Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «попадать»
Шукати «попадать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Попа́дать – попа́дати.
Попада́ть, попа́сть
1)
куда – потрапля́ти, потра́пити, втрапля́ти, втра́пити, попада́ти, попа́сти, впада́ти, впа́сти куди́, до ко́го, до чо́го, дістава́тися, діста́тися куди́. [Скажи́, ді́вчино, як тебе́ зва́ти, щоб я потра́пив до твоє́ї ха́ти? (Чуб.)].
Как и откуда вы сюда -па́ли? – як і зві́дки ви сюди́ потра́пили (втра́пили)?
-дё́м ли мы по этой дороге в город? – чи потра́пимо (втра́пимо) ми ціє́ю доро́гою до мі́ста?
Вы -па́ли ко мне как раз во время, в пору – ви нагоди́лися (потра́пили, влу́чили) до ме́не са́ме в час.
Блуждая, странствуя -па́сть куда – блука́ючи заби́тися, приби́тися куди́. [Блука́ючи по Украї́ні, приби́всь яко́сь я в Чигири́н (Шевч.)].
-па́сть в ров, в яму – потра́пити, попа́сти, впа́сти в рівча́к, в я́му.
-па́сть в западню – попа́стися, впа́сти, вско́чити в па́стку (в западню́).
-па́сть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку – уско́чити в ли́хо (в біду́, в ха́лепу, у лабе́ти, в кло́піт), ушеле́п(к)атися в біду́, доско́чити біди́, (образно) в тісну́ діру́ впа́сти, зайти́ у вели́ке галу́ззя. [Вско́чила на́ша грома́да в ха́лепу (Кониськ.). Ну, та й вшеле́палась я оце́ в біду́ по самі́ ву́ха (Неч.-Лев.)].
-па́сть в неловкое положение – опини́тися на льоду́, на слизько́му, як у сли́вах, не зна́ти на яку́ ступи́ти.
В такое положение, в такую историю -па́л, что… – в таке́ (в таку́ ха́лепу) вско́чив, в таке́ вбрів, в таке́ клопітне́ убра́вся, що… [В таке́ вбра́лася, що ле́две за рік ви́рнула (Г. Барв.)].
-па́сть впросак – вклепа́тися, влі́зти в боло́то, в ду́рні поши́тися. [Ці́лий вік ма́ти на меті́ обере́жність і так вклепа́тися (Коцюб.)].
-па́сть на каторгу, в ссылку, в Сибирь – потра́пити на ка́торгу, на засла́ння, на Сибі́р, попа́стися на Сибі́р.
-па́сть в плен, в неволю – попа́стися, упа́сти(ся) в поло́н, в нево́лю. [О лі́пше бу́ти стя́тому впень, ніж впа́стись в пога́ну нево́лю (Федьк.)].
-па́сть под иго, под власть чью-л. – впа́сти (попа́стися) в ярмо́ чиє́, підпа́сти під ко́го. [А селя́нів кі́лька ти́сяч під Москву́ підпа́ло (Рудан.)].
-па́сть в самый круговорот чего – потра́пити, попа́стися в сами́й вир чого́.
Наконец-то я -па́л в высшую школу – наре́шті я діста́вся до ви́щої шко́ли.
-па́сть в театр было не легко – діста́тися (попа́сти) до теа́тру не ле́гко було́.
-па́сть в очередь – під че́ргу (в ряд) прийти́ся.
-па́сть под суд – опини́тися під судо́м, ста́ти перед суд.
-па́сть к кому в милость, в немилость – підійти́ під ла́ску кому́, в нела́ску у ко́го впа́сти.
-па́сть в честь, в почёт – зажи́ти, дожи́тися, доско́чити че́сти, ша́ни, поша́ни, шано́би.
-па́сть в дьячки, в баре – попа́сти в дяки́, вско́чити в пани́. [Та у дяки́ я́к-би то вам попа́сти (М. Вовч.). Не в такі́ я тепе́р пани́ вско́чив (Франко)].
