на що, дава́ти свій суд над чим. [Літопи́сець про́сто запи́сує, коли́ що ді́ялось не оці́нюючи поді́й, не даючи́ свого́ су́ду над ни́ми (Єфр.)]. • Между этими событиями нет никакого -ния – між ци́ми поді́ями нема́ нія́кої зале́жности. • В -нии кого, чего, по -нию к кому, чему – що-до ко́го, що-до чо́го, відно́сно кого́, чого́, о́біч ко́го, чо́го, про́ти, супроти́ чо́го. [Істо́рія так зва́ної дре́вньої ру́ської слове́сности о́біч наро́ду украї́нського – те са́ме, що о́біч наро́ду по́льського – істо́рія слове́сности лати́но-по́льської (Куліш)]. • В -нии меня, по -нию ко мне – відно́сно ме́не, щодо ме́не, (в сравнении со мной) про́ти, супроти́ ме́не. • В этом -нии – з цього́ по́гляду. • Во всех -ниях – з ко́жного по́гляду, всіма́ сторона́ми, круго́м. [Сла́вне було́ Запорі́жжя всіма́ сторона́ми. Таки́х Катери́н на сві́ті ти́сячі, і ні одна́ круго́м на не́ї не похо́жа (Куліш). Круго́м путя́ща люди́на]; 2) геометр., арифм. – відно́шення; 3) канцел. – завідо́млення, лист. [Завідо́млення з дня 20-го кві́тня 1924 р. під число́м 123]; 4) хим. -ние весовое – вагове́ відно́шення. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ОТНОШЕ́НИЕ оказ. доти́чність [име́ть отношение ма́ти доти́чність]; отношение к галиц. наста́влення /настано́ва/ до; каково́ Ва́ше отношение к як Ви задивля́єтесь на; хала́тное отношение к служе́бным обя́занностям службо́ве недба́льство; како́е отношение име́ет что к чему яки́м бо́ком що мо́же торка́тися чого; в отношении, по отношению к фраз. супро́ти [грех в отношении себя́ гріх су́проти се́бе]; в отношении (в э́том отношении) ще під (цим) о́глядом; в проце́нтном отношении відсотко́во; ОТНОШЕ́НИЯ, взаи́мные отношения коротк. взає́мини; отношения ме́жду чем зале́жність між; во всех отношениях ще всіма́ сторона́ми, з усі́х бо́ків, куди́ не кинь, галиц. під ко́жним о́глядом; быть в наилу́чших отношениях живомовн. жи́ти як ри́ба з водо́ю. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Отношение –
1) стосу́нок, -нку; 2) ста́влення, -ння; 3) (в канц.) лист, -та́. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 
Отношение (к кому, чему) – відносини; стосунки; ставлення до кого, чого; (матем.) – відношення; (канцелярское) – завідомлення; лист. Благожелательное отношение к кому – ласка, прихильність до кого. При хорошем отношении – за добрих відносин; гарно ставлячись; коли гаразд ставитися. Почтительное отношение – шаноба до кого. Непочтительное отношение – неповага до кого; непошана. Несправедливое отношение – кривда кому. Взаимные отношения – взаємні відносини; стосунки; взаємини. Враждебные отношения – ворожнеча. Быть в хороших отношениях – в добрості жити з ким. Иметь к чему отношение – стосуватися до чого. Отношения между событиями, явлениями и т. п. – залежність. Высказывать свое отношение к чему-либо – висловлювати свій погляд на що. В отношении кого, чего – щодо кого, щодо чого; (в сравнении с кем, чем) – проти кого, чого. В этом отношении – з цього погляду; цією стороною. Во всех отношениях – з кожного погляду; всіма сторонами. Процентное отношение – відсоткове відношення. В процентном отношении – відсоткове. В отношении количественном, качественном – з боку кількісного, якісного. Ответное отношение – відпис. На ваше отношение имею честь уведомить – на вашого листа маю за честь повідомити. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Отношение, мат. – відно́шення. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Отношение