-па́сть кому-л. в руки, в чьи-л. руки – потра́пити (діста́тися) кому́ до рук, потра́пити в чиї́ ру́ки и в ру́ки до ко́го, впа́сти кому́ в ру́ки. [Ви́падків, коли́ га́рна й зрозумі́ла кни́га потрапля́ла до рук селяни́нові, не могло́ бу́ти бага́то (Грінч.). Одного́ ра́зу впа́ла мені́ у ру́ки кни́жка стара́ (М. Вовч.). Не пам’ята́ю, коли́ діста́лась мені́ до рук ця брошу́ра (Н. Рада)].
Соринка -па́ла в глаз – пороши́нка (сміти́нка) вско́чила в о́ко, остючо́к уско́чив в о́ко.
Во время этого следствия ему -па́ло в карман – під час цього́ слі́дства йому́ перепа́ло в кеше́ню.
-дё́т ему за это – бу́де йому́ за це.
Он -па́л мне навстречу – він мені́ зди́бався.
Как -па́ло, как ни -па́ло – як по́падя, (кой-как) аби́-як.
Где -па́ло – де по́падя, де припа́ло. [Сяк так наї́стися, аби́-чим укри́тися, де по́падя, в пече́рі або́ в курені́ яко́му, него́ду переси́діти (Єфр.). Ці́лу ніч шля́вся, та так, де припа́ло, там і валя́ється (Квітка)].
Куда -па́ло – куди́ по́падя, куди́ тра́питься, куди́ лу́ча. [Пої́ду, куди́ тра́питься, аби́ тут не зостава́тися (Звин.)].
Все бросились куда -па́ло – всі ки́нулись, хто куди́ (як хто) втра́пить (втра́пив), куди́ хто запопа́в, хто куди́ пійма́в.
Кому -па́ло – кому́ по́падя, кому́-будь, аби́-кому.
С кем -па́ло – з ким по́падя, з ким припа́ло, з ким тра́питься, аби́-з-ким, з ким не зарви́. [З ким не зарви́, все знако́мі, все дру́жить (Свид.)].
Болтают, что только на язык -дё́т (взбредёт) – ме́лють, що ті́льки на язи́к наско́чить (наверзе́ться), що ті́льки язико́м натра́плять;
2) (
наткнуться на кого, на что) натрапля́ти, натра́пити на ко́го, на що и кого́, що, (по)трапля́ти, (по)тра́пити (гал. трафля́ти, тра́фити), налуча́ти, налучи́ти на ко́го, на що, впада́ти, впа́сти на ко́го, на що, набри́[е]сти́ на ко́го, на що и кого́, що. [Прийшли́ вони́ в село́ й натра́пили як-раз на того́ ді́да (Гр.). Налучи́ла царі́вна на ске́лю, проломи́ла корабе́ль (Гр.). Коли́ це набрели́ ци́гана, – веде́ па́ру ко́ней (Манж.)].
Насилу мы -па́ли на дорогу – наси́лу (ле́дві) потра́пили ми на доро́гу, наси́лу (ле́дві) натра́пили ми доро́гу, набрили́ (зійшли́) на доро́гу. [Доро́ги хоть не знайшо́в, та де́які стежи́ночки натра́пив (М. Вовч.). Да́йте мені́ набрести́ на сте́жку (Номис)].
-па́сть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу – налу́чи́ти (зійти́) на до́бру путь, збі́гти, набристи́ на свою́ сте́жку, набі́гти (вхопи́ти) своє́ї тропи́. [Зби́лась з пантели́ку ді́вчина та й не налу́чить на до́бру путь (Мирн.). А щоб ти на до́брий путь не зійшо́в! (Номис). От як страше́нно приплати́лись на́ші вельмо́жні пре́дки за те, що не вхопи́ли своє́ї націона́льної тропи́ (Куліш). Є до́ля у вся́кого, та не набіжи́ть чолові́к тропи́ (Г. Барв.)].
-па́л на медведя – натра́пив (набри́в) на ведме́дя и ведме́дя, налу́чи́в, потра́пив, впав на ведме́дя. [Утіка́в перед во́вком, а впав на ведме́дя (Номис)].
-па́сть на чей-л. след – на чий слід спа́сти, натра́пити, на чий слід и чийо́го слі́ду набі́гти, чийо́го слі́ду вхопи́ти.
Он -па́л на счастливую мысль – він потра́пив, натра́пив на щасли́ву ду́мку, йому́ спа́ла щасли́ва ду́мка.
Зуб на зуб не -да́ет (у кого) – зуб з зу́бом не зведе́ (хто), зуб на зуб не налу́чить. [А зме́рзла-ж то так, що зуб з зу́бом не зведе́, так і тру́ситься (Квітка). Тремчу́, зуб на зуб не налу́че (Проскурівна)];
3)
в кого, во что (чем) – влуча́ти, влу́чи́ти, (по)трапля́ти, (по)тра́пити, втрапля́ти, втра́пити (гал. трафля́ти, тра́фити), поціля́ти, поці́ли́ти, вці́ли́ти, (стреляя) встре́лити в ко́го, в що (чим) и кого́, що, попада́ти, попа́сти в ко́го в що, ви́цілити, добу́ти, втя́ти кого́ в що, влі́плювати, вліпи́ти в що, лу́чити, полу́чити кого́ и на ко́го. [Іва́н ви́рвав буря́к і, пожбурну́вши ним, влу́чив її́ про́сто в ху́стку (Коцюб.). І ось оди́н важки́й та о́стрий ка́мінь улу́чив ді́вчину, і полягла́ вона́ (Л. Укр.). В те трафля́, в що не мі́рить (Франко). Ніж не потра́пив куди́ тре́ба і вгороди́вся мені́ про́сто в ру́ку (Грінч.). Стре́льнув і са́ме в крило́ поці́лив (Гр.). Так мене́ сим і вці́лила в се́рце (Г. Барв.). Лу́чив воро́ну, а влу́чив коро́ву].
-па́сть в цель – влу́чити, вці́лити в мету́.
Он в меня стрелял, но не -па́л – він в (на) ме́не стріля́в, але не влу́чив (не поці́лив, не вці́лив, не встре́лив, не втяв).
Камень -па́л ему в голову – ка́мінь влу́чив його́ (и йому́) в го́лову.
Пуля -па́ла в кость – ку́ля потра́пила на кі́стку, влу́чила (тра́фила) в кі́стку.
-па́л не в бровь, а в глаз – у самі́сіньке о́ко вці́лив; вгада́в, як в о́ко вліпи́в.
Не -па́сть (бросая) – прокида́ти, проки́нути.
Он бросил в меня камнем, но не -па́л – він ки́нув на ме́не каменю́кою, але проки́нув (не влу́чив, не поці́лив).
-па́л пальцем в небо – попа́в па́льцем у не́бо, попа́в як сліпи́й на сте́жку.
-па́л не -па́л – схиби́в – тра́фив, нао́сліп, на одча́й душі́.
-па́сть в тон – достро́їтися до то́ну, узя́ти в лад.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Попадать, попасть
1) (
куда) потрапля́ти, потра́пити, втрапля́ти, втра́пити, попада́ти, попа́сти, впада́ти, впа́сти куди́, до ко́го, до чо́го, дістава́тися, діста́тися куди́; опинятися, опинитися;
2) (
наткнуться на кого, на что) натрапля́ти, натра́пити на ко́го, на що, кого, що, потрапля́ти (трапля́ти), потра́пити (тра́пити), (гал.) трафля́ти, тра́фити, налуча́ти, налучи́ти на ко́го, на що, впада́ти, впа́сти на ко́го, на що, набрести́ на ко́го, на що, кого́, що;
3) (
в кого, во что, чем) влуча́ти, влу́чи́ти, потрапля́ти (трапля́ти), потра́пити (тра́пити), втрапля́ти, втра́пити (гал. трафля́ти, тра́фити), поціля́ти, поці́ли́ти, вці́ли́ти, (стреляя) встре́лити в ко́го, в що (чим), кого́, що, попада́ти, попа́сти в ко́го в що, ви́цілити, добу́ти, втя́ти кого́ в що, влі́плювати, вліпи́ти в що, лу́чити, полу́чити кого́, на ко́го:
блуждая, странствуя попа́сть куда – блука́ючи заби́тися, приби́тися куди́;
болтают, что только на язык попадё́т (взбредёт) – ме́лють, що ті́льки на язи́к наско́чить (наверзе́ться), що ті́льки язико́м натра́плять;