• Быть в хороших отношениях с кем – мати добрі взаємини (стосунки) з ким; (іноді) у добрі (у добрості) жити з ким. • В близких, интимных отношениях быть, находиться с кем – у близьких, інтимних взаєминах (стосунках) бути з ким; кохатися (любитися) з ким. • Во всех отношениях – з усякого (з кожного) погляду (іноді з усіх поглядів); усім; у всьому (в усьому); усіма сторонами; кругом. [Кругом кума хороша. Н. п.] • Во многих отношениях – багато в чому (багато де в чому); багатьма сторонами; з багатьох поглядів. • В отношении кого, чего – щодо кого, чого; відносно кого, чого. • В этом отношении он… – щодо цього він…; з цього погляду він…; цим він…; цією стороною він… • По отношению к кому, чему – щодо кого, чого; супроти кого, чого. • При надлежащем отношении к делу… – при належному ставленні до діла (до справи)…; належно ставлячись до діла…; коли належно ставитися до справи… • При хороших отношениях – за добрих взаємин. • Разрыв мирных (дружественных) отношений – розрив мирних (дружніх) стосунків; розмир. [Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво. Сл. Гр. Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила. Сл. Гр.] • Это очень полезно в том отношении, что… – це дуже корисно тим, що…; це дуже корисно з того погляду, що… • Отнюдь [не, нет] – аж ніяк [не]; ні в якому (в жодному) разі [не]; жодним (ніяким) способом (чином, робом, світом) [не]; зовсім ні. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
отноше́ние 1. відно́шення; відне́сення 2. відно́сина,-ни, стосу́нок,-нку 3. мат. відно́шення о. весово́е відно́шення вагове́ о. переда́точное відно́шення переда́тне о. числово́е відно́шення числове́ |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Отношение –
1) (касательство к чему) – стосу́нок (-нку), до́діл (-лу) (Н), дочинення, прито́ка (до чо́го), зв’язо́к (-зку) між чим; в -нии аккуратности – акура́тністю, щодо акура́тности; в процентном -нии – відсотко́во, на відсо́тки; в санитарном -нии – саніта́рним ста́ном, щодо санітарі́ї; в этом -нии – з цьо́го по́гляду, ціє́ю стороно́ю; во всех -ниях – з ко́жного по́гляду, всіма́ сто́ронами, круго́м; во всех других -ниях – у всьо́му і́ншому, всіма́ і́ншими сто́рона́ми; завязывать -ния с кем – нав’язувати стосу́нки з ким, захо́дити в стосу́нки з ким; иметь -ние к чему – стосува́тися до чо́го, ма́ти дочинення з чим до чо́го; имеющий -ние к чему – приче́тний до чо́го; опасно в пожарном -нии – небезпе́чно супроти поже́жі; по -нию к кому, чему: а) супроти ко́го, чо́го; (судить о ком по его отношению к делу) – міркува́ти про ко́го з то́го, як він ста́виться до спра́ви; 2) (о. к кому, к чему, в см. обращения с кем, с чем) – ста́влення до ко́го, до чо́го; о. несправедливое – кривдження кого́, кривда кому́; о. отрицательное (к кому) – несприятне (негативне) ставлення; (к чему) – запере́чне негативне ста́влення; о. ровное – одна́кове ста́влення; халатное о. к служебным обязанностям – недбайливе ста́влення до службо́вих обов’язків, службо́ве недба́льство; 3) (вид бумаги) – лист (-та́), завідо́млення; в ответ на ваше -ние от 15 ноября текущего года за №… – відповіда́ючи на ваш лист (на вашого листа́) з 15 листо́па́да цього року під ч… (під ну́мером); вследствие вашего -ния – (вважа́ючи) на Ва́шого листа́; прислать при -нии – надісла́ти ра́зом з листо́м; согласно -ния – згі́дно з листо́м. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
*Отношение — відно́шення, (канц.) завідо́млення. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Отноше́ніе = 1. відно́сини (С. Жел.), стосу́нок (С. Жел. Пар.) — Взаи́мныя отноше́нія = взайо́мини. — Духовенство в своїх відносинах до народу зъявляло ся. Бар. О. — Прикрі відносини до мене Палажки. Кн. — Я зо всїма у добрих стосунках маю ся. — Наша Україна була легкою нивою для взайомин з Балканськими Словянами. Пр. 2. відно́шеня. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)