бросил камнем, но не попа́л – ки́нув каменю́кою, але проки́нув (не влу́чив, не поці́лив);
вожжа (шлея) под хвост попала кому – [який] ґедзь укусив кого; ґедзь напав на кого;
все бросились куда попа́ло – всі ки́нулись, хто куди́ (як хто) втра́пить (втра́пив), куди́ хто запопа́в, хто куди́ пійма́в;
в такое положение, в такую историю попа́л, что… – в таке́ (в таку́ ха́лепу) вско́чив, в таке́ вбрів, в таке́ клопітне́ убра́вся, що…;
вы попа́ли ко мне как раз во время, в пору – ви нагоди́лися (потра́пили, влу́чили) до ме́не са́ме в час;
где попало – абиде; де попало (де припало, де по́падя); будь-де, (шутл.) на трапку;
делать, сделать кое-как, как попало что – робити, зробити абияк що;
еле попа́ли на дорогу – наси́лу (ле́дві) потра́пили ми на доро́гу, наси́лу (ле́дві) натра́пили доро́гу, набрели́ (зійшли́) на доро́гу;
зуб на зуб не попада́ет (у кого) – зуб з зу́бом не зведе́ (хто), зуб на зуб не налу́чить;
как и откуда вы сюда попа́ли? – як і зві́дки ви сюди́ потра́пили (втра́пили)?;
какой попало – аби́-який, бу́дь-який;
как попало – як попало; як попадя; абияк; будь-як, як-небудь; жужмом, мішмом (лок. троском); на галай-балай;
камень попа́л ему в голову – ка́мінь влу́чив його́ (йому́) в го́лову;
кому попа́ло – кому́ по́падя, кому́-будь, аби́-кому;
куда попало – куди (де) попало; куди (де) по́падя; абикуди; (реже) куди луча; (иногда) куди (де) трапиться;
не попа́сть (бросая) – прокида́ти, проки́нути;
попадать, попасть в [самую] точку – попадати, попасти у [саму] ціль;
он попа́л мне навстречу – він мені́ зди́бався;
попадать, попасть в тон кому (перен.) – потрапляти, потрапити (попадати, попасти) в тон кому; брати, узяти у лад; достро́їтися до то́ну;
попадать, попасть в цель – улучати, улучити у ціль, уціляти, уцілити (поціляти, поцілити) в що;
попадать, попасть на седьмое небо – попадати, попасти на сьоме небо;
попадать, попасть (попадаться, попасться, подвертываться, подвернуться) под руку кому – попадати, попасти (потрапляти, потрапити, попадатися, попастися, нагодитися) під руку кому;
попадё́т ему за это – бу́де йому́ за це;
попа́л на медведя – натра́пив (набри́в) на ведме́дя и ведме́дя, налу́чи́в, потра́пив, впав на ведме́дя;
попа́л не в бровь, а в глаз – у самі́сіньке о́ко вці́лив; вгада́в, як в о́ко вліпи́в;
попа́л не попа́л – схиби́в — тра́фив, нао́сліп, на одча́й душі́;
попа́л пальцем в небо – попа́в па́льцем у не́бо, попа́в як сліпи́й на сте́жку;
попа́сть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку, в переплёт – уско́чити (попасти) в ли́хо (в біду́, в ха́лепу, у лабе́ти, в кло́піт, в тарапату), ушеле́патися (ушеле́пкатися) в біду́, доско́чити біди́, (образно) в тісну́ діру́ впа́сти, зайти́ у вели́ке галу́ззя;
попа́сть в дьячки, в баре – попа́сти в дяки́, вско́чити в пани́;
попа́сть в западню – попа́стися, впа́сти, вско́чити в па́стку (в западню́);
попасть в неловкое положение – опини́тися на льоду́, на слизько́му, як у сли́вах, не зна́ти на яку́ ступи́ти;
попа́сть в очередь – під че́ргу (в ряд) прийти́ся;
попасть в плен, в неволю – попастися (упасти) в полон (у бран), у неволю;
попасть впросак – у дурні пошитися, вклепатися, влі́зти в боло́то;
попа́сть в ров, в яму – потра́пити, попа́сти, впа́сти в рівча́к, в я́му;
попа́сть в самый круговорот чего – потра́пити, попа́стися в сами́й вир чого́;
попасть в тяжелые обстоятельства, попасть в тяжёлое положение – потрапити в тяжке становище; потрапити у скруту; у скрутне (важке) становище;
попасть в честь, в почёт – зажити (дожити, дожитися, доскочити) честі, шани (пошани, шаноби);
попа́сть к кому в милость, в немилость – підійти́ під ла́ску кому́, в нела́ску у ко́го впа́сти;
попа́сть кому-либо в руки, в чьи-либо руки – потра́пити (діста́тися) кому́ до рук, потра́пити в чиї́ ру́ки, потра́пити в ру́ки до ко́го, впа́сти кому́ в ру́ки;
попа́сть на каторгу, в ссылку, в Сибирь – потра́пити на ка́торгу, на засла́ння, на Сибі́р, попа́стися на Сибі́р;
попасть на нужный (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу – налучити (зійти) на добру путь; збігти (набрести) на свою стежку; набігти (ухопити) своєї тропи;
попа́сть на счастливую мысль – потра́пити, натра́пити на щасли́ву ду́мку, спа́ла щасли́ва ду́мка;
попасть на чей след – на чий слід спасти (натрапити); на чий слід (чийого сліду) набігти; чийого сліду вхопити; упасти на чию тропу;
попа́сть под иго, под власть чью-либо – впа́сти (попа́стися) в ярмо́ чиє́, у кормигу чию; підпа́сти під ко́го;
попа́сть под суд – опини́тися під судо́м, ста́ти перед суд;
попасть прямо в сердце кому – улучити (уцілити) в саме серце (саме в серце) кого, кому;
пуля попа́ла в кость – ку́ля потра́пила на кі́стку, влу́чила (тра́фила) в кі́стку;
с кем попа́ло – з ким по́падя, з ким припа́ло, з ким тра́питься, аби́-з-ким, з ким не зарви́;
соринка попа́ла в глаз – пороши́нка (сміти́нка) вско́чила (попала) в о́ко, остючо́к уско́чив (попав) в о́ко;
стрелял, но не попа́л –стріля́в, але не влу́чив (не поці́лив, не вці́лив, не встре́лив, не втяв);
что попало – будь-що, абищо, що попало, що завгодно.
[Попоїв щопопало, аби кишка не бурчала (Пр.). Лу́чив воро́ну, а влу́чив коро́ву (Пр.). Ці́лу ніч шля́вся, та так, де припа́ло, там і валя́ється (Г.Квітка). А зме́рзла-ж то так, що зуб з зу́бом не зведе́, так і тру́ситься (Г.Квітка). Блука́ючи по Украї́ні, приби́всь яко́сь я в Чигири́н (Т.Шевченко). В таке́ вбра́лася, що ле́две за рік ви́рнула (Г.Барвінок). Є до́ля у вся́кого, та не набіжи́ть чолові́к тропи́ (Г.Барвінок). Так мене́ сим і вці́лила в се́рце (Г.Барвінок). Ці́лий вік ма́ти на меті́ обере́жність і так вклепа́тися (М.Коцюбинський). О лі́пше бу́ти стя́тому впень, ніж впа́стись в пога́ну нево́лю (Ю.Федькович). А селя́нів кі́лька ти́сяч під Москву́ підпа́ло (С.Руданський). От як страше́нно приплати́лись на́ші вельмо́жні пре́дки за те, що не вхопи́ли своє́ї націона́льної тропи́ (П.Куліш). Та у дяки́ я́к-би то вам попа́сти (М.Вовчок). Одного́ ра́зу впа́ла мені́ у ру́ки кни́жка стара́ (М.Вовчок). Доро́ги хоть не знайшо́в, та де́які стежи́ночки натра́пив (М.Вовчок). Не в такі́ я тепе́р пани́ вско́чив (І.Франко). Сяк так наї́стися, аби́-чим укри́тися, де по́падя, в пече́рі або́ в курені́ яко́му, него́ду переси́діти (С.Єфремов). В те трафля́, в що не мі́рить (І.Франко). З ким не зарви́, все знако́мі, все дру́жить (А.Свидницький). Налучи́ла царі́вна на ске́лю, проломи́ла корабе́ль (Сл.Гр.). Зби́лась з пантели́ку ді́вчина та й не налу́чить на до́бру путь (П.Мирний). А щоб ти на до́брий путь не зійшо́в! (Номис). Да́йте мені́ набрести́ на сте́жку (Номис). Утіка́в перед во́вком, а впав на ведме́дя (Номис). Ніж не потра́пив куди́ тре́ба і вгороди́вся мені́ про́сто в ру́ку (Б.Грінченко). Вско́чила на́ша грома́да в ха́лепу (О.Кониський). Ну, та й вшеле́палась я оце́ в біду́ по самі́ ву́ха (І.Нечуй-Левицький). — Ото я й привів її сюди. Хай перепочине трохи, перш ніж втягнеться в оті міські тарапати (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Задуми попадають в голову зсередини (С.Є.Лєц)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОПАДА́ТЬ (за що) образ. дістава́тися на горі́хи;
попада́ть в беду́ /попада́ть впроса́к/ набира́тися біди́;
попада́ть в исто́рию уска́кувати в істо́рію;
попада́ть в са́мую жи́лку /попада́ть в са́мую то́чку/ влуча́ти в я́блучко;
попада́ть в число́ прибл. нале́жати до числа́;
попада́ть под кри́тику чью потрапля́ти на зуб кому/кого/чий;
попада́ющий 1. що /мн. хто/ влуча́є тощо, маста́к влучати, зда́тний влучи́ти, прикм. цілки́й; 2. що /мн. хто/ потрапля́є тощо, (в тюрму тощо) ча́стий гість чого, стил. перероб. потра́пивши;
попада́ющий в беду́ незда́тний збу́тися біди́, набери́сь-біди-га́врик;
попада́ющий впроса́к не раз сі́вши ма́ком /ступи́вши на слизьке́, поши́тий у ду́рні/;
попада́ющий в са́мую то́чку зда́тний влучи́ти в я́блучко, складн. влуча́й-у-яблучко;
попада́ющий в число́ ча́сто нале́жний до числа́;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Попада́ть, попа́сть – попада́ти, -да́ю, -да́єш, попа́сти, -паду́, -паде́ш, потрапля́ти, -ля́ю, -ля́єш, потра́пити, -плю, -пиш; (в цель) влуча́ти, -ча́ю, -ча́єш, влу́чити, -чу, -чиш.
Попа́дать – попа́дати, -даю, -єш.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Попадать – влучати; потрапляти. Попасть в тон – узяти в лад. Попасть впросак – у дурні пошитися, вклепатися. Попасть в неловкое положение – не знати на яку ступити; опинитися на льоду. Попасть в тяжелые обстоятельства – потрапити в тяжке становище.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Попадать, -пасть (о контакте) – попада́ти, попа́сти, потрапля́ти, потра́пити.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Попадать
• Вожжа (шлея) под хвост попала кому
– [Який] ґедзь укусив кого; ґедзь напав на кого.
• Где попало
– абиде; де попало (де припало); будь-де.
• Зуб на зуб не попадает у кого
(разг.)Див. зуб.
• Как попало
– абияк; будь-як; як попало; як-небудь.
• Попадать, попасть в беду
Див. беда.
• Попадать, попасть в западню
Див. западня.
• Попадать, попасть в [самую] точку
– попадати, попасти у [саму] ціль (точку).
• Попадать, попасть в тон кому
(перен.) – потрапляти, потрапити (попадати, попасти) в тон кому; брати, узяти у лад.
• Попадать, попасть в цель
– улучати, улучити у ціль; уціляти, уцілити (поціляти, поцілити) в що.
• Попадать, попасть на седьмое небо
– попадати, попасти на сьоме небо.
• Попадать, попасть (попадаться, попасться) в руки чьи, кому, к кому
Див. рука.
• Попасть в когти кому
Див. коготь.
• Попасть в лапы кого
Див. лапа.
• Попасть в переплёт (в переделку)
– ускочити (попасти) в халепу (в клопіт, в біду, в тарапату).
• Попасть в плен, в неволю
– попастися (упасти) в полон (у бран), у неволю.
• Попасть впросак
(разг.)Див. впросак.
• Попасть в честь, в почёт
– зажити (дожити(ся), доскочити) честі, шани (пошани, шаноби).
• Попасть на зубок кому
(разг.)Див. зубок.
• Попасть на нужный (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу
– налучити (зійти) на добру путь; збігти (набрести) на свою стежку; набігти (ухопити) своєї тропи.
• Попасть на чей след
– на чий слід спасти (натрапити); на чий слід (чийого сліду) набігти; чийого сліду вхопити; упасти на чию тропу.
• Попасть пальцем в небо
Див. палец.
• Попасть под иго, под власть чью
– впасти (попастися) в ярмо (у кормигу) чию; підпасти під кого.
• Попасть под руку кому
(те саме, що) Попадать, попасть (попадаться, попасться, подвёртываться, подвернуться) под руку кому. Див. рука.
• Попасть прямо в сердце кому
– улучити (уцілити) в саме серце (саме в серце) кого, кому. [Так мене цим і вцілила в серце. Барвінок.]

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

попада́ть, попа́сть попада́ти, попа́сти; влуча́ти, влу́чити (у ціль)

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Попадать, попасть — влуча́ти, влучи́ти, потрапля́ти, потра́пити.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Попада́ть, попа́сть = попада́ти, попа́сти, потрапля́ти (С. Л.), утрапля́ти (С. Л. Ш.), потра́пити, ся, натра́пити, у(в)тра́пити (С. Ш.). — Попав у яму. — Попав пальцем в небо! К. — Трапила коса на камінь. н. пр. — Хто куди втрапив. — Як раз у ярмарок утрапив. Ос. — Трапив його в саме чоло. н д. — На силу натрапив стежку. Матері все було вгодиш, а вам не потрапиш вгодити. Лев. — Не потрапить безщасна нїкуди, як ішла, так і впала у яму. Гр. Чайч. — Оцим яром утрапите до його. К. Ш. — Потрапив ся до його. Хар. Чайч. — Скажи, чорнява, як тебе звати, щоб потрапив до твоєї хати. н. п. — Куди ж нам до вас рівнятись? Ми за вами й не потрапимо. Кроп. — Попада́ть, попа́сть въ цѣль = влуча́ти (С. Л. Ш.), уцїля́ти (С. Ш.), поцїля́ти, утрапля́ти, потрапля́ти, влу́чити (С. Ш.), вцїлити (С. Ш.), поцїлити (Ос.), втра́пити, потра́пити. — Лу́пить ломакою по чому влучить. Лев. — Крути, вовчику, головою, щоб не поцїлив булавою. н. к. — Не втрапила Лемерівна в деревце, та влучила сама себе в серце. н. п. — Мѣ́тилъ въ со́кола, а попа́лъ въ воро́ну. н. пр. = лу́чив воро́ну, а влу́чив коро́ву. н. пр. — Какъ ни попа́ло = аби́-як; як не́будь, як попа́ло. — Попа́ли на мѣстѣ преступле́нія = пійма́ли на гаря́чому вчи́нку, на шко́дї. — Попа́сть на встрѣ́чу = здиба́ти ся, спіткати ся і т. д. д. Встрѣ́титься. Попа́сть впроса́къ = попа́сти в лабе́ти, влїзти в боло́то, у ду́рнї поши́ти ся, о́близня пійма́ти, вхопи́ти ши́лом па́токи. — Попа́сть въ непрія́тность = вклепа́ти ся, уло́пати ся (Ев.), ушеле́пкати ся (Ман.).
Попа́дать = попа́дати, покоти́ти ся.

Запропонуйте свій переклад